Життєстійкість переважно формується у дитячому та підлітковому віці та генералізує в собі таки характеристики особистості які є необхідними для протистояння як віковим кризам так і учбовому стресу, а також для набуття мужності у боротьби з викликами середовища, та задля утримання мотивації щодо збереження власного здоров’я. Для сучасного українського школяра розвиток життєстійкості можна вважати певним внутрішнім гарантом збереження власного здоров’я не тільки фізичного, а й психічного.