Розробка уроку з виробничого навчання
Приготування борщів
Тема уроку: Приготування борщів
Мета уроку: Навчити учнів технології приготування борщів. Вивчити асортимент борщів, правила подачі, проведення бракеражу готових страв, навчити робити розрахунки на порції.
Навчальна мета: формування в учнів умінь та навичок при приготуванні бульйонів, пасеровок, вибору температурного режиму, доведення до смаку борщів. Закріплення умінь та навичок отриманих на попередніх уроках. Навчити учнів планувати послідовність виконання завдання, раціонального використовувати робочий час;
Розвиваюча мета: розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, вміння порівнювати, співставляти та робити висновок. Розвивати в учнів пізнавальну активність та самостійність;
Виховна мета: розвивати волю та наполегливість, сумління і відповідальність, бережливе відношення до обладнання, інвентарю, економно використовувати сировину і енергоносії. Формувати культуру виробничої діяльності. Зацікавити в підвищенні кваліфікаційного рівня, уміння спілкуватись в колективі.
Тип уроку: урок виконання простих комплексних робіт.
Вид уроку: практичний показ з елементами бесіди. Робота в малих групах.
Дидактичне забезпечення: робоча навчальна програма, перелік НВР, ІТК, картки завдання, фото алгоритм, інструкції ТБ, критерії оцінювання.
МТЗ:
Обладнання: електроплити, настільні ваги, виробничі столи, мікрохвильова піч.
Інвентар: ножі «ОС», ножі «НВ», дошки «ОС», «МВ», ополоник, лопатка, ложка для порціонування сметани, сито, цідилки.
Кухонний посуд: каструлі, сковорідки, сотейник
Столовий посуд: столова ложка, тарілки глибокі, тарілки пиріжкові.
Учні повинні знати: інструкції з ТБ, правила експлуатації обладнання, призначення інвентарю, посуду, технологію приготування, терміни реалізації і зберігання страви.
Учні повинні вміти: дотримуватись правил ТБ, санітарії, гігієни, готувати страву дотримуючись послідовності технологічного процесу, довести страву до готовності і смаку, правильно відпустити і зробити бракераж. Робити практичні завдання з перерахунку сировини, технологічні схеми приготування страв.
Міжпредметні зв’язки: технологія приготування їжі з основами товарознавства: «Технологія приготування супів»
Устаткування ПГХ: «Призначення, будова та експлуатація електроплит»
Організація ПГХ: «Організація роботи гарячого цеху»
Список основної та додаткової літератури: Збірник рецептур «Економіка» 2000р.,Доцяк В.С. «Українська кухня» в-во «Оріяна – Нова» 1998 р.; Шалімов С.А. «Кулінарія», «Вища школа», 1980 р.
Хід уроку:
І.Організаційна частина
Перевірка наявності учнів
Перевірка готовності учнів до уроку
Допуск з ТБ (Проводжу опитування інструкції №6 (додаток №1))
ІІ. Вступний інструктаж
Повідомлення теми уроку: «Приготування борщів»
Мотивація:Для успішної роботи учнів на виробництві, як під час проходження практики так і після закінчення навчального закладу, є впевненість учнів у своїх практичних навчаннях. Дотримання технології приготування – основна вимога для кухаря. Тема «Приготування борщів» має бути засвоєна від набуття первинних навичок до сформованих умінь готувати різні види борщів, знати правила їх відпуску, робити бракераж готової страви.
Борщі – українська національна страва, але в різних регіонах її готують по різному. В старовинній кухні існували 3 різновиди борщу:
Червоний – готували з капустою, буряком, морквою, картоплею. У будні варили борщ на воді, а у свято на м’ясній юшці. Борщ засмажували салом, затирали часником.
Зелений (весняний або щавлевий). Його варили з молодою кропивою, щавлем, лободою, молодим листям буряків. Засмажували круто звареним яйцем, сметаною, сироваткою, масляною.
Холодний. Його готували влітку. Молоді буряки варили, різали соломкою, заправляли буряковим квасом, сметаною. Їли його холодним з вареною картоплею замість хліба.
Україна славиться своєю національною кухнею, яка створювалась протягом сторіч, багата на традиції, вирізняється розмаїттям страв та їхніми високими смаковими та поживними властивостями. Український борщ з пампушками відомий в усьому світі.
Сьогодні ми можемо ласувати снікерсами, бананами, антрекотами по-австрійськи, зразами по шотландські, біфштексами по угорські навіть не задумуючись, що вони чужинські, заморські. Єдине чого не слідзабувати: для будь-якого харчування продукти мусять бути вітчизняними, а все інше може вважатися лише ласощами і повинно з’являтися в меню періодично, бо воно не закладене в генетичній пам’яті українців. Тож ласувати – будь-ласка, а об’їдатися – то зась.
Відомо 22 рецепти стародавніх українських борщів, а готувались вони з продуктів отриманих з власного господарства. Борщ був однією із основних страв українського козацтва. Козацький борщ готували у макітрі, а допрівав він у горнилі української печі. Цікаво, що українсько-козацькі борщі були з линами, з карасями, навіть борщ з квашеними яблуками.
Отакі були гурмани наші козаки, вони дбали не лише про своє фізичне здоров’я, а й про повноцінне харчування.
Отож бажаю всім, хто сьогодні скуштує нашого борщу, бути такими сильними і мужніми як козаки.
Перевірка опорних знань, з метою перевірити закріплення учнями теоретичного матеріалу.
«Бліц-турнір»
Що є основою перших страв? (бульйони, відвари, суміш молока і води)
Які супи відносяться до заправних? (борщі, щі, розсольники, юшки картопляні, солянки, капусняки).
Як називається короткочасне обсмажування продукту з жиром? (пасерування)
Як ви думаєте від чого бульйон може помутніти ? (від бурхливого кипіння, від спинного мозку, присутнього в кістках, і від того, що періодично не знімали жир в процесі варки бульйону, жир від тривалого варіння розчепився на гліцерин і жирні кислоти).
Як нарізають буряки для борщу флотського? (кубиками)
Борщ український подають з пампушками, а полтавський? (з галушками)
Яка температура подачі борщів? (75°С)
Як можна покращити смак і збагатити вітамінами перші страви? (додати сік свіжої моркви і капусти і більше не кип’ятити)
Термін реалізації перших страв? (не більше двох годин)
Вивчення нового матеріалу:
Загальні правила борщів:
Бульйон проціджують і доводять до кипіння.
Підготовлені продукти кладуть у певній послідовності, в залежності від тривалості варіння, щоб вони одночасно дійшли до готовності.
Після закладання кожного виду продукту бульйон повинен швидко закипати. Тому включаю максимальну температуру нагріву.
Після закипання зменшую температуру варіння, щоб овочі не розварились, та не вивітрились ароматичні речовини.
Картоплю і капусту закладають сирими.
Цибулю, моркву, селеру, петрушку тільки пасерованими: при варінні вони не втратять свого аромату.
Спеції і сіль додають за 5-7 хв до закінчення варіння, розтертий часник, наприкінці варіння.
Зварені борщі залишають на 15-20 хв для настоювання, і щоб сплив жир. Вони стають прозорішими і ароматнішими.
Подають борщі у підігрітій столовій глибокій тарілці, або у суповій мисці, спочатку поклавши м'ясо, потім наливають борщ,додають зелень, для збагачення вітамінами, поліпшення аромату, смаку і зовнішнього вигляду. Сметану кладуть в тарілку або подають у соуснику.
Норма подавання борщів може бути 500, 400, 300, 250 грам в залежності від попиту відвідувачів.
Для борщу українського
Нарізані соломкою сирі буряки закладаю у сотейник, додаю жир і бульйон (15-20% від маси буряка), додаю томатне пюре, оцет, сіль, цукор, накриваю кришкою і періодично помішуючи тушкую 15-20 хв.
Поки іде процес тушкування, для борщу українського, я показую цю вправу
Для борщу львівського
Нарізаний соломкою варений буряк з’єдную із пасерованою морквою і цибулею ( цю пасеровку робить 1 учень самостійно, як закріплення умінь і навичок отриманих на попередніх уроках), додаю томатне пюре, оцет, бульйон і тушкую 5-7 хв.
Для борщу кіровоградського
Нарізаний часточками сирий буряк разом з морквою і цибулею пасерую 5-7 хв, додаю томатний сік, лимонну кислоту і прогріваю протягом 10-15 хв.
Під час показу цієї вправи я звертаю увагу на те, що при тушкуванні буряка різними способами, основною складовою є оцет, тому що без оцту буряк втратить свій природній колір і набуде темно-бурого відтінку.
Корисні поради:
Не варіть столові буряки у підсоленій воді, вони потемніють
Щоб червоні буряки зберегли свій природній колір, їх треба варити зі шкірочкою і корінцем. Якщо корінець відрізати а шкірочку пошкодити, з буряка вийде сік, і він стане білим.
Процес доведення до готовності столових буряків можна прискорити: спочатку їх варити 40-45 хв, а потім швидко охолодити під струменем холодної води і тримати так 10 хв
Шкірочку з варених чи печених буряків легше обчистити, якщо їх залити холодною водою.
Буряковий відвар можна використати для приготування борщів, приготування бурякового квасу.
Буряк слід чистити незадовго до теплової обробки, бо він швидко темніє.
Приготування борошняної пасеровки.
І спосіб. Приготування борошняної пасеровки без жиру.
Борошно просіюю на лист шаром не більше 4 см і безперервно помішуючи обсмажую при температурі 150-160°С. Спасероване борошно легко розсипається і має запах смаженого горіха.
ІІ спосіб. Приготування борошняної пасеровки з жиром.
У посуді з товстим дном розтоплюю жир,всипаю борошно і пасерую до розсипчастої консистенції, безперервно помішуючи.
Потім показую учням технологію приготування українського борщу з пампушками:
У киплячий бульйон закладаю картоплю, нарізану часточками, поки вона вариться, роблю овочеву пасеровку, смажу сало-шпик, розтираю його з часником, пасерую борошно. Потім у каструлю закладаю нашатковану капусту, через 5-8 хв тушкований буряк, пасеровані овочі, за 5хв додаю болгарський перець, пасероване розведене бульйоном борошно, доводжу до смаку (додаю сіль, оцет, цукор, спеції). Готовий борщ заправляю розтертим салом з часником і настоюю 20 хв. Паралельно з приготуванням борщу слідкую за готовністю тіста ( роблю обминку)
Приготування пампушок
процес приготування і випікання пампушок: розважую тісто на шматочки вагою 300 гр. Шматочки ділю на 10 кульок вагою 30 гр. кожна. Тісто підкачую у кульки і викладаю їх на лист змащений олією.
!!! тут особливу увагу звертаю на те, що кожна кулька має бути змащена з боків олією, інакше при порціонуванні вони будуть погано відділятись одна від одної.
!!! кульки на лист укладаю щільно – тоді вони будуть мати певну висоту і гарний привабливий вигляд (щоб не були схожі на булочку бутербродну).
Випечені пампушки викладаю на пиріжкову тарілку, зверху поливаю часниковою підливою (часник розтерла з сіллю, додала олію і переварену охолоджену воду).
Беру столову глибоку тарілку підігріту до 40°С, кладу у нею 50 грамів вареного м’яса (без кістки), наливаю борщ, додаю сметану, посипаю зеленню.
Борщ віддаю на дегустацію експертам .При цьому заповнюю (на дошці) таблицю бракеражу страви.
Після цього відповідаю на запитання учнів, які виникли під час пояснення нового матеріалу.
Для закріплення нового матеріалу даю завдання:
Розгадати кросворд, в якому зашифровано 25 слів (назви різних овочів, фруктів, а закреслити потрібно лиши ті овочі, що входять до складу борщів (19 слів). (додаток 4)
ІІІ. Поточний інструктаж
Метою поточного інструктажу є виконання учнями навчально –
виробничого завдання з найменшою кількістю помилок у процесі виконання самостійної роботи. Тому урок виробничого навчання стараюсь проводити в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу. Щоб учням було легше вступити в діалог (часто вони не висказують своєї думки, через те, що не впевнені в правильності відповіді або своїх дій) я їх розподіляю на малі групи (бригади) по 4-5 чоловік зрізним рівнем підготовки.
Робота в малих групах – розвиває навички лідерства, розвиває комунікативні якості, тактовність, при цьому вони стараються бути незамінними в своєму колективі (бригаді). У бригаді кожен учень виконує конкретну частину єдиного для всієї групи завдання, розуміючи, що від його роботи залежить результат праці всіх. Учні планують послідовність виконання завдання, здійснюють самоконтроль (що головне не тільки своєї роботи, а й свого колеги), спільно обговорюють нестандартні ситуації, шукають єдино правильний вихід із цієї ситуації, та самостійно виправляють допущені помилки.
Ділю учнів на 3 бригади по 4 чоловіки і розподіляю по робочих місцях. Кожна бригада отримала на попередньому уроці домашнє завдання, яке в процесі роботи я зможу перевірити. Видаю завдання і пакет додатків для його виконання. (додаток №6 «Картка завдання»; додаток №7 «Інструктивно-технологічна картка»; додаток № 8 «Алгоритм приготування страви».
Перед виконанням практичного завдання учні роблять розрахунки сировини на задану к-ть порцій і отримують згідно розрахунків сировину (додаток № 9 «Картка розрахунку сировини».
Бригада № 1 – робоче місце № 1 (Борщ український)
Бригада № 2 – робоче місце № 2 (Борщ львівський)
Бригада № 3 – робоче місце № 3 (Борщ кіровоградський)
(додаток № 10 «Графік переміщення по робочих місцях»)
Виконання роботи починається у овочевому цеху, після обробки і нарізки овочів учні переходять у гарячий цех.
Первинну обробку овочів та їх нарізання учні здійснюють в овочевому цеху (стіл № 1)
Разом з учнями повторюємо технологічний процес обробки овочів (сортування і калібрування, миття, очищення, промивання, нарізування). Нагадуємо санітарні вимоги і організацію роботи овочевого цеху.
Цех відноситься до заготівельних цехів, температура повітря в цеху 16-18°С, опалення, вентиляція загальна
Цех забезпечується холодною водою, вода, каналізація підводиться до ванн, умивальників, до картоплечистки.
Підлога вистеляється водо непоглинаючими матеріалами, з нахилом до трапів.
Стіни побілені, на висоту 1,7 м має бути керамічна плитка для полегшення санобробки.
Освітлення штучне і природнє.
Посуд і інвентар овочевого цеху зберігається у висувних шухлядах і на полицях. Дошки з маркуванням «ОС» зберігаються у вертикальному стані над столами.
Інструмент і інвентар на р/м розміщується справа від працівників, а продукт, що підлягає обробці – зліва.
Ваги на столі – навідстані витягнутої руки, дошка – перед працівником на відстані 8 см від краю стола.
Технологічні картки розміщуються над столами.
Під час роботи працівник повинен стояти прямо, не сутулячись.
Для чищення і доочищення картоплі організовуються сидячі робочі місця.
Маркування інвентаря і посуду «ОС»
Після приготування овочевих н/ф учні переходять до гарячого цеху. Звертаю увагу на те,що гарячий цех умовно поділяють на супове і соусне відділення.
Під час теплової обробки в продуктах відбувається складні фізико-хімічні зміни – деякі продукти розм’якшуються, стають більш соковитими, інші – ущільнюються, набувають приємного смаку і аромату.
Санітарне значення т/о пов’язане з тим, що при нагріванні мікроорганізми, що утворюють спори переходять у неактивний стан і не розмножуються, руйнуються бактеріальні токсини, руйнуються або переходять у відвар шкідливі речовини (соланін у картоплі, фазевалін у квасолі).
Цех відноситься до доготівельних цехів.
Оснащується тепловим, холодильним, механічним і немеханічним обладнанням.
З інвентарю використовують: черпаки, цідилки, сита, грохоти, шумівки, кухарські лопатки, дерев’яні копистки, кухарські вилки, ложки, голки, промарковані обробні ножі.
Із посуду використовують: каструлі, казани, сотейники, сковорідки, кондитерські листи, противні.
Обхід № 1
Учні включаються в роботу, я слідкую за правильною організацією робочих місць, за послідовністю виконання вправ, за потребою надаю консультацію та заохочую до творчого підходу у виконанні роботи. Наголошую на тому, що як віднесеться до роботи кожен член бригади, буде залежати кінцевий результат їх роботи. Цим самим спонукаю до максимальної концентрації уваги при виконанні роботи та до постійного самоконтролю.
Для оцінювання роботи учнів я запрошую бригаду експертів з 3 чоловік:
Голова МК - Н. Вакуленко
Майстер в/н - С. Королько
Учениця 2-го курсу КК-21 А.Дубовик
Вони слідкують за правильністю виконання завдання та оцінюють теоретичні відповіді (додаток №«Оціночний лист»)
В процесі виконання завдання учні надають інформацію пов’язану із харчовою цінністю тих чи інших продуктів, збереженням поживних речовин в процесі приготування.
Обхід № 2
Під час цільового обходу вникаю у роботу кожного учня, якщо виявлю повторення одних і тих же помилок, призупиняю роботу і пояснюю або показую відповідний процес ще раз.
Обхід № 3
Слідкую за санітарним станом робочих місць, своєчасністю прибирання, за дотриманням часу на виконання завдання.
Після виконання учнями практичних завдань, вони виконують письмову роботу (додаток № 11 «Картка дефектів»), де записують можливі дефекти, причини виникнення та шляхи їх попередження або виправлення.
Після письмового завдання учні презентують і дегустують страви, а також дегустацію проводять експерти і майстер в/н. Результати дегустації експерти заносять до спеціального бракеражного журналу.
Додаток № 14 «Бракеражний журнал»
Додаток № 13 «Шкала показників якості для проведення бракеражу»
Учні за результатами дегустації заповнюють таблицю бракеражу (додаток № 16 «Звіт про роботу)
Наприкінці поточного інструктажу майстер в/н разом з експертами обговорюють і виставляють оцінки.
ІV. Заключний інструктаж
На заключному інструктажі повідомляю про досягнення мети уроку, на підставі аналізу успіхів та недоліків діяльності учнів. Вказую на типові помилки та шляхи їх попередження. Аналізую уміння застосувати учнями нову навчальну інформацію, яку отримали на уроці. Не акцентую увагу на тих помилках, наслідком яких є недосвідченість. Таким учням призначаю індивідуально-практичні заняття, та додаткове домашнє завдання. Особливу увагу звертаю на нераціонально витрачений час (якщо є випадки).
Аналізую додержання вимог безпеки праці. Для обговорення всіх цих питань активно залучаю учнів, тоді вони краще сприймають необхідність дотримання всіх складових своєї успішної роботи.
Оголошую оцінки кожного учня. На основі аналізу відзначаю роботи бригади в таких номінаціях:
За надання корисних порад – отримують звання «Всезнайки»
За інформацію стосовно вітамінного складу та вплив продуктів харчування на наше здоров’я – звання «Будь-здоровченки»
За поради дотримання етикету за столом – звання «Смачноїжки»
Особлива подяка оголошується експертам і присвоюється звання «Міс контроль»
Видаю д/завдання з інструкцією його виконання (додаток № 17 «Порівняльна характеристика борщів»), заповнити таблицю за зразком.
Інформація від «Всезнайок»
Буряк– за 2 тис. років до н.е. буряк був відомий у стародавній Персії, але не визнаний. Використовували його як рослину лікарську, а іноді як листовий овоч. Широке розповсюдження овоч отримав у середньовіччя. Великою популярністю користувався на Русі, куди потрапив із Візантії. Існують свідчення, що вже XVIст. наші пращури любили борщ і він був його основою.
Морква – ця середньоєвропейська рослина належить до родини зонтичних. Стародавні греки, а за ними і римляни широко використовували моркву і вона була почесною стравою при дворі імператора Карла Великого. До нас овоч потрапив у недалекі часи. У кривичів, які населяли Стародавню Русь, існував звичай класти моркву біля померлих, яких клали в човни, а потім спалювали. Морква спалена разом з померлим мала слугувати йому їжею на тому світі.
Капуста– одна із головних овочевих культур Європи, а більшість сортів вихідці із Середземномор’я. широке визнання капуста отримала у Греції – її приписували властивість зцілення від хвороб, лікування ран і рекомендували її як засіб від безсоння. Важко сказати коли капуста з’явилась на Русі, в усякому випадку пиріжки пекли і солили капусту на Русі здавна.
Картопля–це рослина яку тричі відкривали: 1 раз індіанці в Андах побачили дивну рослину, що мала на гілках ягоди, а в корінні бульби. Назвали її ПАПА. І хоча вона була гірка на смак, але її так і їли, а ще заморожували зібрані бульби, і злегка прогрівши обдирали шкірку, тоді вона втрачала гіркий смак; 2 раз 1536р. розвідники військової експедиції у покинутих житлах тубільців солдати знайшли борошнисті корені, добрі на смак. І хоча вони першими дізнались про картоплю, про харчову цінність її вони дізнались останніми. У Росію картопля прийшла, через руки Петра І подорожуючи по Голландії він побачив невідомі в Росії бульби і прислав до Петербурга графові Шереметьєву, щоб той займався їх розведенням.
Помідор– батьківщина томатів Південна Америка. З часом помідори проникли в Іспанію та Португалію, потім в Італію, звідти в Францію, а потім в Росію. Однак скрізь вирощувався як декоративна рослина. І тільки у XVIII ст. в Росії їх почали вирощувати як плоди. Помідоро – італійська назва рослини – «яблуко із золота»
Квасоля. Квасолю знаходили при розкопках, разом з речами, що відносяться до бронзового віку. У Біблії говориться, що квасоля і боби вирощувались в Палестині під час правління царя Соломона за тисячу років до н.е. Стародавні греки готували з квасолі різні страви, але при цьому обов’язково приносили жертву богам. У стародавньому Єгипті перед цим овочем відчували забобонний страх. А у стародавніх римлян цей овоч був одним із основних продуктів харчування.
Поради від «Смачноїжок»
Здоров’я залежить і від того, як швидко ти їси і наскільки ретельно ти пережовуєш їжу. Тому:
Не поспішай, їж безшумно, не плямкай.
Не їж зайвого, навіть коли дуже смачно
В тарілку клади рівно стільки, скільки можеш з’їсти
Не грайся з посудом, не розмахуй руками
Супи їдять зачерпнувши ложкою від себе, щоб не забруднити одяг. Картоплю можна подрібнити краєм ложки. Закінчивши їсти суп, ложку залишають у тарілці.
Цікаво знати:
За 70 років життя людина проводить за їжею 7 років, а з’їдає 160 шт. шоколаду, 7300 шт. яєць – загалом 50 тон харчів. Цілий вагон.
Шлях від рота до шлунка тверда їжа проходить за 6-8 сек., а рідка – за 1-2 сек. Їж не поспішаючи!!!
Один американський учений підрахував, що тіло дорослої людини складається з води – щоб випрати 2 сорочки, із заліза, з якого можна зробити 2 цвяхи, волосся – на одну перуку, фосфору – на 12 коробок сірників, отрути, щоб убити 1 блоху.
Поради від «Будь-здоровченків»
У п’ятеро менше втратить картопля вітаміну С, якщо опустити її в окріп і варити при слабому кипінні.
Не слід зберігати картоплю при температурі нижче 0°С, бо крохмаль перетворюється на цукор і бульби стануть солодкі.
При зберіганні картоплі на сонці бульби зеленіють в них утворюється шкідлива речовина – соланін. Він також міститься у ранній картоплі і у пророслій. Відвар з такої картоплі використовувати не можна.
Від взаємодії картоплі із повітрям обчищені бульби темніють, тому їх слід одразу опустити у холодну воду.
Не зберігайте обчищену картоплю у воді більше трьох годин: вона стане твердою і буде погано розварюватись.
Картоплю слід чистити ножем із нержавіючої сталі, інакше чорнітимуть руки.
Жовто-оранжевий колір моркви зумовлений вмістом у неї провітаміном вітаміну А (каротином), який в організмі людини під дією ферменту печінки, перетворюється на вітамін А.
Потреба у вітаміні А на 75% задовольняється за рахунок каротину. Вітамін А і каротин добре зберігаються при тепловій обробці. Каротин розчиняється у жирах при пасеруванні овочів і краще засвоюється організмом.
Необхідно відрізати позеленілу головку моркви – вона гірчить.
Очищайте овочі якомога тонше: під шкіркою міститься більше вітамінів, ніж у м’якоті.
Нарізати овочі потрібно безпосередньо перед тепловою обробкою, це зменшить втрати вітамінів і ефірних олій.
Болгарський перець високо цінують у дієтичному харчуванні. Його рекомендують при авітамінозах, недокрів’ї, а також для збудження апетиту, стимулювання травлення, виведення холестерину. Він корисний при гіпертонії, але протипоказаний при виразці шлунку, захворюванні кишечника, нирок.
Квасоля – цінний дієтичний продукт, вона багата на солі калію, фосфору, заліза. Вона сприяє виведення із організму рідини. Її рекомендують при цукровому діабеті, захворюваннях підшлункової залози, нирок, печінки.
Чим свіжіша зелень, тим більше в ній вітамінів. Освіжити зелень можна, поклавши її у холодну підкислену воду. Не січіть, а шаткуйте зелень, це запобігає виділенню соку, а з ним ароматичних і смакових речовин.
Розігрівайте бульйон при відкритій кришці: відкритий вихід пари запобігає його помутнінню.
Закладайте в перші страви цибулю, моркву, петрушку, селеру тільки пасерованими: при варінні вони не втратять свого аромату.
Не зберігайте обчищені коренеплоди у воді, вітаміни, вуглеводи і мінеральні речовини швидко розчиняться у ній. Зберігайте їх цілими, накритими чистою вологою тканиною.
ДОДАТКИ
Додаток № 1
Інструкція № 6
з техніки безпеки користування електроплитою
Загальні положення
Для роботи з електроплитою допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які знають її будову, принцип роботи, пройшли відповідний інструктаж по експлуатації та техніці безпеки.
При роботі на електроплиті можливий вплив таких факторів:
Опік від нагрітих металевих частин плити;
Ураження електричним струмом;
Відмітання уламків при розтріскуванні конфорок;
Падіння на ноги пустого посуду та посуду із стравами.
Корпус електроплити повинен бути підключений до контуру заземлення. В випадку відсутності заземлення вмикати електроплиту забороняється.
У випадку травмування та при виявленні несправності електроплити повідомити майстра в/н, заступника з АГР.
У випадку травмування учнів чи працівників потрібно вміти надати першу долікарську допомогу.
При роботі з електроплитою дотримуватись правил особистої гігієни.
За невиконання вимог інструкції працівник (учень) несе відповідальність згідно чинного законодавства.
Вимоги безпеки перед початком роботи.
Перевірити справність електроплити зовнішнім оглядом (відсутність пошкодженихелектропроводів живлення, по тріскання конфорок тощо.), перевірити справність заземлення, вентиляції, місцевого освітлення. Оглянути спец одяг, головний убір.
Вимоги безпеки під час роботи.
Не допускати експлуатацію електроплити з не робочою поверхнею, з деформованими конфорками.
Не допускати потрапляння рідини на розігріту конфорку, так як це призводить до її розтріскування.
Вмикання конфорок на вищу ступінь розігріву проводити лише в момент її розігріву до робочого стану або при приготуванні страв, які
потребують великої температури.
Посуд використовувати лише у відповідності до розмірів конфорок, з рівним дном.
Електроплита повинна утримуватись в чистоті.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
Негайно закінчити роботу до усунення несправностей, якщо корпус електроплити під напругою (б’є струм), викликати електрика, сповістити майстра в/н, директора з АГР.
В разі нещасного випадку чи травмування (опіки рук чи інших ділянок тіла, ураження електричним струмом та ін..) надати першу долікарську допомогу. При потребі зробити штучне дихання, непрямий масаж серця, доставити потерпілого в лікарню.
Вимоги безпеки по закінченню роботи.
Прибрати з електроплити посуд. Відключити електроплиту від електромережі. Очистити і протерти емальовані поверхні, конфорки, піддон від бруду та пролитих страв. Скинути спецодяг. Помити руки, обличчя чистою водою з милом (по можливості – прийняття душу).
