• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Педагогіка
  • Ефективність використання інноваційних технологій під час викладання технології приготування їжі з основами товарознавства

Ефективність використання інноваційних технологій під час викладання технології приготування їжі з основами товарознавства

Опис документу:
Опис досвіду роботи щодо ефективності використання інноваційних технологій під час викладання технології приготування їжі з основами товарознавства

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Лебединське вище професійне училище лісового господарства»

Ефективність використання інноваційних технологій під час викладання технології приготування їжі з основами товарознавства

/З досвіду роботи викладача професійно-теоретичної підготовки

Грицай Алли Войтехівни

м.Лебедин

ПЛАН

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА

  1. Традиційне та нетрадиційне навчання.

    1. Засоби навчання, які я застосовую під час викладання «Технології приготування їжі з основами товарознавства».

    2. Загальна характеристика методів навчання.

    3. Технологія застосування ефективних методів при вивченні нового матеріалу на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства.

    4. Технологія застосування загальнодидактичних методів навчання при закріпленні знань учнями.

    5. Технологія застосування методів перевірки й оцінки знань, умінь і навичок учнів та їх ефективність.

  2. Інтерактивне навчання.

    1. Сутність інтерактивних підходів у навчанні.

    2. Характеристика основних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів.

    3. Види інтерактивних технологій та методика організації пізнавальної діяльності з використанням групових форм інтерактивного навчання.

    4. Використання елементів інтерактивних технологій на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства.

    5. Картки-завдання для активізації роботи учнів на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства.

    6. Використання технологій кооперативного навчання на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства.

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Усе частіше й частіше можна почути в нашому суспільстві і прочитати про необхідність впровадження інновацій. І це, безумовно, добре, хоча й недостатньо. І найбільш ефективними вони будуть тоді, коли всі зрозуміють, що інноваційність не зводиться до економічної сфери, вона має значно ширший зміст.

Мета професійної освіти в Україні – підготовка професійно-компетентних працівників, здатних швидко адаптовуватись в умовах ринкової економіки, готових до творчої діяльності і відтворення загальнолюдських цінностей. Тому завданням педагогічних працівників професійно-технічних закладів є формування в учнів глибоких і міцних знань, умінь і навичок.

Професійна підготовка кваліфікованих робітників сфери ресторанного сервісу, інтегрування професій різного рівня кваліфікації у професійних навчальних закладах грунтується на впровадженні нових підходів до багатоступеневої освіти як системи.

Багатоступенева система професійної освіти побудована на основі принципів фундаментальності, гнучкості, мобільності. Вона спрямована на підготовку кваліфікованих робітників відповідно до суспільних потреб.

Перехід до ринкової економіки вніс певні зміни в сферу ресторанного сервісу. На зміну великим підприємствам громадського харчування з’явилось багато приватних, орендних, спільних підприємств з високим рівнем обслуговування, з використанням новітніх технологій на основі досягнень науки і техніки, із застосуванням сучасного обладнання. Сучасна модель підготовки кваліфікованого робітника для сфери ресторанного сервісу включає соціально-особисті, професійно-виробничі, економічні, психофізичні і педагогічні характеристики. Тобто сучасний робітник повинен бути технічно грамотним, ініціативним, володіти кількома суміжними професіями. Освічений фахівець повинен сприймати, класифікувати, впорядковувати нову інформацію, швидко реагувати на зміни, спрямовані на формування національного виробничого потенціалу. Тому підготовка кваліфікованих кадрів є справою державної значущості.

Якісна підготовка конкурентоспроможного працівника потребує творчого підходу викладачів до вибору змісту, форм, методів та засобів навчання, максимального використання досягнень сучасної педагогічної науки, нових педагогічних технологій.

Переорієнтація педагогічних працівників з пояснювально-ілюстративного та репродуктивного виду навчання на розвиваюче та особистісно-орієнтоване навчання спонукає мене до застосування у навчальному процесі нетрадиційних форм та методів навчання, які збуджують творчу ініціативу учнів, розвивають критичне мислення та уміння застосовувати знання у нестандартних ситуаціях.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Традиційне та нетрадиційне навчання

1.1. Засоби навчання, які застосовую під час викладання технології приготування їжі з основами товарознавства

Засоби навчання – це різноманітні матеріали, предмети, знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш ефективно досягається мета навчального процесу.

Для формування глибоких і міцних знань учнів використовую цілий ряд засобів навчання. Важливе місце серед них займає такий педагогічний засіб як книга. Стосовно вивчення предметів професійно-теоретичної підготовки – це основний підручник і навчальний посібник, додаткова література, довідники, таблиці, технічна документація, спеціальні журнали, видання служб науково-технічної інформації.

Демонстрацію наочних посібників завжди супроводжую словом.

Саме слово допомагає спрямувати увагу учня на головне і істотне, відібрати з великої кількості споглядальних явищ те, що найбільш потрібно для цілей навчання. Слово і наочність у навчанні перебувають у тісній взаємодії, їх співвідношення видозмінюється залежно від конкретних дидактичних цілей, змісту уроку, наявності засобів навчання, їх якості і кількості.

Серед наочних посібників використовую малюнки, схеми, плакати, картки-завдання, інструкційно-технологічна документація, а також зразки, макети, муляжі.

Технічні засоби навчання поєдную з іншими наочними засобами, що застосовую на уроці. Так, навчальні кінофільми використовую напередодні вивчення чи після вивчення теми як повторення і закріплення вивченого.

Для покращення вивчення або закріплення матеріалу я застосовую ноутбук. Ноутбук дає можливість не тільки оцінити результат дії учня, але і його стратегію пошуку.

Значно підвищується ефективність уроків внаслідок комплексного використання технічних і інших дидактичних засобів навчання. При цьому комплекси дидактичних засобів слід розробляти до кожної теми уроку.

1.2. Загальна характеристика методів навчання.

Одним з важливих компонентів навчання, спрямованих на досягнення поставлених дидактичних, виховних і розвиваючих цілей, є методи навчання.

Як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати їхню активну пізнавальну діяльність, щоб учні могли оволодіти знаннями, уміннями та навичками? Як викликати в учнів позитивне ставлення до навчання і допомогти їм перетворити знання на переконання? Як навчити всіх: і тих, хто вчиться з інтересом, і тих, у кого його немає? Ці питання мені доводиться розв’язувати щодня під час підготовки до занять . усі вони так чи так пов'язані з пошуками найпродуктивніших методів навчання.

Методи навчання – це способи спільної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на розв’язання завдань навчання. Мета, поставлена викладачем, може бути досягнута лише у тому випадку, якщо вона усвідомлена і прийнята учнями.

Сучасна дидактика приділяє велику увагу спонукальній функції методів навчання. Призначення методу полягає не в простому передаванні знань, а в тому, щоб спонукати, пробудити пізнавальну потребу учня, його інтерес до розв'язання певного завдання.

Таким чином, у процесі навчання взаємодіюють той, хто викладає, і той, хто вчиться, цілі діяльності котрих повинні відповідати одна одній.

Для того, щоб оволодіти технологією вибору методів навчання, мені необхідно добре знати всю їх різноманітність, вміти ефективно використовувати кожний з них. Я, стараюсь добирати такі методи та прийоми роботи, які могли б забезпечити учням необхідні знання, будили їхню розумову активність, розвивали й підтримували в них інтерес до навчання.

На початку своєї педагогічної діяльності найуживанішими є дві класифікації методів навчання: за джерелами отримання інформації (словесні, наочні, практичні) і за рівнем пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький).

Словесні методи дають змогу за короткий термін передати інформацію, сприяють розвитку абстрактивного мислення учня, то однобоке їх використання утрудняє засвоєння матеріалу учнями з наочно-образною і моторною пам'яттю, з наочно-образним типом мислення.

Наочні методи, підвищуючи ефективність навчання, особливо осіб з яскраво вираженим наочно-образним характером сприйняття інформації, затримують абстрактне мислення учнів, їх уявлення. Практичні методи особливо ефективні для формування трудових умінь і навичок, зміцнення зв'язків теорії з практикою. Водночас, за допомогою практичних методів неможливо забезпечити систематичне і глибоке засвоєння теоретичних знань, розвиток логічної мови, абстрактного мислення та інше.

Репродуктивні методи (пояснювально-ілюстративний і репродуктивний) застосовую з метою забезпечення швидкого і міцного запам'ятовування учнями навчальної інформації, формування умінь і навичок, але не допомагають належним чином розвивати мислення учнів, зокрема його самостійність, гнучкість, формувати в учнів навички пошукової діяльності.

Тому водночас з репродуктивним методами необхідно застосовувати і проблемно-пошукові методи (проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький). Вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями, розвивають творчу, навчально-пізнавальну діяльність. Але ці ж методи, порівняно з репродуктивними, вимагають значно більшого часу для вивчення навчального матеріалу, де неможливе використання принципу апперцепції, а також у разі слабкої підготовки учнів.

Але, я не зупиняюся у своєму методичному зростанні, тому постійно в пошуку нових методів навчання, їх удосконалення – найважливіша умова в моїй роботі.

Як особливу групу методів, які я час від часу застосовую, можна виділити методи активного навчання – дискусії, аналіз конкретних ситуацій, розв’язування виробничих задач, метод “мозкової атаки», ігрові проектування, рольові і ділові ігри. Застосування їх у навчальному процесі сприятиме розвитку в учнів творчого мислення, ініціативи самостійності, формуванню і розвитку практичних умінь і навичок, наближенню навчального процесу до виробничого.

Серед методів перевірки знань, умінь і навичок учнів досить широко застосовую усну перевірку (бесіда, розповідь учня, часто з використанням засобів наочності і технічної документації), письмову перевірку (короткі і довготривалі письмові роботи, реферати), графічні роботи (виконання графіків, таблиць, схем, ескізів, малюнків), практичні роботи (виконання лабораторних робіт), перевірка знань, умінь і навичок учнів із застосуванням технічних засобів навчання.

1.3. Технологія застосування ефективних методів при вивченні нового матеріалу на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства.

Різноманітність методів навчання, поступове удосконалення їх ставить перед мною складне питання: які методи використовувати на цьому конкретному уроці?

Велике значення у виборі методів має глибоке розуміння мною мети і завдань. «Мета, - писав Р.Штайнер, - створює внутрішній зв’язок між предметами, між усіма методами.»

Проте мета не існує абстрактно, вона дістає своє втілення у зміст освіти. Зміст кожного предмета визначає великою мірою і методи його вивчення. Одним способом треба викладати технологію приготування їжі з основами товарознавства, іншим – гігієну та санітарію виробництва. Але у виборі методу проведення кожного окремого уроку мені доводиться глибоко продумати, якими методами краще вивчати ту чи ту тему.

Одним методом краще працювати в спокійній, добре організованій групі, де більшість учнів має чи малий запас знань, кмітливість, зовсім інакше планую роботу в групі з поганою дисципліною, де багато учнів швидко втрачають інтерес. У такій групі, вибираючи метод, думаю над тим, як оволодіти увагою дітей.

Щоб викликати зацікавленість учнів до вивчення предмету «Технологія приготування їжі з основами товарознавства» подаю матеріал, в якому зроблено виділення основних понять, визначень, подано технологічні схеми приготування страв з обгрунтуванням основних процесів, що відбуваються при кулінарній обробці продуктів. Зацікавлюю учнів до національних особливостей приготування страв сучасної української кухні, та світовий досвід – технологію приготування страв європейської кухні, фірмових страв спільних підприємств ресторанного господарства і особливості приготування страв європейської кухні: російської, німецької, англійської, француької, італійської, іспанської та китайської і японської кухонь. Представляю технологію приготування фірмових страв.

В залежності від змісту програмного матеріалу кожний урок має свої відмінності, але необхідно дотримуватись загальних вимог до уроку теоретичного навчання. Урок повинен проводитись у відповідності з основною метою і задачами: забезпечити підключення учнів у хід уроку із дотриманням індивідуального підходу, базуватися на знаннях, які учні отримали на попередніх умовах.

На уроках мені доводиться користуватися традиційними способами навчання, тобто подавати учням готові матеріали і знання. Вони, безумовно, дають можливість готувати фахівців високого рівня, професіоналів своєї справи. Та сьогодні цього вже замало. Життя вимагає від випускника вміти себе подати на ринку праці. Для того, щоб наші учні були успішними у майбутньому, необхідно навчити їх самостійно здобувати знання і навички. Тому, я найбільше використовую та практ икую у своїй роботі комбінований (змішаний) тип уроку, бо він охоплює всі основні дидактичні завдання. Навчально-виховний процес в училищі має цілісний характер, тому використовую всі, передбачені дидактикою типи уроків: урок засвоєння нових знань, урок засвоєння нових умінь і навичок, урок засвоєння умінь і навичок, урок повторення та перевірки знань з теми, урок контролю і корекції умінь, знань і навичок, нестандартні уроки (урок-екскурсія, урок-мандрівка, урок-семінар і т.д.)

Урок дає мені змогу застосовувати різні методи навчання, поєднувати індивідуальну, групову та фронтальну роботу учнів.

На уроці учні оволодівають не лише системою знань, а й методами пізнавальної діяльності. Це є важливою умовою включення учнів в активну самостійну роботу з опануванням знань.

Перебуваючи у постійному творчому контакті з учнями, маю можливість у ході уроку вести систематичні спостереження за їхнім розвитком, фіксувати його результати, керувати цим процесом.

Для покращення вивчення матеріалу, я час від часу застосовую інноваційні технології у навчанні.

Одним з таких методів є мультимедійні технології (додаток А), які пов’язані з створенням мультимедійних продуктів. На урокахя намагаюся використовувати мультимедійні презентації. Це допомагає підвищити інтерес учнів до навчального матеріалу, активізувати їхню діяльність на уроках, прищеплюючи любов до предмета.

Саме тому виникає необхідність застосовувати під час викладання нестандартні або нетрадиційні уроки.

Виходячи з загальної теорії навчання і враховуючи передовий досвід роботи училища, практикую урок-екскурсія, метою якого є новий матеріал.

В.О.Сухомлинський влучно назвав екскурсію читанням книги життя. Екскурсія – це свого роду урок, але перенесений відповідно до певної навчальної мети на підприємство. Перед вивченням предмету технологія приготування їжі з основами товарознавства завжди проводжу навчальну екскурсію на підприємства харчування м.Лебедин. Екскурсія дає можливість учням ознайомитися з виробництвом у цілому. Ретельно готую до екскурсії учнів: інструктую їх про поведінку під час екскурсії, ознайомлюю з підприємством, визначаю основні завдання екскурсії. У ході підготовки даю завдання окремим групам учнів: роблять записи, фотографують, виділяють особливості об’єктів, дізнатись як працюють кращі кухарі на виробництві.

Проведення екскурсії починається їз знайомства учнів з розташуванням підприємства. Їх можна провести територією, оглянути з ними обєкти екскурсії. Друга частина екскурсії концентрується на тих обєктах, які необхідні в зв’язку з вивченням теми.

Підведення підсумків проводжу у різній формі: учні розповідають про свої враження, пишуть реферати, доповіді, виготовляють таблиці тощо.

На мою думку велика втрата праці на підготовку екскурсії окупається її результатами. На основі екскурсії можна провести різноманітну позакласну роботу.

1.4. Технологія застосування загальнодидактичних методів навчання при закріпленні знань учнів

Відповідальним і важливим етапом навчання є закріплення і застосування знань, умінь і навичок. Він передбачає вирішення двох основних загальнодидактичних завдань:

- формування в учнів системи глибоких і міцних знань, умінь і навичок, а також складних умінь оперувати ними при вирішенні навчально-практичних (предметних і професійно-виробничих) завдань репродуктивного характеру у типових умовах і в нових ситуаціях;

- формування в учнів гнучких знань, а також складних умінь оперувати знаннями при вирішенні інтелектуально-практичних (предметних і професійно-виробничих) завдань творчого характеру.

Для досягнення вище зазначених завдань чітко визначаю раціональність застосування методів навчання з урахуванням специфіки предмету та підготовленості учнів до того чи іншого виду навчальної праці, поступово від уроку до уроку ускладнюючи характер їх пізнавальної діяльності.

Вибір і застосування методів навчання – творчий процесс. Він багато в чому визначається методичною підготовленістю і педагогічною майстерністю викладача, оскільки немає і не може бути однозначних методичних рекомендацій і пропозицій.

При первинному закріпленні знань чи способів їх застосування провідним завжди буде репродуктивний метод в поєднанні з пояснювально-ілюстративним. Знання, отримані учнями у готовому вигляді чи шляхом пошуку при вирішенні проблеми, повинні бути зміцнені та поглиблені у процесі їх застосування.

Принцип варіативності освіти дає змогу педагогам вибирати і конструювати навчальний процесс на основі нових ідей і технологій. При підготовці кваліфікованих кухарів я часто використовую дидактичні ігри на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства. На мою думку, такі уроки залучають підлітка до діяльного розв'язання завдань, проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А.Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній кваліфікований робітник виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення навчального матеріалу.

Ігри допомагають опрацьовувати матеріал так, щоб учні набули практичних умінь та навичок. А це важливо тоді, коли вони вчаться вирішувати ситуаційні завдання на уроках спецтехнології.

Ігри, які я використовую умовно можна поділити на рольові та ігри-змагання.

Рольові ігри дозволяють мені ефективно використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовуючи їх у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати свою точку зору, вести конструктивну й обґрунтовану дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень.

На рольових уроках учні можуть одержати додаткові знання, отримати відповіді на невисвітлені у навчальному курсі питання; учні можуть показати вміння застосовувати отримані знання під час розв’язування практичних завдань. Такі уроки можна проводити під час вивчення тем «Овочі, гриби: механічна кулінарна обробка; продукти їх переробки», «Супи», «Соуси».

Наведу приклади практичних завдань, які я використовую при проведенні рольових ігор:

1. Ви працюєте кухарем в гарячому цеху їдальні при університеті. Визначте, скільки та якої сировини потрібно взяти для приготування 60 порцій супу молочного з макаронними виробами, якщо відсутнє свіже молоко, а є сухе, вихід 1 порції – 250.

2. Завідуюча виробництвом ресторану включила в меню суп із суміші сухофруктів. Скільки порцій супу з виходом 1 порції – 500 г можна приготувати, якщо є 1,2 кг крохмалю? Визначте набір продуктів для гарніру – запіканка манна.

3. Надійшло замовлення на виготовлення 7 кг соусу майонез по колонці 2 Збірника рецептур страв та кулінарних виробів. Скільки продуктів потрібно взяти, щоб виконати замовлення?

Ігри-змагання можна застосовувати на всіх етапах уроку: під час актуалізації знань учнів, закріплення нового матеріалу, вивчення нової теми, при підведенні підсумків вивченої теми, підтеми. Використання таких ігрових форм підвищує в учнів інтерес до предмету і сприяє отриманню ними навичок застосування набутих знань у професійній діяльності.

Серед таких ігор цікаво проходять вікторини, ігри «Темна конячка», «Вірю – не вірю», «Дешифрувальник», «Аукціон знань». Ці ігри не займають багато часу на уроці, але цікаві для учнів, спонукають їх читати додаткову літературу, а викладачу допомагають активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Приклад запитань для вікторини з теми «Страви з риби»:

1) Що є найважливішою складовою м’яса риби?

2) Який білок надає бульйону клейкості?

3) Яка речовина надає рибі солодкуватого смаку після теплової обробки?

4) Яку рибу відносять до прісноводної?

5) Який термін зберігання живої риби?

6) Який термін зберігання мороженої риби при температурі 0-2С?

7) З якої родини риб отримують червону ікру?

8) Риба якої родини не має кісток?

9) В якому цеху обробляють рибу?

10) Яка риба має отруйну темну плівку?

11) Яку рибу найчастіше використовують для фарширування?

12) Який термін зберігання рибного фаршу?

13) Які рибні напівфабрикати мають форму листочка?

14) В якій паніровці обкачують зрази «Хрещатик»?

Гра «Вірю – не вірю». Учням пропонується дати відповіді на запитання, що починаються зі слів «Чи вірите ви, що…» Гра може бути проведена з усією групою або між парою учнів. В залежності від резерву часу учні дають короткі відповіді, або короткі обґрунтовані пояснення. Перемагає група (учень), яка правильно відповість на більшу кількість запитань у найкоротший час.

1. Чи вірите ви, що овочі поділяють на дві групи: вегетативні і плодові?

2. Чи вірите ви, що пастернак входить до підгрупи десертних овочів?

3. Чи вірите ви, що в серцевині моркви відкладається більше клітковини, менше поживних речовин?

4. Чи вірите ви, що сульфітація – це консервування картоплі бензойною кислотою?

5. Чи вірите ви, що боби звуть рослинним м’ясом?

6. Чи вірите ви, що другі страви заморожують?

7. Чи вірите ви, що пошкоджену гусінню капусту опускають в підкислену воду?

8. Чи вірите ви, що оброблені печериці зберігають в підкисленій воді?

9. Чи вірите ви, що цибуля має лікувальне значення?

10. Чи вірите ви, що обчищену картоплю можна зберігати 1 добу?

«Дешифрувальник» - це гра, яка використовується для розвитку фантазії та швидкого мислення. Суть: слово записане не буквами, а цифрами і його потрібно розшифрувати, співставивши цифри з алфавітом. Таку гру можна використовувати при повторенні попередньої теми, закріпленні нового матеріалу.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

АБВГ

ГДЕЄ

ЖЗИІ

ЇЙКЛ

МНОП

РСТУ

ФХЦЧ

ШЩЬ

ЮЯ

  1. Як називають камери, в яких розморожують м'ясо? 2276566263

  2. Як називають великокусковий напівфабрикат з вирізки? 6566137

  3. Яка найцінніша частина яловичої туші? 1363341

  4. Який напівфабрикат нарізають під прямим кутом з середньої частини вирізки? 7342

  5. Який натуральний напівфабрикат з яловичини панірують? 65586246

Гра «Темна конячка». У картонний ящик вкладаються скручені в трубочку папірці із запитаннями. Учні по черзі підходять до ящика, витягують аркуші із запитаннями і дають відповіді на них:

  1. Чому пшоно промивають гарячою водою?

  2. Чи можна зберігати каші більше 4 год? Чому?

  3. Як утворюється приварок?

  4. Для чого перед варінням каш додають жир?

  5. При якій температурі в’язка каша на тарілці тримається гіркою?

  6. Каші якої консистенції використовують для приготування котлет, биточків?

  7. Які запіканки називають крупниками?

  8. Чим відрізняються пудинги від запіканок?

  9. Чому бобові не можна замочувати у воді при температурі вище 15 С?

  10. Якими способами варять макаронні вироби?

«Аукціон знань» - складніша гра, потребує певної підготовки учнів. Доцільно проводити її при вивченні тем «Супи», «Страви і гарніри з овочів», «Страви з риби», «М’ясні гарячі страви». Наприклад, після вивчення теми «Супи» проводжу аукціон знань: хто швидше і найбільше складе страв із продуктів, які зображені на малюнках.

Гра «Знайди помилку».

  1. Картопля, батат, топінамбур, морква – бульбоплоди.

  2. Томати, кабачки, баклажани, перець стручковий – томатні.

  3. Буряк, редька, редиска, біле коріння, цибуля – коренеплоди.

  4. Огірки, диня, гарбуз, горох – гарбузові.

  5. Кукурудза, кріп, майоран, чабер – пряні.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ігри змінюють обстановку на уроці, його клімат. Вони також допомагають вільному спілкуванню учнів з викладачем, знімають з деяких учнів закомплексованість, невпевненість, створюють таку робочу атмосферу, де зацікавлені і задіяні всі. А від цього виграють і учні, і викладачі, бо результат – це хороші знання і професійні навички учнів.

Особливим видом навчальних завдань на закріплення і застосування знань, умінь і навичок є лабораторно-практичні роботи. Вони можуть носити репродуктивний чи творчий характер у залежності від того, яку дидактичну мету переслідує викладач.

З метою зацікавлення учнів вступний інструктаж лабораторно-практичних робіт доцільно проводити у вигляді конкурсу професійної майстерності. Щоб націлити учнів на виконання завдання, пропонується розділити їх на дві команди й провести вступний інструктаж у вигляді змагання. Команди змагаються між собою у вирішенні усних питань, у правильному підборі для страви відповідного набору продуктів, у вирішенні проблемних питань, повторюють правила безпеки й вимоги до роботи кухаря.

Розпочинається вступний інструктаж з організаційного моменту, на якому викладач перевіряє присутність учнів, їх зовнішній вигляд, стан санітарного одягу та наявність інструктивно-технологічних карток.

Активне сприйняття інформації учнями розпочинається з чіткого повідомлення викладачем теми і мети уроку з послідовним викладанням завдань вступного інструктажу.

Наступним етапом проведення вступного інструктажу є мотивація навчально-виробничої діяльності учнів, яка є важливим фактором підвищення якості знань, умінь і навичок. Для зацікавлення учнів необхідно використовувати наочні засоби, інформацію про новітні технології на підприємствах міста і регіону, корисні поради, презентації, доповіді учнів.

Актуалізація опорних знань учнів, необхідних для проведення ЛПР, дає можливість повторити теоретичний матеріал, застосувати знання на практиці та підготуватись до майбутніх уроків виробничого навчання, зосереджує увагу на проведені інструктажу. Актуалізацію доцільно здійснювати такими методами:

а) проведення ігор-змагань між командами;

б) доповіді учнів;

в) повідомлення про особливості приготування страв у підприємствах ресторанного господарства міста і регіону;

г) ознайомлення з корисними порадами;

д) презентація посуду для відпуску страв на підприємствах ресторанного господарства – проводиться методом демонстрації натуральних зразків;

є) демонстрація інструменту, інвентарю для приготування.

Завдяки використанню різних видів діяльності та ігрового елемента учні активно змагаються за звання кращих, вчаться не боятися конкурентної боротьби, спонукають до сміливої участі в конкурсах кулінарної майстерності.

У процесі проведення вступного інструктажу використовую такі методи викладання:

бесіда - дає можливість підвищити пізнавальну активність, поновити знання й початкові вміння, отримані на заняттях, використати їх на ЛПР;

  • пояснення, що дає можливість точно визначити напрямок подальшої роботи учнів на уроці, навчити їх логічно мислити;

  • зразок організації робочого місця; демонстрація інструменту, інвентарю, посуду, застосування різних методів і прийомів роботи – це зацікавлює учнів, спонукає до запам'ятовування та бажання приготувати страву своїми руками;

  • імітаційний метод – гра-змагання. Учні двох команд змагаються між собою у вирішенні проблем, самостійно складають запитання, ставлять їх конкурентам. Запитання ставляться командами по черзі. У кінці гри бригадири підводять підсумок та визначають переможця.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання потрібно звернути увагу на формування внутрішніх стимулів до навчання, на розвиток технічного мислення. Викладачем використовуються методи і прийоми проблемного навчання, приділяється належна увага самостійним роботам, широко використовуються завдання творчого характеру, обговорюються проблемні ситуації. Таким чином встановлюється тісніший зв'язок між теоретичним та практичним навчанням.

Вивчення схем послідовності приготування дає можливість учням з'ясувати послідовність операцій та особливості ведення технологічного процесу, спланувати підготовку продуктів, підбір посуду.

Вивчення технологічно-інструктивних карток дає змогу учням пригадати технологію приготування, вимоги до якості, вихід, правила відпуску.

Робота зі Збірником рецептур страв та кулінарних виробів – це вирішення виробничих задач, вміння користуватись нормативною документацією, що сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, спонукає мислити, добиватися правильних результатів. Якість вступного інструктажу залежить від продуманої чіткої послідовності висвітлення питань з теми і визначається значною мірою станом робочого місця викладача, яке необхідно розмістити в центрі групи, щоб забезпечити добру оглядовість.

Під час вступного інструктажу доцільно використовувати такі наочні засоби: «Збірник рецептур страв та кулінарних виробів», технологічно-розрахункові картки, алгоритм приготування, таблицю проблемних ситуацій, картки технічних вимог безпеки праці, санітарії та гігієни, інструменти, інвентар, посуд для приготування й відпуску страв, устаткування, натуральні зразки напівфабрикатів, презентації, комп'ютер, мультимедійну дошку.

Корисною частиною вступного інструктажу є практичне демонстрування деяких прийомів як викладачем, так і учнями. Досить важливим практичним прийомом є порціонування та відпуск. Під час проведення вступного інструктажу викладач звертає увагу на збереження здоров'я відвідувачів та захист кухарів від нещасних випадків.

Наступний етап інструктажу – видача учням індивідуальних завдань, до складу яких входить теоретичне й практичне завдання.

Індивідуальні завдання складаються з:

  • картки з технічних вимог безпеки праці;

  • картки із санітарії та особистої гігієни;

  • картки-завдання для поточного інструктажу;

  • таблиці бракеражу;

  • атестаційного листа.

  • критеріїв оцінювання роботи, з вимогами до якості страв.

За роботу на уроці виставляється комплексна оцінка за:

  • знання теорії та раніше вивченого матеріалу;

  • вміння застосовувати ці знання на практиці;

  • правильність виконання прийомів;

  • дотримання техніки безпеки;

  • правильність організації робочого місця;

  • уміння користуватися технологічною документацією;

  • самостійність під час виконанні завдання;

  • якість виконаної роботи;

  • дотримання норм часу.

Під час проведення вступного інструктажу висвітлювалась послідовність етапів актуалізації, щоб краще організувати учнів, дисциплінувати й націлити їх на активну участь у змаганнях між командами.

Відпрацювання учнями теми через багаторазове повторення окремих операцій, застосування набутих знань, навичок і вмінь, аналіз, усунення допущених помилок у роботі як своїй, так і товаришів, знаходження шляхів усунення помилок призводить до свідомого й міцного засвоєння учнями матеріалу уроку та набуття вмінь і навичок майбутнього професіонала.

План-конспект

Тема ЛПР.

Мета уроку:

навчальна – учні повинні навчитися:

  • самостійно організовувати робоче місце;

  • дотримуватися правил ведення технологічного процесу;

  • виконувати розрахунок сировини для приготування заданої кількості порцій страви;

  • самостійно готувати й відпускати страви, проводити бракераж; показувати рівень знань, умінь і набутих навичок;

  • дотримуватись правил санітарії, гігієни й правил безпеки праці;

  • економно використовувати сировину, воду, електроенергію;

виховна – виховувати:

• творче ставлення до праці та навчання, охайність під час роботи;

  • любов і повагу до обраної професії;

  • розвивальна – учні повинні розвивати:

  • самостійність;

  • уміння орієнтуватися у виробничих процесах;

• здібності до естетичного оформлення страв із використанням новітніх технологій.

Тип уроку: удосконалення початкових умінь і формування навичок виконання операцій і видів робіт.

Комплексно-методичне забезпечення

Наочні засоби:

  • Збірник рецептур страв та кулінарних виробів. – М.: Економіка, 1982;

  • технологічно-розрахункові картки, алгоритм приготування страв, таблиця проблемних ситуацій, картки технічних вимог безпеки праці, санітарії та гігієни, презентація;

  • оснащення (інструменти; інвентар; посуд для приготування і відпуску; устаткування; сировина і напівфабрикати; комп'ютер, мультимедійна дошка.

Міжпредметні зв'язки:

  1. Технологія приготування їжі з основами товарознавства.

  2. Устаткування підприємств громадського харчування.

  3. Облік та калькуляція.

  4. Організація виробництва.

  5. Санітарія та гігієна.

  6. Охорона праці.

7. Виробниче навчання.

Хід уроку

І.Організаційна частина

  1. Привітання і перевірка учнів за списком.

  2. Перевірка стану санітарного одягу, дотримання правил особистої гігієни; перевірка інструктивно-технологічної картки.

II. Вступний інструктаж.

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  3. Актуалізація знань.

  4. Інструктування з елементами демонстрації.

  5. Дебрифінг вступного інструктажу.

Мотивація навчальної діяльності

Щоб уникнути нещасних випадків під час проходження практики на підприємствах ресторанного господарства, потрібні знання технічних вимог безпеки праці. Щоб зберегти здоров'я відвідувачів, потрібно дотримуватись правил особистої гігієни кухаря.

Щоб готувати якісні та смачні страви, вам потрібно, перш за все:

  • вивчити технологію їх приготування;

  • вміти робити розрахунок сировини;

  • дотримуватись норм закладання продуктів і послідовності ведення технологічного процесу;

  • використовувати якісні продукти, правильно їх обробляти та нарізати;

  • правильно організовувати робочі місця, добирати інструмент, інвентар, посуд;

  • працювати охайно, готувати з бажанням і любов'ю.

Актуалізація здійснюється такими методами.

1) Завдання для гри-змагання.

  1. Учнівська доповідь з теми.

  2. Регіональний компонент. Особливості приготування страв на підприємствах ресторанного сервісу міста та регіону.

  3. Корисні поради щодо приготування страв учні добирають вдома та повідомляють на уроці.

  4. Презентація інвентарю та посуду для відпуску супів на підприємствах ресторанного господарства проводиться бригадирами методом показу натуральних зразків.

6)Інструктування щодо приготування проводиться методом діалогу викладача та учнів з використанням презентації.

7)Послідовність технологічного процесу приготування уточнюється методом бесіди з вирішенням проблемних ситуацій, показом натуральних зразків.

8)Інструктаж з охорони праці, дотримання правил санітарії та особистої гігієни проводиться демонстраційно-інструктивним методом.

Дебрифінг вступного інструктажу

  1. Висновок бригадирів щодо активності членів команд на уроці.

  2. Нагадування учням завдань до самостійної роботи.

3.Визначення термінів виконання завдань.

4.Повідомлення критеріїв оцінювання роботи учнів.

III. Поточний інструктаж.

  1. Перевірка розміщення учнів на робочих місцях.

  2. Перевірка особистої гігієни.

  1. Інструктаж щодо правил використання обладнання, економного використання води та електроенергії.

  1. Інструктування щодо місць обробки продуктів.

  2. Надання практичної допомоги у:

  • підборі посуду, інструментів, інвентарю;

  • правильному веденні технологічного процесу;

  • дотриманні норм часу, правил санітарії та гігієни, технічних вимог безпеки праці;

  • оформленні страв, проведенні бракеражу та дотриманні норм відпуску страв.

IV. Заключний інструктаж.

  1. Доповідь бригадирів.

  2. Викладач аналізує, як пройшло заняття, яких результатів досягла кожна команда та окремі учні; визначає помилки, порушення трудової та технологічної дисципліни.

3.Проводить бракераж страв, виставляє оцінки.

  1. Аналізує результати дослідницької роботи.

5.Дає завдання та контрольні питання на наступну ЛПР.

1.5. Технологія застосування методів перевірки й оцінки знань, умінь і навичок учнями та їх ефективність.

Навчальний процес являє собою складну динамічну систему, в якій органічній єдності відбувається взаємопов’язана діяльність учителя (викладання) і учня (уміння).

В.О.Сухомлинський у книзі «Розмова з молодим директором» писав: «Якщо порівнювати процес засвоєння знань із спорудженням великого будинку, то вчитель повинен давати лише будівельний матеріал – цеглу, розчин; укладати все це має сам учень».

Контроль знань учнів здійснюю загальноприйнятими методами контролю засвоєння знань. Практикую такі види перевірки як попередня, тематична і підсумкова. Форми перевірки – усна, письмова, практична.

Традиційну усну перевірку знань нерідко пов’язую з перевіркою домашнього завдання і відокремлюю у самостійній етап, за яким йде вивчення нового навчального матеріалу і його закріплення.

Для спонукання учнів до викладу своїх знань в усній формі вдаюся до різних методів і прийомів. Найчастіше у практиці навчання застосовую метод бесіди.

За кількістю учнів, залучених до бесіди, і характером запитань, розрізняю бесіду фронтальну і індивідуальну. Запитання повинні бути сформульовані чітко і ясно і передбачати короткі, але обгрунтовані відповіді.

При фронтальній бесіді запитання повинні бути тематично пов'язані між собою, кожне наступне – витікає із попереднього.

Фронтальна бесіда дозволяє отримати інформацію про стан знань учнів. Так, в ході вступної бесіди встановлюється рівень попередньої бесіди, фактичних знань учнів, під час евристичної бесіди – вміння застосовувати необхідні знання для вирішення пізнавальних задач.

Індивідуальна бесіда (індивідуальне опитування) відрізняється від фронтальної тим, що дозволяє встановити найактивніший зв'язок між викладачем і певними учнями при відносній пасивності всієї групи. Під час бесіди можна встановити глибину і повноту знань кожного учня, самостійність його суджень і висновків, ступінь розвитку логічного мислення, рівень.

Крім усної перевірки знань, здійснюю писемну перевірку знань. Головне її призначення – виявлення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з даного предмету, на основі якого викладач отримує інформацію про вірність, точність, усвідомленість знань, уміння застосовувати знання в нових умовах. Писемна форма перевірки дозволяє протягом короткого часу виявити воднеочас знання учнів всієї групи, глибоко проаналізувати характер помилок і намітити шляхи їх вирішення.

Так само, як і усна, писемна перевірка знань учнів може бути використана на всіх етапах процессу навчання.

Писемна перевірка реалізується за допомогою різних письмових робіт, їх можна поділити на короткочасні (10-15хв), які проводжу у ході звичайного уроку, і тривалі (але не більше двох годин).

Короткочасні письмові роботи можуть бути якнайрізноманітнішими. Ця різноманітність залежить від специфіки і змісту навчального матеріалу, рівня самостійності учнів і характеру навчального предмету.

В ході письмової роботи тривалістю не більш 2-х годин виявляється не тільки фактичні знання учнів з вузлових тем курсів, але й уміння грунтовно їх викласти, застосовувати знання за готовим зразком, так і в нових умовах, уміння виконувати самостійно творчі завдання.

Письмові роботи за своїм характером можуть бути різними. Для контролю за засвоєнням навчального матеріалу при усіляких видах перевірок важливе місце займають контрольні роботи . До них належать різноманітні завдання, в яких передбачено виявлення наявності фактичних знань з предмету і умінь застосовувати їх у різних умовах. Ці завдання повинні бути короткими, досить ясними, без запитань альтернативного характеру.

До тривалих письмових робіт, які проводжу як у навчальний час, так і після занять, можна віднести реферати.

Другим більш ефективними, на мій погляд, є тести, які вимагають самостійного формулювання відповіді. Для перевірки їх можна скласти «ключ», тобто вірні відповіді на кожний тест (як в письмовій, так і в електронній формі). Користуючись цим ключем, я швидко перевіряю роботи.

Для підвищення ефективності навчання, крім усної і письмової перевірки, застосовую і практичну перевірку знань, умінь і навичок.

Реалізуються завдання практичної перевірки різними методами, що дозволяє виявити практичні уміння і навички учнів, їхнє уміння застосовувати теоретичні знання у ході виконання практичних дій. Практична перевірка проводиться або фронтально, або індивідуально.

При індивідуальній практичній перевірці викликаний учень, виконуючи дії, усно пояснює їх, посилаючись на раніше засвоєні поняття. Інші учні уважно спостерігають за його діями, слухають пояснення, в результаті чого навчальна і виховна функції перевірки реалізуються повніше.

Індивідуальна практична перевірка проводиться у поєднанні з усною.

Фронтальна практична перевірка займає, як правило, урок чи частину уроку і полягає в тому, що в ході її всі учні виконують певну практичну роботу у відповідності з інструктивними вказівками в усній чи писемній формі.

Реалізується фронтальна практична перевірка за допомогою різного виду практичних робіт. Найбільш поширеними з них є лабораторні і лабораторно-практичні роботи. Кожен учень, який виконує роботу, пише про це короткий писемний звіт, супроводжуючи його відповідними малюнками, поясненнями, висновками. У процесі їх виконання не тільки розширюються і поглиблюються знання про предмет, але й удосконалюються початкові уміння і навички користування приладами, інструментами тощо.

2. Інтерактивне навчання.

2.1. Сутність інтерактивних підходів у навчанні.

Застосування на уроках інтерактивних методів певною мірою сприяє підготовці учнів до майбутнього самостійного трудового життя. Професія кухаря, яку незабаром набудуть мої вихованці, має реальні передумови для підприємницької діяльності. Можливо, спочатку вони вирішуватимуть питання самозайнятості, або будуть робітниками по найму, але в перспективі хороший кухар – це потенційний роботодавець. Тому вважаю за потрібне на кожному уроці використати хоч найменшу можливість працювати в умовах, наближених до реалій їх подальшої діяльності.

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність. Відбувається колективна, групова, індивідуальна співпраця, коли вчитель і учні – рівноправні суб'єкти навчання.

Ми завжди повинні пам'ятати, що тільки через самодіяльність можна знайти своє місце у складному, багатогранному суспільстві.

Тісний зв'язок між соціальним попитом на освіту та здатність системи освіти його задовольнити є одним із ключових показників її ефективності.

Для нашої освіти характерна інертність: з великим запізненням вона реагує на потреби суспільства, що динамічно змінюються. Під час радикальних змін інертність реагування має негативнее значення.

У цьому плані інтерактивне навчання є найбільш ефективним. Освіта, навчання – це за своєю суттю суперечливі процеси. З одного боку, ці процеси означають примус, підштовхування учня до оволодіння необхідними, чітко визначеними знаннями, вміннями й навичками, без яких неможливо досягти освіченості, компетентності. З іншого – освіта і навчання грунтуються на активній діяльності самого учня, самоорганізації його поведінки. Без власних бажань, намірів навчання як набуття знань, умінь, навичок може відбуватися, а може перетворитися лише на діяльність, спрямовану на складання іспиту або виконання необхідних завдань – робіт. У цьому сенсі способи, методи учительського впливу на навчальний процесс стають актуальною проблемою, і сааме ступінь втручання, методи втручання можуть забезпечувати або усвідомлену учнівську вмотивовану діяльність, або просто діяльність, під час якої не відбувається перетворення запропонованих знань у власні переконання, думки.

Від того, який психолого-педагогічний супровід отримує учень в процесі навчання, залежить якість кінцевого продукту. Термін «супровід» уживається в педагогіці все частіше. Щоб зрозуміти сутність цього терміну, звернемось до В.О.Сухомлинського, який пише: «Дитина, яка формується, не лише самостійний індивід, її ріст і розвиток потребують не лише педагогічного знання, а й педагогічного супроводу, «супроводжувати» означає «йти поруч», а «йти поруч» без рефлексії неможливо, відтоді кожен йде сам по собі».

Процесс навчання – це не автоматичнее «вкладання» навчального матеріалу в голову учня. Цей процесс потребує напруженої розумової праці, власної активності дитини в ньому.

Пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дають справжніх стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.

І все ж таки слід підкреслити, що використання інтерактивних технологій навчання – не самоціль. Це лише спосіб (засіб) створення умов (атмосфери), за яких учні залучаються до пізнавально-навчальної діяльності.

Проблема процессу навчання – це погляд на навчання не лише як на надбання знань про світ, а і як на опанування способами пізнання цього світу, різноманітними особистісними ресурсами, коли людина сама планує свою діяльність, обирає способи активного здійснення своїх планів, а не орієнтується тільки на здобутий результат. Знання знецінюються, якщо дитина не володіє методикою, способами, засобами пізнання.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організовує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв'язує певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень-інформація», «учень-ситуація», «учень-знання», «учень-проблема», «учень-учень», «учень-група» тощо.

Слід підкреслити, що основні функції інтерактивного навчання – пізнавально-навчальна і корекційна – рівно значущі. Орієнтація на одну з них або зменшення питомої ваги тієї чи іншої приводить до знецінювання цього методу і викликає розчарування в учителів, так як не дає очікуваних результатів. Важливим є і те, що захопленість формою без дотримання дидактичних умов реалізації методу теж не дає результатів.

Сутність пізнавально-навчальної функції полягає у вихованні схильностей до роздумів. Це риса характеру, яка проявляється перш за все, коли завдання потребує не миттєвої (вивченої) відповіді на задане питання – інтерактивне завдання потребує зібратися з думками, перш ніж відповідати. По-друге, завдання повинно спонукати учня звертатися до різних джерел інформації під час пошуку відповіді на питання. І по-третє, формування відповіді потребує, висловлення не тільки своєї думки (я так думаю), а й аргументації її (чому я так думаю). Беручи за основу саму сутність «ін» - «звернення до себе», в інтерактивному навчанні важливішим виступає метод педагогічного впливу (супроводу) на пізнавально-навчальну діяльність дитини, за рахунок завдань, що потребують власних зусиль, самостійної діяльності, а не форма. У методі основним постає характер завдань, а формою лише визначаються зовнішні прояви спілкування, висловлення досягнутого, можливості групового, колективного обговорення створеного продукту, сформованої думки, доведення точки зору тощо.

Залежно від охопленості учнів, усі інтерактивні технології навчання поділяють на такі групи:

  • парну (робота учня в парі з учнем, учителем тощо);

  • фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів або увесь клас);

  • групову або кооперативну (усі учні активно навчають один одного);

  • індивідуальну (самостійну) роботу учня.

Але ми повинні пам’ятати, що не форма є визначальною в інтерактивному навчанні, а методи педагогічного впливу на пізнавально-навчальну діяльність учнів, на розвиток їх мислення, пізнання власних нахилів і здібностей.

За використання кожної з цих групп навчання дидактичні умови мають свої особливості, залежно від поставленої мети.

Наприклад, груповій формі організації інтерактивного навчання повинні передувати індивідуальні інтерактивні підготовчі завдання, а робота в групі обов'язково наявність поставленої мети. Продукт індивідуальної праці використовується за роботи в групі для внесення корректив, змістовного поповнення, уточнення, вироблення спільної думки, формування висновків тощо.

Інтерактивне навчання взагалі потребує певної зміни усієї організації навчального процессу:

1. Наявність у кожної дитини навчального матеріалу, з яким вона буде працювати (поняття, описи ситуації, проблеми, проблемної ситуації тощо).

2. Кінцева мета роботи учня з навчальним матеріалом (учитель має передбачити) – створення певного власного продукту, а не репродукування навчального матеріалу.

3. Учитель під час конструювання уроку за інтерактивними прийомами повинен орієнтуватися на розв’язання головної проблеми – забезпечення умов для самостійної діяльності учня (алгоритм, за яким, працює дитина, і форма представлення кінцевого продукту для оцінювання).

4. Інформація при інтерактивному навчанні є відправною точкою в роботі учня, а не кінцевим продуктом.

5. Формування вмінь здобувати знання – це головне завдання, яке можна виконати саме за умови запровадження інтерактивного навчання, а самокорекція уже відбувається під час проведення дискусії, діалогу (форма представлення напрацювань після проведення особистого інтерактиву з навчальним матеріалом).

6. Оцінюється власна продукція після проведеного індивідуального інтерактиву і сам процес коректування (діалог, дискусія тощо) як активна форма прояву набутих знань.

Традиційна форма навчання орієнтованга на наслідування, а інтерактивна – на перетворення самих себе у процесі різних способів взаємодії з учнями, вчителем. При цьому включення в сумісну діяльність відбувається з урахуванням індивідуального рівня розвитку кожної дитини.

Інтерактивні методи навчання спрацьовують через осмислення кожним учнем своєї діяльності, вона звернена до здібностей дитини перебудовувати свої дії, свій досвід, свої мотиви і потреби, що є важливим фактором у розв’язанні проблеми соціалізації освіти. Інтерактивне навчання дозволяє сформувати в особистості вміння, навички самостійно вивчати певні явища, процеси, користуючись інформацією.

А диференціацію, яку в традиційній системі навчання здійснює вчитель, в інтерактивному спілкуванні виконує сам учень, що й виступає мотиваційним стимулом у його розвитку.

Правильно організовані форми інтерактивного спілкування можуть стати ефективним шляхом подолання труднощів, пов’язаних з різним темпом навчання і рівнем розвитку дітей.

2.2. Характеристика основних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів.

Використання інтерактивних технологій дає можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, що сприяє розвитку критичного мислення, діалогічному мовленню, умінню доводити. Учні набувають навички співпраці, коллективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань. Таким чином можливо досягнення головної мети інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й оюговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.»

Все це сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів при навчанні технології приготування їжі з основами товарознавства і дає можливості:

- забезпечити розвиток кожного учня як творчу особистість, уміння самостійного здобуття знань і застосування їх на практиці;

- розвивати критичне мислення учнів, здатність аналізувати, вміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів, аргументувати свої думки, змінювати їх, прагнення пошуку оптимальних варіантів;

- забезпечити створення успіху, впевненості у собі та своїх інтелектуальних здібностях.

Розвиток пізнавальної активності учнів – це багатогранний, складний і цікавий процес, який можна реалізувати через різні види діяльності.

Вид діяльності

Зміст діяльності

Сучасні інтерактивні технології навчання

Кооперативне навчання: робота в парах, «ротаційні трійки», технологічна робота в малих групах.

Групова робота: діалог, синтез, «коло ідей», «акваріум».

Фронтальні технології: мікрофон, «мозковий штурм», «навчаючи, вчуся», технологічне навчання у грі;

дискусія, метод «ПРЕСС», метод проектів;

тренінгові методи навчання: міні-лекція, групова дискусія;

рольові ігри, ділові та імітаційні ігри

Організація активної роботи, основні педагогічні прийоми

«Приваблива мета», «відтягнута відгадка», «знайди помилку», «практичність теорії», «гра «Так-ні», «своя опора», «свої приклади», «рефлексія» тощо.

Нестандартний урок – нестандартне мислення

Уроки-лекції, уроки-семінари, уроки-КВК, уроки-подорожі, уроки-бенефіси, ділові ігри, уроки-вікторини, уроки-змагання, уроки-казки, уроки-конкурси, уроки-суди тощо.

Позакласна робота з предмету

Гурткова робота, декади з професії.

2.3. Види інтерактивних технологій та методика організації пізнавальної діяльності з використанням групових форм інтерактивного навчання.

Цілісну систему навчальної діяльності учнів становить фронтальна, індивідуальна і групова навчальна діяльність. Розглянемо характеристики різних форм роботи, переваги та недоліки при використанні цих форм.

Форма роботи: індивідуальна.

Ознаки: виконання учнем навчального завдання на рівні його можливостей без взаємодії з іншими учнями, без посередньо за допомогою вчителя або на основі його рекомендації.

Можливість використання: виконання домашнього завдання на основі рекомендацій учителя, контроль знань (письмове або усне опитування): у разі використання комп’ютерного способу навчання тощо.

Переваги: дозволяє враховувати індивідуальні особливості учня; дає високі результати засвоєння матеріалу за умови регулярного спілкування «учитель-учень».

Недоліки: труднощі реалізації форми індивідуального навчання в значних, масштаб у рамках уроку.

Форма роботи: фронтальна.

Ознаки: одночасне виконання всіма учнями одного й того самого завдання під керівництвом учителя.

Можливість використання: вивчення нового матеріалу на уроці-лекції; пояснення вчителем виконання практичного завдання; фронтальне опитування тощо.

Переваги: дає можливість охопити значний обсяг матеріалу; зазвичай орієнтована на формування обсягу знань; результати роботи учнів передбачувані.

Недоліки: відсутній зворотний зв’язок з учнями; відсутні можливості учнів виявити свої індивідуальні здібності; невисокий рівень засвоєння матеріалу.

Форма роботи: колективна.

Ознаки: передбачає спілкування та взаємодії «учитель-учень», «учень-учень».

Можливість використання: урок-конференція, урок-диспут, круглий стіл, евристична бесіда.

Переваги: формування атмосфери співробітництва та зацікавленості, наявність зворотного зв’язку з учнями, розвиток комунікативних здібностей учнів, досить високий рівень засвоєння.

Недоліки: існує ймовірність того, що деякі учні залишаться «у тіні», результати роботи не завжди можна спрогнозувати.

Форма роботи: групова.

Ознаки: спосіб організації уроку, за яким група учнів виконує певні завдання.

Можливість використання: клас об’єднується в кілька груп, завдання виконується так, щоб врахувати й оцінити внесок кожного члена групи.

Переваги: розширення пізнавальних можливостей учнів, формування навичок самостійної роботи, виховання почуттів відповідальності за виконану роботу, демократичне й рівноправне партнерство вчителя та учнів, зазвичай високий рівень знань, формування стійких умінь і навичок, можливість перносити набуті вміння, навички та способи діяльності на інші шкільні предмети та сфери діяльності.

Недоліки: вимагають ретельної попередньої організаційної підготовки і з боку учнів, і з боку вчителя, неповний контроль учителя за обсягом та рівнем засвоєння знань, необхідність подальшого коригування знань, умінь і навичок.

2.4. Використання елементів інтерактивних технологій на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства.

Сучасна система освіти зіткнулася з проблемою прискорення і непередбачуваності економічного і технологічного розвитку. Історично так склалося, що система освіти готувала молодих людей до життя і адаптувала їх до існуючого суспільства.

Сьогодні необхідно готувати молодь до життя в такому суспільстві, яке важко нині собі уявити. Змінився ринок праці, в якому наявність та збереження роботи більше не гарантується. Саме ринок вимагає неперервності освіти протягом усього життя. Сьогодні вже є загроза розшарування великих груп населення через безробіття, економічну і соціальну кризу. Мають місце ситуації, за яких диплом не дає гарантії зайнятості, якщо він не доповнений талантом творчого мислення.

Вивчаючи контингент учнів, зробила висновок, що більшість не мають навіть найменшого уявлення по характер вимог до них майбутньої виробничої діяльності. Вони не уявляють, що в майбутніх виробничих відносинах особливо цінними будуть відповідальність, особиста дисципліна, ініціативність, творчий підхід, професіоналізм, прагнення бути досконалим, здатним до саморозвитку. Водночас мотивація до навчання з перших уроків досить велика і це полегшує організацію навчального процесу. Молодь добре усвідомлює, що на ринку праці зростає попит на робітників з гарною базовою освітою. Це дає їм змогу легко пристосовуватися при зміні об’єкта праці.

Одне з основних завдань, яке я вирішую в процесі роботи – це удосконалення професійної підготовки з наданням міцних базових знань, які формують у молодої людини вміння оперативно реагувати на зміни кон’юктури ринку. При цьому вся система навчання спрямована на те, щоб дати можливість всім, без винятку, учням реалізувати свій потенціал, свої особисті плани. З цією метою навчальний процес будую так, щоб учні навчилися перш за все розуміти самих себе та реалізували свої знання, досвід у майбутньому житті.

Найефективнішими для реалізації цих завдань, на мою думку, являються інтерактивні методи. Їх можна представити як різновид активних методів навчання.

В своїй практиці я застосовую різні інтерактивні методи – роботу в малих групах, роботу в парах, «мозковий штурм», розв’язання проблем, метод ПРЕС, «Уявний мікрофон», розігрування ситуації за ролями, метод відсіювання. Але найбільшу перевагу віддаю роботі в малих групах, застосуванню методу ПРЕС.

При викладанні технології приготування їжі з основами товарознавства зіткнулася з великим об’ємом навчального матеріалу на одну тему.

Робота в малих групах дозволяє полегшити розв’язання цієї проблеми. При вивченні теми «Технологія приготування червоних соусів», використовуючи метод випереджуючого навчання, поділивши учнів групи на малі групи, розподіляю питання уроку між ними. Вони готують питання технології приготування червоних соусів. На уроці вони діляться своїми знаннями з рештою учнів групи. Під час закріплення нового матеріалу змінюю завдання для малих груп. Робота в малих групах дозволяє учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Під час закріплення вивченого матеріалу, групам пропоную завдання виробничого характеру. Наприклад, при вивченні теми «Технологія приготування каш» я пропоную такі завдання виробничого характеру: - в готовій рисовій розсипчастій каші пом’яті зерна. Які помилки допустив кухар? – під час приготування каша пригоріла. Як можна було уникнути цього явища? – крупа перлова тривалий час не розварювалася. Що треба було зробити щоб прискорити цей процес? Після обговорення і висловлення своїх думок члени малої групи повинні досягти згоди щодо відповіді або рішення, а потім обмінятися своїми ідеями та аргументами з усією групою. Робота в малих групах дає можливість заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі.

Метод ПРЕС (додаток Б) краще використовувати на уроках під час проведення лабораторно-практичних занять з технології приготування їжі з основами товарознавства. Застосовуючи цей метод, учні мають змогу вибирати аргументи або висловлювати свою думку. За допомогою цього методу учні навчаються пояснювати свої думки та формулювати їх у виразній і стислій формі.

2.5. Картки-завдання для активізації роботи учнів на уроках технології приготування їжі з основами товарознавства

Активність учня дуже зростає, коли, він становиться носієм функції вчителя. Зрозуміло, що учень не замінює педагога на уроці, організація уроку залишається за педагогом. Але за підготовкою викладача чи майстра виробничого навчання, на визначеному етапі уроку, учні можуть зробити багато і самі. Визначити і виділити головне, передбачити варіанти перевірки знань та вмінь, осмислити нову інформацію по зображеним на дошці схемам, моделям і іншим опорним елементам. Учень може взяти на себе роль педагога навіть при поясненні нового матеріалу.

Дуже важливо організувати роботу так, щоб кожний учень зміг аргументувати свою власну позицію («здогадався, тому що», «це дуже просто...»). Важливою є позитивна психологічна установка на урок. Учні повинні бачити вчителя, як надійного помічника, довіряти йому, іти на зустріч його вимогам і установкам, вірили в можливість досягнення кращих результатів.

Наведу приклади карток, які використовую на етапі самостійної роботи, яка виконується в парах під умовною назвою «Учень-учитель» (додаток В). В визначений час кожний грає роль учителя, або учня. На роботу відводиться до 10 хвилин уроку.

В цей час включаюсь у контроль: слухаю відповіді учнів в різних парах і відповідно оцінюю їх, допомагаю учню, який виконує функцію вчителя, корегую помилки у момент їх виникнення, оцінюю також якісну роботу «учителя». Ця робота дає можливість зміцнення кожного учня, як повноправної особистості, здатної до самореалізації.

Після завершення цієї роботи одна з груп коментує свої відповіді перед групою. Здійснення такої роботи дозволяє систематизувати значну кількість інформації за короткий термін, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Крім роботи в парах постійного складу, доцільно використовувати ротаційні, змінювані пари, коли по черзі спілкуються учні, які сидять за двома сусідніми партами (мала група з 4-х учнів).

Кожний учень цієї групи отримує картку із завданням (додаток В), а також з питаннями і відповідями. Після цього починається спілкування у групі. Таким чином, кожний учень групи опрацює три завдання, одне з яких, попередньо розібравши, запропонує кожному з членів групи.

2.6. Використання технологій кооперативного навчання на уроках технології приготування їжі.

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, об’єднуючись однією спільною метою, на багатьох своїх уроках я використовую кооперативно-групові форми навчання.

Об'єднуючи учнів в маленькі колективи, я забезпечую їм почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся колективна група. Тому сильні учні ще краще розкривають свої можливості щодо розв'язування різнорівневих завдань (додаток Г), організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи.

Коллективно-групова форма роботи може бути застсована на уроках різних типів.

ВИСНОВКИ

За роки своєї роботи в училищі я використовувала різні методи навчання. І помітила, що для закріплення пройденного матеріалу краще використовувати інноваційні методи (мультимедійні продукти, ігри, інтерактивне навчання) із поєднанням випереджувальних завдань. В кожній групі є сильні і слабші учні. Сильні учні, як правило це ті, що обрали професію кухар за покликанням. Даючи таким учням випереджувальні завдання я допомагаю їм розвивати логічне мислення і творчо проявити себе, а для слабших учнів у мене з'являється більше часу, щоб детальніше зупинитись на незрозумілих питаннях, помилках, які виникли у них під час вивчення тем.

З власного педагогічного досвіду я дійшла до висновку: щоб учні вчились із захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається. Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів, рефлексія. Тому я намагаюсь впроваджувати нові підходи у навчанні, вдосконалювати свої уроки засобами особистісно-зорієнтованої освіти, активізувати навчання через впровадження активних і інтерактивних методів.

Все це потребує від вчителя вдосконалення своєї власної педагогічної технології. На підставі роботи над темою хочу зробити висновок, що використання інтерактивних технологій має значні переваги при активізації пізнавальної активності учнів:

- допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації навчання учнів;

- дає можливість здійснювати диференціацію навчання;

- сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;

- забезпечує високу активність усіх учнів;

- реалізує їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;

- підвищує результативність навчання та розвиток.

З впровадженням інтерактивних технологій важливо знати, як новий вид діяльності позначився й на ставленні учнів до вивчення навчального предмету, на формуванні взаємостосунків і свідомої вольової навчальної праці, чи сприяв розвиткові пізнавального інтересу та оптимізації навчального процессу. Врешті-решт вчителеві варто від самих учнів довідатись, наскільки сприятлива для них ця форма навчання, дізнатись про їх ставлення до її організації.

Основним показником рівня засвоєння матеріалу є вміння учнів практично застосовувати знання. Виконуючи інтерактивні вправи «Учень-учитель», «Броунівський рух» слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають можливість своєчасно одержати додаткове пояснення з незрозумілих питань. Через постійний контроль з боку сильних учнів вони допускають менше помилок. Технології «Мікрофон», «Незакінчене речення» сприяють розвитку вміння вільно висловлювати власні ідеї, розвиває вміння говорити по суті й переконливо, формує вміння структурувати, узагальнювати, активізувати матеріал. Корисні технології (наприклад «Мозковий штурм») і для сильних учнів. Допомагаючи засвоїти навчальний матеріал вони зміцнюють і поглиблюють свої знання.

Результатом цього є підвищення рівня навчальних досягнень учнів з предмету. Показником є участь учнів в вікторинах, конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з професійно-теоретичної підготовки.

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Лебединське вище професійне училище лісового господарства»

м.Лебедин

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Зразки презентацій

ДОДАТОК Б

Метод «ПРЕСС»

Тема. Технологія приготування страв з овочів.

Готова варена картопля має на поверхні темні плями. Як можна було уникнути даного явища.

ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що цього________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ОБҐРУНТУВАННЯ

___________________ тому, що ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРИКЛАД

Наприклад, ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИСНОВКИ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема. Технологія приготування страв з овочів.

Картопляне пюре одержали в’язке і тягуче. Які помилки допустив кухар в технології приготування страви?

ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що цього________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ОБҐРУНТУВАННЯ

___________________ тому, що ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРИКЛАД

Наприклад, ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИСНОВКИ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема. Технологія приготування страв з овочів.

Під час смаження картоплі довго не утворювалася рум'яна кірочка на її поверхні. Жир у процесі смаження пінився. Як можна було уникнути даного явища?

ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що цього________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ОБҐРУНТУВАННЯ

___________________ тому, що ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРИКЛАД

Наприклад, ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИСНОВКИ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДОДАТОК В

КАРТКА ДЛЯ РОБОТИ В ПАРАХ

«УЧЕНЬ-УЧИТЕЛЬ»

Варіант І

Варіант ІІ

1. Яку роль відіграють закуски в харчуванні людини?

2. З яких продуктів готують салати?

3. Які закуски готують з яєць?

Складіть технологічну схему приготування паштету з печінки.

5. Як готують і подають холодець по-домашньому?

1. Які є види бутербродів?

2. Як готують і подають шийки курячі любительські?

3. Які закуски готують з овочів?

4. Складіть технологічну схему приготування завиванця по-гуцульськи.

5. Які умови і терміни зберігання холодних страв і закусок?

КАРТКА ДЛЯ РОБОТИ В РОТАЦІЙНИХ ПАРАХ

«Учень»

«Учитель»

Картка №1

1. Як смажать цілі тушки курей, гусей, качок, індиків?

2. Як готують і подають качку фаршировану?

З якими гарнірами і соусами подають страви з птиці та кролика?

Картка №2

1. Як смажать цілі тушки курей, гусей, качок, індиків?

2. Як готують і подають качку фаршировану?

З якими гарнірами і соусами подають страви з птиці та кролика?

ДОДАТОК Г

Різнорівневі завдання

1 варіант

І рівень (по 0,5 балів кожне; загальна кількість балів – 3)

1. Щоб видалити гусінь, капусту замочують у:

а) холодній підсоленій воді;

б) підкисленій воді;

в) гарячій підсоленій воді.

2. Під яким кутом нарізують рибу для смаження:

а) 30-40;

б) 90;

в) до 30;

3. До мікроелементів відносять:

а) кальцій, фосфор, залізо, калій, натрій, магній, сірка, хлор;

б) мідь, кобальт, йод, фтор;

в) марганець, кобальт, водень

4. У харчових продуктах вода знаходиться:

а) у твердому стані;

б)газоподібному стані;

в) вільному і зв’язаному стані.

5.За складом білки поділяються на:

а) розчинні і нерозчинні;

б) повноцінні і неповноцінні;

в) прості і складні.

6.Залежно від розчинності вітаміни поділяються:

а) розчинні і нерозчинні;

б) водорозчинні та жиророзчинні;

в) рідкі та тверді.

ІІ рівень (по 0,5 балів кожне; загальна кількість балів – 2)

1. Технологічний процес обробки овочів складається з таких послідовних операцій …

2. Глікоген – це …

3. В котлетну масу з нежирної риби рекомендується додавати …

4. Соломку з картоплі використовують для …

ІІІ рівень (по 2 бали кожне; загальна кількість балів – 4)

1. Скласти технологічну схему обробкириби для використання цілою.

2. Опишіть технологію приготування котлетної маси з риби.

IV рівень (загальна кількість балів – 3)

Ви працюєте кухарем 3-го розряду. Під час варіння бульйону на його поверхні утворилася піна. Поясніть це явище.

Максимальна кількість балів - 12

Варіант 2

І рівень (по 0,5 балів кожне; загальна кількість балів – 3)

1. Для борщу селянського і полтавського картоплю нарізують:

а) брусочками;

б) часточками;

в) великими кубиками.

2. Для приготування напівфабрикату риба смажена її нарізують під кутом:

а) 90;

б) 45;

в) 30.

3. Напівфабрикати з риби поділяють:

а) натуральні;

б) січені та з котлетної маси;

в) подрібнені.

4. До макроелементів відносять:

а) кальцій, фосфор, залізо, калій, натрій, магній, сірка, хлор;

б) мідь, кобальт, йод, фтор;

в) марганець, кобальт, водень

5. До котлетної маси з нежирної риби додають:

а) сало-сирець;

б) хліб;

в) сирі яйця.

6. Напівфабрикати з рибної котлетної маси зберігають:

а) 2 год після їх приготування;

б) до 24 год;

в) зразу ж після приготування.

ІІ рівень

1. Залежно від призначення кубики з картоплі нарізують слідуючих розмірів …

2. За розмірами напівфабрикати з м'яса бувають …

3. Для приготування 1 кг котлетної маси з риби потрібно …

4. Глікозиди – це …

ІІІ рівень

1. Складіть технологічну схему обробки риби для використання цілою.

2. Опишіть технологію приготування напівфабрикату з рибної котлетної маси - рулет .

IV рівень

  1. Ви працюєте кухарем 3 розряду. Під час пасерування моркви жир набув жовтого кольору. Чому? Опишіть дане явище.

Максимальна кількість балів - 12

Варіант 3

І рівень

1. Кубики середні з картоплі мають висоту ребра:

а) 2,0 – 2,5 см;

б) 1,0 – 1,5 см;

в) 0,3 – 0,5 см.

2. При розбиранні риби на порціонні шматочки-кругляки нутрощі видаляють:

а) разом з головою і через утворений отвір;

б) через розріз у черевці.

3. Ескалоп має товщину:

а) 1,0 – 1,5 см;

б) 0,5 – 1 см;

в) 0,3 – 0,5 см.

4. Температура подавання гарячих перши страв:

а)12 – 14 С;

б)75 С;

в) 40 – 45 С.

5. Молочні соуси рідкої консистенції можна зберігати на водяній бані:

а) 3 – 4 год;

б) 2 год;

в) 1 – 1,5 год.

6. Рідкими вважаються каші, вихід яких становить:

а) 5 – 6 з 1 кг крупи;

б) 4 – 5 з 1 кг крупи;

в) 2,1 – 3 з 1 кг крупи.

ІІ рівень

1. Основний спосіб смаження – …

2. Вирізка це … Її використовують для …

3. Старіння каш – це …

4. Соуси без борошна готують на основі …

ІІІ рівень

1. Скласти технологічну схему розбирання риби на порціонні шматочки кругляки.

2. Опишіть технологію приготування каші гречаної розсипчастої.

IV рівень

1. Ви працюєте кухарем. Вам необхідно приготувати борщ полтавський з галушками. Опишіть технологію приготування борщу. Готовий борщ не має малиново-червоного кольору. Ваші дії.

Максимальна кількість балів - 12

Варіант 4

І рівень

1. До бульбоплодів відносяться:

а) ревінь, спаржа, артишок;

б) картопля, батат, топінамбур;

в) щавель, салат, шпинат.

2. Для припускання використовують:

а) порціонні шматочки-кругляки;

б) цілу рибу, невеликі пласти осетрової, порціонні, шматочки з пластованої риби на філе з шкірою без кісточок;

в) цілу рибу.

3. Мозок замочують у холодній воді на:

а) 8 – 12 год;

б) 1 – 2 год;

в) 2 – 3 год.

4. Особливості полтавського борщу:

а) на буряковому квасі;

б) без капусти;

в) на курячому бульйоні, подають з галушками, картоплю нарізують кубиками, капусту-шашками.

5. Рідкою основою солодких соусів є:

а) коричневий бульйон;

б) молоко;

в) фруктовий відвар з одного виду фруктів або їх суміші.

6. Зберігають готові каші на марміті при температурі 70 – 80 С протягом:

а) 2 год;

б) 5 – 6 год;

в) 4 год.

ІІ рівень

1. Процес обробки риби складається з таких операцій …

2. Бланшування (обшпарювання) – це …

3. Білоголову капусту використовують для …

4. Котлетне м’ясо це

ІІІ рівень

1. Складіть технологічну схему розрубування риби на філе.

2. Опишіть технологію приготування соусу червоного основного.

IV рівень

  1. Ви працюєте кухарем. Вам необхідно приготувати юшку з бобовими. В результаті приготування юшку одержали пересолену. Ваші дії.

Максимальна кількість балів – 12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"лебединське вище професійне училище лісового господарства"

ТЕМА УРОКУ. Технологія приготування борщів. Особливості приготування борщів української кухні.

МЕТА УРОКУ. Ознайомити учнів з видами борщів, технологією та особливостями приготування борщів української кухні; розвивати пізнавальну активність, логічне мислення, пам’ять; вчити узагальнювати, аналізувати і систематизувати матеріал, виділяти головне; виховувати інтерес до своєї професії, охайність запису.

ТИП УРОКУ. Урок засвоєння нових знань.

ДИДАКТИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УРОКУ. Роздатковий матеріал, завдання для груп, технологічні картки, схеми, калькуляційні картки; підручники В.С.Доцяк «Українська кухня», Л.Я.Старовойт «Кулінарія», порівняльні таблиці, тематична презентація, мультимедійний проектор.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ. Калькуляція, організація виробництва та обслуговування, облік та звітність, історія України, українська література.

ХІД УРОКУ

1.Органіаційний етап.

Взаємне вітання.

Перевірка наявності учнів в класі.

Перевірка готовності уваги учнів до уроку.

- Добрий день. Ми з учнями раді вітати гостей, що прийшли до нас на урок і запрошуємо Вас на засідання технологічної ради підприємств харчування міста Лебедина (Слайд 1).

Дозвольте мені представити членів технологічної ради, які будуть мені допомагати оцінювати роботу учасників ради за допомогою карт контролю.

  • директор комбінату харчування – Грицай Алла Войтехіна;

  • головний інженер-технолог _________________;

  • головний калькулятор ______________________.

На засідання технологічної ради запрошені представники підприємств харчування міста Лебедин:

- кафе «Закусочна»;

- кафе «Сузір’я»;

- представники громадськості та преси - відвідувачі закладів ресторанного господарства, а також працівники місцевих музеїв - художнього та краєзнавчого.

2. Актуалізація й корекція опорних знань учнів.

Голова технологічної ради (викладач):

Розпочинаємо засідання технологічної ради комбінату харчування.

На порядку денному слідуючі питання: (Слайд 2)

Перше питання –історія поширення борщу.

Друге питання – технологія приготування борщу.

Третє питання – розгляд технології приготування та затвердження технологічної документації на фірмові борщі підприємств харчування міста Лебедин.

Перш ніж приступити до розгляду питань повістки денної ми повинні з вами з’ясувати деякі загальні питання.

1.На які групи поділяють перші страви за температурою подавання? (За температурою подавання перші страви поділяють на гарячі з температурою подавання 750 та холодні з температурою подавання – 140С.)

2. Які перші страви подають гарячими? (Гарячими відпускають перші страви на бульйонах, відварах і молоці та солодкі страви в осінньо-зимовий період).

3. За якою ознакою перші страви поділяють на заправні, прозорі, пюреподібні та різні? (Перші страви поділяють на заправні, прозорі, пюреподібні та різні за способом приготування.)

4. Які перші страви відносять до заправних? (До заправних перших страв відносяться борщі, щі, капусняки, розсольники, юшки картопляні).

5. Які страви мають обрядове значення? (борщі, капусняки)

5. Назвати загальні правила приготування заправних перших страв. (Слайд 3).

3. Викладення нової інформації.

Голова технологічної ради (викладач). Отже, ми з вами з’ясували, що перші страви, які готують на бульйонах, відварах або воді і заправляють пасерованими овочами (цибулею, морквою, білим корінням), томатом і борошном називають заправними.

Заправні перші страви поділяють на борщі, капусняки, розсольники, юшки (овочеві, картопляні, без картоплі) і кулеші.

Борщ – це українська національна страва, обов’язковою складовою частиною якої є буряк столовий червоний.

А зараз мені хочеться надати слово нашим гостям – представникам громадськості та преси.

Вірш про борщ (шанувальниця страв української кухні )(Слайд 4)

Українському борщу, кажуть, понад триста років!

Кулінарний цей шедевр захопив маси широкі...

Борщик наш смакує всім з часу, як він є, відколи, -

Їж його хоч кожен день, не набридне борщ ніколи!

На бульйоні з гусачка або ж, хоч, - з "нашої ряби", -

Смакота борщу така!.. Куди там французькій жабі!

Тут картопля є, буряк і, - капуста і квасоля, -

Є томатів, моркви смак, - перець є, часник, цибуля...

Вітаміни у борщі геть усі є, - то не дивно,

Страва ця дуже смачна, калорійна і поживна!

Борщ, по суті, це відвар з овочів різноманітних –

Ароматний, апетитний - для багатих і для бідних!

До слова хочеться запросити наукового співробітника Лебединського краєзнавчого музею _________________________________________________.

(Розповідь по презентації Науковий співробітник)

Голова технологічної ради (викладач). За триста років борщ пережив багато новацій. Проте однакового рецепту українського борщу не існує. Борщ кожної господині завжди смакує інакше.

Кожне варення борщу - це творення страви, яка характеризує саму господиню тому, кожній, дуже хочеться аби її борщ удався! Через то і існують такі вислови, що борщ не вариться, а твориться, - борщ "удався" або "не вдався".

Ще за часів Гетьманської України, українські смакуни розробляли різноманітність українських борщів і удосконалювали ті винаходи у поміщицьких маєтках.

До цього часу борщ - перша страва української кухні!

Наведу цікавий факт. (Слайд 5)

Жителями Запорізької області, в рамках благочинного проекту "Відродимо Запорізьку Січ", на острові Хортиця, на вогнищі, був зварений "найбільший" борщ.

Об’єм його варева становив, ні багато ні мало, - 600 літрів! Таким чином, був побитий попередній аналогічний рекорд, об"єм якого тоді вміщав 500 літрів. На приготування супер-борщу пішло 150 кг картоплі, 50 кг капусти, приблизно стільки ж моркви, 30 кг цибулі, 45 кг курятини! Солі поклали 8 кг, сала - 6 кг, часнику - майже 4 кг, томатної пасти - 15 кг. Влили 6 літрів оцту… Приготуванням займалися 15 кухарів. Борщ варили просто неба три години. Живий димок, вогник… Це зробило його особливо смачним! З"їли борщ зі 60 л сметани.

На цьому дійстві були присутні представники української "Книги рекордів", які уважно слідкували за ходом приготування "гігантського" борщу і зафіксували цей рекорд в "Книзі рекордів".

А зараз давайте з вами звернемося до навчальної літератури і встановимо:

  1. Класифікацію борщів.

  2. Технологію підготовки буряка столового.

  3. Технологію приготування борщових напівфабрикатів. (Робота з підручником (ст.191-193, В.С.Доцяк «Українська кухня»).

Класифікація борщів (слайд 6 )

Підготовка буряків та борщових напівфабрикатів (слайд 7)

А зараз настав час надати слово нашим кухарям.

І група – представники кафе «Закусочна»

Шеф-кухар кафе (_______ слайд 8 ). Сьогодні вже було багато сказано про борщ, його історію. Але він ще має і обрядове значення.

Кафе «Закусочна» знаходиться в центрі міста.

Раніше наше підприємство працювало лише у вечірній час. Але з плином часом воно розширилося, зміцніла матеріально-технічна база. Постало перед колективом кафе запитання – як розширити асортимент послуг, що надається підприємством. Проаналізувавши всі за і проти, ми прийшли до єдиної думки:

  1. Змінити графік роботи.

  2. Розширити асортимент страв та послуг.

  3. Впровадити новітні технології в приготуванні страв.

  4. Розробити та впровадити у виробництво фірмові страви.

Кухар кафе (_______________________________). Однією з таких страв є борщ лебединський. Рецептура даного борщу розроблена на основі борщу українського. Особливість технології його приготування полягає в тому, що борщ готується з буряком польським та подається з млинцями политими часниковою підливою. Буряк польський м’якший і соковитіший, та не надає овочам та іншим інгредієнтам червоного забарвлення, яке інколи псує естетичний вигляд готового борщу.

За допомогою технологічної схеми розповідає технологію приготування борщу).

А зараз бухгалтер-калькулятор нашого кафе представить технологічну документацію даної страви.

Бухгалтер-калькулятор кафе (_____________________). За допомогою слайдів демонструє технологічну картку та калькуляційну картку даної страви.

Під час розповідей представники кафе «Закусочна» використовують слайди №_________________________.

ІІ група представники кафе-бару «Сузір’я».

Завідуюча виробництвом кафе (Бахмач Яна, слайд 9). Наше підприємство на відміну від підприємства колег знаходиться на околиці нашого чарівного міста. Під час створення підприємства було враховано те, що навколо нього розміщені ряд промислових підприємств, що не мають їдалень. Це – хлібозавод та комбікормовий завод. Перед колективом зразу постало завдання – створення недорогих, але калорійних і смачних обідів. Крім комплексних обідів підприємство, як і наші колеги, надає послуги населенню: святкування весіль, днів народжень, приготування поминальних обідів.

Однією з «ізюминок» закладу є борщ улюблений. Ви запитаєте - а чому саме він має назву улюблений. Відповідь одна, тому що він користується попитом серед відвідувачів.

Кухар кафе. Борщ улюблений готуємо в основному в осінньо-зимовий період, так особливість його приготування заклечається у використанні квашеної капусти та розсолу з неї. Борщ готується на рибному бульйоні. Найчастіше користується попитом під час постів – Пилипівки та Великого посту.

Калькулятор кафе (_____________________________).За допомогою слайдів демонструє технологічну картку та калькуляційну картку даної страви.

Під час розповідей представники кафе «Сузір’я» використовують слайди №_________________________.

Після розповідей представників малих груп голова звертає увагу на особливості приготування борщів в різних регіонах України.

Голова технологічної комісії (викладач). Поки мої помічники перевірять технологічну документацію, пропоную вам з’ясувати особливості приготування борщів в інших регіонах України (метод уявний мікрофон – представники кафе передаючи «уявний мікрофон» по черзі характеризують борщі інших регіонів України). Слайд 10. «Борщі української кухні».

4. Закріплення нового матеріалу.

1. Оперативний контроль

Викладач оперативно проводить фронтальне опитування учнів з викладеного матеріалу:

1. Технологію приготування яких заправних супів ми звами сьогодні розглянули на засіданні технологічної ради?

2. Яка перша страва називається борщем? Дати визначення.

3. На основі чого готують борщ Лебединський?

4. В чому полягає особливість приготування борщу улюбленого?

5. Яка особливість приготування борщу полтавського?

6. З додаванням яких продуктів готують борщ гетьманський?

7. Яка особливість подавання борщу українського?

2. Робота в малих групах.

Гра «Технологічне лото».

Кожній малій групі пропонується набір картинок інгредієнтів різних борщів. Їм необхідно встановити технологічну послідовність приготування різних видів борщів та назвати його.

Кафе «Закусочна». Борщ Український.

Кафе «Сузір’я». Борщ Полтавський.

Представники преси та громадськості. Борщ львівський.

3. Розгадування кросворду.

1. Як називаються перші страви, які заправляються пасерованими овочами? (заправні супи)

2. Назвіть борщ, що готують з галушками. (полтавський).

3. Який борщ подають з пампушками? (український).

4. Що є основною складовою борщу? (буряк).

5. Назвіть борщ, який готують з додаванням квасолі і тушкованих або консервованих баклажанів. (борщ гетьманський)

6. Як називається допоміжний спосіб теплової обробки, що застосовується під час приготування борщів? (пасерування)

б

З а п р а в н і с у п и

о р

л я

г е т ь м а н с ь к и й к

а

в

п а с е р у в а н н я

ь

у к р а ї н с ь к и й

и

й

Викладач підводить підсумки уроку, аналізуючи дані членів технологічної ради, проводить оцінювання знань учнів, оголошує оцінки.

  1. Підведення підсумків уроку.

Голова технологічної ради (викладач). А зараз я надаю слово іншим членам технологічної ради.

Головний технолог комбінату харчування (________________________).

Робить аналіз представлених страв.

Головний калькулятор комбінату харчування (____________________). Робить аналіз технологічної документації.

Представники преси та громадськості висловлюють свої враження про запропоновані борщі.

Голова технологічної ради (викладач). Отже, врахувавши всі зауваження і пропозиції, члени технологічної ради прийшли до висновку – затвердити технологічну документацію на борщі – Лебединський та Улюблений.

Аналіз діяльності протягом усього уроку.

Аналіз типових та нетипових помилок та їх причини.

Повідомлення та мотивація оцінок.

6. Домашнє завдання (слайд 11)

  1. Опрацювати матеріал підручника ст.191-201 В.С.Доцяк «Українська кухня» .

2*. Скласти таблицю «Порівняльна характеристика борщів».

3**. Підготувати історичну довідку про капусняки.

4***. Підготувати повідомлення «Обрядове значення капусняків».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!