Засоби спілкування, комунікативна компетентність

Засоби спілкування, комунікативна компетентність

Життя — це найбільша цінність, якою володіє людина. А найбільша розкіш у житті — це «розкіш спілкування». Екзюпері

Життя кожної людини від самого її народження і до смерті проходить серед людей. Без їхньої допомоги вона не може навчитися навіть ходити, не кажучи вже про її жит­тєві функції. Жодна людина не існує сама по собі. Кож­ний із нас може жити серед людей і пов'язаний з ними безліччю найрізноманітніших відносин. Формою такого взаємозв'язку є спілкування. Лише у спілкуванні із собі подібними людина пізнає найбільші цінності людського життя — дружбу і любов.

• Спілку­вання — це процес взаємодії між людьми, в якому відбу­вається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміння­ми й навичками, результатами праці. У більш вузькому розумінні спілкування — це процес обміну інформацією та досвідом.

• Спілкування — це взаємодія двох або декількох людей, які обмінюються інформацією або взаємодіють у практичній діяльності. Це складний, багатоплановий процес установлення й розвитку контактів між людьми, що зумовлений потребою спільної діяльності, обміном інформацією, вмінням сприймати та розуміти іншу людину. Кожній людині тією чи іншою мірою властива пот­реба у спілкуванні. З одного боку, це потреба у нових враженнях, почуттях, знаннях, а з іншого — це потреба поділитися з кимсь власними переживаннями й думками. Тому спілкування виконує такі функції, як обмін інформацією, можливістю зрозуміти один одного та регулювання спільної діяльності. У більшості випадків кожна людина має певне коло знайо­мих або друзів, з якими вона спілкується найбільш охо­че.

Зазвичай, ми з вами спілкуємось мовою слів - вербальне (мовленнєве) спілкування.

Але існує інша мова - невербальна, де кожен жест означає слово. Ви, напевно, бачили передачі, де текст диктора перекладається на мову жестів, розроблену для глухих і глухонімих. Існує театр міміки і жестів, де протягом усього спектаклю не вимовляється жодного слова. Вся вистава складається з поз, міміки і жестів акторів. Виразні рухи говорять про почуття, настрій людини та її ставлення до співрозмовника.

Спілкування – це обмін думками , почутями , враженнями , тобто повідомленнями .

Спілкування – одна зі складових психічного здоров’ялюдини .

Засоби комунікації

Спілкування і комунікація здійснюються різними засобами:

♦ вербальними (усно чи письмово);

❖ невербальными (жести, міміка, пантоміміка, інтонація, тембр і сила голосу тощо).

Іноді співрозмовники сприймають комунікацію за допомогою невербальных засобів краще, ніж вербальне спілкування. Словами передається інформація. Жестами, інтонацією, поглядом можна без слів висловити різне ставлення до цієї інформації.

Комунікативна компетентність – це здатність вступати в комунікацію, бути зрозумілим,невимушено спілкуватися. Вона передбачає комплексне застосування мовних і немовних засобів , уміння змінювати глибину і коло спілкування, а також вміння інтерпретувати невербальні прояви інших людей. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії і є результатом досвіду спілкування між людьми.

Виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:

• вміти орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування

• вміти ефективно взаємодіяти з оточенням

• бути готовим до діалогу

• вміти контролювати і оцінювати себе

• володіти знаннями, уміннями і навичками конструктивного спілкування

Джерелом розвитку комунікативної компетентності є :

• трансляція комунікативних умінь у процесі міжособистісної взаємодії з іншими людьми

• оволодіння культурною спадщиною

• спостереження за поведінкою інших людей в процесі комунікації

• програвання в уяві комунікативних ситуацій

Д/З: Опрацювати матеріал

Д/З: Опрацювати матеріал