Козацька звитяга

. Могутню історію нашого народу можна простежити через пісні. Народні пісні, у яких йдеться про події минулого, називаються історичними. І сьогодні, ми з вами розглянемо один із видів історичних пісень – козацькі. Тому, тема уроку звучить так: «Сяйво козацької слави».

( Ілюстрація)

В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

- Треба битись без пощади !

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки !

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

ІV. Бесіда.

• Про кого ви почули у цьому вірші? (Про запорозьких козаків)

• Так, дійсно, про козаків. А що вам відомо про козаків? Можливо, ви щось чули про цих відважних захисників України? (відповіді учнів)

• З ким воювали козаки? (Турками, татарами, ляхами, москалями)

На початку 16 ст. зародилося козацтво. Пізніше, сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці (ілюстрація).  Козаки взяли на себе обов’язок захищати українські землі від татаро-турецьких нападів. В мирні дні, як правило, козаки свій вільний час присвячували фізичній підготовці: "об'їжджали» коней, вправлялися в стрільбі, фехтуванні на шаблях. Найулюбленішими розвагами у козаків були рухливі ігри та змагання на силу, витривалість, спритність. Особливістю запорозьких козаків було те, що вони брили голови, залишаючи довжелезного чуба і вуса. Одягались вони у вишиті сорочки, шаровари, шкіряні чоботи, шапки, жупани та мали довгий пояс. За широким поясом носили люльку, до нього ж прив'язували порохівницю з порохом. За плечима носили карабін, схожий на нашу рушницю. А на боку у козака завжди висіла гостра шабля, з якою він ніколи не розлучався. Вміли славні козаки й відпочивати. Під час відпочинку козаків лунала гра бандури, лилась пісня, затівалися різноманітні ігри та змагання. А ще неможливо було уявити собі козака без запального танцю-гопака.

(відео «Гопака»)

Гопак – веселий, запальний танець у дводольному розмірі його назва походить від слова гупати, тобто тупотіти, стрибати, і від вигуку «Гоп»,яким звичайно закінчується виконання танцю. І справді, виконавці гопака притопують ногами, стрибають, кружляють – Спочатку неквапливо, а потім усе швидше, й швидше. Музика гопака часто звучить не лише радісно, а й мужньо, героїчно. Гопак виконує один танцюрист або кілька. Кожен з них вигадує власні рухи. Тоді танець перетворюється на змагання: хто краще? Об'єднувалось в цьому танці і мистецтво воїна, і особливості козацького характеру. Не раз гопак приходив на допомогу козакові в запеклому бою з ворогом.

V. Фізкультхвилинка

Козацька розминка

Раз - два - голова,

Щоб трималася на в’язах

Ми тренуємо всі м’язи

Три - чотири, руки в ділі –

Раз кулак, два кулак –

Бий сильніше козак.

Щоб триматись на коні,

Треба ноги нам міцні,

Сильні ноги, дужі ноги –

Не злякаються дороги.

Підемо разом в присядку

Це найкраща зарядка.

VІ. Розучування пісні.

Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці. А розігнувши натомлені спини бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи і розкурює свою знамениту люльку…. Пісня, з якому ми з вами сьогодні познайомимося «Ой на горі та й женці жнуть» донесла до нас пам’ять про героїв цієї боротьби.

• Як ви гадаєте, яким повинен бути характер пісні, для того, щоб передати образ справжнього, мужнього героя, захисника своєї Батьківщини? (Маршова, мужня, щиросердечна, правдива, героїчна, мужня, енергійна, переможна, урочиста, виразна, впевнена, піднесена)

• Послухайте пісню у виконанні Державної капели бандуристів і зверніть увагу на характер музики, на динаміку, на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням.

(Слухання пісні. Відеофрагмент « Ой на горі та й женці жнуть» Чи такою ви її уявляли? А які славетні імена згадувалися в пісні? Яким був характер пісні, темп виконання? А якби характер музики був ліричним, чи змогла б музика повністю передати образ козака? (відповіді учнів)

• Розспівування. Виконання вправ – розспівок на розвиток дихання

• Розучування пісні «Ой на горі та й женці жнуть»

-          опрацювання тексту І та ІІ куплетів (слайд 7)

-          ритмізація І куплету звертаємо увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.

-          Робота над піснею.

Робота в групах (ІІ групи)

І група – Ілюстрація до 1 куплету пісні.

ІІ група – Інсценізація 2 куплету пісні.

ІІІ група – Складання слів-пазл (Прислів’я про козаків)

• Учні складають такі прислів'я про козаків.

• Козак не боїться ні хмари, ні грому.

• Де козак, там і слава.

• Степ та воля - козацька доля.

• Козак — слабкому захисник, цінити побратимство звик.

• Козак з біди не заплаче.

• Ми з такого роду, що любимо свободу.

• Чоловік без волі, що кінь на припоні.

• Добре братство краще за багатство

• Чи є сьогодні «козаки» в Україні? Хто вони? (Це ті хто нас зараз захищає. Це воїни АТО. Це герої Небесної Сотні)

Учитель. В них нема коней. В руках замість шаблі граната. А в серці, як і в козаків, велика любов до України і її народу.

(перегляд відео «Їхали козаки АТО» у виконанні гурту «Тінь сонця»)

VІІ. Підсумок уроку.

• Скажіть мені: Які музичні твори звучали протягом уроку?

• Що під час уроку вразило вас найбільше?

• Про що ви розповіли б своїм близьким?

Так діти, ми є українці і живемо в чудовому, співучому краї – в Україні, і наше завдання – вивчати, зберігати шанувати нашу українську культуру, мову, пісню. В народі кажуть: «той народ, який забув свої пісні вмирає наполовину, а який забув ще й свою мову – вмирає назавжди, зникає з лиця землі». Український народ має ніжну співучу душу, любить музику і танці. Пісня – душа народу, правдиве дзеркало його життя і побуту. В піснях відображається героїчна історія народу, його думи, мрії про щастя.