У козацькій державі суспільство поділялося на кілька основних станів, кожен із яких мав свої права та обов’язки. Найвищу верству становила козацька старшина, яка керувала адміністративними, військовими та судовими справами. Козаки-виборці були основною військовою силою та мали право брати участь у радах і виборах гетьмана. Поспільство (селянство) займалося землеробством і підпорядковувалося козацькій адміністрації, а міщани та цехові ремісники мешкали в містах і об’єднувалися в цехи. Також існували духовенство та підсусідки — малоземельні або безземельні люди, які жили при козацьких господарствах.











