Новини «Всеосвіти»
178
28 серпня 2019 о 13:06

Нова українська школа: результати втілення реформ у життя

Як відбувалось втілення реформи в життя, які є перші результати та зміни, яких варто очікувати у 2019-2020 навчальному році. Про це розповідає експертка МОН.

Рік тому стартувала реформа Нової української школи, яка охопила понад 4 млн учнів зі всієї України: 

Реформа – це 16 тисяч шкіл, це 450 тисяч учителів і 4 мільйони школярів. А якщо ви подивитеся взагалі, кого стосується ця реформа, то вона зачіпає інтереси і охоплює 65% населення України, – зазначила Лілія Гриневич. 

Незважаючи на те, що сьогодні понад 90 % людей обізнані з НУШ, у суспільстві досі існують певні акценти і стереотипи, які варто розвінчати. Про успішне впровадження реформи в початковій школі, формувальне оцінювання, створення освітнього простору, зміни у Держстандарті тощо – більш детально розповіла Олена Олегівна Лінник – державна експертка експертної групи з питань забезпечення якості освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН, докторка педагогічних наук, доцентка. 

 Впровадження реформи НУШ 

Концепція НУШ створена в 2016 році –  це ідеологічний документ, в якому закладені ідеї, основні підходи, на якому має базуватися школа. Це школа, в якій є доступ до якісної освіти, педагогіка і партнерство. Це автономна школа, де вчителі мають свободу у навчанні і вихованні учнів. Лише ідеологічного документу недостатньо. Основна складність полягає у реалізації реформи. Щоб ЗУ «Про освіту» запрацював на повну силу, потрібно ще чимало нормативно-правових актів.

Реформа НУШ охоплює 4 складові:

  • зміст;
  • середовище;
  • педагогічні кадри;
  • систему управління.

На сьогоднішній день, до етапу реалізації повністю дійшли лише в початковій школі. У 2017 році було запроваджено пілотний експеримент, в якому взяло участь 100 шкіл. Сьогодні приєдналось ще 29 закладів освіти. У пілотних класах апробується Державний стандарт, нові підходи до навчання і виховання дітей, авторські матеріали.

Вони «піонери», які йдуть першими, але саме завдяки пілотним класам, у 2018 році першокласники почали навчатися за новою системою. Тож, якщо ти дорослий і маєш наукові ступені, то не застрахований від помилок. Безумовно, вони є. Я це кажу до того, щоб пояснити, що запроваджена система є досить гнучкою.

Станом на початок 2019-2020 рік учні пілотних класів вже йдуть в 2 клас. Перші результати експрес-опитування батьків першокласників показали, які були успіхи і недоліки, і над чим ще варто працювати.

 Про стереотипи і страхи 

Перший страх батьків і вчителів – діти граються і нічому не навчаються

Я закликаю всіх відкрити програму і подивитись її зміст та очікувані результати. Вони майже не спростились: є наскрізне уміння читати, писати, рахувати, знати таблицю множення. Йдеться про те, що ми змінюємо підходи, робимо школу цікавою для дитини, щоб вона не слухала і повторювала, а досліджувала разом, щоб було більше динамічних пауз.

Другий стереотип – навіщо дітям «6 цеглинок»

Набір «6 цеглинок» – це засіб комунікації, гри і розвитку. Звичайно, можуть бути й інші засоби, тобто не обов’язково цеглинки.

 Успіхи в початковій школі 

У Державному стандарті, через рік після його затвердження, внесені такі зміни: у додатках з’явився блок, який окреслює вимоги до результатів навчання української мови у класах з навчання мовою національних меншин.  Тобто, встановлені спрощені вимоги до володіння українською мовою у таких класах.

Хочу наголосити, що до Державного стандарту повернули ціннісні засади, які були у концепції. Оскільки зміст освіти базується на ціннісних пріоритетах, то це питання виникло під час розробки Державного стандарту для базової середньої освіти.

Крім того, з’явився формувальний вид оцінювання, яке має відбуватися за допомогою діагностичних робіт із використанням компетентнісних завдань.

 

Нині разом з УЦОЯО працюємо для того, щоб ДПА в 4-му класі також мало вигляд оцінювання із використанням компетентнісних завдань. У пілотному 2-му класі, разом з авторами, ми розробили цикл таких завдань з інтегрованих предметів.

Ще одна важлива зміна – математику у 3-4 класі збільшено на 1 годину. До інтегрованого курсу «Я досліджую світ» входить 1 година математики. Як показує досвід, це дійсно дуже влучна інтеграція, яка показує математику, як інструмент дослідження. Перша ідея була такою, щоб вилучити цей предмет з інтегрованого курсу, але «пілотники» говорили про те, що не варто цього робити. Інформатика відокремлена від інтегрованого курсу, але вона буде вивчатися, як окремий предмет в 3-4 класі. Буде зберігатись математична єдність: 1 тиждень вивчається певна тема, до якої буде прив’язана й інформатика.

На основі стандартів розробляються освітні програми. За новим законом така процедура ускладнена, бо на основі освітніх програм створюються навчальні програми для вчителів. Для пілотних класів пропонуємо модельні програми (вчитель може змінювати теми і порядок їх вивчення).

 Освітнє середовище 

Чимало батьків і вчителів хвилюється за фінансове забезпечення створення освітнього середовища для дитини. Рекомендації щодо облаштування середовища з’явились тому, що виникло багато питань на кшталт: «А яким має бути осередок?», «Яке має бути обладнання?» тощо.

Ідея полягає в тому, що середовище має бути гнучким, пізнавальним і безпечним для дитини. Не обов’язково створювати всі 8 осередків в класі. Можна застосувати дещо спрощені варіанти: якщо це осередок інформації, то використовувати стіну, зона відпочинку – розставити пуфи. Потрібно більш творчо ставитись до рекомендації, які надаються. Передусім, середовище – це не лише парти, пуфи, килими і т.д. Це дружній, комфортний, безпечний та, щонайголовніше, інклюзивний простір для дітей.

Це поняття треба трактувати більш широко і розуміти, що його треба втілювати за формальною ознакою. Занадто багато яскравих плям на стіні лише відволікають увагу дитини. Користуючись нагодою, прошу колег не користуватися такою кількістю типографічних матеріалів.

 Третя складова – педагогічні кадри 

У цьому році плануємо завершити підготовку вчителів. The LEGO Foundation ініціювала додаткову перепідготовку діяльнісних, ігрових методик для педагогів. Це досить тривалий процес і ми дякуємо тим вчителям, які  вже реалізують педагогіку партнерства за її сутністю, а не за зовнішніми ознаками.

 Моніторинг оцінювання 

Цьогоріч у жовтні планується проведення моніторингу НУШ. У ньому візьмуть участь 150 закладів освіти: одна пілотна школа з кожної області. Це стартове дослідження, яке відбуватиметься щороку в 3-му класі після завершення 1 циклу навчання в 1-2 класі. Уже до грудня місяця результати мають бути опрацьовані та оприлюднені.

 

 Зміни у базовій середній освіті 

Ще один крок – спільно із центром Вергеланда розробляємо рекомендації щодо формувального оцінювання в базовій школі. Згодом ми рекомендуватимемо впроваджувати роботу із компетентнісними завданнями.

 Профільна середня освіта 

 

У профільній середній освіті також закладено кілька важливих змін на 2019-2020 навчальний рік. 

 

 

Якщо вам сподобалась тема пані Олени, ви можете переглянути запис повністю: https://youtu.be/S-sVVtqo4tg?t=8024

Усі презентації та інші матеріали спікерів ви можете завантажити одним архівом на сторінці конференції


З цієї теми вас також зацікавить: 

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.