Зошит для розвитку Мислення на 125 сторінок
Типи мислення
Конкретне мислення
Абстрактне мислення
Вербальне мислення
Дискурсивне мислення
Недискурсивне мислення (інтуїція, уява)
Логічне мислення
Продуктивне мислення
Алогічне мислення
Виділяють три основних рівні розвитку мислення: наочно-дійовий; наочно-образний; словесно-логічний.
Функції мислення.
Функції мислення досить ріноманітні, тому визначим чотири з них, пов’язаних з навчанням:
1.Розуміння – це розкриття істотного (змісту і значення насамперед)у предметах та явищах дійсності. Таке мислення відображає вивчаємий об’єкт шляхом співвідношення його з більш широким колом явищ та закономірностей. Зрозуміти предмет (явище) – це виявити його місце і роль, засіб утворення в об’єктивній реальності.
2.Цілеутворення –це процес “породження” нових цілей мислення і діяльності людини.
3.Рефлексія – це діяльність мислення, спрямована на аналіз змісту і методів пізнання, своїх властивостей і дій, самопізнання.
4.Рішення задач. – Мислення виникає тоді, коли ситуація вимагає інших дій і засобів, ніж має людина, тобто створюється складність, неможливість діяти відомими методами (засобами). Ситуація стає про блемною. Утворення задачі на відміну від проблемної ситуації вже є показником вдалого аналізу – виділення, кристалізації відомого і невідомого аспектів (умов). Процес розв’язання пізнавального завдання, таким чином, починається з формулювання питання. Другий етап розв’язання завдання починається з пошуку шляхів аналіза встановленого питання та побудови гіпотези. Розв’язання мислительного завдання – завершальний етап процесу – віе може відбуватися по-різному (методом проб і помилок чи як творчій процес наприклад). Але, в будь-якому випадку, процес розв’язання завдань вимагає мобілізації та напруження всіх психічних сил особистості, концентрації її пізнавальної активності.
Миследіяльність.
Миследіяльність або діяльність мислення має три боки: 1) змістовний; 2)функціонально-операційний; 3)ціле-мотиваційний.
Змістовний бік мислення – це операції зі змістом – незрозуміле стає зрозумілим,неструктуроване знання – структурованим тощо.
Функціонально-операційний бік мислення – це “арсенал” прийомів і засобів мислення: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння , різноманітні абстракції та блоки суб’єктивної інформації, які найчастіше використовуються при асоціаціях. Тобто специфічна складова досвіду.
Ціле-мотиваційний бік мислення виявляє себе у єдності з мотивами поведінки та діяльності людини.
Змістовні та операціональні компоненти мислення.
До змістовних компонентів мислення належать форми мислення та засоби мислення.
Форми мислення: 1)судження; 2) міркування; 3)умовисновки; 4)поняття.
Судження – основна форма мислення, у процесі якої стверджуються або відображаються зв’язки між предметами та явищами об’єктивної дійсності.
Міркування – це низка пов’язаних суджень, спрямованих на з'ясування певної думки (позиції).
Умовисновок –це відокремлення з одного чи декількох суджень нового судження. Розрізняють індукттивні та дедуктивні умовисновки, умовисновки за аналогією.
Поняття – це відображення в свідомості людини загальних і суттєвих властивостей предмета чи явища.
“Мати поняття про будь-який предмет- означає володіти загальним засобом його побудови, знанням пройого походження,”- казав В.В.Давидов.
Засоби мислення: індукція і дедукція.
Індукція – це засіб мислення, приякому умовисновок прямує від одиничних фактів до загального висновка.
При дедукції процес відбувається навпаки – від загальних положень до конкретного висновку.
До операційних компонентів мислення належать такі розумові операції:
1.Аналіз –це мислительна операція розчленування складного об’єкта на складові.
2.Синтез – це мислене об’єднання окремих частин, боків, аспектів, елементів чи ознак і властивостей в єдине, якісно нове ціле.
3.Порівняння –це операція, зміст якої виявляється в співставлянні об’єктів, їх властивостей , відношень і ознак та знаходжені між ними спільного чи різниці.
4.Узагальнення – це об’єднання багатьох предметів чи явищ за якою-небудь спільною ознакою.
Індивідуальні особливості мислення: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, послідовність, швидкість.
Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити завдання і розв’язувати їх.Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю.
Критичність мислення виявляється в здатності особистості не потрапляти під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища, виявляти цінне та помилкове в них.
Гнучкість мислення виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації, звільнятися від залежності попереднього досвіду, засобів і прийомів рішення аналогічних завдань.
Глибина мислення проявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій чи процесів.
Широта мислення виявляється у здатності охопити
Велике коло питань, творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості.
Послідовність мислення виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обгрунтуванні.
Швидкість мислення – це здатність прудко розібратись в складній ситуації, обдумати і прийняти вірне рішення в короткий строк.
