Опис методичного матеріалу:
Урок для 9 класу з курсу «Всесвітня історія» за темою «Російська імперія та Австро-Угорщина наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.». Зміст уроку узгоджується з Модельною навчальною програмою «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори О. В. Гісем, В. І. Бойко, Я. Л. Василенко, В. М. Даниленко, О. О. Мартинюк, О. Е. Охредько, О. М. Сирцова), рекомендованою Міністерством освіти і науки України наказом від 27 листопада 2023 року № 1449.
Матеріал містить презентацію і конспект уроку із завданнями.
Навчальна розробка присвячена вивченню особливостей політичного, економічного та суспільного розвитку Російської імперії й Австро-Угорщини наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Її зміст спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про модернізаційні процеси, соціальні суперечності, національні рухи та політичні перетворення, які впливали на розвиток цих держав.
На початку вивчення теми учні знайомляться з наздоганяльним шляхом розвитку Російської імперії, особливостями індустріалізації, роллю держави й іноземного капіталу в модернізації економіки. Розглядають нерівномірність промислового розвитку, збереження аграрного характеру значної частини країни та загострення соціальних проблем. Окрема увага приділяється колоніальній політиці Росії на Далекому Сході, причинам російсько-японської війни 1904–1905 рр., її основним подіям і наслідкам для міжнародного становища імперії.
Під час опрацювання робітничого руху та поширення марксизму учні з’ясовують умови праці й життя робітників, причини страйків, формування робітничих організацій та поширення соціал-демократичних ідей. Вивчення революції 1905–1907 рр. дає змогу визначити її причини, основні події, вимоги учасників, значення Маніфесту 17 жовтня 1905 р. та створення Державної думи. Учні встановлюють причини поразки революції й аналізують її вплив на подальший розвиток Російської імперії.
Окремий блок присвячено Столипінським реформам. Учні розглядають цілі політики Петра Столипіна, зміст аграрної реформи, вихід селян із общини, створення хуторів і відрубів, переселенську політику. Аналізують результати, суперечності та наслідки реформ, визначають, чому вони не змогли повністю розв’язати земельну проблему.
Завершальний етап передбачає вивчення Австро-Угорщини як дуалістичної монархії. Учні ознайомлюються з передумовами її утворення внаслідок компромісу 1867 р., особливостями державного устрою, економічним розвитком австрійської та угорської частин, багатонаціональним складом населення й загостренням міжнаціональних суперечностей. Особлива увага приділяється становищу українців у складі монархії та їхній боротьбі за національні, мовні й культурні права.
Для активізації пізнавальної діяльності використано різноманітні методи й форми навчання: вправи на актуалізацію знань, історичні ігри, роботу з картами, хронологічними таблицями, історичними поняттями та причинно-наслідковими схемами. Завдання «Країна на шляху модернізації», «Правда чи міф?», «Революційна хронологія», сприяють закріпленню навчального матеріалу, розвитку логічного мислення та вміння працювати з історичною інформацією.
Творчі завдання «Лист робітника», «Голос народів імперії» дають можливість учням відтворити історичні обставини, висловити власну позицію, аргументувати думки та розглядати події з різних суспільних перспектив. Рефлексивні вправи допомагають оцінити рівень засвоєння матеріалу, визначити труднощі й усвідомити значення вивчених історичних процесів.
Запропоновані матеріали сприяють формуванню хронологічної та просторової компетентностей, уміння аналізувати історичні джерела, встановлювати причини й наслідки подій, порівнювати суспільно-політичні процеси та робити обґрунтовані висновки. Розробка також розвиває критичне мислення, комунікативні навички, толерантність до різних поглядів і розуміння взаємозв’язку між економічними змінами, політичними рішеннями та суспільними процесами.
Матеріали можуть бути використані під час вивчення нової теми, закріплення знань, організації групової та індивідуальної роботи, тематичного узагальнення й рефлексії. Їх практична спрямованість допомагає зробити навчання змістовним, активним і доступним для учнів 9 класу.
