Урок для 9 класу з курсу «Всесвітня історія» за темою «Австрійська та Російська імперії» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про Модерну добу як важливий етап розвитку європейського та світового суспільства, усвідомлення переходу від традиційного до модерного, індустріального суспільства, розуміння основних історичних процесів, їхньої взаємопов’язаності та значення для сучасного світу. Зміст уроку узгоджується з Модельною навчальною програмою «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори О. В. Гісем, В. І. Бойко, Я. Л. Василенко, В. М. Даниленко, О. О. Мартинюк, О. Е. Охредько, О. М. Сирцова), рекомендованою Міністерством освіти і науки України наказом від 27 листопада 2023 року № 1449.
Матеріал містить презентацію і конспект уроку із завданнями.
Урок всесвітньої історії у 9 класі на тему «Австрійська та Російська імперії» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про політичний, соціально-економічний та національний розвиток двох великих європейських імперій наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
На початку уроку доцільно провести коротку вправу «Налаштування», яка допоможе актуалізувати попередні знання та зосередити увагу учнів на проблемі збереження традиційного порядку в умовах суспільних змін. Під час опрацювання теми учні характеризують особливості розвитку Австрійської імперії, її багатонаціональний склад, збереження абсолютизму, феодальних пережитків і початок промислового розвитку. Розглядаючи предберезневий період, учні з'ясовують особливості політичної системи, роль цензури та політичного контролю, діяльність Клеменса фон Меттерніха і причини наростання суспільного невдоволення. Під час вивчення початку національних рухів учні визначають причини формування національної свідомості народів Австрійської імперії, їхні прагнення до культурних і політичних прав, автономії та самоврядування. Окрему увагу приділяється «системі Меттерніха» як прояву консервативної політики, спрямованої на захист монархії та придушення революційних і національних рухів. Під час вивчення Російської імперії учні характеризують самодержавну форму правління, особливості політики Олександра I та Миколи I, централізовану систему управління, бюрократію, цензуру та політичний контроль. Аналізуючи соціально-економічний розвиток, учні визначають поєднання кріпосницьких відносин із початком промислової модернізації, розвитком фабричного виробництва, торгівлі, міст і формуванням промислової буржуазії та робітничого класу. Під час опрацювання суспільних рухів учні знайомляться з поширенням ліберальних, революційних і соціалістичних ідей, діяльністю декабристів, а також порівнюють погляди західників і слов’янофілів. Вивчення національної політики дає можливість з’ясувати особливості централізації, русифікації, обмеження національних прав і придушення національних рухів. Під час розгляду зовнішньої політики учні визначають основні напрями територіального розширення Російської імперії, її боротьбу з Османською імперією, просування на Кавказі та Балканах, а також прагнення посилити вплив у Східній Європі.
Для активізації пізнавальної діяльності доцільно використовувати інтерактивні вправи «Так чи ні?», «Хто це?», «Західники чи слов’янофіли?», «Причина — наслідок», роботу з проблемними запитаннями та короткими творчими завданнями. Важливим елементом уроку є встановлення причинно-наслідкових зв’язків між збереженням абсолютизму, соціальними суперечностями, національними рухами та поширенням реформаторських і революційних ідей. На завершальному етапі проводиться рефлексія «Імперії на порозі змін», під час якої учні формулюють власний висновок про те, чому традиційні імперські порядки дедалі більше вступали в суперечність із новими політичними, соціальними та національними вимогами. Урок сприяє розвитку історичного мислення, уміння порівнювати історичні процеси, аналізувати причини й наслідки подій, працювати з інформацією, аргументувати власну думку, співпрацювати в парах і групах, а також формуванню предметних історичних компетентностей і громадянської свідомості.
