Урок для 9 класу з курсу «Всесвітня історія» за темою «Велика Британія — «майстерня світу» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про Модерну добу як важливий етап розвитку європейського та світового суспільства, усвідомлення переходу від традиційного до модерного, індустріального суспільства, розуміння основних історичних процесів, їхньої взаємопов’язаності та значення для сучасного світу. Зміст уроку узгоджується з Модельною навчальною програмою «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори О. В. Гісем, В. І. Бойко, Я. Л. Василенко, В. М. Даниленко, О. О. Мартинюк, О. Е. Охредько, О. М. Сирцова), рекомендованою Міністерством освіти і науки України наказом від 27 листопада 2023 року № 1449.
Матеріал містить презентацію і конспект уроку із завданнями.
Урок у 9 класі з курсу «Всесвітня історія» на тему «Велика Британія — “майстерня світу”» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про особливості економічного, соціального та політичного розвитку Великої Британії в першій половині XIX ст. На початку уроку доцільно провести мотиваційну вправу «Британія змінюється», запропонувавши учням ключові слова: фабрика, машина, робітник, парламент, реформа, чартизм, вибори. Учні обирають слова, які, на їхню думку, найкраще характеризують тогочасну Британію, та пояснюють свій вибір. Під час опрацювання першого питання «Велика Британія в першій половині XIX ст.» учні з'ясовують особливості конституційної монархії, роль парламенту, розвиток промисловості, торгівлі та колоніальної імперії. Далі розглядається перетворення країни на «майстерню світу»: учні визначають роль фабрично-заводського виробництва, машин, вугілля, металургії, текстильної промисловості, морського флоту, колоній і світового ринку. Для закріплення можна використати вправу «Чому майстерня світу?», у якій школярі встановлюють причинно-наслідковий ланцюжок «сировина — виробництво — транспорт — торгівля — світовий ринок». Під час вивчення соціальних наслідків індустріалізації учні аналізують формування буржуазії та робітничого класу, швидке зростання міст, умови праці й життя робітників, використання жіночої та дитячої праці, соціальну нерівність і загострення суперечностей між підприємцями та найманими працівниками.
Опрацьовуючи політичну систему Великої Британії, учні характеризують конституційну монархію, роль парламенту, повноваження Палати лордів і Палати громад, а також діяльність торі та вігів. Під час розгляду парламентської реформи 1832 р. учні визначають її причини, пояснюють поняття «гнилі містечка», з'ясовують особливості перерозподілу парламентських місць та розширення виборчих прав.
Переходячи до подальших парламентських і соціальних реформ, учні простежують поступове розширення виборчих прав та формування фабричного законодавства, яке обмежувало дитячу працю, скорочувало робочий час окремих категорій працівників і посилювало державний контроль за умовами праці. Вивчення виникнення чартизму дає можливість учням зрозуміти взаємозв'язок соціальних проблем і політичної боротьби. Школярі визначають причини появи чартистського руху, характеризують становище робітників та їхнє прагнення отримати політичні права. За допомогою гри «Голос робітника» учні можуть висловитися від імені британського робітника 1830-х років і сформулювати вимоги щодо покращення життя та розширення політичних прав. Під час опрацювання «Народної хартії» 1838 р. учні знайомляться із шістьма основними вимогами чартистів: загальним виборчим правом для чоловіків, таємним голосуванням, рівними виборчими округами, скасуванням майнового цензу для депутатів, оплатою праці депутатів та щорічними виборами до парламенту.
На завершальному етапі уроку учні визначають значення парламентських реформ і чартизму, оцінюють їхній вплив на розширення виборчих прав, розвиток робітничого руху, проведення соціальних реформ та поступову демократизацію британського суспільства.
Рефлексію доцільно провести за методом «Заверши речення»: «Сьогодні я дізнався/дізналася…», «Найважливішою зміною у Великій Британії було…», «Чартизм виник тому, що…», «Значення реформ полягає в тому, що…». Така організація уроку сприяє формуванню предметних історичних компетентностей, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, працювати з історичними поняттями, порівнювати явища, аргументувати власну думку та розуміти взаємозв'язок економічних, соціальних і політичних змін у розвитку
