Урок історії України у 9 класі на тему «Адміністративно-територіальний устрій земель в складі Австрійської імперії»
Урок складено відповідно до модельної навчальної програми «Історія України. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 27 листопада 2023 року № 1449).
Уроку для 9 класу з історії України на тему «Адміністративно-територіальний устрій земель у складі Австрійської імперії» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про становище українських земель під владою Габсбургів наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. На початку уроку доцільно актуалізувати знання учнів про територіальні зміни в Центрально-Східній Європі та пригадати, які українські землі опинилися під владою Австрійської монархії. Під час опрацювання теми учні з’ясовують особливості входження Східної Галичини, Буковини та Закарпаття до володінь Габсбургів, визначають їхній адміністративний статус та розуміють, що ці території не становили єдиної адміністративної одиниці. Особлива увага приділяється Королівству Галичини та Володимирії, його утворенню, адміністративному поділу та ролі Львова як центру краю. Під час вивчення Буковини учні визначають особливості її адміністративного розвитку та значення Чернівців, а під час розгляду Закарпаття — з’ясовують його належність до Угорського королівства, поділ на комітати та роль угорської адміністрації. Окремо розглядається система управління українськими землями: влада імператора, діяльність губернаторів, місцевої адміністрації та чиновництва, централізований характер державного управління. Для кращого розуміння суспільних процесів учні аналізують національний і соціальний склад населення, визначають особливості становища українців, роль селянства, наявність соціальної нерівності, кріпосницьких відносин та обмеженість політичних прав. Ефективними методами роботи є робота з історичною картою, встановлення відповідностей, «Так чи ні?», «Зайве слово», «Історичний паспорт краю», «Причина — наслідок». Творчі завдання можуть передбачати написання листа від імені мешканця українських земель XIX ст. або складання історичного повідомлення. У процесі уроку розвиваються предметні історичні компетентності, критичне мислення, уміння працювати з картою та історичною інформацією, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати історичні явища та робити висновки. Наприкінці уроку проводиться рефлексія, під час якої учні визначають, що нового дізналися, які особливості адміністративного устрою запам’ятали та як адміністративний поділ і суспільне становище впливали на життя українського населення. Підсумком уроку має стати усвідомлення того, що Галичина, Буковина та Закарпаття мали різний адміністративний статус, перебували під впливом різних адміністративних систем, а соціальні та національні особливості цих земель стали важливими передумовами подальшого розвитку українського національного руху.
