Методична доробка призначена для учнів 9 класу з історії України та розроблена для уроку узагальнення за розділом ІІ «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.». Запропонований матеріал охоплює основні питання розділу: адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель, соціальний і національний склад населення, міжнаціональні відносини та політику австрійського уряду, становище українського населення, аграрні відносини й панщину, соціальні протести, повсякденне та міське життя, розвиток освіти, торгівлі та початок промислового перевороту, національне відродження, роль греко-католицької церкви, діяльність будителів, «Руської трійці», «Русалки Дністрової», події «Весни народів» 1848 року, діяльність Головної руської ради, появу «Зорі Галицької», скасування панщини, перший досвід українців у парламентській діяльності, а також розвиток освіти, науки, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.
Метою доробки є систематизація, узагальнення та перевірка знань учнів про суспільно-політичний, соціально-економічний і культурний розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями та явищами, визначати їх значення, працювати з історичною інформацією, аргументовано формулювати власну думку та робити самостійні висновки. Особливу увагу приділено усвідомленню взаємозв’язку між соціальними змінами, розвитком освіти й культури та становленням українського національного руху.
Урок узагальнення побудований у формі підсумкової роботи у двох варіантах, що забезпечує індивідуальну перевірку навчальних досягнень учнів. Кожен варіант містить 10 тестових завдань із чотирма варіантами відповіді та однією правильною відповіддю, 5 завдань із відкритою відповіддю та творче завдання. Така структура дає змогу перевірити не лише відтворення фактологічного матеріалу, а й рівень розуміння історичних процесів, уміння пояснювати, порівнювати, характеризувати та робити висновки.
Тестова частина охоплює ключові факти й поняття розділу. Учні визначають державну належність західноукраїнських земель, склад українських земель у межах Австрійської імперії, особливості адміністративно-територіального устрою, соціальний склад населення, характер аграрних відносин та значення панщини. Окремі завдання спрямовані на перевірку знань про скасування панщини 1848 року, виникнення Головної руської ради, діяльність «Руської трійці», роль греко-католицької церкви, освітні реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ, діяльність Івана Могильницького, «Русалку Дністровую», «Зорю Галицьку», розвиток освіти, науки та української культури. Завдяки охопленню різних змістових напрямів тестова частина дає можливість комплексно перевірити засвоєння матеріалу розділу.
Відкриті завдання спрямовані на розвиток уміння самостійно формулювати історичні судження. Учні характеризують адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель, пояснюють становище селянства та роль панщини, визначають значення греко-католицького духовенства для освіти й національного відродження, характеризують діяльність «Руської трійці», аналізують зміни, що відбулися під час «Весни народів» 1848 року, порівнюють становище українського та польського населення, визначають значення Головної руської ради та пояснюють роль освіти, науки, літератури й мистецтва у розвитку українського національного руху. Такі завдання передбачають не механічне відтворення інформації, а її осмислення та використання для побудови власної відповіді.
Творчі завдання мають проблемно-ситуативний характер. В одному з варіантів учні перевтілюються в молодих діячів українського національного відродження 1830-х років і створюють звернення до української молоді про необхідність збереження мови, історії та культури. В іншому варіанті учні виступають у ролі журналістів середини XIX століття та готують газетну замітку про життя українців на західноукраїнських землях. Такі завдання сприяють розвитку творчого й критичного мислення, історичної уяви, уміння добирати факти відповідно до поставленого завдання та формулювати власну позицію.
Зміст роботи передбачає перевірку хронологічних, просторових, інформаційно-аналітичних, логічних, мовленнєвих і громадянських умінь учнів. Під час виконання завдань учні працюють із поняттями та історичними постатями, визначають послідовність і значення подій, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, аналізують суспільні процеси, оцінюють роль окремих діячів та культурних явищ у розвитку українського національного руху.
Методична доробка відповідає діяльнісному підходу до навчання історії та сприяє реалізації груп результатів навчання
Застосування двох варіантів підсумкової роботи забезпечує індивідуальний характер перевірки знань і дає можливість об’єктивніше визначити рівень навчальних досягнень кожного учня. Поєднання тестових, відкритих і творчих завдань дозволяє комплексно оцінити як знання історичних фактів і понять, так і сформованість предметних умінь. Запропонована структура може бути використана як під час очного навчання, так і в дистанційному форматі, а окремі завдання можуть застосовуватися для поточного, тематичного або підсумкового оцінювання.
Очікуваним результатом виконання роботи є усвідомлення учнями особливостей розвитку українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття, розуміння становища різних соціальних груп, причин і наслідків соціальних змін, значення революційних подій 1848 року, ролі Головної руської ради та національно-культурного руху. Учні мають усвідомити, що розвиток освіти, науки, літератури, преси та культури, діяльність греко-католицького духовенства, «Руської трійці» та інших представників українського руху створювали передумови для формування національної свідомості. Таким чином, підсумкова робота не лише перевіряє рівень засвоєння матеріалу розділу, а й сприяє формуванню в учнів цілісного розуміння процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях.
