Урок історії України у 9 класі на тему «Розвиток науки, освіти, літератури наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про політичне, адміністративне, соціальне та національне становище українських земель у складі Російської імперії в модерну добу.
Урок складено відповідно до модельної навчальної програми «Історія України. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 27 листопада 2023 року № 1449).
Матеріал містить презентацію + конспект із завданнями.
Урок засвоєння нових знань із елементами практичної та інтерактивної діяльності. Мета уроку — сформувати уявлення про розвиток освіти, науки, етнографії, історичних досліджень та української літератури; охарактеризувати відкриття Харківського університету в 1805 р. та Київського університету Святого Володимира в 1834 р.; визначити внесок Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Ізмаїла Срезневського, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Євгена Гребінки та Тараса Шевченка; пояснити значення фольклору, історичної пам’яті та літератури для українського національного відродження; розкрити сутність зросійщення та теорії офіційної народності.
На початку уроку проводиться вправа «Знання, що змінюють світ», під час якої учні визначають роль освіти, науки та літератури в розвитку суспільства. Для мотивації ставиться проблемне запитання: «Чи може народ зберегти свою національну ідентичність без власної держави?»
Під час опрацювання матеріалу учні знайомляться з розвитком освіти, відкриттям Харківського та Київського університетів, діяльністю науковців, етнографів і фольклористів, істориків та письменників. Використовуються гру «Хто я?», у якій учні впізнають Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Ізмаїла Срезневського, Івана Котляревського, Тараса Шевченка та інших діячів.
Під час вивчення політики Російської імперії учні визначають прояви зросійщення на Правобережжі та аналізують формулу теорії офіційної народності «Православ’я, самодержавство, народність», пояснюючи значення кожної її складової.
На завершення проводиться рефлексія «Культурний міст»: «Я дізнався/дізналася…», «Мене зацікавило…», «Я зрозумів/зрозуміла, що…». Учні повертаються до проблемного запитання та формулюють висновок.
Очікуваний результат: учні розуміють, що розвиток освіти, науки, історичних досліджень, фольклору та літератури сприяв збереженню української культурної самобутності, формуванню історичної пам’яті та розвитку української національної свідомості навіть в умовах імперського панування та русифікації.
