Військове мистецтво козаків. Організація війська. Зброя та військова техніка. Морські походи козаків на Чорному морі.

Козацьке військове мистецтво спиралося на асиметричну тактику та високоманеврені виходи з оборони в наступ: у відкритому степу це досягалося створенням рухомої фортеці з возів («табору»), а на морі — використанням легких та маневрених човнів-чайок, які перемагали важкий османський флот за рахунок несподіваності, малої посадки та мобільності. Рухомий табір з возів (вагенбург): У відкритому степу без природних укриттів козаки скріплювали вози ланцюгами у декілька рядів, закопували колеса й створювали рови, утворюючи неприступну фортецю проти кінноти та польських гусарів. Вогнева тактика піхоти («батовий стрій»): Козацька піхота шикувалася в 3 шеренги — перша вела безперервний вогонь з мушкетів, а наступні перезаряджали зброю. Також застосовувалися вилазки «герцівників» та роззосереджений бій («галас»). Унікальна конструкція козацької чайки: Безпалубний човен завдовжки 18–20 метрів будувався на основі видовбаного стовбура липи чи верби з дощатими бортами, а зовні обв'язувався товстим поясом з очерету для додаткової плавучості та захисту від занурення чи ворожих куль. Двостороння маневреність та озброєння: Чайки мали керма і на носі, і на кормі, що дозволяло миттєво змінювати курс на 180° без розвороту судна. Вони озброювалися 4–6 фальконетами та вміщували 50–70 воїнів. Асиметрична морська тактика: Завдяки малій посадці чайки вільно маневрували на мілководді та в плавнях Дніпра, непомітно підкрадалися до турецьких галер уночі чи під час шторму та швидко брали їх на абордаж.