Анотація: у статті розглядаються теоретико-методичні засади розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів у контексті реалізації Концепції Нової української школи. Обґрунтовується важливість формування дослідницької та навчальної автономії учнів як чинника їх успішності, мотивації та здатності до навчання упродовж життя. Висвітлено потенціал інтерактивних, діяльнісних та ігрових форматів освітнього процесу: навчальні квести, дослідницькі маршрути, проєктна діяльність, робота в малих групах, створення освітніх ситуацій вибору, а також використання цифрових інструментів для самоорганізації пізнавальної діяльності. Особливу увагу приділено використанню методів формувального оцінювання, розвитку універсальних навчальних дій та метапредметних компетентностей. Представлено практичні прийоми підвищення самостійності на уроках різних освітніх галузей (зокрема — «Я досліджую світ», математика, українська мова), які сприяють зростанню рівня відповідальності за результат і розкриттю природної допитливості кожної дитини. Матеріали статті спрямовані на методичну підтримку педагогів у створенні середовища, де учень не просто виконує завдання, а стає активним дослідником власного освітнього поступу.

