Розвиток пізнавальних і творчих здібностей молодших школярів

Опис документу:
У даній статті розкривається актуальність ідей та сучасних підходів до формування творчої особистості молодшого школяра. Звертається увага на чинники, які сприяють формуванню пізнавальних і творчих здібностей

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Кравченко Олена Михайлівна

учитель початкових класів ( І категорія)

Люджанського навчально – виховного комплексу : загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад

Тростянецької районної ради

Сумської області

Розвиток пізнавальних і творчих здібностей молодших школярів

Анотація: У даній статті розкривається актуальність ідей та сучасних підходів до формування творчої особистості молодшого школяра. Звертається увага на чинники, які сприяють формуванню пізнавальних і творчих здібностей.

Мета статті: Дослідити особливості формування пізнавальних і творчих здібностей молодших школярів на сучасному етапі реформування початкової світи.

Ключові слова: мислення школяра,творчі здібності, молодший шкільний вік, розвиток особистості, критичне мислення.

Виклад основного змісту. Кардинальні зміни в соціальному, економічному та політичному житті України вимагають спрямування навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на формування конкурентоспроможної творчої особистості, здатної до самовизначення, самореалізації і самовдосконалення. Обумовлена прискореними темпами розвитку суспільства потреба в людях, спроможних творчо підходити до будь-яких змін, нетрадиційно і якісно вирішувати нагальні проблеми, породжує необхідність формування особистості, здатної проявляти творчу ініціативу в усіх сферах життєдіяльності. Тому стратегічним завданням сучасної школи є сприяння і забезпечення умов для розкриття і розвитку таланту, творчого потенціалу кожного учня. Повноцінна організація пізнавальної і творчої діяльності учнів, починаючи з початкової школи, сприяє накопиченню творчого досвіду школярів, як основи, без якої самореалізація особистості на наступних етапах неперервної освіти стає малоефективною. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною складовою змісту всіх навчальних предметів, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь, навичок і творчих можливостей учнів. На це націлюють нові нормативні документи початкової загальноосвітньої школи – Державний стандарт початкової загальної освіти та навчальні програми для 1-4 класів.

Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Завдання:

- запалити в дитячому серці інтерес до пізнання

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Застосування творчих ігор залучає учнів не тільки відтворювати набуті знання, вміння й навички, але й сприяє головним чином розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей та формує компетентності учнів. Розвивальні творчі ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення учнів; активізують та збагачують їх словниковий запас; прищеплюють інтерес до навчання. Включення в урок ігор ігрових моментів робить процес навчання цікавим, полегшує подолання негараздів у засвоєнні матеріалу. Дидактична гра має особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчання.

В. О. Сухомлинський писав: ,,Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ". Однак таке значення має не будь – яка гра, а лише та, що передбачає пізнавальну діяльність учасників. Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування задач на уроці математики стомлює дітей, викликає байдужість до вивчення предмета.

Починаючи працювати ми переконуємося в тому, що кожна дитина маленький всесвіт – неповторний, особливий, талановитий. У кожної свої радощі, в кожного – сонячний ранок, перед кожним безмежне цікаве життя. Треба вести дітей у шкільне життя так, щоб перед ними відкривалися все нові і нові радощі, і пізнання не перетворювалися в скучне учіння. Адже "Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, а факел, який потрібно запалити". Сучасний педагог Л. В. Артемова справедливо зазначає: ,,Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально – зацікавлено, з найменшими труднощами." Активізація навчальної діяльності – це спонукання дітей у процесі формування умінь і навичок до максимальної активності, спрямованої на свідоме засвоєння знань, розвиток навчальних інтересів та самостійності у процесі навчання. Звичайно, стандартні уроки передбачають використання наочності, але вона статична (нерухома), а якість виконання не завжди відповідає нормам. І тому, щоб не згас інтерес до навчання, щоб розвивати пізнавальну активність, збуджувати бажання до самостійного, свідомого пошуку інформації, необхідно проводити уроки з використанням комп’ютерних технологій. Комп’ютеризоване навчання дозволяє контролювати навчальну діяльність учня з високою точністю й об’єктивністю, здійснюючи постійний зворотний зв’язок. Завдяки користуванню всесвітньою мережею досягається мета навчання – виховання особистості, яка здатна розвиватися в умовах сучасного суспільства. Проте, необхідно пам’ятати, що комп’ютер не можна використовувати постійно, він ніколи не замінить живого спілкування, але учні повинні навчатися в цьому новому для них світі. Робота з комп’ютером закликає вчителів до створення цікавих ігор, кросвордів. З нетерпінням на уроки в комп’ютерних класах чекають молодші школярі Учень, у свою чергу, відчуває себе вільно – він не боїться засудження від комп’ютера за допущену помилку та має можливість виправити власні помилки, виявлені машиною.

Презентація несе в собі подібний тип інформації, зрозумілий молодшим школярам, формує в них пізнавальну активність, інтерес до навчання. Молодшому школяру, з його наочно-образним мисленням зрозуміло лише те, що можна одночасно розглянути, почути, подіяти або оцінити дію об'єкта. Мультимедійні презентації дозволяють представити навчальний і розвиваючий матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених інформацією в алгоритмічному порядку. Діти краще запам’ятовують побачене, ніж почуте.

Використання нових незвичних прийомів пояснення і закріплення, тим більше в ігровій формі, підвищує мимовільну увагу дітей, допомагає розвинути довільну.

Сучасна школа повинна не тільки сформувати в учнів певний набір знань, але й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Зустріч дітей із знайомими героями казок не залишить їх байдужими, казка викликає в дітей радість, інтерес. Відомий математик А. І. Макрушевич зазначав, що людині, яка не виховується на казках, важче сприймає світ ідеальних прагнень, завдяки казці дитина починає відрізняти реальне від незвичного, не можна розвивати уяву, минаючи казку.

На уроках, де має місце казка, завжди панує гарний настрій. Казка дозволяє проникнути на урок гумору, фантазії, творчості, а найголовніше – вчить дітей бути добрими і справедливими. Бажання допомогти герою який потрапив у біду, дати раду казковій ситуації – усе це стимулює розумову діяльність дитини. Розвиває у дітей інтерес до математики. У той самий час зустріч із казковими героями у світі математики спонукає дитини перечитати літературний твір.

На уроках вчителі часто звертаються до ігрових задач. Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв’язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики), хоча в більшості з них повністю витримана зовнішня форма арифметичних задач: дано умову, є числові дані й запитання. Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу. Суть задачі, тобто основне, завдяки чому можна здогадатися про розв’язок, дати відповідь, замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв’язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості. Дітям шкільного віку доступні задачі-жарти як один з видів математичних розваг. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв’язки, що існують між явищами. Дуже добре на уроках математики для активізації навчальної діяльності учнів використовувати цікаві валеологічні задачі, задачі з природничим змістом, ігрові задачі з математичним змістом, задачі на кмітливість. Для активізації пізнавальної активності у яких текст подано зображенням предметів цифрами, буквами. У них відображені математичні поняття, терміни, закони і властивості арифметичних дій, правила, якими повинен оперувати учень початкових класів. Розгадуючи їх, учні матимуть можливість у цікавій і ненав’язливій формі повторити вивчений на уроках матеріал, поповнити знання, як з математики, так і з інших предметів.

На уроці повинно бути цікаво. Адже без емоцій, без переживань розум не напружується. Зацікавленість виникає там, де вчителю вдається захопити дітей своєю емоційністю. Велику увагу необхідно приділяти розвитку уяви, нестандартного мислення і фантазії учнів. Тому уроки можуть бути грою, змаганням з появою казкових героїв. Залежно від теми, мети та класу, в якому проходить урок, проводити уроки-лекції, уроки-практикуми, уроки систематизації та узагальнення знань у формі подорожей, конкурсів, математичних змагань. Адже, передусім, важливими є умови для створення творчої атмосфери, самокерування, взаємодопомоги і взаємоконтролю.

Але яким би за формою чи змістом не був урок, головним у ньому є праця – організована, результативна, творча. Кожен такий урок стає уроком, якого чекають, на якому учні відчувають радість творчої праці, де виховання досягається не штучно, не мимохідь, а послідовно і логічно через навчання. Урок вважається результативним, якщо учні глибоко усвідомили і "привласнили" мету вчителя, коли вона глибоко перетворилася в їхнє особисте прагнення, бо сучасний урок – це урок демократичний, глибоко продуманий, організований і керований, що проводиться не для учнів, а разом з ними, з урахуванням дитячих можливостей, потреб та інтересів.

Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням.

Нестандартний урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, сприяє їх розвитку, підвищенню якості знань, формуванню працьовитості, потрібних у житті навичок та вмінь.

Навчатись можна не тільки зі слів учителя, не тільки під час колективного розв’язування задач, а й самостійно. В умовах звичайної загальноосвітньої школи корисно час від часу пропонувати учням різні види самостійної роботи.

У процесі навчання учні під керівництвом учителя здобувають нові для них знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу.

Отже уроки доцільно будувати так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителем. Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість. Міцні знання, уміння й навички учні набуваються у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Щоб підтримати цей інтерес використовує різні форми зацікавленості: дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові і цікаві ситуації. Не менш корисні вправи із серії «Цікава математика», «У царстві геометричних фігур» , в яких передбачається оригінальне розв’язування нестандартних задач, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення. Великий ефект дають уроки з використанням казкових сюжетів, уроків-подорожей, уроки-звіти, уроки-конкурси, уроки-спектаклі.

Висновок

Така систематична робота дає змогу виробити у школярів уміння використовувати раніше одержані знання під час вивчення нового, розширювати і поповнювати свій кругозір, виконувати з великим бажання завдання які вимагають активного мислення, цілеспрямованого переборення труднощів. Розв'язування нестандартних завдань, організованих у певну систему має бути нормою педагогічної практики, бо цей вид навчальної праці найкраще розвиває розумові можливості школярів, їхні пізнавальні інтереси.

Саме пізнавальні завдання підвищують інтерес до навчання, формують самостійність, впевненість у власних знаннях і можливостях.

І мета учителя – виховати творчу особистість, готову свої пізнавальні можливості використовувати у житті.

Список використаної літератури

1. Дюдіна О., Дюдін М. Пізнавальна діяльність молодших школярів на уроці // Початкова школа. – 2006. - №6.

2.Щукіна Г.І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів. – М.: Педагогіка. 1988. – С.208.

3.Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

.4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. - К.: Академвидав, 2004.

5. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5, 2007.-255 с.

6. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення / Упор. Г. О. Ярош, Н. М. Седова.- X.: ВГ «Основа», 2005.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00