Підсумкова контрольна робота з географії для 7 класу НУШ з теми «Закономірності формування природи материків».
Розроблена за підручником С. Г. Коберніка, Р. Р. Коваленка, видавництво «Абетка», 2024 рік.
У комплекті — 2 повноцінні варіанти. Кожен варіант побудований за 4 рівнями складності по 3 бали. Максимальна оцінка — 12 балів.
ЩО ВСЕРЕДИНІ?
І рівень — початковий (3 бали).
По 6 тестових завдань по 0,5 бала у кожному варіанті.
Перевіряються знання про:
• материки й частини світу;
• співвідношення суходолу й води на Землі;
• пояси освітлення;
• платформи та області складчастості;
• рух літосферних плит;
• силу Коріоліса;
• широтну зональність і висотну поясність;
• кліматичні пояси;
• рівнодення;
• основні закономірності формування природи материків.
ІІ рівень — середній (3 бали).
Завдання на вибір кількох правильних відповідей, встановлення відповідності та роботу з географічними поняттями.
У І варіанті учні:
• розрізняють материки та частини світу;
• встановлюють зв’язок між тектонічними структурами та формами рельєфу: Південноамериканська платформа — Бразильське плоскогір’я, область альпійської складчастості — Карпати, серединно-океанічний хребет, глибоководний жолоб;
• пояснюють поняття «материк» і «частина світу».
У ІІ варіанті:
• працюють із кліматичними поясами;
• встановлюють відповідність між територіями та природними зонами;
• аналізують приклади Ґренландії, Нової Ґвінеї, Ісландії та Центральної Африки;
• пояснюють поняття «повітряна маса» та «широтна зональність».
ІІІ рівень — достатній (3 бали).
У кожному варіанті — 3 практичні географічні задачі та завдання на аналіз.
Учні обчислюють:
• частку суходолу від загальної площі поверхні Землі;
• зміну температури повітря з висотою;
• різницю в кількості опадів на навітряному й підвітряному схилах;
• різницю між тривалістю найдовшого й найкоротшого дня;
• у скільки разів відрізняється кількість опадів у різних кліматичних поясах.
Завдання вимагають не лише виконати математичний розрахунок, а й пояснити відповідне географічне явище або закономірність.
IV рівень — високий (3 бали).
У кожному варіанті — велика кольорова схема для географічного аналізу.
Варіант І — «Схема формування пустелі Атакама».
На схемі показано Тихий океан, холодну Перуанську течію, Анди, вологе повітря з Атлантики, сухе низхідне повітря та пустелю Атакама.
Учні повинні:
• розкрити значення позначень А, Б, В;
• побудувати причинно-наслідковий ланцюг утворення пустелі;
• використати поняття «холодна течія», «Анди», «дощова тінь», «сухе повітря»;
• сформулювати географічний висновок.
Варіант ІІ — «Рух Землі навколо Сонця».
Схема демонструє положення Землі на орбіті 21 березня, 22 червня, 23 вересня та 22 грудня і сталий нахил земної осі.
Учні:
• визначають пори року в Північній півкулі для положень А–Г;
• пояснюють причини зміни пір року;
• називають наслідки обертання Землі навколо осі;
• називають наслідки руху Землі навколо Сонця.
Чим ця робота відрізняється від звичайного тесту?
Контрольна перевіряє не лише знання термінів. Учні аналізують тектонічну будову, природні зони й кліматичні закономірності, виконують математичні розрахунки, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки та працюють із наочними географічними схемами.
Особливо практичними є завдання ІІІ–IV рівнів: потрібно не вгадати відповідь, а порахувати, пояснити явище, прочитати схему та сформулювати географічний висновок.
Робота охоплює взаємозв’язки між тектонічною будовою, рельєфом, атмосферними процесами, кліматом, природною зональністю та рухами Землі, допомагаючи перевірити цілісне розуміння учнями закономірностей формування природи материків.
Матеріал має готову 12-бальну систему оцінювання та підійде для підсумкового й тематичного контролю, самостійної роботи, дистанційного навчання та роботи в укритті.
