• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Педагогіка
  • «Ознайомлення з «Методикою раннього розвитку дитини» Макото Шічіди та апробація методу в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (теорія)»

матеріал

Стаття

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас

«Ознайомлення з «Методикою раннього розвитку дитини» Макото Шічіди та апробація методу в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (теорія)»

Опис документу:
Сприяти покращенню якості виховної роботи з учнями з особливими потребами шляхом ознайомлення з основами методики раннього розвитку інтелекту дітей Макото Шічіди. Макото Шічіда – видатний японський вчений, філософ, засновник методики раннього розвитку особистості дитини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Таврійський навчально-реабілітаційний центр

Херсонської обласної ради

«Ознайомлення з «Методикою розвитку інтелекту дітей, завдяки розвитку правої півкулі головного мозку» японського професора Макото Шічіди та апробація методу в роботі з дітьми з особливими потребами (теорія)».

Підготувала:

Вихователь І категорії

Єгорова І.Ю.

2020

Мета: Сприяти покращенню якості виховної роботи з учнями з особливими потребами шляхом ознайомлення з основами методики раннього розвитку інтелекту дітей Макото Шічіди.

Усі діти народжуються геніями

/ Макото Шічіда/

Макото Шічіда – видатний японський вчений, філософ, засновник методики раннього розвитку особистості дитини.

Відомо, що для нормального функціювання мозку людини необхідно, щоб співпрацювали обидві півкулі – ліва та права. Ліва півкуля відповідає за розвиток логічного мислення, завдяки якому можна скористатися потрібною інформацією, або виключити її. Права сприяє розвитку творчості, прояву інтуїції, формує та розвиває уяву, оброблює потрібну інформацію, архівує все, що людина чула, бачила, читала чи відчувала.

Маючи 40 років практики по вивченню мозку людини, професор розглядав питання покращення розумової діяльності дітей на основі визнання їх від народження геніальними. Він створив цікаву методику ігор та вправ для покращення розвитку діяльності правої півкулі головного мозку.

Методика Макото Шічіди, або програма прискореного навчання дітей, складається з коротких блоків, які розвивають усі органи чуття:

  1. Ігри з уявою.

  2.  Ігри на розвиток пам’яті.

  3.  На кмітливість.

  4.  Правопис.

  5.  Музика.

  6.  Активні вправи.

  7.  Математика.

Ми розглянемо блок під назвою – «Ігри на розвиток пам’яті».

За методикою Шічіда заняття повинні тривати не більше як 1-2 хвилини, дитина не буде втомлюватися, а самі заняття будуть по 30 хвилин на день. Це необхідно для того, щоб дитина засвоїла потрібну інформацію та змогла коли треба нею скористатися. В основі метода лежить швидка демонстрація карток --100 штук.

Основні принципи його методики:

  • Усі діти, без винятку – мають особистий талант. Необхідно тільки вчасно його визначити та сприяти розвитку;

  • Завдяки тісному контакту дорослого та дитини, можна побачити позитивний результат;

  • Необхідно обов’язково розвивати не тільки інтелект, а й чуттєву сферу дитини;

  • Заняття проводити в системі та послідовно;

  • Постійно оновлювати та поповнювати матеріал для занять;

  • Розвивати сенсоріку дитини;

  • Заняття повинні бути короткими, змістовними, різноманітними, щоб дитина могла виконувати завдання швидко та зацікавлено, бо робота правої півкулі проходить на великій швидкості і саме дорослому необхідно створити відповідні умови, щоб відновити зв’язок між кулями для формування та розвитку геніальної особистості.

Шічіда вважав, що кожну дитину необхідно настроїти на заняття і тому запропонував використовувати музику з «альфа» хвилями, бо саме ця музика сприяє покращенню роботи правої півкулі мозку, але застерігав, що не слід слухати її цілими днями та на ніч.

Професор пропонував використовувати музику за 10 хвилин до початку заняття та залишати її до кінця.

Головне, щоб дитина не була перезбуджена, бо користі від музики не буде, а навпаки. Тоді слід заняття зупинити та перенести на інший день.

Структура заняття:

1. «Дихальні вправи» сприяють розслабленню діяльності правої півкулі --- саме заняття і слід починати під час розслаблення.

Дитина виконує вправи приблизно 5 хвилин.

Це може бути вправа на задування свічки, дмухання на прив’язану нитку, пір’ячко; здувати уявну сніжинку з долоні, чи надування кульки.

2. «Куля енергії». Уявні образи.

Суть – необхідно викликати у дитини візуальні фантазії, які немов матеріалізуються в його уяві. Дитина уявляє між своїми долонями енергетичну кулю, яка наповнена теплом, вона формує її, крутить, грається, накопичує енергію та насичується нею.

3. Вправа «НАВІЮВАННЯ».

Це цікава вправа, яка сприяє покращенню самооцінки дитини

( учня), його настрою, впевненості в собі, розумінні своєї необхідності, що його люблять, ним дорожать.

Приклад: «Ти--молодець», «Ти—хороший товариш», «Ти – добрий, талановитий», «Ти -- можеш все».

4. Тренування екстросенсорних здібностей(телепатія, розвиток інтуїції, передбачення).

Приклад – учні відгадують, у якій руці кулька. Дорослий може спробувати подумки загадати, щоб дитина (учень) --- узяли до рук якийсь предмет. Це потребує постійної практики.

5.Гімнастика для очей.

Можна використовувати – на заняттях та у повсякденному житті.

Ці вправи покращують зір, допомагають учням концентрувати свою увагу, дають гарний відпочинок очам після виконання завдань.

6. В роботі з дітьми з особливими потребами доцільно використовувати --- метод «флеш-картки».

Це картки із зображеннями на різні тематики. Картки потрібно показувати з більшою швидкістю, ніж у звичайних ситуаціях (на початку заняття – для активізації роботи правої півкулі). Хоч професор Шічідо пропонував свою методику проводити з дітьми від 3 місяців до 3 років, цікаво спробувати попрацювати з учнями з особливими потребами.

Слід зазначити, що для дітей з особливими потребами, треба брати спочатку не більше 10 карток, поступово збільшуючи кількість на 3 (5), в залежності від рівня виконаного завдання. Діти з особливими потребами мають не стійку уяву, слабке, не розвинене логічне мислення та пам’ять на низькому рівні.

7. Метод пов’язаний з іграми на розвиток фотографічної пам’яті.

Можна запропонувати учню розглянути картинку із зображенням квітки – 1-2 секунди, потім слід прибрати картку та показати вже дві, запитавши ---«Яку картку ти бачив першою?».

Педагог може використати для ускладнення парні картки-- наприклад «Великий гриб, а поруч маленький», прибравши картку знову показати дві парні, але на другій зображено два великих гриба.

Завдання: учень повинен впізнати картку, яку бачив першою.

8.Вправа «Розташуй вірно».

В ході виконання вправи учень вчиться орієнтуватися на аркуші паперу, запам’ятовує послідовність розташування карток та їх значення.

Приклад: Педагог викладає картки на листі поділеному на три частини, де в кожну з частин вставляє певну картку, потім забирає з листка.

Завдання: Учень спостерігає за діями педагога –1-2 секунди. Він повинен відтворити побачене: розташувати картки в певній послідовності.

9. «Знайди нову картку».

Педагог швидко називає та показує декілька картинок (4, 6, 8..). Спочатку три, швидко прибирає, потім знов викладає перед учнем всі картки з новими(1-2) картками.

Завдання: Показати та назвати нову (ві) картку.

10. «Хто заховався?» Ця гра та попередня усім знайома: перед учнями виставляють предмети (4,6,8…), одну прибирають.

Завдання: Учень повинен пригадати та назвати картку, якої не стало.

11. «Мандало».

Картинка у вигляді геометричної форми, де в центрі розташували ще декілька. Кожна геометрична фігура має свій колір.

Спочатку використовують картку на 3 геометричні фігури, далі можна збільшувати. Учню пропонують розглянути зразок, визначити та назвати кольори. Педагог забирає кольорову картку.

Завдання: По-пам’яті розфарбувати картинку.

12. Абсурдна історія, чи пам’ять «ланцюжком».

Учню пропонують прослухати смішну, видуману історію, яка підкріплюється відповідними картинками із зображенням героїв, а не сюжетів.

Приклад: «Сиділа на дереві корова. Потім вона полетіла по небу як птах і пірнула у річку». (Картки із зображенням –корова, небо, річка).

Після розповіді педагог змішує картки.

Завдання: учень повинен відтворити сюжет історії та відповідно викласти картки.

13. Кольоросприйняття.

Слід використати готові сюжетні картинки, далі можна відрізати смужку від картинки. Завдання: учень повинен знайти відповідну картинку для зразка(смужки), щоб з’єднати в ціле.

Педагог може взяти будь-яку гру з квітами.

Наприклад: сортувати будь-які предмети, іграшки, деталі конструкторів, кришки, ґудзики за кольорами.

14. Для учнів з особливими потребами доцільно використовувати в роботі логоритміку, музичні паузи, танці. Шічідо вважає, що слід слухати будь-які веселі рухливі пісні або мелодії, які подобаються дітям; співати, танцювати, повторювати рухи із знайомих пісень для дітей.

Музика заспокоює учня, надихає та навчає, сприяє формуванню та розвитку основ етики, гарної поведінки, вміння співвідносити свої рухи зі зразком та текстом. Вся ця робота ведеться в нашому навчально-реабілітаційному центрі.

15. Сенсорне сприйняття .

Саме ігри з сенсорної коробочки, будь-якого наповнення, може сформувати та поповнити гамму відчуттів у дітей з особливими потребами.

Приклад: можна використати гру в лото запахів (квітів, продуктів..), "шумілок". Дітям пропонують взяти у рук мішечки з камінцями, бобами, дрібними іграшками .

Завдання: відгадати на дотик предмети (великі чи дрібні) .Можна накрити предмети хусткою; у роботі використовують пісок (живий, кінетичний)--- на корекцію координації рухів дрібних кінцівок (пальців).

Учні, працюючи з піском, розминають м’язи рук, пальців; ліплять, перемішують, прихлопують та формують певні фігури. Це сприяє розвитку сенсорики, сприйняття оточуючого середовища як доброзичливу середу для життя і спілкування.

16. Конструювання.

У своїй роботі педагог використовує будь-який конструктор: кубики, мозаїку, коробки, прищіпки, кольорові олівці. Учні із великим задоволенням працюють з різними конструкціями, творчо підходять до виконання роботи, навіть, якщо башта побудована тільки з однієї цеглини – це вже прогрес для деяких учнів з особливими потребами. Можна використати схеми різних будівельних конструкцій, щоб учні збудували вежу, домівку для тварин, гараж для машинок. З прищепок учні можуть конструювати --- сонечко, їжака, квітку, теж за схемою, або проявляють свою фантазію..

17. Розвиток творчості: аплікація, малювання, ліплення.

Ці предмети входять до учбових програм шкіл, центрів. На заняттях з творчості учні опановують не тільки практичні навички, але й розвивають свою пам’ять, мислення, будують нескладні логічні ланцюжки -- працюють творчо.

І так, людська пам’ять – це невичерпний резерв життя..

Мнемічні процеси --- запам’ятовування, збереження та відтворення, це і є пам’ять. Вона буває сенсорною, коли інформація зберігається –15 секунд; короткочасна – від 15 до 30 секунд; довготривала – до одного дня і більше.

Пам’ять може класифікуватись за характером запам’ятовування:

  • зорова;

  • слухова;

  • тактильна (дотикова).

Радянський психолог та педагог П.П. Блонський займався вивченням пам’яті, мислення та мови.

Він розробив класифікацію пам’яті, виходячи з її генетично різних рівнів:

  • Рухова;

  • Емоційна;

  • Образна;

  • Словесно-логічна.

Усі види пам’яті з’являються в процесі індивідуального розвитку людини в певній послідовності. Спочатку розвивається рухова пам’ять, потім емоційна, образна і словесна.

Як же провести діагностику зорової пам’яті за методикою Мікото Шічіди?

Візьмемо для прикладу знайому гру «День-ніч».

Хід роботи:

Перед учнем викладають 10 карток на різну тематику. Він повинен розкласти їх перед собою в ряд. Педагог промовляє : «Ніч», щоб дитина заплющила очі, а сам прибирає 1(2) картки. Далі дорослий промовляє : «День». Учень повинен визначити, кого(чого) не стало.

В цю гру можна грати у двох, трьох. Вона сприяє розвитку мислення та пам’яті.

Для розвитку зорової пам’яті можна використати гру «Відгадай, чого не стало?»

Використовують смужки з зображеннями предметів, овочів, іграшок і т.д.

Щоб було цікавіше можна заховати один предмет, накривши його квіткою чи вставляючи в смужку з отворами.

Слід пам’ятати, якщо учень не в змозі виконати завдання, то його повинен виконати педагог; надалі можна частково виконати роботу разом; потім тільки підказати; а далі—контролювати виконання.

Цікава гра «Зроби такі ж буси для мами».

Педагог придумує причину виготовлення килимка (просту історію).

Наприклад: « У твоєї подружки мама носить гарне намисто, подивись яке.

З чого воно складається --- поглянь уважно, запам’ятала (1-5 сек.)» Педагог прибирає зразок – учениця самостійно повинна відтворити побачене.

Гра «Знайди парну картку».

Учню дається декілька карток – півник стоїть, гуска лежить, гуска стоїть, півень на тину. Завдання: дитина уважно переглядає картки та перевертає їх. Педагог питає де картка з півником на тину , гуска стоїть і т. д.

У роботі з учнями з особливими потребами можна використовувати мотузки.

Гра називається «Знайди, де сховалась тваринка».

Разом з педагогом учень на підлозі розкладає мотузки, з’єднуючи їх у центрі по колу, а на кінцях мотузок разом з дитиною ховає під хусточки( піалки…) іграшки (тварин, або муз. іграшки..). Дорослий круте учня на місці --- наче «почаклували», питає де заховалася іграшка(тваринка).

В такому ракурсі можна використовувати весь дидактичний матеріал для покращення розумової діяльності учнів з особливими потребами, а також для соціалізації їх в суспільстві.

Якщо ми в роботі з дітьми з особливими потребами прагнемо , щоб зразок був перед очима учнів майже завжди, то тепер слід звернути більше уваги на виховання самостійності, сили волі, вміння самому швидко приймати рішення, доводити справу до кінця, співпрацювати не тільки з дорослими , але й з однолітками --- коли ігри проходитимуть у другій половині дня.

Головне, слід пам’ятати, якщо учень не в змозі виконати завдання, то його повинен виконати педагог; надалі можна частково виконати разом; потім, тільки підказати; а далі—контролювати виконання. Ці ігри можна використовувати в ході навчально-виховного процесу в таких видах роботи: вивчення нових тем, тобто формування певних знань, умінь та навичок; уточнювати, закріплювати отримані знання; контроль та перевірка знань на практиці. Ігри можна використовувати на різних предметах – читання, українська мова, природознавство, математика, ОБЖД, навіть на фізкультурі, праці, на заняттях по розвитку творчих здібностей учнів –малювання, аплікація, конструювання, ручна праця.

Не можливо все осягнути людським оком та пізнати весь світ ---- на це може не вистачити навіть життя. Людину постійно щось цікавить, її так і тягне у вирій подій і фактов, тому ми тільки доторкнулися до знань, а все попереду…

Використані джерела:

1) Блок Шічіди. Методика Макото Шічіда: сама таємнича з методик раннього розвитку - https://mrmamkin.ru/uk/blok-shichidy-metodika-makoto-shichida-samaya-tainstvennaya-iz-metodik/

2)Знайомство з методикою Макото Шічіда - Мой Клуб - https://kashalot.com/club/post-10429657/

3) Методика Макото Шичіди - https://soroban.ua/ua/blog/metodika-shichida/

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

матеріал

Стаття

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас