Методична розробка "Урок математики у початковій школі"

Опис документу:
Дана розробка містить рекомендації до практики пробних уроків, яку проходять студенти спеціальності "Початкова освіта". Може бути використана і молодими вчителями, які тільки розпочинають свою діяльність.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КВНЗ КОР «Богуславський гуманітарний коледж ім. І.С.Нечуя-Левицького»

Дятленко Н.А.

Вступ

Математика – це шкільний предмет, який посідає чи не найголовніше місце в навчальному плані. Практична значущість цієї науки спонукає забезпечувати якомога якіснішу математичну освіту підростаючого покоління. Початковий курс математики – це ті знання, які у більшості людей залишаються базовими знаннями математики на все життя. Це і є ті знання, якими справді користуються у житті. Крім того, початковий курс математики є основою подальшого вивчення цієї науки в старших класах, тому від уроків математики у початковій школі залежить ставлення до цього предмету учнів у їх подальшому навчанні. Будуть вони любити математику і з нетерпінням чекати нових уроків чи уникатимуть цих занять, втративши віру у власні сили? Відповідальність за позитивну відповідь на це запитання лягає на плечі вчителя початкових класів. І тут часто не вистачає його власної компетентності. Потрібне ще вміння зацікавити маленьких учнів цією складною наукою, зробити навчання не втомлюючим, а цікавою грою, в якій кожен із учнів переживатиме ситуацію успіху і буде прагнути до все вищих і вищих досягнень. Як цього домогтися? Якщо ви молодий вчитель-початківець або студент-практикант і власного досвіду ще маєте обмаль, то даний методичний посібник стане вам у нагоді. Створений він з опором на навчальний посібник авторів М.В.Богданович, М.В.Козак, Я.А.Король «Методика викладання математики в початкових класах» та власний досвід автора. Віршовані тексти – ресурси інтернету.

Педагоги-методисти пропонують різну класифікацію уроків за типами. Про нестандартні уроки та уроки за особливими програмами написано досить літератури, розробки таких уроків ви знайдете у фаховій періодиці. В даному посібнику мова піде про те, як підготувати найпоширеніший у початковій школі – комбінований урок. Бажаю успіху на творчій вчительській ниві!

Примірна структура комбінованого уроку

Тема:

Мета:

  • Навчальна (дидактична)

  • Розвиваюча

  • Виховна

Тип уроку: (комбінований; закріплення та узагальнення знань)

Обладнання:

Література:

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності учнів.

ІІ. Постановка завдань уроку.

ІІІ. Каліграфічна хвилинка.

  1. Запис дати та слів «Класна робота»

  2. Цікаве усне завдання (віршована задача, головоломка, цікава інформація)

  3. Каліграфічне написання цифри. (Може бути «Математичний диктант»)

ІV. Усні обчислення.

  1. Відпрацювання обчислювального прийому (правила): кругові приклади, ланцюжки, математичний тренажер, математична гра і т. ін.

  2. Завдання на встановлення взаємно-однозначної відповідності (вираз – його значення) та з можливістю вибору.

  3. Завдання геометричного змісту.

V. Вивчення нового матеріалу.

  1. Актуалізація опорних знань (повторення правил, обчислювальних прийомів, означень, необхідних для засвоєння нового матеріалу).

  2. Пояснення вчителя на власному прикладі.

  3. Первинне закріплення за прикладом з підручника.

VІ. Розвиток і закріплення математичних знань.

  1. Робота за вправами підручника.

  2. Самостійна робота ( може бути і за вправами підручника або за картками).

  3. Додаткові цікаві завдання.

VІІ. Підсумок уроку.

Звіряємо чи всі поставлені завдання уроку виконано.

VІІІ. Домашнє завдання.

Запис на дошці: с.85 Пр.562; З.563.

Далі розглянемо особливості навчальної діяльності на кожному із запропонованих етапів.

І. Організація діяльності учнів.

Функції:

  • Організувати дітей до уроку.

  • Перевірити готовність учнів та наявність всіх необхідних предметів.

  • Привести в норму емоційний стан учнів після перерви.

  • Налаштувати психологічно на сприймання предмету математика.

Форми проведення:

  • Вступна бесіда.

  • Віршований початок уроку. Наприклад:

Нам дзвінок сповістив:

Час за парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

Продзвенів уже дзвінок,

Розпочати час урок.

Тож тихенько всі сідайте

І навчання починайте.

Голосно дзвінок лунає,

Вас за парти закликає,

Бо урок дуже цікавий

Зараз ми розпочинаєм.

Щоб нагадати учням про правила поведінки під час уроку та важливість дисципліни і водночас організувати дітей до уроку, можна розпочати його такими словами:

Спитає вчитель — треба встать,

Дозволить сісти — тихо сядь.

Сказати хочеш — не шуми,

А тільки руку підійми.

В класі парту бережи,

І на парті не лежи.

Щоб урок минув не марно,

Треба сісти рівно, гарно,

Не базікать на уроках,

Як папуга чи сорока.

Можна у віршованій формі також запропонувати учням девіз уроку:

На уроці – не гуляти,

Думати і міркувати,

Часто руку піднімати

Й правильно відповідати.

Якщо є можливість підготувати і використати презентацію, то на слайдах це може виглядіти так:

Організаційну частину часто називають моментом. Мабуть тому, що не варто затрачати на неї дуже багато часу, але й ігнорувати цей етап уроку недопустимо. Адже невирішені організаційні питання можуть потім виникати в процесі уроку, на різних його етапах і заважати, відволікати, збивати учнів з налаштованого темпу уроку, що знижує його ефективність та методичну цінність.

ІІ. Каліграфічна вправа.

Формування навичок каліграфічного письма – це дуже копітка і довготривала робота, тому на кожному уроці доцільно виділяти хвилинку для каліграфічної вправи. Найкраще проводити її відразу після організаційного етапу. До каліграфічної вправи можна віднести традиційний запис у зошити дати та слів «Класна робота». Якщо це зробити на самому початку уроку, то не потрібно буде відволікатися на інших етапах. Для каліграфічної вправи необхідно підбирати завдання, залежно від існуючих в учнів класу проблем із написанням цифр, але в той же час, забезпечити чисто математичну цінність данного виду роботи. З цією метою слід ставити завдання так:

  • Щоб учні відгадали цифру, яку їм потрібно буде написати, розв’язали завдання і знайдений результат записали каліграфічно цілий рядок через клітинку.

  • Можна повідомити учням якусь цікаву інформацію, наприклад, із життя тварин, природничий матеріал, відомості із суспільного життя ( реалізуючи таким чином між предметні зв’язки) , який включає в себе числові дані. Саме почуте число мають учні записати в зошити цілий рядочок через клітинку. Записувати числа через кому не варто, адже у математиці кома служить для запису десяткових дробів, тому, як розділовий знак можна використовувати крапку з комою.

  • Виконавши послідовно цілий ряд арифметичних дій, учні каліграфічно записують результат у зошити.

Щоб каліграфічна вправа була ефективною і досягала своєї основної мети – розвитку навичок каліграфічного письма, слід дотримуватись такої методики під час її проведення:

  • Постановка завдання.

  • Визначення цифр, які потрібно буде записати.

  • Пригадування каліграфічного запису цих цифр.(Повторний розгляд зразка, написання цифр у повітрі. Запис в клітинці на дошці або перегляд анімованої картинки на слайді у презентації.)

  • Написання цифр учнями в зошитах.

Наприклад,

  • Діти, послухайте віршовану задачу. Розв’язавши її, ви дізнаєтесь яку цифру ми сьогодні будемо писати на каліграфічній хвилинці.

По травичці біля хати бігали їжаченята:

Троє менших, більших двоє.

Щось бурмочуть між собою.

Полічіть їжаченят, їх в траві носилось — ...

(5)

(Показую на дошці зразок і нагадую написання цифри 5. Потім учні записують рядочок цифри 5 у зошитах.)

Або демонструємо анімаційну картинку на слайді.

ІІІ. Постановка завдань уроку.

Даним формулюванням пропоную замінити традиційний етап: «Мотивація навчальної діяльності». Адже в учнів початкової школи мотивація до навчання досить висока, та й не завжди вдається представити мотивацію «навіщо нам потрібно вивчати той чи інший навчальний матеріал». Звісно, я не пропоную зовсім відмовитись від мотивації, але це скоріше може бути мікромомент, який буде повторюватись на різних етапах уроку. Наприклад, вивчатимемо таблицю множення, тому що це дасть нам змогу набагато швидше виконувати різні складніші обчислення, будемо вчитися розв’язувати задачі з буквеними даними, бо тоді ми зможемо швидко розпізнавати і розв’язувати будь-яку задачу даного типу і т. ін.

Постановка завдань уроку – це етап, на якому ми чітко формулюємо і визначаємо обсяг конкретної роботи на уроці. Це дозволяє організувати учнів, задати темп уроку (бо завдань багато), зацікавити (попереду чекають незвичайні завдання). Якщо є постановка завдань уроку, то й підсумок тоді проводити легко, перевіривши чи всі завдання виконані і в якій мірі, з’ясувати над чим ще треба попрацювати.

Пропоную зразок завдань, які можна поставити перед учнями:

Сьогодні на уроці перед нами стоять такі завдання:

  1. Повторити таблицю множення і ділення в межах 9.

  2. Дізнатися що таке куб і з яких елементів він складається.

  3. Розв’язувати задачі на різницеве і кратне порівняння.

  4. Розв’язувати цікаві завдання.

ІV. Усні обчислення.

Прислів'я: Усна лічба для школяра, що гамми для музиканта.

Однією із методичних вимог до ефективного уроку, є плавний перехід від попереднього етапу до наступного. Вміння створити і провести такий урок, який сприймається учнями, як єдине ціле – це справжня педагогічна майстерність. Здійснити такий взаємозв’язок між каліграфічною хвилинкою і усними обчисленнями допоможе такий вид роботи, як математичний диктант. Адже він поєднує в собі і усні обчислення і каліграфічне написання в зошитах результатів. Завдання для математичного диктанту слід підбирати ретельно. Вони повинні бути посильними для учнів, тобто вправи усного характеру, але результат усних обчислень має бути записаним. Правила проведення такого диктанту потрібно чітко сформулювати учням ще перед його проведенням, щоб уникнути зайвих, відволікаючих запитань. А саме,

  • скільки разів будете читати завдання;

  • скільки буде часу на обдумування;

  • в якій формі і де записувати відповіді;

  • що робити, коли учень не встигає або не знає правильної відповіді.

Важливим моментом є перевірка результатів. Їх може зачитати окремий учень або результати висвітлюються на слайді, а учні звіряють їх із своїми записами. Доцільно буде прокоментувати завдання, в яких були допущені помилки. Щоб мати картину засвоєння учнями класу навчального матеріалу, який був запропонований у диктанті, можна поставити такі запитання: «Підніміть руку, хто із вас не допустив жодної помилки? А одну? Дві?» Якщо більшість учнів класу справились успішно із завданнями, отже матеріал засвоєно. Після завершення математичного диктанту і перевірки його результатів, перехід до усних обчислень буде логічним і послідовним.

Навчання учнів математики у початковій школі має цілий ряд цілей. Основна із них – сформувати ґрунтовні базові знання, уміння і навички для подальшого вивчення предмету математика у основній і старшій школі. Досить часто трапляється так, що одержані учнями знання з математики у початковій школі, стають основними для них на все життя. І уміння швидко усно виконувати різноманітні обчислення – це найуживаніше застосування математичних знань на практиці у повсякденному житті. Дуже важливими є міцні обчислювальні навички і в подальшому вивченні математики, тому розвитку цих навичок і приділяється така велика увага. Жоден урок математики не повинен проходити без усних обчислень. Вчитель повинен навчати учнів різним обчислювальним прийомам, способам міркувань, а також, тренувати засвоєння табличних випадків.

Засобами усних обчислень реалізуються такі цілі:

  • Розвиваються обчислювальні навички учнів.

  • Проводиться перевірка і закріплення раніше вивченого матеріалу.

  • Виховується інтерес до предмету математика.

  • Розвивається кмітливість, увага, пам’ять, швидкість та гнучкість мислення.

  • Актуалізуються знання учнів, які будуть необхідні для вивчення нового матеріалу.

  • Під час усних обчислень можна також створити проблемну ситуацію, яка дозволить плавно перейти до повідомлення учням теми і завдань уроку та вивчення нового матеріалу.

Завдання для усних обчислень мають бути різноманітними за формою проведення, цікавими, нестандартними. Це може бути:

  • Коротка математична гра.

  • Подорож по математичному лабіринту.

  • Змагання між рядами «Хто швидше підніметься по східцях».

  • Завдання на встановлення взаємно – однозначної відповідності.

  • Віршовані задачі.

  • Математичні ребуси.

  • Головоломки.

  • Завдання ущільненого характеру.

А зараз розглянемо кілька різних форм проведення усних обчислень.

1. Гра «Мовчанка».

Вчитель на картках показує приклади, а діти пишуть відповіді до них на планшетах. Все виконується мовчки.

8·3 24:8 35:7 8·9 30:6 9·9

2. Гра "День – Ніч"

"Ніч" – діти закрили очі. Вчитель повільно диктує дії одна за одною ланцюжком.

"День" – діти відкривають очі , називають відповідь.

3 ∙ 4 : 6 ∙ 9 : 3 : 2 = 3

3. Гра "Задумане число".

- Задумайте число в межах 10.

- Збільшіть його у 4 рази.

- Назвіть, що вийшло.

- Хто відгадає число, яке задумане?

4. Завдання ущільненого характеру.

До чисел, що написані на пелюстках квітки, потрібно додати число 6.

Учні самостійно усно складають приклади, які їм потрібно обчислити.

Вчитель може також поставити додаткові запитання і завдання. Наприклад,

- Які парні числа написані на пелюстках?

- Складіть приклади так, щоб першим доданком завжди було число 6.

Завдання ущільненого характеру, тому що за такою своєрідною таблицею можна виконувати кілька різних завдань.

5. Завдання на встановлення взаємно-однозначної відповідності.

Такого типу завдання розвивають увагу, кмітливість. Можуть бути підготовлені, як тестові завдання на комп’ютері, або рухома картинка на слайді.

6. Задачі з казковими персонажами або героями мультфільмів.

Про Вінні – Пуха

Вінні – Пуху на День народження подарували бочку з медом масою 7 кг. Коли Вінні-Пух з’їв половину меду, то бочка стала важити 4 кг. Скільки кілограмів меду було в бочечці спочатку?

Відповідь до задачі.

В бочці спочатку було 6 кг меду. Мед, що залишився в бочці мав масу 7-4=3 кг. Отже, весь мед в бочці має масу 3·2 = 6 кг.

Про Вовка і Зайця

Вовк і Заєць пішли купувати морозиво. Вовк каже: „Я більший і куплю три порції, а ти менший, то попросиш дві”. Вовк купив три порції, а Заєць... двічі по дві. З’їв Вовк морозиво, глянув на Зайця та як гукне : „Ну, заєць, постривай!” Чому розсердився Вовк?

V. Перевірка ЗУН.

Перевірка кожного домашнього завдання є у початковій школі обовязковою, тому часто вчителі не витрачають часу на уроці на якісь інші форми перевірки. Проте, інколи доцільно проводити, наприклад, фронтальну перевірку або перевірку за готовим розвязанням, що записане на дошці. Адже, в такий спосіб учні навчаються прийомам самоперевірки, що є дуже важливим. Вміння відшукати власні помилки і виправити їх може стати запорукою успіху в майбутньому, при вивченні математики у старших класах.

Щоб перевірка домашнього завдання не зводилась до простої звірки результатів, а носила ще й додаткову навчальну цінність, можна ставити перед учнями такі завдання:

  • Знайдіть суму всіх відповідей до прикладів з домашньої роботи і звірте її з числом, записаним на дошці. Підніміть руку в кого числа співпали.

  • На дошці записані дії, якими потрібно було розвязати задачу в домашній роботі. Сформулюйте пояснення до цих дій. (Або навпаки, до пояснень записати дії).

  • Назвіть найбільший корінь рівняння, який вийшов у домашньому завданні.

Важливо також навчати учнів прийомам взаємоперевірки. Це може бути робота в парі на дошці, або обмін зошитами з метою взаємоперевірки виконання домашнього завдання.

При обмеженій кількості часу, можна доручити черговим перевірити тільки наявність домашнього завдання, а вже його правильність перевірить вчитель, зібравши зошити. Також, можлива і вибіркова перевірка тільки окремих завдань. Так, як у більшості випадків ця робота проводиться усно, то логічно її провести після усних обчислень. Тим паче, що часто домашнє завдання є пов’язаним із наступним матеріалом, що має вивчатись і в такій послідовності легко здійснити плавний перехід до вивчення нового матеріалу, а саме, актуалізації опорних знань учнів. Якщо ж на уроці перевірка домашнього завдання не проводиться, то ці функції перекладаються на етап усних обчислень.

VІ. Методика опрацювання нового матеріалу.

Новий матеріал на уроках математики у початковій школі подається невеликими частинами і майже на кожному уроці. Для цього вчитель використовує різноманітні методи і прийоми, враховуючи складність матеріалу, що вивчається, проведену раніше підготовчу роботу, практичний досвід учнів та інтелектуальні можливості класу загалом. Тому цей етап уроку може бути різним за тривалістю. Але, в будь-якому разі, необхідно дотримуватись такої послідовності:

  • Актуалізація опорних знань.

  • Пояснення нового матеріалу.

  • Первинне закріплення.

Розглянемо детальніше кожен із пунктів.

Актуалізація опорних знань.

Математичний матеріал шкільного курсу становить цілісну структуру. Тобто, нові поняття вводяться на основі вже вивчених раніше. Тому такий вид роботи, як актуалізація опорних знань є необхідним. Вже під час проведення усних обчислень можна запропонувати учням вправи, які готуватимуть до сприймання нового матеріалу. Але, інколи, крім практичних умінь і навичок буває необхідно пригадати ще й теоретичний матеріал: правила, означення. Для цього, вчитель готує систему запитань і проводить актуалізацію опорних знань у формі фронтальної бесіди. Має велике значення як будуть сформульовані запитання, в якій послідовності вони будуть задані учням і чи буде досягнуто основної мети – повторення тих понять, знання яких є необхідним для усвідомлення нового матеріалу. В ході такої роботи вчитель може непомітно для учнів здійснити диференційований підхід, тобто ставити запитання різні за складністю, враховуючи індивідуальні можливості дітей. Емоційність, сила голосу вчителя, швидкість переходу від одного запитання до іншого – все це має велике значення і впливає на активність учнів класу під час фронтальної бесіди. За її результативністю вчитель також може оцінити готовність учнів до сприймання нового матеріалу. На даному етапі можна працювати над реалізацією таких цілей уроку:

  • Розвиток гнучкості і швидкості мислення;

  • Розвиток кмітливості;

  • Формування правильної, логічної математичної мови;

  • Виховання взаємопідтримки і взаємоповаги через вміння вислухати відповідь товариша, допомогти йому, якщо виникли труднощі, а не висміювати його за це і т. ін.

Залежно від того, який матеріал планується вивчати на уроці, актуалізацію опорних знань можна провести і в іншій формі. Наприклад, запропонувати учням розгадати кросворд ( а для цього їм необхідні певні теоретичні знання). Можна підготувати окремі завдання з друкованою основою, де учням потрібно заповнити пропуски, встановити відповідність, виконати завдання за алгоритмом, класифікувати за певною ознакою, виправити помилки та ін.. Такий вид роботи ефективний тим, що займає мало часу, тому що учням не потрібно витрачати його на переписування і в той же час, є можливість задіяти до виконання завдань кожного учня, тоді як, навіть під час фронтальної бесіди, завжди знайдуться діти, які не відповіли на жодне запитання і були просто пасивними слухачами.

Широкі можливості для організації діяльності учнів на даному етапі дає застосування нових інформаційних технологій. Це може бути використання різноманітних ігор-тренажерів, наприклад, для повторення таблиць додавання чи множення, оригінальні тестові завдання із казковими героями чи персонажами мультфільмів. Звичайно, що підготовка таких завдань потребує не лише додаткових затрат часу, але й творчих зусиль від вчителя. Та затрачені зусилля і час компенсуються з лишком надзвичайним інтересом учнів до уроків математики, їх міцними знаннями і уміннями та швидкою демонстрацією результатів вчительської праці.

Розглянемо можливу організацію актуалізації опорних знань учнів на прикладі вивчення у другому класі теми:

Додавання і віднімання круглих десятків. Вправи і задачі на закріплення вивченого.

№№

307-314

На даному уроці учні мають навчитися усно обчислювати приклади виду: 50 + 30; 70 – 40. А також, розвязувати прості і складені задачі на знаходження суми і різниці.

На попередніх уроках учні мали засвоїти десяток, як нову лічильну одиницю. Тому, доцільно буде:

  • повторити з учнями таблиці додавання і віднімання в межах 10.

  • провести бесіду про те, які предмети в нашому житті прийнято лічити десятками.

  • закріпити навички усної нумерації в межах 100.

  • повторити які задачі розвязуються діями додавання і віднімання.

Наприклад,

Фронтальна бесіда

  • Назвіть числа першого десятка.

  • Назвіть числа третього десятка.

  • Полічіть десятками до 100.

  • Полічіть десятками від 100 до 10.

  • Як називаються числа при додаванні?

  • Знайдіть суму чисел 5 і 4.

  • Як називаються числа при відніманні?

  • Знайдіть різницю чисел 9 і 3.

  • Якою дією ви розвяжете задачу, якщо в ній треба знайти скільки разом було предметів?

  • А якщо треба дізнатися скільки залишилося?

  • Придумайте такі задачі?

  • Дівчинка фарбує нігті на руках. Кілька вже пофарбувала. Які числа їй знадобляться, щоб порахувати скільки саме?

  • У семирічного хлопчика є молодша сестричка. Він рахує скільки їй років. Які числа йому можуть знадобитись?

  • Бабуся винесла на базар яйця, щоб продати. Коли у неї запитали скільки всього яєць вона принесла, то бабуся відповіла: 6. Як ви думаєте, скільки насправді їх було?

  • Так, яйця у нас прийнято лічити десятками. В магазині ціна визначається за десяток яєць. Але й інші предмети, коли їх багато, буває зручно лічити десятками. Наприклад, десяток яблук, два десятки горіхів, чотири десятки гривень і т.д.

Завдання з друкованою основою

1. Заповніть порожні клітинки:

21

22

25

27

28

30

31

33

36

39

2. Запишіть у геометричних фігурах потрібні числа:


3. Продовжте ряд чисел: 10 20 30 … … … … … … 100.

4. Підкресліть вираз, за допомогою якого розвязується задача:

В саду росло 20 яблунь і 9 груш. Скільки фруктових дерев росло у саду?

20 + 9 20 – 9 ( 20 + 2) – 9

5. Задача. У хлопчика було 12 марок. 5 марок ……………………………………………………………………………………

Продовжте задачу так, щоб вона розвязувалась дією віднімання.

6. Впишіть у чек суму грошей, зображену на малюнку.

Як ви виконали останнє завдання? Маємо 4 монети по 10 копійок, отже кількість грошей можна порахувати так: 10,20,30,40. Тобто, додати круглі десятки і сьогодні ми з вами будемо вчитися виконувати такі дії.

Як бачимо, в обох випадках, провівши актуалізацію опорних знань, плавно переходимо до пояснення нового матеріалу, а саме – вивчення додавання і віднімання круглих десятків.

Отже, наступним етапом є пояснення.

Пояснення нового матеріалу

Тут можна також вибрати різні методи, але у більшості випадків слід дотримуватись такої послідовності:

  • пояснення вчителя на власному прикладі;

  • розгляд прикладів у підручнику.

Якщо новий матеріал передбачає вивчення якогось правила, то можливий інший підхід. А саме, можна використати такі методи, як евристично-індуктивна або евристично-дедуктивна бесіда.

Дуже ефективним при вивченні математики є проблемно-пошуковий метод. Наприклад, при ознайомленні учнів з дією множення, ставимо їх перед проблемою: незручність запису дії додавання багатьох однакових доданків. Для постановки такої проблеми використовуємо текстову задачу відповідного змісту. При вивченні величин, а саме при ознайомленні з міліметром, використовуємо експериментально-практичний метод: пропонуємо учням виміряти довжину смужки, яка виявляється більшою, ніж, наприклад, 7 см, але меншою, ніж 8 см. Таким чином, пояснюємо учням необхідність введення меншої одиниці вимірювання.

При вивченні нового обчислювального прийому, вчитель спочатку демонструє його прикладі або кількох прикладах, використовуючи структурні схеми чи таблиці, а тоді пропонує розглянути готове розв’язання в підручнику.

Первинне закріплення

Відразу після пояснення йде первинне закріплення. Це перші спроби учнів самостійно виконати нову вправу. Ще можуть бути помилки, але вчитель має допомогти, підбадьорити учня, вселити віру у власні сили. Завдання для первинного закріплення, як правило, вже передбачені у підручнику, але вчитель може підготувати їх і самостійно, враховуючи рівень навчальних досягнень учнів класу.

Переходимо до наступного етапу.

VIІ. Розвиток і закріплення математичних знань.

На цьому етапі можна комбінувати усні і письмові завдання, роботу з підручником та іншими дидактичними посібниками, практикувати різні форми роботи для того, щоб повторити і закріпити навчальний матеріал, який вивчався на попередніх уроках. Слід приділяти увагу геометричному матеріалу. В рубриці «Цікаві завдання» цілком можливо використати різні геометричні головоломки.

Учні люблять виконувати різні тестові завдання, але їх потрібно цьому вчити, адже на сучасному етапі це дуже популярна форма перевірки знань. Зокрема, державна підсумкова атестація з математики, яку проходять обов’язково всі четвертокласники, має також форму тестів. Отже, доречно буде готувати до неї учнів заздалегідь. Тести можуть бути надруковані у вигляді роздаткового матеріалу, а можна створити інтерактивний тест багаторазового використання у презентації. Такі тести можуть бути як для колективної роботи з усім класом, так і індивідуального характеру. Навіть вивчати звичайну таблицю множення і ділення набагато цікавіше, якщо завдання мають такий вигляд:

Числовий ланцюжок, колесо фортуни будуть цікавими і водночас, ефективними завданнями для відпрацювання навичок усних обчислень, засвоєння правил. У завданнях на встановлення взаємно-однозначної відповідності у множині відповідей слід запропонувати кілька зайвих, щоб і останній приклад учні також обчислювали, а не знаходили відповідь автоматично, як останню можливу. Учням сподобається не просто обчислювати приклади, а розганяти хмарки, щоб знову засвітило яскраве сонечко.

Вправи, в яких потрібно відновити знайдений раніше результат.

На кожному уроці математики слід виділити час для самостійної роботи учнів. Форми її проведення і перевірки також можуть бути різноманітними. Індивідуальні завдання з друкованою основою, картки, вправи з підручника, на кілька варіантів або спільне завдання. Головне, щоб учні обов’язково на уроці випробували свої власні сили. А щоб було цікавіше, нехай разом з ними виконують роботу Незнайко і Буратіно, які звичайно ж, допускають помилки і при перевірці їх слід виявити. Таке нескладне додаткове завдання спонукає учнів бути уважнішими.

Можна запропонувати відповіді до завдань самостійної роботи, але серед них є зайві. Завдання учнів – відшукати ці числа.

Якщо до уроку підготовлена презентація, то зручно підводити і підсумок. Адже достатньо відмітити, з якими завданнями справились. Добре, коли вдається ще й оцінити на якому рівні. А можна просто зробити відмітки про виконання.

Ось і завершився наш урок. Сподіваюсь, він вдався і вчителеві, і учням. Звісно, багато ще залишилося не вирішених питань. Зокрема, робота над задачами, які мають бути на кожному уроці математики, методика вивчення конкретних тем з математики. Але це питання, які потребують окремого розгляду . Мета даного посібника – спонукати молодого вчителя до творчості та постійного професійного зростання.

ЗМІСТ

  1. Вступ. …………………………………………………………………1

  2. Примірна структура комбінованого уроку математики. …….…..2

  3. Організація навчальної діяльності учнів. …………………………3

  4. Каліграфічна хвилинка. ……………………………………….……..4

  5. Постановка завдань уроку. …………………………………………..7

  6. Усні обчислення. ……………………………………………………..8

  7. Перевірка знань, умінь і навичок. …………………………………. 13

  8. Опрацювання нового матеріалу. ………………………………...…14

  9. Розвиток і закріплення математичних знань. ……………………..20

  10. Підсумок уроку. …………………………………………………….23

26

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»