Методична розробка "Методика вивчення величини часу"

Опис документу:
Розробка містить методичні матеріали для роботи з учнями початкових класів на уроках математики по вивченню величини часу. Створена на допомогу студентам у підготовці пробних уроків та уроків математики під час переддипломної практики.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Зміст

Вступ

Проведеними дослідженнями, спостереженнями за роботою вчителів доведено, що формування часових уявлень у молодших школярів відбувається дуже повільно та з великими труднощами. Це пояснюється тим, що час – це величина не матеріальна, а тому наше сприймання часу недосконале, час йде то швидше, то повільніше залежно від того чим заповнений той чи інший проміжок часу. Час не можна зупинити, а тому діти не можуть реально побачити одиниці вимірювання часу так, як це відбувалося при вивченні довжини, площі, місткості тощо при виконанні практичних робіт. Інформація, що стосується мір часу, пов'язана з природними явищами, які на цей час ще не зрозумілі дітям. Молодші школярі з великими труднощами засвоюють часову послідовність подій, поняття про їхню тривалість. Враховуючи сказане, зазначимо, що для досягнення успіху при формуванні часових уявлень вчитель повинен, по-перше, чітко усвідомлювати завдання, яких він повинен досягти при цьому, а по-друге, знати методичні основи проведення цієї роботи. Студентам-практикантам ще складно ефективно побудувати роботу на уроці по вивченню одиниць часу, адже уроки вони проводять у незнайомих класах і необхідно добре орієнтуватися в програмі, щоб знати, на які знання вже можна зробити опір, що учні вже знають, а яких термінів ще слід уникати. Саме з метою допомоги студентам під час підготовки пробного уроку з математики і створена дана методична розробка. Крім теоретичного розгляду питань методики вивчення величини часу, вона містить і конкретні практичні поради щодо наочних посібників та інших дидактичних матеріалів.

Основні завдання та Програмові вимоги щодо вивчення величини часу у початковій школі. Підготовча робота

У процесі формування уявлень учнів про час, способи та одиниці його вимірювання вчитель повинен добитися виконання наступних завдань:

1) Cформувати у молодших школярів розуміння того, що час є однією з величин, яка широко використовується у науковій і практичній діяльності людини;

2) Довести до свідомості дітей той факт, що час вимірюється з допомогою спеціальних пристроїв, які називаються годинниками;

3) Домогтися сформованості в учнів певних конкретних уявлень про одиниці вимірювання часу (століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда);

4) Допомогти дітям засвоїти напам’ять таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році;

5) Навчити учнів перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати арифметичні дії над ними (додавати й віднімати їх, множити чи ділити на натуральне число);

6) Сформувати уміння визначати час за годинником, тривалість події за моделлю годинника чи за табелем-календарем;

7) Навчити учнів розв'язувати всі види задач, пов’язаних з часом.

Приступаючи до розгляду методичних основ формування часових уявлень, зазначимо, що систематичне формування вказаних уявлень неможливе без обізнаності вчителя з рівнем сформованості часових уявлень дітей, які прийшли на навчання до першого класу. Саме тому вчителеві слід провести відповідну підготовчу роботу, завдання якої полягатиме в тому, щоб з’ясувати якими часовими уявленнями володіють діти. Оскільки перші часові уявлення діти отримали ще до школи в сім’ї, у колі друзів, у процесі практичної та ігрової діяльності, то уявлення можуть бути неповними і навіть неправильними, а тому вчителеві доведеться їх систематизувати, узагальнювати, доповнювати й можливо виправляти. Вказані дані вчитель отримає у процесі бесіди з учнями, коли вони відповідатимуть на запитання виду: який день тижня сьогодні? Який буде завтра? Який був вчора? Який місяць року йде зараз? Який був перед ним? Як називається наступний місяць року? тощо. Формуючи часові уявлення у дітей, вчитель повинен знати, що спеціальних уроків на вивчення часу не відводиться, а тому цю роботу доведеться проводити при вивченні іншого математичного матеріалу. Крім цього, корисно використовувати для систематизації дошкільного досвіду та формування часових уявлень школярів міжпредметні зв’язки математики з іншими навчальними предметами.

Знання, уміння та навички про час та його вимірювання формуються як на основі власних спостережень і практичної діяльності школярів, так і при виконанні спеціальних завдань. Аналіз системи вправ підручників з математики для початкових класів і методичних посібників для вчителів дозволяє стверджувати, що для формування часових уявлень необхідно використовувати принаймні наступну систему вправ:

1) Відповіді на запитання виду: що триває довше урок чи перерва? Рік чи місяць?;

2) Завдання на порівняння віку людей чи на порівняння тривалості подій;

3)Практичні вправи з моделями годинника чи з табелем-календарем;

4) Завдання на перетворення іменованих чисел;

5) Арифметичні дії над іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання часу;

6) Розв'язування простих та складених задач на час.

Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу

При ознайомленні учнів з кожною одиницею вимірювання часу вчитель повинен добитися сформованості конкретних уявлень про неї, запам’ятовування співвідношень між відповідними одиницями часу. При ознайомленні учнів з такими одиницями вимірювання часу як секунда, година, хвилина, доба необхідно використовувати модель циферблата годинника, а при ознайомленні з тижнем, місяцем, роком – табель-календар. Вивчення мір часу буде проводитися успішніше, якщо пов’язувати пояснення нового матеріалу, формування реальних уявлень про одиниці вимірювання часу та виявлення їхньої сутності з природними явищами.

Оскільки, учні на уроках природознавства дістали уявлення про сонячну систему та обертання Землі навколо Сонця, то ознайомлення з деякими одиницями вимірювання часу може відбуватися за таким зразком:

Такі одиниці вимірювання часу як рік, місяць, доба, година пов'язані з рухом нашої планети Земля навколо Сонця чи Місяця навколо Землі або з обертанням Землі навколо власної осі. Земля обходить (робить один повний оберт) навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 годин. З давніх часів для зручності літочислення було прийнято перших три роки називати простими та вважати, що кожний з них містить по 365 днів. Кожний четвертий рік називають високосним, вважаючи, що він містить 366 днів. Це пов’язано з тим, що за чотири роки набігає нова доба (6 год·4=24 год).

За час, коли Земля обходить навколо Сонця один раз, тобто за 1 рік, Місяць обертається навколо Землі 12 разів, тому рік поділяється на 12 проміжків (місяців). Проміжок обертання Землі навколо своєї осі, називають добою. Доба поділяється на 24 рівні частини – години, тобто 1 година дорівнює доби. Місяць поділяється на тижні. В кожному місяці є чотири повні тижні. І це число прийнято вважати співвідношенням між місяцем і тижнем, бо здебільшого, майже, усі місяці мають понад чотири тижні. Тиждень поділяється на 7 днів або 7 діб. Кожен день має свою назву, перший день – це неділя, нічого не роблять; понеділок – перший; вівторок – другий; середа – середина; четвер – четвертий; п'ятниця – п'ятий; субота – вихідний.

Під час пояснення вчитель ілюструє відповідну інформацію за допомогою моделі телурія (при наявності його у школі!). Цей прилад слугує засобом ілюстрації руху Землі навколо Сонця, та руху Місяця навколо Землі. Телурій являє собою штатив, на якому закріплена лампочка, що моделює Сонце, а на "рукаві" закріплено глобус. Рухом "рукава" з глобусом навколо лампочки (Сонця) легко проілюструвати проміжки обертання Землі та Місяця. За допомогою телурія показуємо зміну пір року, зміну фаз місяця та зміни дня і ночі.

Для того, щоб учні розпізнавали, який рік простий, а який високосний, вчитель навчає їх впізнавати це за порядковим номером року. Якщо дві останні цифри числа, що позначає рік утворюють число, що ділиться на чотири, то такий рік – високосний. Так, наприклад 1928, 1936, 2000 високосні, бо 28:4=7, 36:4=9, 00:4=0 тощо. Роки 1913, 1999, 2003 є не високосними, бо числа 13, 99 і 03 не діляться без остачі на 4. Для того, щоб полегшити учням запам'ятовування кількості днів у місяці, можна запропонувати деяким школярам запам'ятати слово кві-чер-ве-ли, де кожен склад є початком місяця з тридцятьма днями. Для інших учнів корисно повідомити, що за допомогою кісточок руки також можна визначити кількість днів у місяці. Кісточці відповідає місяць з 31 днем, а ямочці – 30 днів. Відлік проводиться з ліва на право при природному розташуванні рук.

Ознайомлення з кожною одиницею вимірювання часу завершується встановленням співвідношення між новою та вже відомими одиницями вимірювання часу. Спочатку це робиться окремо для кожної нової одиниці часу, наприклад: 1 рік = 12 місяців, 1 місяць = 31 або 30 днів(діб) (у лютому 28 або 29), 1 доба = 24 години, 1 година = 60 хвилин. Ознайомлення з одиницями вимірювання часу завершується складанням та запам’ятовуванням таблиці мір часу:

1 століття = 100 років

1 рік = 12 місяців

1 рік = 366 або 365 днів

1 місяць = 30 або 31 (у лютому 28 або 29) днів чи діб

1 доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

1 хвилина = 60 секунд

Зразки пояснень, міркувань при вивченні величин часу

Розглянемо конкретніше деякі методичні підходи до вивчення даної теми. Тема “Час та його вимірювання” конкретно вводиться в третьому класі. Під час повторення матеріалу на початку навчального року учні розглядають відривний календар, встановлюють кількість днів у місяці, окремо в лютому; вводиться поняття про високосний рік; визначають дату. Також розглядаються пори року: зима, весна, літо, осінь; число місяців, які складають кожну пору року, число днів, які складають певну пору року. Наведемо зміст можливої бесіди:

  • Час – це теж величина, значить і його можна виміряти. Для цього треба вибрати еталон – одиницю виміру. Наприклад, рік – це проміжок часу, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. Люди зустрічають прихід кожного Нового року. Щоб відчути проміжок часу, рівний 1-му року, згадайте коли ви зустрічали останній раз Новий рік і уявіть собі чи довго чекати приходу наступного Нового року. Уявіть собі проміжок часу від 1 вересня, коли ви були другокласниками до 1 вересня нинішнього року, коли ви стали третьокласниками. Як кожен з вас уже відзначив свій день народження, хтось раніше, хтось пізніше; отож уявіть проміжок часу до вашого наступного дня народження – то пройде 1 рік.

  • Рік складається з чотирьох пір : зими, весни, літа й осені – це пори року.

  • Кожна пора року складається з 3-х місяців. А як довідатися, скільки місяців у році? Якою арифметичною дією?

  • Уважно розгляньте календар і прочитайте назви і порядок проходження місяців у році. Це потрібно вивчити. Скільки місяців у році?




  • Місяць – це проміжок часу на протязі якого Місяць робить повний оберт навколо Землі. Місяць складається з діб. Звичайно в місяці 30 чи 31 доба (день).У лютому може бути 28 днів чи 29 днів. Рік, у якому в лютому 29 днів називається високосним – він настає один раз у чотири роки. На скільки днів у лютому високосного року більше, ніж у звичайному році? Який висновок можна зробити про кількість днів у високосному році в порівнянні зі звичайним роком?

  • Отже, рік складається з місяців, а місяць складається з доби. Доба – це проміжок часу, протягом якого Земля робить повний оборот навколо своєї осі. Доба – це день і ніч. Щоб відчути, що таке доба, уявіть собі проміжок часу від початку занять сьогодні до початку занять завтра.







Таким чином, час – це величина. Одиниці виміру часу: рік, місяць, доба.


Починаючи з 3-го класу формуємо конкретні уявлення про ці проміжки часу година, хвилина, секунда. Учні 3-го класу досить точно відчувають проміжок часу, який триває урок. Тому, вказівка на те що урок і перерва тривають разом біля однієї години, дає дітям можливість, який саме проміжок часу є годиною ( відхилення 5-10 хвилин на цьому етапі навчання великого значення не має).

Для формування конкретного уявлення про хвилину можна запропонувати учням виконати різноманітні завдання, заздалегідь обмеживши час їх виконання: розв’язати приклади усно і записати лише відповіді ( 10 – 15 прикладів на 3 хвилини). Можна перевірити хто вміє рахувати до 60 так, щоб пройшла 1 хвилина.
Система підрахунку тривалих проміжків часу, в якій встановлено певний порядок підрахунку днів в році і вказування епохи, від якої ведеться підрахунок, називається календарем. В нашій країні, як і в більшості інших країн застосовується Григоріанський календар. 


Методика навчання учнів визначенню часу за годинником


З визначенням часу за циферблатом годинника діти знайомляться в 3-му класі. Час визначають за годинником. Годинна стрілка за добу робить два повні оберти по циферблату. Хвилинна стрілка робить повний оберт за 1 годину, а секундна – за 1 хвилину.
Для годинної стрілки проміжок часу між двома великими поділками дорівнює 1 годині. В добі 24 години, а циферблат годинника містить 12 поділок, тому годинна стрілка робить два повні оберти по циферблату за 1 добу. Хвилинна стрілка описує повний оберт за 1 годину. Тому проміжок часу для хвилинної стрілки між двома великими поділками дорівнює : 60 хв : 12 = 5 хв. Дуже просто визначати час за годинником, коли годинна стрілка стоїть на певній поділці шкали, і хвилинна стрілка – на поділці 12. В такому випадку –кажемо “рівно 3 години”. Якщо годинна та хвилинна стрілки розташовуються інакше, то треба виконувати певні міркування для визначення часу за годинником.

Існує два способи визначення часу за годинником: 1 спосіб:


    1. Визначити де знаходиться годинна стрілка. Бачимо годинна стрілка знаходиться між поділками 4 та 5. Вже пройшло 4 години, тому читаємо “4 години...”

    2. Визначити, де знаходиться хвилинна стрілка. Хвилинна стрілка показує на 8-му поділку. Тому 5 хв · 8 = 40 хв. Читаемо: “ 4 години 40 хвилин”.

2 спосіб:

    1. Визначити де знаходиться годинна стрілка. Бачимо годинна стрілка знаходиться між поділками 4 та 5. Вже пройшло 4 години, тому читаємо “4 години.”

    2. Визначити, скільки хвилин не вистачає до 5 годин. Хвилинній стрілці залишилося пройти ще 4 поділки , тому 5хв·4 = 20хв. Читаємо: “Без 20 хвилин п’ять”. Формулювання, в яких використовуються терміни “чверть”, “половина”, повинні бути пов’язані з діленням круга на 2 та 4 рівні частини. Встановлюємо зв’язок: за години велика стрілка робить оберту; за години – оберту. Діти повинні навчитися впізнавати відповідні положення стрілок приблизно на циферблаті без цифр ( на такому циферблаті повинно бути вказаним початок руху стрілок – 12 годин).

Одним з важких є питання про розгляд “12 годинного” та “24 годинного” рахунку часу в добі. Цьому треба приділити певну увагу. В добі 24 години. На циферблаті годинника 12 поділок, тому годинна стрілка пробігає циферблат за добу два рази, тому існує два способи читання часу.


Перший спосіб:
Користуючись 12 поділками циферблату годинника, час читають з вказуванням відповідного часу добу, наприклад: 2 години ночі, 8 годин ранку, 12 годин дня, 7 годин вечора.
Другий спосіб:
Користуючись 24 поділками:
А) якщо вказують час від опівночі до опівдні, то час читають без змін: 2 години ночі – просто 2 години, 7 годин ранку – просто 7 годин, 10 годин дня – просто 10 годин.

Б) якщо вказують час від опівдні до опівночі, то додають ще 12 годин, наприклад: 2 години дня – 2 + 12 = 14 годин, 7 годин вечора – 7 + 12 = 19 годин, 10 годин ночі – 10 + 12 = 22 години.
Для закріплення пропонуються вправи на читання часу двома способами:
6 год вечора = .... год ; 3 год дня = .... год;

Методика ознайомлення з кожною новою одиницею часу

Як же відбувається ознайомлення з кожною новою одиницею вимірювання часу? – приблизно за одним і тим самим планом, а тому покажемо це на прикладі ознайомлення з місяцем і роком. У кожного учня повинен бути табель-календар, за яким пропонуємо виконати наступні вправи:

1) Випишіть (а якщо учні не володіють навичками швидкого письма, то назвіть) назви місяців у році та запишіть кількість днів у них;

2) Випишіть (назвіть) назву самого короткого місяця року, вказавши кількість днів у ньому;

3) Випишіть однакові за тривалістю місяці року;

4) Які з них мають по 30 днів?;

5) Визначте порядковий номер лютого, липня, листопада;

6) Яким за порядком йде березень, серпень тощо?

7) Встановіть, яким днем тижня є 23 лютого, 12 липня тощо;

8) На які дні тижня припадає сьоме число липня, десяте число грудня тощо?

9) Визначте, скільки днів пройде між 7 січня і 12 червня;

10) Розв'язування тестових задач на знаходження тривалості події за табелем-календарем, наприклад: “Скільки днів тривають різдвяні канікули?” (вчитель повинен назвати дату початку та закінчення канікул, а більшість дітей визначатимуть тривалість підрахунком числа днів за табелем-календарем, але з метою особистісної орієнтації відповідно до індивідуальних особливостей учнів потрібно познайомити деяких із них з швидким способом визначення тривалості події, а саме: підрахуйте кількість тижнів, а потім, знаючи, що тиждень містить 7 днів, помножте число тижнів на 7 та додайте кількість днів, які не складають повного тижня).

Методичні основи формування часових уявлень у молодших школярів вимагають практичної (навчальної) діяльності: дотримання режиму дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок, при перегляді кінофільмів, щоденний запис на дошці, а пізніше і в зошиті, дат – все це дає можливість побачити дитині зміну часу, відчути його перебіг. Оскільки програмою передбачено ознайомлення учнів з назвами днів тижня та їх послідовністю, то вчитель повинен потурбуватися про те, щоб школярі користувалися відривним календарем або моделлю настільного календаря, який можна виготовити на уроках трудового навчання. З метою особистісної орієнтації навчального процесу та активізації навчальної діяльності, як свідчить досвід роботи вчителів, корисно використовувати вправи виду: “Назвіть п’ять днів підряд, не називаючи днів тижня і не користуючись вказівками на числа місяця.”.

Як відомо, засвоєння більшості понять значно покращується, якщо при їх формуванні використовуються прийоми зіставлення та протиставлення. Саме тому, починаючи з першого класу, вчитель повинен при введенні кожної нової одиниці вимірювання часу використовувати ці прийоми. З цією метою використовуються вправи на порівняння часових проміжків (наприклад: що триває довше урок чи перерва, чверть чи канікули тощо), розв'язування задач на різницеве порівняння (наприклад: сестрі 12 років, а братові 7. На скільки років брат молодший за сестру? На скільки сестра старша за брата?), ознайомлення з кількісним співвідношенням між одиницями вимірювання часу тощо. Завдяки виконанню подібних вправ у дітей формуватиметься почуття часу, вони поступово оволодіватимуть такими важливими поняттями як старший, молодший, однаковий за віком, вчитимуться порівнювати та оцінювати за тривалістю проміжки часу, які виражені в тих чи інших одиницях.

Одним із завдань формування часових уявлень у молодших школярів є створення конкретних уявлень про кожну одиницю вимірювання часу. Відповідно до індивідуальних особливостей дітей поняття про добу розкривається спочатку через відомі їм поняття частини доби – ранок, день, вечір, ніч. Крім цього, слід використовувати вже відомі на цей час поняття вчора, сьогодні, завтра (розкажіть, чим ви будете займатися, починаючи із сьогоднішнього вечора до завтрашнього вечора; визначте кількість діб, яка пройшла від вчорашнього вечора до завтрашнього вечора, від початку тижня до його кінця тощо). Пізніше учнів ознайомимо з науковою точкою погляду на добу. Спочатку годину трактуватимемо як тривалість уроку та перерви, а потім як одну двадцять четверту частину доби. Досвід роботи вчителів свідчить, що учні краще засвоюють тривалість різних проміжків часу, якщо вони знатимуть, що можна зробити за цей час (за хвилину можна прочитати 120 слів, за секунду – сказати два-три слова тощо).

Програмою курсу математики І-ІV класів передбачено навчити учнів розв'язувати прості задачі трьох видів:

1) На визначення тривалості подій за її початком і закінченням;

2) На визначення часу початку події за її тривалістю і часом закінчення події;

3) На визначення часу закінчення події за часом її початку та тривалістю. Наприклад: Архімед народився у 287 році до н. е. і прожив 75 років. В якому році він помер? Оскільки у дітей виникають труднощі при розв'язуванні задач на визначення століття, в якому відбулися певні події, то потрібно привчати школярів робити це, на прикладі наступної задачі так: “В яких століттях жила Л.Українка (1871–1913 рр.)?”. З’ясувавши дати народження і смерті Л.Українки; міркуйте так: щоб визначити, яке століття позначає певний рік, наприклад 1871, треба визначити загальну кількість сотень цього числа, яке вказує на кількість століть, що минули. Цифра десятків та одиниць позначає число років наступного століття, отже, 1871 означає 19 століття. У числі 1913 є 19 сотень та ще 13 років, а тому це двадцяте століття. Отже, Л.Українка жила у 19 та 20 століттях. Оскільки в підручнику зустрічаються задачі, що вимагають застосування числення в часі до нашої ери, то необхідно скористатися стрічкою часу, на якій показати, що відлік часу до нашої ери здійснюється вліво, а відлік часу нашої ери вправо від початку відліку.

Методика вивчення арифметичних дій над іменованими числами з одиницями часу

Програмою передбачено ознайомлення учнів з виконанням арифметичних дій над іменованими числами, вираженими в одиницях часу. Всі дії можна поділити на дві групи. Першу з них складають дії над простими іменованими числами, а другу – дії над складеними іменованими числами. Аналіз результатів діяльності школярів дає підстави для висновку про те, що дії над іменованими числами, виражені мірами часу, викликають в учнів певні труднощі. Аналіз теоретико-методичних основ свідчить, що труднощі викликані цілим рядом обставин, серед яких слід назвати співвідношення між мірами часу. Оскільки співвідношення між різними одиницями часу (на відміну від мір довжини, маси тощо) не десяткові (1 хв. = 60 с, 1 год = 60 хв., 1 доба = 24 год. тощо), то учні при виконанні операцій, які потребують переходу через десяток, допускають помилки, бо на цей час вже достатньо вільно володіють навичками виконання арифметичних дій над іменованими числами, вираженими в одиницях довжини, маси, вартості тощо. Наприклад: 2 год. 47 хв. + 9 год. 59 хв. = 12 год. 06 хв. Щоб учні не допускали таких помилок, необхідно, по-перше, перед виконанням вправ проводити актуалізацію опорних знань, а по-друге, привчати їх виконувати дії шляхом логічних міркувань (оскільки 47 хв + 59 хв = 106 хв, а 1 год = 60 хв, то 106 хв = 1 год 46 хв, тобто 2 год 47 хв + 9 год 59 хв = 12 год 46 хв).

Дії над простими іменованими числами, виражені однаковими мірами часу, виконуються так само, як і над натуральними числами. Слід зазначити, що аналіз системи вправ підручників з математики для початкових класів свідчить, що там містяться такі завдання:

  • завдання на додавання (4 год + 6 год = 10 год);

  • віднімання (45 хв – 15 хв = 30 хв);

  • на множення (15 хв × 3 = 45);

  • ділення (45 хв : 3 = 15 хв (поділити на 3) на натуральне число;

  • на ділення іменованого числа на іменоване (45 хв : 15 хв = 3 (поділити по 15 хв)).

Як правило, такі дії не викликають у школярів особливих труднощів, якщо вони не забувають про не десятковий характер співвідношень між мірами часу.

Підготовчою роботою до виконання арифметичних дій над іменованими числами, які виражені в одиницях вимірювання часу можна вважати вправи на роздроблення іменованих чисел і на перетворення іменованих чисел. Ознайомлення учнів з такими операціями слід провести, наприклад, для вправи “187с подати у хвилинах і секундах.”, так: 1 хв = 60 с. У 187 с стільки хвилин, скільки разів у числі 187 вміщується по 60. 187 : 60 = 3 (ост.7). Отже, 187 с = 3 хв 7 с. Дії над складеними іменованими числами, вираженими мірами часу, виконуються аналогічно, як і дії над іншими іменованими числами, що виражені одиницями вимірювання інших величин. Відповідно до індивідуальних особливостей і з метою особистісної спрямованості навчального процесу дітей можна ознайомити з першим чи з обома способами виконання дій. Сутність першого способу полягає в тому, що складені іменовані числа замінюються простими, а потім використовується алгоритм виконання дій над однойменними мірами. При другому способі, зразу ж виконуються дії над складеними іменованими числами. Відповідні етапи алгоритму для першого способу представлені для дії додавання у лівому стовпці таблиці, а для другого способу – у правому. Останній етап перетворювання простого іменованого числа у складене вимагає виконання дії ділення на вміщення з остачею, в результаті виконання якої частка показує кількість одиниць більшої міри, а остача - меншої.

Арифметичні дії над складеними іменованими числами

Перший спосіб

Другий спосіб

5 год 48 хв + 3 год 34 хв = 9 год 22 хв

9 год 22 хв – 5 год 48 хв = 3 год 34 хв

5 год 48 хв = 60 × 5 + 48 = 348 хв

9 год 22 хв = 8 год 82 хв

3 год 34 хв = 60 × 3 + 34 = 214 хв

8 год 82 хв – 5 год 48 хв = 3 год 34 хв

348 + 214 = 562(хв)

562 : 60 = 9 год (ост. 22 хв)

Зразки оформлення записів:

1) 2 год 34 хв + 1 год 29 хв = 4 год 3 хв ;

2 год 34 хв

1 год 29 хв

3 год 63 хв

4 год 03 хв

або

2 год 34 хв = 60 хв ·2 +34 хв =120 хв +34 хв =154 хв;

1 год 29 хв = 60 хв + 29 хв = 89 хв;

154 хв

89 хв

243 хв 243 хв : 60 хв = 4 (ост.3), отже 243 хв = 4 год 03 хв.

2) 12 год 15 хв – 9 год 35 хв = 2 год 40 хв;

12 год 15 хв = 11 год 75 хв;

11 год 75 хв

9 год 35 хв

2 год 40 хв

3) 6 хв 30 с ∙ 4 = 26 хв;

6 хв 30 с = 390 с; 1560 60

390 120 26( хв )

4 360

1560 (с) 360

0

Дидактичні матеріали для вивчення одиниць часу

Методичні рекомендації

Задачі з логічним навантаженням сприяють розвитку творчих здібностей учнів, готують їх до навчання в старших класах, корисні для використання і на уроках, і під час проведення математичних змагань, олімпіад, і для організації диференційованої домашньої роботи школярів.

        1. Дідові 64 роки, його синові 40 років, а онукові – 12. Через скільки років вік діда дорівнюватиме сумі років сина й онука? (Через 12 років)

        2. Сергій на запитання, скільки йому років, відповів, що йому разом з Петриком тепер 36 років, а 6 років тому він був старший за Петрика утричі. Скільки років Сергієві тепер? (24р.)

        3. Батькові 46 років, а синові – 10. Через скільки років батько буде втричі старший за сина ? (Через 8 років)

        4. Галині і Олені разом 26 років, а 3 роки тому Олена була старша від Галини в 4 рази. Скільки років Галині тепер? (19р.)

        5. Марії і Олені разом 16 років, а через 4 роки Олена буде втричі старша за Марію. Скільки років кожній дівчині тепер?(2р., 14 р.)

До теми «Одиниці вимірювання часу»

  1. Скільки місяців у році містять 30 днів?

  2. Скільки місяців у році містять 31 день?

  3. Що більше 1/4 чи 1/3 години? На скільки хвилин більше?

  4. Яку частину року становлять літні канікули?

  5. Закінчити речення: зараз … рік, і в лютому цього року … днів.

  6. Скільки місяців триває зима і яку це становить частину від року?

  7. Скільки місяців триває рік і яку частину від року становить останній місяць року?

  8. Назвати четвертий місяць року і скільки в ньому днів?

  9. Яка пора року найкоротша і скільки місяців вона триває?

  10. Назвати п’ять днів тижня не користуючись назвами днів тижня.

  11. Яку частину від тижня становлять робочі дні?

  12. Яку частину від тижня становлять вихідні дні?

  13. Чи правильне твердження: якщо завтра вівторок, то сьогодні середа?

  14. Назвати другий місяць осені. Яку частину він становить від пори року?

  15. Чи правильне твердження: якщо завтра п’ятниця, то сьогодні понеділок?

  16. Назвати «сусідів» другого місяця літа?

  17. Що буде «завтра», а було «вчора»?

  18. Скільки разів за тиждень стрілка годинника проходить через цифру 6?

  19. Якщо об 11 годині йде дощ, чи можлива через 48 годин сонячна погода?

  20. Сьогодні середа. Який день тижня буде через5 днів?

  21. Чи завжди вірно, що один з місяців року має 28 днів?

  22. Скільки місяців мине від початку року до 1 червня?

  23. Скільки днів триває осінь у високосному році?

  24. 5 століть зберігалася пам’ятка. Скільки років пам’ятці?

  25. Скільки секунд триває перерва?

  26. Коли закінчується весна?

  27. Чому дорівнює сума цифр року, коли ви пішли у перший клас?

  28. Скільки днів залишилося до кінця місяця?

  29. У скільки разів доба триває довше, ніж 4 години?

  30. Коли стрілки годинника утворюють вертикальну пряму?

  31. Коли стрілки годинника утворюють горизонтальну пряму?

  32. Назвати найбільшу одиницю часу?

  33. Скільки днів тижня починаються літерою «с»?

  34. Назвати найменшу одиницю вимірювання часу. Яку частину вона становить від години?

  35. Який рік закінчив друге тисячоліття?

  36. Який рік почав третє тисячоліття?

  37. Назвати зимові місяці. Яку частину від року вони становлять?

  38. Назви яких дерев походять від назв місяців?

  39. Які дні тижня починаються літерою «п»?

  40. Скільки назв днів тижня належать до жіночого роду?

  41. Скільки назв днів тижня належать до чоловічого роду?

  42. Назвати середній день тижня.

  43. Який рік настане через дванадцять років?

  44. Якщо до трьох годин додамо 60 хвилин, що одержимо?

  45. Чому дорівнює сума цифр року, що триває зараз?

  46. Чому дорівнює сума цифр року, коли ви народилися?

  47. Яка з календарних пір року – весна, літо, осінь, зима – найкоротша?

  48. Чи завжди зима найкоротша пора року?

  49. Мати старша за дочку у 3 рази, а дочка молодша за матір на 24 роки. Скільки років кожній?

  50. Брата запитали, скільки йому років. Він відповів: «Мені разом із сестрою 19 років, а 5 років тому я був удвічі старший за неї». Скільки років йому тепер?

  51. Якого місяця народився Микола, якщо точно через півроку після свого дня народження він скаже: «Два місяці тому ми святкували День космонавтики». Знайди правильну відповідь серед поданих назв місяців: квітень, червень, листопад, грудень, січень.

  52. Скільки годин є у половині від третини від четвертої частини доби?

  53. Хлопчик допомагав батькові пиляти колоду. Вони розпиляли її на 5 частин. Одне розпилювання тривало 3 хв. Скільки часу вони витратили, щоб розпиляти колоду?

  54. У сім’ї четверо дітей: Сергійко, Іринка, Івась та Галинка. Їм 5, 7, 9 і 11 років. Скільки років кожному з них, якщо один з хлопчиків ходить у дитячий садок, Іринка молодша за Сергійка, а сума років дівчаток ділиться на 3?

  55. Братові 7 років, а сестрі 5 років. Скільки років виповниться сестрі, коли брату стане 10 років?

  56. Оксанка гостювала у бабусі 5 тижнів, а Надійка – на 5 днів довше. Скільки днів гостювала у бабусі Надійка ?

Загадки

Методичні рекомендації

Загадки розвивають кмітливість, інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію. Відгадування загадок розвиває уміння зіставляти, порівнювати предмети та явища, дають багато можливостей для мовного розвитку дітей, прилучення їх до словесної мовної творчості, збагачують уявлення про навколишній світ.

▪ Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

▪ Ніг не маю, а ходжу,

Рота не маю, а скажу,

Коли обідати, а коли спати,

Коли роботу починати.(Годинник)

▪ Що то за гість,

Що темряву їсть?(День)

▪ Прийшла чорна корова.

Весь світ зборола. (Ніч)

▪ Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

▪ Що було вчора і буде завтра? (День)

▪ Сіла дівчина спочити

На краю села,

Розчесала довгі коси,

Чорні, мов смола –

В них засяяли Зорини.

Як же звати цю дівчину?

Он підказує нам сич:

- Чорні коси чеше …(Ніч)

▪ День прибуває, а він убуває. (Відривний календар)

▪ Він ніякий не пустун,

Цей веселий цокотун.

Він невтомно цокотить,

Справно час нам сповістить.(Годинник)

▪ Він добрий друг усіх людей,

Не спить у свята й будень.

Він вдень іде, вночі іде,

А як попросиш – збудить. (Годинник)

▪ Іде років двісті,

Не стоїть на місці,

Лічить людський вік,

А не чоловік. (Годинник)

▪ Що може в один і той же час стояти, висіти,

Ходити, лежати і казати правду? (Годинник)

▪ Таким грубеньким і серйозним

Він починає Новий рік,

Та худне швидко із днем кожним,

Дивись – змарнів і зовсім зник. (Календар)

▪ Хоч не кленок і не дубок –

Листочків понад триста.

Та з кожним днем втрача листок,

За рік зірвем геть чисто.

І вже новий собі берем.

Звемо його… (календарем)

▪ Дві сестри ідуть-ідуть

І ніколи не зійдуться. (Стрілки годинника)

▪ Триста шістдесят п’ять чайок,

П’ятдесят два орли,

Дванадцять голубів

Одне яйце знесли. (Дні тижня)

▪ Три сестри й три брати

З праці йдуть до хати.

Їх сестриця сьома

Зустрічає вдома.

Кличе до світлиці

сти паляниці. (Дні тижня)

▪ Дванадцять братів один за одним ходять.

Один одного не обходять. (Місяці року)

▪ Летів птах

На дванадцяти ногах

Та одне яйце зніс. (Місяці року, рік)

▪ Стоїть дуб, а на ньому дванадцять гілок,

А на кожній гілці по чотири гнізда,

А в кожному гнізді по сім пташенят,

А кожне пташеня зносить по двадцять чотири яйця,

А в кожному яйці по шістдесят жовтків.

(Рік, місяць, тиждень, день, година, хвилина)

▪ В книжці шість листків простих,

А сьомий золотий.(Тиждень, дні тижня)

▪ Біжить, біжить, не оглядається. (Час)

▪ Що біжить без опочину,

Не стає ні на хвилину,

Не старіє, не вмирає,

А все нищить, забирає? (Час)

▪ Без ніг, а по всій країні ходять.(Гроші)

Задачі – жарти

Методичні рекомендації

Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв'язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики), хоча в більшості з них повністю витримана зовнішня форма арифметичних задач: дано умову, є числові дані й запитання. Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу. Суть задачі, тобто основне, завдяки чому можна здогадатися про розв'язок, дати відповідь, замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості.  Дітям шкільного віку доступні задачі-жарти як один з видів математичних розваг. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв'язки, що існують між явищами.   Це питання нерозривно пов'язане з розвитком пізнавальних здібностей та інтересів, з певним емоційним ставленням до пізнаваного об'єкту, явища. У процесі роботи над цим видом задач відбувається розвиток правильної, точної, лаконічної математичної мови, а це також одне з важливих завдань формування елементарних математичних уявлень у дітей шкільного віку. Можна використовувати на кожному етапі уроку.

    1. Сестра старша за брата на 5 років. На скільки вона буде старшою від нього через 6 років?

    2. Опівночі йшов дощ. Чи можна чекати сонячну погоду через

дві доби?

    1. Три брати з’їли за 7 хв 63 вареники. Скільки вареників з’їсть один

брат за 4 хв? (Усі брати з’їдали однакову кількість вареників).

    1. Рибалка за 2 хвилини спіймав 4 рибини. За скільки хвилин може спіймати рибалка 8 таких рибин?

    2. Щоб зварити 1 кілограм м’яса, потрібна 1 година. За який час звариться півкілограма м’яса?

    3. Двоє хлопчиків грали в шахи 1 год 20 хв. Скільки хвилин грав кожен із суперників?

    4. Який годинник показує точну годину двічі за добу? (Зупинений)

    5. Який рік тягнеться один день? (Новий рік)

    6. Що буде сороці на сьомому році? ( Наступить восьмий)

    7. Який годинник не має стрілок? (Сонячний)

    8. Сашко витрачає на дорогу до школи 10 хвилин. Скільки часу він витратить, якщо піде разом з другом? (10 хв)

Підводячи підсумки можна сказати, що час – дійсно одна з найважчих для вивчення величин. Часові уявлення в дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин. Ознайомлюючи учнів початкових класів з часовими одиницями, варто на уроках використовувати дуже багато різноманітної наочності – це і годинники-циферблати і картини, і таблиці схеми, різні види годинників, табель-календар, секундоміри, прилад телурій. Широко використовувати на уроках і бесіди, і читання, і переказування цікавих фактів, віршів, і перегляд картин та ілюстрацій; проводити дидактичні ігри, розумові розминки. Творчість вчителя є необхідною складовою його професійної майстерності. Бажаю успіхів на педагогічній ниві!

Список використаних джерел та літератури

  1. Волосюк М.А. Математичний тренажер 4 клас./ Волосюк М.А. – Х.,ТОВ «Нова тема», 2009. - 144 с.

  2. Довгодько Г. Задачі-жарти / Довгодько Г. // Розкажіть онуку. – 2000. – № 9. – С. 5 – 7

  3. Дюдіна О. Пізнавальна діяльність молодших школярів на уроці./ Дюдіна О. // Початкова школа. - 2006. – № 6. – С. 10 – 12.

  4. Кривошия Т. Розкриймо дітям красу математичних міркувань./ Кривошия Т. // Початкова школа. - 2000. – №3. – С. 22 - 24

  5. Лишенко Г.П. Вивчення величин у початкових класах: Навчальний посібник./ Лишенко Г.П. – Одеса: Пальміра, 2005.- 100с.

  6. Лишенко Г.П. Систематизація та методика розв’язування задач з логічним навантаженням. / Лишенко Г.П. //Початкова школа. - 1986. – №1. – С. 7 - 10

  7. Математичні розминки в початкових класах: Посібник. - Творча група «Гармонія» Решетилівської ЗОШ І-ІІ ступенів, 2006. – 23 с.

  8. Мільченко Г. Загадки як засіб розвитку мислення./ Мільченко Г. // Розкажіть онуку. – 2009. – № 9-10. – С. 5 – 6

  9. Яковенко О. Ігрові завдання з математики. / Яковенко О. // Розкажіть онуку. – 2002. – №1 5-16. – С. 14 – 17.

  10. 2008 найкращих загадок / Упор. Г.Басюк. – Тернопіль: Яблуко, 2008.- 320с.

  11. www.teacher.at.ua

  12. www.matematik.ucoz.ua

  13. www.urok.at.ua

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»