Календарно-тематичне планування курсу «Історія України» для 9 класу розроблено відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти та модельної навчальної програми «Історія України. 9 клас» (авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 06 вересня 2023 року № 1090). На вивчення курсу відводиться 35 годин із розрахунку одна година на тиждень.
Зміст навчального курсу охоплює події Модерної доби в історії України та відображає складний процес формування української нації, національного відродження, модернізації суспільства, соціально-економічних і політичних змін на українських землях наприкінці XVIII – на початку ХХ століття. Вивчення історії України здійснюється у взаємозв’язку із подіями всесвітньої історії, що сприяє формуванню в учнів цілісного історичного світогляду та розуміння місця України у світовому історичному процесі.
Планування побудоване за проблемно-хронологічним принципом і передбачає вивчення п’яти великих тематичних розділів. Перший розділ присвячений українським землям у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Учні досліджують особливості адміністративно-територіального устрою, соціально-економічний розвиток, становище населення, процеси національного відродження, діяльність Кирило-Мефодіївського братства, розвиток освіти, науки та культури.
Другий розділ розкриває особливості розвитку західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії. Значна увага приділяється становищу українців, початку національного відродження, діяльності «Руської трійці», революційним подіям «Весни народів», розвитку освіти, науки та громадського життя.
У третьому розділі вивчаються процеси модернізації українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття. Учні ознайомлюються з реформами 60–70-х років ХІХ століття, індустріалізацією, урбанізацією, розвитком національного руху, діяльністю громадівців, театру корифеїв, розвитком української культури, науки та мистецтва.
Четвертий розділ присвячений суспільно-політичному та соціально-економічному розвитку українських земель у складі Австро-Угорщини. Вивчаються процеси модернізації, діяльність культурно-освітніх товариств, зародження політичних партій, розвиток національної ідеї та перетворення Галичини на осередок українського національного руху.
П’ятий розділ розкриває особливості розвитку українських земель на початку ХХ століття. Учні досліджують економічні та суспільно-політичні процеси, виникнення українських політичних партій, події революції 1905–1907 років, реформи Петра Столипіна, діяльність митрополита Андрея Шептицького, розвиток науки, освіти, літератури та мистецтва.
Календарно-тематичне планування спрямоване на формування в учнів ключових та предметних компетентностей: хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, аксіологічної та громадянської. Значна увага приділяється формуванню вмінь аналізувати історичні події та процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, історичними картами, статистичними матеріалами та візуальними джерелами інформації.
Під час реалізації календарно-тематичного планування рекомендується використовувати компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до навчання. Доцільним є застосування інтерактивних методів роботи: історичних дискусій, дослідницьких і проєктних завдань, рольових ігор, роботи в групах, створення історичних портретів, інформаційних постерів, ментальних карт, презентацій та виконання практичних робіт.
Уроки узагальнення знань та підсумкові заняття спрямовані на систематизацію й узагальнення вивченого матеріалу, формування цілісного уявлення про розвиток українського суспільства в Модерну добу, осмислення процесів формування української національної ідентичності, державницьких традицій і громадянської свідомості.
Реалізація календарно-тематичного планування сприяє вихованню патріотизму, поваги до історичного минулого українського народу, усвідомленню цінності свободи, державності та національної єдності, розвитку критичного мислення, громадянської відповідальності та готовності учнів до активної участі в суспільному житті.
