Календарно-тематичне планування курсу «Всесвітня історія» для 9 класу розроблено відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти та модельної навчальної програми «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: І. Я. Щупак, А. С. Посунько, Т. В. Бакка, О. В. Бурлака, Н. С. Власова, О. В. Желіба, О. О. Махонін, Т. В. Мелещенко, В. А. Павловська-Кравчук, І. О. Піскарьова, О. А. Худобець), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 16 серпня 2023 року № 1001). На вивчення курсу відводиться 35 годин, із розрахунку одна година на тиждень.
Зміст курсу охоплює події «довгого» ХІХ століття – періоду глибоких політичних, економічних, соціальних і культурних змін, які визначили подальший розвиток сучасного світу. Навчальний матеріал спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про процеси модернізації, становлення індустріального суспільства, розвиток демократії, національних рухів, міжнародних відносин та культури.
Структура курсу передбачає вивчення п’яти тематичних розділів. У першому розділі розглядаються причини, перебіг та наслідки Французької революції кінця XVIII століття, утвердження ідей прав людини та громадянського суспільства, діяльність Наполеона Бонапарта, рішення Віденського конгресу та створення системи міжнародних відносин у Європі.
Другий розділ присвячений розвитку країн Європи та Америки в добу революцій і національного об’єднання. Учні досліджують наслідки індустріальної революції, формування нових політичних ідеологій, розвиток Великої Британії та Франції, революції 1848–1849 років, процеси об’єднання Німеччини та Італії, особливості розвитку Російської імперії та Сполучених Штатів Америки.
У третьому розділі вивчаються модернізаційні процеси в країнах Європи, Америки та Азії в останній третині ХІХ – на початку ХХ століття. Значна увага приділяється завершенню формування індустріального суспільства, посиленню ролі держави, економічному розвитку провідних держав світу, модернізації країн Азії та суспільно-політичним змінам у багатонаціональних імперіях.
Четвертий розділ розкриває особливості міжнародних відносин другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Учні аналізують процес формування військово-політичних блоків, колоніальне суперництво держав, міжнародні кризи та конфлікти, що стали передумовами глобальних змін початку ХХ століття.
П’ятий розділ присвячений розвитку науки, культури та повсякденного життя. Увага зосереджується на досягненнях науки й техніки, розвитку освіти, літератури та мистецтва, виникненні масової культури, змінах у способі життя населення, урбанізації та процесах емансипації.
Календарно-тематичне планування передбачає проведення практичних робіт, спрямованих на розвиток дослідницьких компетентностей учнів, уміння працювати з різними видами історичних джерел, аналізувати історичні документи, карти, статистичні матеріали та створювати власні історичні продукти. Практичні заняття включають написання есе, створення історичних проєктів, дослідження проблем прав людини та демократії, аналіз процесів формування національної ідентичності та осмислення історичного значення ключових подій Модерної доби.
Під час реалізації календарно-тематичного планування використовуються компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до навчання. Передбачено застосування інтерактивних технологій, проблемно-пошукових методів, проєктної та групової діяльності, історичних дискусій, рольових ігор, роботи з цифровими освітніми ресурсами та елементів медіаграмотності.
Уроки узагальнення та підсумкові заняття спрямовані на систематизацію знань, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, оцінювати значення історичних процесів та робити власні висновки щодо впливу подій «довгого» ХІХ століття на сучасний світ. Реалізація календарно-тематичного планування забезпечує формування предметної історичної компетентності, розвитку критичного мислення, громадянської свідомості, поваги до демократичних цінностей, прав людини та культурного різноманіття народів світу.
