Календарно-тематичне планування курсу «Всесвітня історія» для 9 класу розроблено відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти та модельної навчальної програми «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: О. І. Пометун, Т. О. Ремех, Ю. Б. Малієнко, П. В. Мороз). На вивчення предмета передбачено 35 годин із розрахунку одна година на тиждень.
Зміст курсу спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про історичний розвиток світу впродовж «довгого» ХІХ століття, усвідомлення взаємозв’язку між світовими та українськими історичними процесами, розвиток історичного мислення, громадянської свідомості та ключових компетентностей. Навчання історії в 9 класі покликане сприяти формуванню в учнів умінь аналізувати історичні події та явища, працювати з різними видами історичних джерел, оцінювати історичні процеси, висловлювати власну аргументовану думку та застосовувати набуті знання для розуміння сучасного світу.
Структурно курс поділено на п’ять тематичних розділів. У першому розділі учні ознайомлюються з подіями Французької революції кінця XVIII століття та наполеонівською добою, досліджують формування принципів громадянського суспільства, становлення ідей свободи, рівності та прав людини.
Другий розділ присвячений політичному, економічному та суспільному розвитку держав Європи та США у 1815–1870 роках. Особлива увага приділяється індустріальній революції, процесам національного об’єднання Італії та Німеччини, революційним рухам, громадянській війні у США та становленню незалежних держав Латинської Америки.
Третій розділ висвітлює модернізаційні процеси в країнах Європи, США та Азії в останній третині ХІХ – на початку ХХ століття. Учні досліджують завершення формування індустріального суспільства, емансипаційні процеси, особливості розвитку провідних держав світу, модернізацію країн Азії та вплив цих процесів на Україну.
Четвертий розділ присвячений міжнародним відносинам другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Значна увага приділяється формуванню військово-політичних союзів, боротьбі за колоніальний переділ світу, міжнародним кризам та конфліктам, які стали передумовою глобальних змін у ХХ столітті.
П’ятий розділ розкриває особливості розвитку культури, науки, техніки та повсякденного життя наприкінці XVIII – на початку ХХ століття. Учні знайомляться з досягненнями науки і техніки, зародженням масової культури, змінами у способі життя людей, розвитком літератури, мистецтва та архітектури.
Календарно-тематичне планування передбачає проведення практичних робіт, які спрямовані на формування дослідницьких умінь, розвитку творчого мислення та навичок самостійної роботи. Учні створюють історичні портрети, пишуть есе, укладають медіатексти, працюють із картами, хронологічними таблицями, аналізують історичні джерела та виконують творчі й пошуково-дослідницькі завдання.
Під час реалізації змісту курсу використовуються компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до навчання. Передбачено застосування інтерактивних технологій, проблемного навчання, групової та проєктної роботи, історичних дискусій, цифрових освітніх ресурсів та елементів медіаграмотності.
Уроки узагальнення та підсумкові заняття спрямовані на систематизацію та інтеграцію знань, розвиток уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, оцінювати їх значення для розвитку людства та формувати власне ставлення до історичних процесів. Реалізація календарно-тематичного планування забезпечує формування в учнів історичної компетентності, громадянської відповідальності, поваги до культурного різноманіття та усвідомлення значення історичного досвіду для сучасного суспільства.
