• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Хімія
  • Календарно - тематичне планування з хімії 11 клас за Новим Державним стандартом на 2019-2020 навчальний рік
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
8
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Календарно - тематичне планування з хімії 11 клас за Новим Державним стандартом на 2019-2020 навчальний рік

Опис документу:
Календарне планування з хімії у 11 класі складене за Програмою з хімії для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Календарно – тематичне  планування уроків хімії 11 клас  (рівень стандарту 70 годин на рік, 2 години на тиждень)

Календарне планування з хімії  у 11 класі складене за Програмою з хімії  для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407; [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv]

з/п

Дата

ДЗ

Тема

Практична частина

Очікувані результати навчання учня/учениці

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів – 9 годин

1

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.

Первинний інструктаж з БЖД

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів;

наводить приклади s-, p-, d-елементів.

Діяльнісний компонент

складає електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»; атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах;

аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів;

порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів;

висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

2

Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів

Діагностичний контроль знань за курс 10 класу

3

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів

4

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів

Навчальний проект (підготовка)

- Створення 3D-моделей атомів елементів

5

Принцип «мінімальної енергії». Збуджений стан атома.

6

Валентні стани елементів. Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів.

7

Узагальнення теми: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва

8

Навчальний проект

-  Застосування радіонуклідів у медицині.

-  Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології.

9

Контрольна робота №1

Тематична оцінка

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини – 5 годин

10

Ковалентний хімічний зв’язок.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

установлює види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;

наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв’язку; аморфних і кристалічних речовин.

Діяльнісний компонент

пояснює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами;

прогнозує фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей.

Ціннісний компонент

оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів;

висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

11

Йонний, металічний, водневий хімічні зв’язки.

12

Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію).

13

Кристалічний і аморфний стани твердих речовин. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

14

Навчальний проект

  •  Застосування рідких кристалів.

  • -  Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці.

  • Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.

Тема 3. Хімічні реакції -16 годин

Тема 3.1.- Принцип Ле Шательє. 7 годин

15

Необоротні і оборотні хімічні процеси. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента;

наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

складає рівняння реакцій гідролізу солей;

розрізняє необоротні і оборотні хімічні реакції;

характеризує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;

прогнозує можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей;

добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;

обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

обґрунтовує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах; вплив гідролізу солей на рН грунтів;

оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.

16

Гідроліз солей.

17

Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму.

18

Навчальний проект

  • Гальванічний елемент з картоплі, лимону. 7.Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх.

19

Розрахункові задачі

1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.

20

Узагальнення знань з теми « Хімічний зв’язок. Хімічні реакції»

21

Контрольна робота №2

Тематична оцінка

Тема 3.2. Неметали – 9 годин

22

Неметали. Загальна характеристика неметалів.

23

Фізичні властивості. Алотропія. Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів. Явище адсорбції.

24

Окисні та відновні властивості неметалів.

25

Окисні та відновні властивості неметалів.

26

Застосування неметалів.

27

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном.

28

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном.

29

Узагальнення знань. Розв’язування задач

30

Самостійна робота з теми : Неметали

Тематична оцінка

Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості – 31 годин

Тема 4.1. Кислоти – 10 год

31

Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи; представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою;

пояснює суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; основ (гідроксидів Натрію і Кальцію);

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів;

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує значення алотропних перетворень; причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

32

Оксиди неметалічних елементів

33

Кислоти. Кислотні дощі.

Лабораторний дослід 2

Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів.

34

Особливості взаємодії металів з концентрованою сульфатною кислотою.

35

Особливості взаємодії металів з нітратною кислотою.

36

Обчислення кількості речовини, маси, об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів узято в надлишку.

37

Обчислення кількості речовини, маси, об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів узято в надлишку.

38

Узагальнення знань. Розв’язування задач

39

Навчальні проекти

  •  Штучні алмази у техніці. 9. Кислотні дощі.

40

Контрольна робота №3

Тематична оцінка

Тема 4.2. Метали – 10 год

41

Загальна характеристика металів.

42

Фізичні властивості металів на основі їхньої будови.

43

Алюміній: фізичні і хімічні властивості.

44

Залізо: фізичні і хімічні властивості.

45

Застосування металів та їхніх сплавів.

46

Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.

47

Солі, їх поширення в природі. Середні та кислі солі.

48

Солі, їх поширення в природі. Середні та кислі солі.

49

Поняття про жорсткість води та способи її усунення.

Навчальні проекти (підготовка)

  • Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.

50

Самостійна робота з теми : Метали

Тематична оцінка

Тема 4.3. Біологічне значення металічних і неметалічних елементів– 11 год

51

Сучасні

силікатні матеріали.

Лабораторний дослід

Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів.

52

Мінеральні добрива. Поняття про кислотні та лужні ґрунти.

Навчальні проекти (підготовка)

- Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

- Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини.

- Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.

- Властивості і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних елементів, солей амонію.

- Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості.

53

Якісні реакції на деякі йони

Лабораторний дослід 3 - 6

Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію.

54

Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.

55

Захист навчальних проектів

56

Практична робота 1

Якісні реакції

Практична робота 1

57

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

58

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

59

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

60

Практична робота

2. Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами.

Практична робота 2

61

Контрольна робота №4

Тематична оцінка

Тема 5. Хімія і прогрес людства – 9 годин

62

Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій.

. Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Ціннісний компонент

оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

усвідомлює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

популяризує хімічні знання;

критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел;

висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності.

63

Роль хімії у розв’язанні продовольчої, сировинної проблем.

64

Роль хімії у розв’язанні енергетичної, проблеми.

65

Роль хімії у розв’язанні екологічної проблеми.

66

Навчальні проекти

  • Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп.

67

«Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.

68

Навчальні проекти

  • Підготовка есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».

69

Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства

Тематичне оцінювання

70

Повторення вивчено курсу хімії

Підготувала: Зіброва Н.В. учитель біології та хімії Навчально – виховного комплексу «Школа-ліцей інформаційних технологій» №69, м. Маріуполь.

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Ефективні комунікації (soft skills) учителя з батьками»
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн