! В а ж л и в о
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
7
міс.
2
4
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Календарно - тематичне планування з хімії 10 клас за Новим Державним стандартом

Опис документу:
Згідно «Інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

КАЛЕНДАРНО - ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ХІМІЇ у 10-му класі

(відповідно до Програми затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України № 1407 від 23.10.2017 р.)

п/п

Дата проведення

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Приміт.

Повторення (2 ГОД.)

1

Первинний інструктаж з БЖД

ПОВТОРЕННЯ ПОЧАТКОВИХ ПОНЯТЬ ПРО ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. Вуглеводні: алкани, алкени, алкіни. Склад, властивості, застосування.

Знаннєвий компонент

називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22);

розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновміснихсполук.

Діяльнісний компонент

складає

 молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот;

рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).

Ціннісний компонент

обґрунтовує

 застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти;

роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

2

Оксигеновмісн(метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) і нітрогеновмісні (аміноетанова кислота) органічні речовини.

ТЕМА 1. ТЕОРІЯ БУДОВИ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК (3 ГОД.)

3

Класифікація органічних речовин

Знаннєвий компонент

пояснює

суть явища ізомерії;

залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;

наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини;

простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;

характеризуєсуть теорії будови органічних сполук;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

висловлює судження про значення теорії будови органічних сполукдля розвитку органічної хімії;

робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови

Навчальні проекти

1. Ізомери у природі.

2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3. 3D-моделі молекул органічних сполук.

Демонстрації

1. Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування).

4

Теорія будови органічних сполук. Явище ізомерії.

Навчальні проекти

1. Ізомери у природі.

2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3. 3D-моделі молекул органічних сполук.

Демонстрації

2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).

5

Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний. Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Підприємливість і фінансова грамотність.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів

ТЕМА 2. ВУГЛЕВОДНІ (15 ГОД.)

6

Класифікація вуглеводнів.

Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Знаннєвий компонент

називає

алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою;

загальні формули алканів, алкенів, алкінів;

фізичні властивості бензену;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;

розпізнає структурні ізомери певної речовини;

наводить приклади

насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів;

структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.

Діяльнісний компонент

розрізняєвуглеводні різних гомологічних рядів;

складає

на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду;

молекулярну і структурну формули бензену;

структурні формули алканів, алкенів і алкінів;

структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки;

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);

класифікує

вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;

характеризує

хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;

установлює

зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля;

взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;

дотримується

правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті;

розв’язує задачі

на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;

масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;

усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

оцінює

пожежну небезпечність вуглеводнів;

екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних;

висловлює судженняпро значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

7

Фізичні та хімічні властивості алканів.

Демонстрації

3. Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот.

8

Одержання та використання алканів

9

Алкени й алкіни. Загальна та молекулярні формули алкенів, алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

10

Хімічні властивості етену та етину.

11

Одержання алкенів та алкінів.

12

Розв’язування розрахункових задач

Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

13

Розв’язування розрахункових задач

Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

Проміжне оцінювання. СР.

ТО 1

14

Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

15

Хімічні властивості бензену.

16

Методи одержання бензену. Застосування бензену та ароматичних сполук

17

Природні джерела вуглеводнів

Навчальні проекти

4. Октанове число та якість бензину.

5.  Цетанове число дизельного палива.

6. Ароматичні сполуки навколо нас.

7. Смог як хімічне явище.

8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9. Біогаз.

10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.

18

Узагальнення та повторення теми Вуглеводні.

Захист навчальних проектів

4. Октанове число та якість бензину.

5.  Цетанове число дизельного палива.

6. Ароматичні сполуки навколо нас.

7. Смог як хімічне явище.

8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9. Біогаз.

10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.

19

Генетичний зв'язок між вуглеводнями. Узагальнення та повторення теми Вуглеводні

20

Контрольна робота № 1 з теми «Вуглеводні».

ТО 2

ТЕМА 3. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (19 ГОД.)

21

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Насичені одноатомні спирти. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів

Знаннєвий компонент

називає

загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів;

за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;

пояснює

вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновміснихорганічних сполук;

водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновміснихорганічних сполук;

наводить приклади

спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви;

поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.

Діяльнісний компонент

розрізняє

насичені й ненасичені жири;

моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;

класифікує

оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;

складає

молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;

порівнює

будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози;

хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;

характеризує

хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;

способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;

прогнозує

хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;

генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;

виявляє

наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами;

обчислює

за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;

розв’язує

експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки

щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;

усвідомлює

взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;

необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;

висловлює судження

щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля;

розв’язує проблему

власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;

оцінює

біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини;

раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин;

безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.

22

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.

Демонстрації

4. Окиснення етанолу до етаналю.

23

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

24

Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

25

Альдегіди: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості. Номенклатура.

26

Хімічні властивості етаналю, його одержання.

Демонстрації

5. Окиснення метаналю (етаналю)амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).

6. Окиснення метаналю(етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).

27

Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна група.

28

Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації. Одержання етанової кислоти.

Інструктаж з БЖД

ЛД №1

Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.

29

Одержання та використання етанової кислоти, визначення кислот. Розв’язування розрахункових задач

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

30

Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.

Демонстрації

7. Ознайомлення зі зразками естерів.

31

Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

Демонстрації

8. Відношення жирів до води та органічних розчинників.

9.Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).

32

Узагальнення знань з теми »Спирти, фенол, альдегіди, крбонові кислоти, естери, жири».

33

Контрольна робота № 2 з теми: »Спирти, фенол, альдегіди, крбонові кислоти, естери, жири».

ТО 3

34

Вуглеводи.Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі.

35

Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози. Способи одержання глюкози.

Інструктаж з БЖД

ЛД №2  Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.

Демонстрації

10. Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності реагентів – віртуально).

36

Сахароза: молекулярні формули, гідроліз.

37

Крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз.

38

Узагальнення знань з теми : «Жири» та «Вуглеводи». Захист навчальних проектів

11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.

15. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

16. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.

17. Етери та естери в косметиці.

18. Біодизельне пальне.

39

ПР № 1. Розв’язування експериментальних задач.

ТО 4

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Одержання етанолу, етаналю.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.

Підприємливість і фінансова грамотність .

Одержання етанолу, етаналю.

Реакція естерифікації.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

ТЕМА 4. НІТРОГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (8 ГОД.)

40

Насичені й ароматичні аміни: склад і будова молекули, назва найпростішої за складом сполуки. Будова аміногрупи.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот;

пояснює структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот; зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид;

наводить приклади амінів, амінокислот, білків.

Діяльнісний компонент

розрізняє насичені й ароматичні аміни;

складає молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);

класифікує нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами;

прогнозує хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;

характеризує хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;

висловлює судження про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

оцінює біологічне значення амінокислот і білків;

розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про білки;

робить висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.

41

Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метанаміну.

42

Хімічні властивості аніліну. Одержання аніліну.

Демонстрації

11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).

12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально).

43

Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули. Номенклатура

44

Амінокислоти. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

Навчальні проекти

19. Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

20. Анілін – основа для виробництва барвників.

21. Синтез білків.

22.  Збалансоване харчування – запорука здорового життя.

23. Виведення плям органічного походження.

45

Білки як високомолекулярні сполуки.

46

Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій). Біологічні функції білків.

Демонстрація.

ЛД №3 «Біуретова реакція»

ЛД № 4 «Ксантопротеїнова реакція.»

47

Контрольна робота № 3 з теми: НІТРОГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

ТО 5

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання аніліну.

ТЕМА 5. СИНТЕТИЧНІ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ РЕЧОВИНИ

І ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ НА ЇХ ОСНОВІ (4 ГОД.)

48

Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації. Пластмаси.

Знаннєвий компонент

пояснює суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів;

наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.

Діяльнісний компонент

розрізняє реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;

описує властивості полімерних матеріалів;

порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Ціннісний компонент

обґрунтовує значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.

Демонстрації

13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон

49

Синтетичні високомолекулярні речовини. Пластмаси. Каучуки, гума.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Навчальні проекти

25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

Демонстрації

13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон

50

Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування.

51

Захист навчальних проектів

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.Захист навчальних проектів.

25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

Навчальні проекти

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Громадянська відповідальність.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Підприємливість і фінансова грамотність

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання

ТЕМА 6. БАГАТОМАНІТНІСТЬ ТА ЗВ’ЯЗКИ МІЖ КЛАСАМИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН (3 ГОД.)

52

Взаємозв’язок між класами органічних речовин.

Знаннєвий компонент

пояснює

причини багатоманітності органічних речовин;

наводить приклади

гомологів та ізомерів;

сполук із простими і кратними зв’язками;

сполук з різними характеристичними (функціональними) групами;

природних та синтетичних біологічно активних речовин.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;

складає

рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;

досліджує

наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;

установлює

зв’язки між класами органічних сполук;

використовує

знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;

оцінює

значення біологічно активних речовин для організму людини;

популяризує

хімічні знання;

усвідомлює

право на власний вибір і прийняття рішення;

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

обґрунтовує

значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

робить висновки

про важливість знань про органічні сполуки.

53

Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).

54

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної проблем, продовольчої проблеми, створенні нових матеріалів.

Навчальні проекти

30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.

31. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Біологічно активні речовини.

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів

Контрольні роботи- 3 Практичних робіт - 1 Навчальних проектів -31

Тематичні атестації- 5 Лабораторні дослідження - 4


Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись