Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Арттерапія для внутрішньо переміщених дітей за методикою «Моя тварина-захисник»
»
Взяти участь Всі події

Формування ключевих компетентностей учнів на уроках хімії в контексті концептуальних засад реформування освіти «Нова українська школа»

Хімія

Для кого: 7 Клас

28.01.2022

105

8

0

Опис документу:

При викладанні хімії вчитель може оператися з життєвого досвіду школярів, вказуючи на роль хімії в житті людини доцільно скористатися історичними фактами, тісний зв’язок хімії з життям, може здійснюватися і через використання творів літератури та мистецтва. Важливою складовою життєвої та соціальної компетентності людини є вміння сприймати та критично оцінювати інформацію реклами, етикетки засобу побутової хімії чи продукту харчування. Робота по формуванні предметних компетентностей з хімії продовжується в позаурочний час під час походів та екскурсій, під час безпосереднього контакту дітей з природою.
Хімія – наука, створена людьми і заради людей. Необхідно звузити розрив між хімією та реаліями повсякденного життя, зробити хімічні знання особистісно значимими для кожного учня.
Це дозволить в умовах нової школи виховувати компетентну особистість, яка не лише володіє знаннями, а й уміє адекватно діяти у складних ситуаціях.

Перегляд
матеріалу
Отримати код















Формування ключевих компетентностей

учнів на уроках хімії в контексті

концептуальних засад реформування

освіти «Нова українська школа»

















Литвиненко С.О.

Вчитель хімії вищої категорії

ЗЗСО I-III ступенів с.Ковалівка Шрамківської сільської ради

Золотоніського району

Черкаської області








У період переходу до дванадцятирічної школи надзвичайно гостро постає питання вдосконалення освіти, її відповідності світовим та європейським освітнім закладам.
У світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно-зорієнтований та компетентісний підходи, причому останній тісно пов’язаний з двома попередніми, оскільки компетентісний підхід стосується особистості учня і може бути реалізований і перевірений тільки в процесі виконання учнем певного комплексу дій.
впровадження компетентнісного підходу при викладанні хімії дозволить розв’язати ряд проблем. Такими проблемами на нашу думку є:

 певна розмежованість в свідомості учня навчального предмета та реальної дійсності;

- створення у суспільній свідомості негативного ставлення до хімії, яку звинувачують у всіх екологічних негараздах: «Для нашого суспільства характерною є тотальна хемофобія та кричуща хімічна безграмотність як у побутових, так і в професійних питаннях» ;

- недостатній рівень прикладних хімічних знань населення, який загрожує   безпеці життєдіяльності, адже кожен з нас в повсякденному житті використовує різноманітні речовини та хімічні явища;

- необхідність орієнтуватися у все зростаючому потоці хімічної інформації, а якщо це рекламна інформація, вміння її критично осмислювати.

Нова освіта відкриває можливості пов’язати процес навчання з потребами часу та суспільства.
Компетентнісна освіта базується на філософії успіху, успішність у житті, у професійній діяльності є сьогодні очікуваним результатом і критерієм якості освіти.

Саме компетентності, на думку багатьох зарубіжних експертів, є тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня, випускника до життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті суспільства.
Компетентність – вміння адекватно діяти у відповідних обставинах, застосовуючи знання і беручи на себе відповідальність за власну діяльність, можливість встановлення зв’язку між знаннями і ситуацією, здатність знайти відповідні знання і способи діяльності, придатні для розв’язання проблеми.

Безумовно, що від рівня сформованості компетентностей залежить чи буде людина готовою до вимог життя, чи буде успішною, чи досягне тих вершин, яких спроможна досягти.
Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, вироблення умінь і навичок, за період навчання він має засвоїти багато фактичного матеріалу. Натомість школа сьогодні недостатньо навчає школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити.
Вивчення хімії розвиває логічне мислення, уміння аналізувати й узагальнювати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки, створює основу осмислення екологічних і суспільних проблем, формування оцінок і цінностей, почуття відповідальності і поваги до природи, суспільства, інших людей, уміння бачити й оцінювати прямі й опосередковані наслідки своїх рішень і своєї діяльності, навички співробітництва. Ці ключові компетентності формуються в учнів протягом вивчення курсу хімії.
Хімія не існує відірвана від реальності, хімічні поняття, закони мають своїм витоком реальність і своєю метою мають дослідження реальності. На нашу думку предметну компетентність з хімії можна розглядати як вміння бачити і застосовувати хімічні знання в реальному житті.
Учні вивчають мову, щоб вміти читати і писати, математику – щоб рахувати, фізику – щоб розуміти явища природи, хімію – щоб не бути сліпими при контакті з речовинами. Можна стверджувати, що лише певна частина суто хімічних знань та вмінь може стати учневі у пригоді в повсякденному житті, тому завдання вчителя навчити грамотно поводитися з речовинами.
Тому
складовими предметної компетентності з хімії можуть бути:

- здатність розрізняти речовини і хімічні явища в навколишньому світі;

- вміння проводити спостереження та досліди хімічного характеру;

- вміння використовувати хімічні знання для розв’язання теоретичних та прикладних проблем, пов’язаних з реальними ситуаціями в світі;

- вміння оцінювати доцільність використання речовин та хімічних явищ для розв’язання індивідуальних та суспільно-значущих завдань;

- вміння безпечно (для себе, оточуючих, довкілля) поводитися з речовинами та хімічними процесами в побуті та на виробництві;

- вміння оперувати хімічними знаннями та їх критично осмислювати;

- розуміння ролі хімії в розвитку суспільства та забезпеченні добробуту людини.

Компетентностей не навчають, їх набувають в процесі власної активної та продуктивної діяльності (причому не тільки навчальної).
Педагогічна діяльність по формуванню компетентностей передбачає:

- ознайомлення учнів з речовинами, з якими людина стикається в повсякденному житті, їх використанням, правилами безпечного поводження з ними, їх впливом на довкілля, роллю в організмі людини;

- посилення практичного спрямування хімічних знань, розв’язання на    уроках практично-значущих ситуацій;

- широке впровадження при викладанні предмету елементів ужиткової хімії;

- якнайповнішу реалізацію дидактичного принципу зв’язку навчання з життям;

- краєзнавчий підхід при вивченні матеріалу;

- роботу за проектними технологіями.

При викладанні хімії вчитель може оператися з життєвого досвіду школярів, вказуючи на роль хімії в житті людини доцільно скористатися історичними фактами, тісний зв’язок  хімії з життям, може здійснюватися і через використання творів літератури та мистецтва. Важливою складовою життєвої та соціальної компетентності людини є вміння сприймати та критично оцінювати інформацію реклами, етикетки засобу побутової хімії чи продукту харчування. Робота по формуванні предметних компетентностей з хімії продовжується в позаурочний час під час походів та екскурсій, під час безпосереднього контакту дітей з природою.
Хімія – наука, створена людьми і заради людей. Необхідно звузити розрив між хімією та реаліями повсякденного життя, зробити хімічні знання особистісно значимими для кожного учня.
Це дозволить в умовах нової школи виховувати компетентну особистість, яка не лише володіє знаннями, а й уміє адекватно діяти у складних ситуаціях,




















Компетентнісно - орієнтовані завдання з хімії


«Учень, що напханий знаннями, але не вміє їх використовувати,
нагадує фаршировану рибу, яка не може плавати»

(акад. О.Л. Мінц)


Тема «Кисень» (7 клас)

  1. Скраплені гази (наприклад, рідкий кисень за температури близько -196 С) зберігають у спеціальних ємкостях – посудинах Дьюара. Вони складаються з двох ємкостей: менша посудина закріплена всередині більшої, а з простору між ними підкачано повітря. Після заповнення скрапленим газом посудину Дьюара прикривають кришкою, але не щільно, оскільки посудина може вибухнути. Чому?

А. усі скраплені гази вибухають при контакті з повітрям

Б. щільно закрита кришка при охолоджені сильно розширюється і розриває посудину

В. скраплений газ охолоджує посудину Дьюара, через що посудина сильно стискається

Г. газ усередині поступово випаровується, унаслідок чого підвищується тиск усередині

Д. із щільно закритою кришкою сильно збільшується об’єм простору всередині зовнішньої посудини


  1. До складу повітря входить близько 15 різних газуватих речовин. Утім основних компонентів два – азот і кисень, що їхній вміст біля поверхні Землі практично однаковий у будь-якій точці планети. Щільність правильність тверджень, які пояснюють таку сталість.

  1. Хоча кисень постійно витрачається на горіння і дихання, він у великих кількостях виділяється зеленими рослинами в процесі фотосинтезу.

  2. Азот витрачається у незначних кількостях

  3. Більшість поверхні землі вкрита водою, яка поглинає надлишок азоту й кисню або поповнює їхні витрати

А. усі твердження правильні

Б. правильні тільки I й II

В. правильні тільки I й III

Г. правильні тільки II й III
Д. всі твердження неправильні

  1. Уявіть, що ви опинилися на Марсі, чия атмосфера на 95% складається з вуглекислого газу. Чи змогли б ви запалити там парафінову свічку?

А. так, тому що парафін може горіти навіть у вуглекислому газі

Б. так, тому що вуглекислий газ не гасить полум’я

В. ні, тому що парафін руйнується у вуглекислому газі

Г. ні, тому що вуглекислий газ не підтримує горіння

Д. ні, тому що вуглекислий газ сам може горіти


  1. Кисень – сильний окисник, взаємодіє з 86 елементами, не реагує з золотом, платиною і інертними газами. Для розвитку активної реакції кисню з більшість простих і складних речовин потрібне нагрівання. Яка речовина, що входить до складу живих організмів, здатна реагувати з киснем уже за кімнатної температури?

А. слина

Б. сльози

В. гемоглобін крові

Г. жовч


  1. Масова частка кисню в воді (89%) значно більша, ніж в повітрі (23%). Чому людина не може використовувати для дихання воду?

А. в воді, крім кисню, міститься водень

Б. вода має дуже велику теплоємність

В. кисень в воді знаходиться в хімічно зв’язаній формі

Г. вода рідка

6. Чому різьбу ємності зі зжатим киснем не можна змазувати мастилом?

А. кисень розчиняється в мастилі

Б. кисень буде забруднюватися парами мастила

В. тому, що кисень знаходиться в ємностях під тиском

Г. мастило реагує зі зжатим киснем з вибухом.


7. Якщо в домашніх умовах у трубі загорілася сажа, пожежники радять почати палити в пічці сірку. Сірка під час горіння утворює важкий газ, який не підтримує горіння. Важкий газ заповнює димарі, і вогонь, сам собою згасне.

Завдання:

1) записати рівняння горіння сірки з утворення сульфур (IV)оксиду

2) визначити відносну молекулярну масу

3) пояснити загаснення вогню, якщо відносна молекулярна маса повітря дорівнює 29.

8. Два товариші побудували поруч однакові будинки. Узимку в одного завжди було тепло і затишно, а інший ніяк не міг зігрітися, хоча спалювали однакову кількість палива. Оцініть правильність тверджень, які пояснюють причину цього.

I. Витяжні труби в обох будинках однакові

II. витяжна труба в першому будинку вища, а в другому нижча

III. витяжна труба в першому будинку нижча, а в другому вища

А. усі твердження правильні

Б. правильні тільки I й III

В. правильні тільки II й III

Г. правильне тільки III
Д. усі твердження неправильні

9. У романі Ж.Верна «Таємничий острів» Сайрес Сміт узяв два випуклих скла від кишенькового годинника, налив води, склав їх і заліпив краї глиною. Скориставшись цим склом, він направив сонячний промінь на сухий мох, і мох почав горіти. Поясніть чому.

10. У сосновому лісі відпочивала група туристів. Після того, як вони залишили галявину, після них залишилася ніким не помічена скляна пляшка. Чи може загрітися ліс у суху літню погоду від випадково залишеної скляної пляшки?

11. У підручнику з біології учні прочитали, що процеси окиснення в нашому організмі відбуваються завдяки кисню. Кисень переноситься до всіх органів білком гемоглобіном, що міститься у крові. Склад повітря, що ми вдихаємо:

w(O2)=21 %; w (CO2)=0,03 %; w(N2)=78,97 %

Склад повітря, яке ми видихаємо:

w(O2)=16 %; w(CO2)=5,03 %; w (N2)=78,97 %

Чому артеріальна кров має яскраво-червоний колір, а венозна кров – вишнево-червоний колір?

12. Чому, щоби загасити вугілля, яке горить, його заливають великою кількістю води? Чому воно ще більше буде розгорятися, якщо його тільки побризкати водою?

Відповідь. За високої температури (1200 С)вугілля починає реагувати з водою

t °,C
С + H2О CO+ H2 -Q
Продукти реакції СО і H2 є горючими газами, які починають горіти. Велика кількість води знижує температуру, вугілля охолоджується нижче температури займання й перестає горіти. Шапка водяних парів робить неможливим доступ кисню до вугілля.



13. Для доказу хімічного складу одного дорогоцінного каміння відомий хімік А.Лавуаз´є провів наступний дослід. Він помістив це каміння у скляну посудину, заповнену киснем. Посудину герметично закрив і направив на неї з допомогою величезної лінзи сонячні промені. Каміння швидко зникло, а в посудині окрім кисню він знайшов вуглекислий газ. Відмітьте, склад якого каміння у такий спосіб довів Лавуаз´є.

А. Алмазу

Б. Ізумруду

В. Рубіну

Г. Кришталю

Д. Малахіту

За допомогою додаткових джерел встановіть формули поданих речовин.

14. Речовини, які легко займаються і мають низьку температуру самозаймання, називаються легкозаймистими. Наприклад, cолома, фосфор, папір. Із запропонованих речовин виберіть ті, якими можна припинити горіння:

А. пісок

Б. вода

В. пиво

Г. піна.

15. Що сталося б, якби кількість кисню в атмосфері збільшилася до 30% або поступово зменшилася?

16. Якщо у побутовому приладі спостерігається високе полум’я, молочно-жовте, з великою кількістю кіптяви. Про що це свідчить.

А. кисню в повітрі достатньо

Б. кисню в повітрі не достатньо

В. кисень в повітрі відсутній.


17. У наш час господарки обов’язково мають на кухні витяжний пристрій або очисник повітря. Чому ви віддаєте перевагу з екологічної точки зору?. (Очиснику повітря, бо фільтр поглинає отруйні речовини. А під час вентиляції отруйні речовини, що утворюються внаслідок спалювання газу і приготування їжі, потрапляють в атмосферу, забруднюють її).

18. Прослухайте уривок з твору Ж.Верна «Експеримент доктора Окса»: « Сімдесят дев’ять частин Нітрогену, двадцять одна частина Оксигену, карбонова кислота та водяні пари в наявних частинах».

Завдання:

  1. Що обговорював доктор Окс зі своїм асистентом?

  2. Знайдіть помилки в наведеному уривку

  3. Які ще речовини не були названі?

  4. Дана речовина – складна чи суміш?

  5. Пояснити необхідність даної речовини для живих організмів.






















Тема «Вода» (7 клас)


  1. Воду часто використовують для гасіння пожеж. Утім, деякі речовини водою гасити просто небезпечно. Чому не можна гасити водою палаючі нафту чи бензин?

А. нафта реагує з водою з виділенням газів

Б. при змішування нафти з водою виділяється велика кількість теплоти

В. нафта плаває на поверхні води й продовжує горіти

Г. вода при контакті з нафтою сама починає горіти

Д. вода розкладається й виділяє кисень, який підтримує горіння

2. Підвищення температури поверхневих вод морів і океанів може призводити до загибелі риби та інших морських мешканців. З чим це пов’язано?

А. підвищена температура призводить до збільшення концентрації вуглекислого газу ядуху риб

Б. при підвищенні температури вода стає каламутною, унаслідок чого зябра риб забиваються

В. розчинність кисню у воді при підвищенні температури знижується й рибам стає нічим дихати

Г. уміст солей у воді при підвищенні температури збільшується, й риба засолюється

Д. при підвищенні температури зменшується густина води й риби не можуть плавати.

Примітка: дане завдання можна використати при вивчені теми «Розчини» в 9 класі

3. Морська вода через високий вміст солей непридатна для життя. Але унаслідок браку пісної води у багатьох країнах почали здійснювати опріснення морської. Укажіть метод, що з його допомогою можна видалити з води солі.

А. дія магнітом

Б. відстоювання

В. перегонка

Г. фільтрування

Д. центрифугування

4. На городі ваша сім’я зібрала хороших врожай на зиму огірків. Щоби зробити запаси на зиму мама вирішила засолити огірки. Для цього їй потрібно приготувати розчин для засолювання. Розрахуйте масу солі і води, які необхідні для приготування 500 г 7% розчину кухонної солі.

Для засолювання огірків використовують розчин натрій хлориду з масовою часткою 7%. Саме такий розчин в достатній мірі пригнічує життєдіяльність хвороботворних мікробів і цвілевого гриба і в той же час перешкоджає процесам молочнокислого бродіння. Молочна кислота, яка утворюється є хорошим консерватором, який зберігає овочі взимку.

Завдання:

  1. Розрахувати і вказати масу солі

Відповідь: m(солі) = w × m розчину = 500г × 0,07 = 35 г

  1. Розрахувати і вказати масу води

Відповідь: m (H2O) = 500г – 35 г = 465г


  1. Написати формулу кухонної солі, яка складається з одного атома натрію і одного атома хлору.


5. Чому в акваріум не можна наливати кип’ячену воду?

Відповідь: під час кип’ятіння води зменшується розчинні газів дійні , що містяться в ній у тому числі кисню. Вміст кисню в ній різко зменшується, риба в такій воді гине.


  1. Ви вирушили у похід, і місцеві джерела води вас непокоять. Виберіть прості і надійні засоби, які захистять вас:

А. відстояти воду

Б. прокип’ятити воду

В. профільтрувати воду

Г. вкинути у воду активоване вугілля


  1. Промислові підприємства забруднюють повітря, яке містить такі отруйні речовини, як NO,NO2, SO2, SO2, отримуючи кислоти.

Завдання:

  1. запишіть реакції сполучення з водою з утворенням кислот

  2. яке природне явище характеризує цей процес і чим воно небезпечне для довкілля?

  3. які рослини здатні очищати повітря?

  1. Надай допомогу мамі в приготуванні розсолу для консервування м’яса.

Речовини: NaCl, яйце, вода.

  1. Наповніть склянку водою до половини. За допомогою столової ложки обережно покладіть у склянку яйце.

Результат: яйце опуститься на дно склянки

  1. Вийміть яйце із води, насипте у воду 10 чайних ложок NaCl, розмішайте до повного розчинення й одержите розчин солі.

  2. Знову занурте яйце в склянку.

Результат: яйце випливе на поверхню.

  1. Дуже повільно доливайте до склянки прісної води.

  2. Припиніть доливати, коли яйце почне тонути.

Результат: яйце знаходиться в середині склянки, ніби підвішене.

Розчин готовий. Яйце щільніше за воду, тому воно тоне. Але солона вода щільніша за прісну, тому яйце спливає на верх. Яйце зупинилось посередині густина яйця більша, ніж у прісної води, і менша, ніж у солоної. Прісна вода розмістилася шаром над солоною.


  1. Визначне масову частку солі в розчині, в одній склянці якого (200 г) міститься п’ять чайних ложок кухонної солі (маса солі в одній ложці дорівнює 10 г). Даний розчин використовують для продовження «життя» емальованому посуду.


  1. Щоб надати срібним виробам привабливого виду, необхідно їх помити у содовому розчині, який має такий склад: 1 л гарячої води та 50 г питної соди. Визначте масову частку розчиненої речовини.


11.Кухонна сіль має антисептичні властивості, хоча вони досить слабкі, але в 10-15% розчині розвиток гнильних бактерій припиняється.

Обчислити масу солі і води, необхідних для приготування розчину масою 100 г із масовою часткою солі 15 %.

12.Навесні, коли цвітуть плодово-ягідні культури бувають заморозки. Щоб не дати загинути квіточкам і мати в майбутньому ягоди і плоди, потрібно…

А. прикрити грунт піском

Б. сильно полити рослини

В. висушити грунт під рослинами

Г. розкласти під рослини гній

Д. провести обкурювання.










7 клас «Початкові хімічні поняття»


  1. Порожнина між мантією та тілом перлівниць заповнена рідиною. Вона містить ті ж самі хімічні елементи, що містяться також і в крові перлівниці. Натрій, Калій, Кальцій, Магній, Манган, Купрум, Хлор, Сульфур, Фосфор.

Завдання:

1. напишіть хімічні символи цих елементів

2. визначте їх атомні маси та розташуйте в порядку їх збільшення

3. розподіліть хімічні елементи на метали та неметали.


  1. Знайти в уривку з роману А.Конан Дайла «Маракотова безводня» хімічну помилку.

« Можу тільки заявити, що бачив власними очима й куштував на смак різні хімічні елементи в рідкому, газуватому стані, які вводили в апарат й обробляли там теплом тиском, електричним струмом, у результаті чого машини виробляли борошно, чай, каву, вино й багато інших продуктів харчування».


  1. Для повноцінного живлення рослин, тварин і людей потрібно, щонайменше 12 елементів: вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, сірка, калій, натрій, хлор, кальцій, магній та залізо.

Завдання:

  1. записати назви хімічних елементів символами

  2. визначити їх відносні атомні маси та розташувати в порядку їх зменшення

  3. розподілити їх за періодами


  1. Речовини мають багато властивостей, які можна виміряти, визначити, побачити. До властивостей речовин належать також їх дія на організм. Яких правил треба дотримуватись, щоб не нашкодити безпеки організму? Вибрати правильні твердження.


А. речовини не треба пробувати на смак

Б. скуштувати речовини на смак

В. глибо вдихнути запах речовини, щоб визначити її

Г. нанести речовину на шкіру

Д. щоб перевірити запах реактиву, спрямуйте рухами руки повітря над посудиною у напрямку до себе.


  1. рідина з різким запахом, використовується для консервування овочів, заправки салатів. Без неї не обійдемося в разі опіків лугами для її нейтралізації. Молекула складається з двох атомів Карбону, чотирьох атомів Гідрогену та двох атомів Оксигену.

Завдання:

  1. Скласти формулу речовини

  2. За Інтернет джерелами визначити її назву

  3. Обчислити відносну молекулярну масу даної речовини

  4. Визначити масові частини хімічних елементів у речовині

  5. Встановити співвідношення хімічних елементів у речовині


  1. Попелюшка вирішила пересадити кімнатні рослини. Для цього вона приготувала суміш: 400 г ґрунту зі 100 г річного піску. Якою є масова частка (%) річного піску в суміші?






Література

1. Бабенко О. М. Предметні компетенції з хімії як складова ключових компетенцій особистості // Біологія і хімія в шк. – 2005. – №5. – С. 41-43.
2. Василега М.Д. Цікава хімія.-К.:Радянська школа, 1989
3. Григорович О.В. Хімія: підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. Закл./ О.В.Григорович.-Х.:Вид-во «Ранок», 2015
4.Ковальова В.Д. Усі уроки хімії. 7клас/В.Д. Ковальова-Х.:Вид. група «Основа», 2015
5. Овчарук О. В. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні // Рекомендації з освітньої політики. – К., 2003. – С. 13-43.
6. Ольгин О.М. Опыты без взрывов/О.М.Ольгин-2-е узд.;переработ.-М.:Химия, 1986
7. Позакласні заходи з хімії. Випуск 2/ Упоряд. К.М.Задорожний.-К.:Вид. група «Основа», 2006
8. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 7-9, 2014



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.