Анотація: у статті розкрито роль ігрової діяльності як потужного інноваційного засобу формування пізнавальної мотивації, самостійності та творчої активності молодших школярів у контексті реалізації Концепції Нової української школи. Гра розглядається як педагогічна технологія, що поєднує навчання, розвиток і виховання, створює емоційно насичене середовище, у якому знання засвоюються через дію, відкриття та співпрацю. Акцентовано увагу на застосуванні сучасних ігрових методик — цифрових ігор, квестів, STEM- та STREAM-підходів, гейміфікації, рольових моделей, дидактичних ігор із використанням елементів доповненої реальності. Окреслено функції гри як каталізатора мислення, засобу розвитку креативності та інструмента формування навчальної автономії дитини. Показано, що ігрова діяльність у НУШ стає не лише інструментом навчання, а культурно-смисловим простором, у якому дитина відкриває себе, пізнає світ і навчається взаємодіяти з іншими.

