Конструктор уроків
1
Тема уроку: Значення страв з мяса в харчуванні
1. Значення м'ясних страв у харчуванні
2. Класифікація мясних страв
3. Процеси, що відбуваються в м'ясі при тепловій обробці
1. Значення м'ясних страв у харчуванні
В Україні готують надзвичайно широкий асортимент гарячих м'ясних страв. Для приготування їх використовують свинину, телятину, яловичину, баранину, субпродукти. Проте серед цих видів м'яса віддають перевагу свинині.
М'ясні гарячі страви — важливе джерело повноцінних білків, жирів, мінеральних і екстрактивних речовин, вітамінів А та групи В. Амінокислотний склад білків м'язових волокон близький до оптимального, коефіцієнт засвоєння їх дуже високий (97 %).
Жири підвищують калорійність страв, а також є джерелом енергії.
Екстрактивні речовини надають стравам своєрідного приємного смаку й аромату, сприяють виділенню травних соків, збуджують апетит і поліпшують засвоюваність їжі.
В українській кухні м'ясо поєднують з овочами, які використовують як гарнір або тушкують разом з ними, завдяки чому мінеральний склад м'ясних страв збагачується лужними сполуками, досягається оптимальне співвідношення кальцію і фосфору, підвищується вітамінна активність.
Гарніри з круп і макаронних виробів збагачують м'ясні страви вуглеводами, вітамінами і мінеральними речовинами. Більшість м'ясних страв подають з різноманітними соусами (з хріну, гірчиці, грибів, цибулі, часнику, м'яти, щавлю, чорносливу), які поліпшують їх смак і зовнішній вигляд
2. Класифікація мясних страв
Теплова обробка – один з основних технологічних процесів переробки м’яса, в результаті якого сировина і м’ясопродукти зазнають складних фізико-хімічних, структурно-механічних та інших змін, пов’язаних з поверхневим чи об’ємним проникненням теплоти в продукт.
Мета теплової обробки:
§ підготовка сировини до подальшого технологічного оброблення;
§ доведення продукту до стану готовності до вживання у їжу;
§ запобігання чи знищення розвитку мікрофлори у готовому продукті або при його зберіганні;
§ виділення із сировини складових компонентів;
§ зміна структурного стану продукту.
При тепловій обробці м’яса і м’ясопродуктів відбуваються:
1. розм’якшення продукту,
2. зміни форми, об’єму, маси, кольору, харчової цінності,
3. зміни структурно-механічних характеристик,
4. формування смаку та аромату.
3. Процеси, що відбуваються в м'ясі при тепловій обробці
У процесі теплової обробки м'яса білки, жири, мінеральні речовини зазнають складних змін. Повноцінні білки м'язових волокон при нагріванні зсідаються і витискують рідину, яка міститься в них, разом з розчиненими в ній речовинами. При цьому м'язові волокна ущільнюються, втрачають здатність вбирати воду, маса м'яса зменшується.
Сполучна тканина м'яса складається з неповноцінних білків колагену й еластину. Колаген під дією тепла і при достатній кількості вологи перетворюється на глютин, який розчиняється у гарячій воді.
М'ясо вважається готовим при перетворенні 45 % колагену на глютин. При цьому зв'язок між колагеновими волокнами послаблюється і м'ясо розм'якшується. Тривалість розм'якшення залежить від кількості колагену і його стійкості до дії тепла. На стійкість колагену впливають різні фактори: порода, вік, угодованість, стать тварин тощо. Частини м'яса, які містять нестійкий колаген, розм'якшуються за 10-15 хв, стійкий — за 2-3 год. Процес переходу колагену в глютин починається при температурі понад 50 °С і особливо швидко відбувається при температурі вище 100 °С.
При смаженні м'ясо, що містить стійкий колаген, залишається твердим, оскільки волога з нього випаровується швидше, ніж відбувається перехід колагену у глютин. Колагенові волокна при цьому стають коротшими наполовину, а шматочки м'яса деформуються. Тому для смаження використовують м'ясо, що містить 311 нестійкий колаген. Перед смаженням шматочки його відбивають, роблять надсічки, перерізують сполучну тканину, щоб запобігти деформації.
М'ясо з великим вмістом колагену використовують для варіння і тушкування. У кислому середовищі перехід колагену відбувається швидше. Тому перед смаженням м'ясо маринують, а в процесі тушкування додають кислі соуси або томатне пюре.
Неповноцінний білок м'яса еластин під час теплової обробки майже не змінюється і не засвоюється організмом людини.
Екстрактивні речовини, мінеральні солі, розчинні білки під час варіння м'яса переходять у відвар. Білки переходять у відвар доти, доки м'ясо не прогріється. Отож солити воду, в якій вариться м'ясо, треба після того, як воно добре прогріється і білки втратять здатність розчинятися.
При смаженні з поверхні м'яса волога частково випаровується, а частково переміщується в глиб виробів. Вироби слід смажити на добре розігрітій з жиром сковороді при сильному нагріванні. При цьому швидко утворюється кірочка, яка запобігає витіканню клітинного соку. Колір рум'яної кірочки зумовлений меланоїдиновими утвореннями, в ній концентруються білки, мінеральні та екстрактивні речовини м'яса, що надають йому особливо приємного смаку й аромату. Червоний колір м'яса залежить від барвника міоглобіну, внаслідок розпаду якого у процесі теплової обробки він змінюється.
•Не с о л і т ь м'ясо до теплової обробки заздалегідь — від цього виділятиметься м'ясний сік, смак і харчова цінність м'яса погіршаться.
Вміст жиру під час теплової обробки зменшується, оскільки при смаженні він витоплюється, а при варінні переходить у бульйон і спливає на поверхню. М'ясні гарячі страви готують у соусному відділенні гарячого цеху. Варять і тушкують м'ясо в казанах, каструлях, сотейниках; смажать на сковородах, листах, електросковородах, жаровнях і на рожнах; запікають на листах, в порціонних сковородах. При цьому використовують такі інструменти й інвентар: лопаточки, кухарську голку, друшляки, сита, шумівки, черпаки, ложки для соусів.
Температура при подаванні готових м'ясних страв повинна бути не нижчою 65 °С.
Подають гарячі м'ясні страви у підігрітих столових мілких тарілках. На них спочатку кладуть гарнір, поряд — м'ясо, яке поливають розтопленим жиром чи соусом або соус подають окремо в соуснику. Гарнір підливою не поливають.
Д\З: 1. Опрацювати та законспектувати конспект
2. Дати відповіді на запитання:
2.1 Обвалка м’яса, це: а) відділення м’яса від кісток б) розбирання м’яса на великошматкові напівфабрикати в) відділення м’яса від сухожилля та плівок
2.2 Як називають витримування м’яса у кислому середовищі: а) маринування б) пасерування в) панірування
2.3. З якого м’яса готують котлету натуральну: а) свинина б) яловичина в) курятина
2.4 Яка температура подавання готових мясних страв
2.5 Які вимоги до подавання мясних страв
Рефлексія від 14 учнів
Сподобався:
Так: 14
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 14
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 13
Так: 1