Конструктор уроків
6
30
22
0
0
0
Ознайомтеся з теорією та виконайте практичні завдання.
1
Медична мікробіологічна лабораторія — це спеціалізований підрозділ закладу охорони здоров’я (або окрема установа), який проводить лабораторні дослідження з метою виявлення, ідентифікації та вивчення мікроорганізмів — збудників інфекційних захворювань людини, а також визначає їх чутливість до антимікробних препаратів і здійснює санітарно-мікробіологічний контроль об’єктів навколишнього середовища.
2
Завдання медичної мікробіологічної лабораторії
Медична мікробіологічна лабораторія виконує комплекс діагностичних, профілактичних, санітарно-мікробіологічних та науково-дослідних завдань, спрямованих на своєчасне виявлення збудників інфекційних хвороб, контроль їх поширення та вдосконалення методів боротьби з інфекціями.
Проводяться з метою:
виявлення збудника, його ДНК/РНК, антигенів або продуктів метаболізму у досліджуваному матеріалі (кров, сеча, харкотиння, кал, пунктат, мазки тощо);
визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків, антимікотиків та інших протимікробних препаратів (антибіотикограма);
виявлення імунної відповіді макроорганізму на проникнення збудника (серологічні реакції, визначення специфічних антитіл класів IgM, IgG, IgA, авідності антитіл тощо);
диференціації збудників, визначення їх виду, серотипу, токсигенності та інших патогенних властивостей.
виявлення бактеріоносіїв і вірусоносіїв патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів серед різних контингентів (працівники харчових підприємств, дитячих закладів, медичний персонал, контактні особи тощо);
скринінгові дослідження з метою раннього виявлення інфекцій, що мають епідеміологічне значення;
контроль ефективності санації носіїв.
Дослідження води (питної, стічної, водойм), харчових продуктів, повітря, змивів з поверхонь, рук персоналу, медичного інструментарію та обладнання з метою:
стеження за циркуляцією патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів;
оцінки санітарно-епідеміологічного стану об’єктів;
запобігання поширенню інфекцій та забезпечення безпеки середовища перебування людини.
вивчення біологічних властивостей збудників інфекційних хвороб, механізмів їх патогенності, стійкості до факторів зовнішнього середовища та протимікробних препаратів;
удосконалення існуючих і розробка нових методів мікробіологічної, молекулярно-генетичної та імунологічної діагностики;
участь у створенні та випробуванні ефективних діагностичних препаратів, вакцин, дезінфекційних засобів і схем терапії;
епідеміологічний моніторинг та аналіз поширення резистентних штамів мікроорганізмів.
Таким чином, медична мікробіологічна лабораторія є ключовою ланкою в системі забезпечення інфекційної безпеки населення, ранньої діагностики, раціональної антимікробної терапії та профілактики інфекційних захворювань.
3
Приміщення мікробіологічної лабораторії за ступенем небезпеки для персоналу поділяють на три зони:
Приміщення, в яких працюють із незараженим (інфекційним) біологічним матеріалом.
Сюди належать:
бокси з передбоксом для роботи з патогенними мікроорганізмами;
кімнати для посівів і виділення чистих культур.
Приміщення, в яких проводять дослідження зі знезараженим біологічним матеріалом.
Кімнати цільового призначення:
серологічна;
люмінесцентна;
біохімічна.
Підготовчі кімнати:
мийна;
стерилізаційна;
препараторська;
лаборантська.
Також до цієї зони належать бокси з передбоксом для санітарно-мікробіологічних досліджень.
Приміщення, в яких не проводять дослідження з біологічним матеріалом.
Сюди відносять:
приміщення для адміністративної роботи;
приміщення для приготування поживних середовищ (з боксом для їх розливу);
туалет, душова, гардеробна для персоналу.
4
Правила поведінки та техніка безпеки в мікробіологічній лабораторії
Режим роботи мікробіологічної лабораторії визначається ступенем небезпечності мікроорганізмів, які можуть перебувати в патологічному матеріалі.
Під час роботи в «заразній» та «умовно-заразній» зонах персонал повинен працювати у спеціальному одязі: халат, шапочка, змінне взуття, гумові рукавички.
У боксі — у стерильному спеціальному одязі: халат, шапочка, маска, бахіли, гумові рукавички.
Забороняється носити взуття з тканини та з відкритим носком.
Робоче місце необхідно постійно утримувати в чистоті та порядку.
На посудинах із культурою мають бути чітко написані: назва культури, реєстраційний номер і дата посіву.
Забороняється переливати бульйонні культури та досліджуваний матеріал з однієї посудини в іншу. Матеріал переносять піпеткою так, щоб не інфікувати горловину посудини.
У разі потрапляння патологічного матеріалу або культури мікроорганізмів на руки чи стіл їх негайно обробляють дезінфекційним розчином.
Відпрацьований заразний матеріал і культури мікроорганізмів знезаражують в автоклаві, заливають дезінфекційним розчином, занурюють у дезінфекційний розчин або спалюють.
У лабораторії не допускаються зайві рухи та сторонні розмови.
Усі маніпуляції проводять таким чином, щоб уникнути утворення аерозолів.
Категорично забороняється пити воду, їсти та палити в приміщеннях лабораторії.
Після закінчення роботи:
поживні середовища з посівами поміщають у термостат;
культури мікроорганізмів ставлять у холодильник і опечатують;
інструменти та прилади повертають на відведені для них місця;
стіл протирають дезінфекційним розчином;
руки обробляють 70 % етиловим спиртом і ретельно миють із милом.
Персонал лабораторії повинен мати щеплення проти тих інфекцій, збудники яких можуть бути присутні в патологічному матеріалі, що досліджується.
5
Під час роботи в боксі медсестра випадково розбила пробірку з культурою патогенного мікроорганізму. Рідина потрапила на стіл і на рукавички.
Опишіть послідовність дій медсестри згідно з правилами техніки безпеки.
6
Складіть короткий перелік обов’язкових дій для медсестри:
Перед початком роботи в «заразній» зоні.
Після закінчення роботи в лабораторії.
Укажіть, який спеціальний одяг вона повинна одягнути в боксі.
Рефлексія від 17 учнів
Сподобався:
Так: 17
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 17
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 17
Так: 0