знати санітарно-показові мікроорганізми, методи оцінки мікробного забруднення середовища та їх значення для профілактики інфекцій у медичній практиці.

Загальні положення

Мікроорганізми поширені у всіх об’єктах навколишнього середовища.
Для оцінки санітарного стану використовують:

загальне мікробне число (ЗМЧ);
колі-індекс;
колі-титр;
наявність санітарно-показових мікроорганізмів.

Мікроорганізми води

Джерела забруднення: стічні води, ґрунт, тварини, людина.

Санітарно-показові мікроорганізми води:

Escherichia coli (кишкова паличка) — показник фекального забруднення;
Ентерококи;
Clostridium perfringens (спори).

Показники якості води:

Показник	Визначення	Норма для питної води (Україна)
Загальне мікробне число (ЗМЧ)	Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів в 1 мл води (при 37 °С)	≤ 100 КУО/мл
Колі-індекс	Кількість кишкових паличок в 1 літрі води	≤ 3
Колі-титр	Найменший об’єм води (в мл), у якому виявляється 1 кишкова паличка	≥ 300 мл

Важливо для медсестри:
Вода з перевищенням ЗМЧ, колі-індексу або зниженим колі-титром небезпечна щодо кишкових інфекцій (дизентерія, черевний тиф, вірусний гепатит А тощо).

Мікроорганізми повітря

Джерела: людина (розмова, кашель, чхання), пил, ґрунт.

Санітарно-показові мікроорганізми повітря:

гемолітичні стрептококи;
стафілококи (особливо S. aureus);
плісняві гриби.

Методи дослідження повітря:

седиментаційний (чашки Петрі з середовищем);
аспіраційний (прилади Кротова, ПАБ тощо).

Орієнтовні норми для приміщень ЛПЗ:

операційна (до роботи): ЗМЧ ≤ 500 КУО/м³, патогенні мікроорганізми відсутні;
після роботи — вищі значення, але без патогенної флори.

Значення для медсестри:
Контроль мікробного забруднення повітря — основа профілактики повітряно-крапельних інфекцій і післяопераційних ускладнень.

Мікроорганізми ґрунту

Джерела: фекалії людей і тварин, трупи, відходи.

Санітарно-показові мікроорганізми ґрунту:

E. coli;
Clostridium perfringens;
термофільні бактерії;
яйця гельмінтів.

Показники:

ЗМЧ ґрунту;
титр кишкової палички;
наявність патогенних клостридій (збудники газової гангрени, правця, ботулізму).

Важливо:
Спори клостридій довго зберігаються в ґрунті → ризик ранової інфекції при забрудненні ран землею.

Мікроорганізми тіла людини

Визначення
Нормальна мікрофлора (мікробіота) — це сукупність мікроорганізмів, які постійно або тимчасово заселяють організм здорової людини і перебувають з ним у стані динамічної рівноваги (симбіозу).

Розрізняють:

Резидентну (постійну) мікрофлору — постійні мешканці біотопу.
Транзиторну (тимчасову) — мікроорганізми, які потрапляють на шкіру/слизові ззовні і швидко зникають.

Основні біотопи людини та їх мікрофлора

Біотоп	Домінуючі мікроорганізми	Кількість (орієнтовно)	Особливості
Шкіра	Staphylococcus epidermidis, дифтероїди, пропіонібактерії, дріжджі Malassezia	10²–10⁶ КУО/см²	Найбільше в пахвових западинах, промежині, міжпальцевих проміжках
Ротова порожнина	Стрептококи (S. salivarius, S. mitis), вейлонели, актиноміцети, бактероїди, фузобактерії	10⁸–10¹⁰ КУО/мл слини	Формується зубний наліт, можливий розвиток карієсу та пародонтиту
Верхні дихальні шляхи	Стафілококи, стрептококи, нейсерії, дифтероїди	10³–10⁶ КУО/мл	Нижні дихальні шляхи у здорових людей практично стерильні
Шлунок	Майже стерильний (кисле середовище), рідко лактобацили, дріжджі	< 10³ КУО/мл	—
Тонка кишка	Лактобацили, ентерококи, біфідобактерії	10³–10⁷ КУО/мл	—
Товста кишка	Біфідобактерії (домінують), бактероїди, лактобацили, кишкова паличка, ентерококи, клостридії	10¹¹–10¹² КУО/г калу	Найбагатший біотоп організму (до 500–1000 видів)
Сечостатева система	У жінок — лактобацили (Lactobacillus crispatus, L. jensenii), у чоловіків — стафілококи, стрептококи	10⁵–10⁸ КУО/мл (вагіна)	Лактобацили створюють кисле середовище (pH 3,8–4,5)

Функції нормальної мікрофлори

Захисна (колонізаційна резистентність) — перешкоджає прикріпленню і розмноженню патогенів (конкуренція за поживні речовини, продукція бактеріоцинів, зміна pH).
Метаболічна — синтез вітамінів (K, групи B), ферментація клітковини, участь у обміні жовчних кислот і холестерину.
Імуностимулююча — «тренує» імунну систему, стимулює продукцію секреторного IgA, дозрівання лімфоїдної тканини.
Детоксикаційна — нейтралізація токсинів і канцерогенів.
Трофічна — постачання енергії епітелію кишечника (масляна кислота тощо).

Дисбактеріоз (дисбіоз)
Порушення якісного і/або кількісного складу нормальної мікрофлори.

Причини:

антибіотики широкого спектра;
імунодефіцити;
хронічні захворювання;
стрес, неправильне харчування;
інвазивні процедури.

Клінічні прояви: діарея, закрепи, метеоризм, кандидоз, часті інфекції, алергічні реакції.

Значення для медичної сестри

Розуміти, що нормальна мікрофлора — важливий захисний бар’єр.
Дотримуватися правил асептики, щоб не заносити транзиторну патогенну флору.
Знати, що безконтрольне застосування антибіотиків призводить до дисбіозу і суперінфекцій.
Контролювати носійство S. aureus (особливо у медичного персоналу).
Пропагувати раціональне використання пробіотиків і пребіотиків після антибіотикотерапії.
Дотримуватися гігієни рук — основний спосіб захисту пацієнта від госпітальної інфекції.

Ключові санітарно-показові мікроорганізми тіла людини

Escherichia coli — показник фекального забруднення.
Staphylococcus aureus — показник повітряно-крапельного і контактного забруднення.
Гемолітичні стрептококи.