Патогенні коки.

Патогенні коки. Загальна характеристика

Коки — кулясті бактерії. Патогенні для людини представники належать переважно до двох родин:

За розташуванням клітин:

• Стафілококи — у вигляді «грона винограду»

• Стрептококи — у вигляді ланцюжків

• Диплококи (менінгококи, гонококи) — попарно (часто у вигляді «кавових зерен»)

  За Грамом:

  • Стафілококи і стрептококи — грампозитивні

  • Менінгококи і гонококи — грамнегативні

«Взяття слизу з зіва і носа та первинний посів на стафілококове носійство»

Підготовка

1. Поставте в штатив 2 пробірки зі стерильними тампонами.

2. Маркуйте: «З» (зів) і «Н» (ніс) + номер аналізу.

3. Підготуйте чашки з ЖСА і КА (розділіть маркером на 2 сектори), пробірку з цукровим бульйоном.

Взяття матеріалу

• Зів: пацієнт сидить проти світла, голова відкинута, рот широко відкритий.
  Лівою рукою притисніть корінь язика шпателем.
  Правою рукою обертальними рухами зберіть матеріал з мигдаликів, дужок, язичка і задньої стінки глотки.
  Не торкайтеся язика, щік і зубів.

• Ніс: введіть тампон у носовий хід, зберіть слиз зі стінок (окремим тампоном).

• Скріпіть пробірки гумовим кільцем.

Первинний посів

1. Тампоном «Н» зробіть зигзагоподібний посів на сектор «Н» чашок ЖСА і КА.

2. Тампоном «З» зробіть посів на сектор «З» тих самих чашок.

3. Тампон «З» опустіть у цукровий бульйон, струсіть 10 хв, відіжміть і вийміть.

4. Поставте чашки і пробірку в термостат (+37 °C).

Транспортування
Пробірки з тампонами покладіть у бікс на серветку з адсорбівного матеріалу. Направлення — окремо в пакеті/папці.

Увага!
Матеріал беруть натще або не раніше ніж через 2–3 год після їжі. Дотримуйтесь правил асептики!

Стафілококи (Staphylococcus)

Морфологія та тинкторіальні властивості
Грампозитивні коки діаметром 0,5–1,5 мкм, розташовуються скупченнями. Нерухомі, спор не утворюють, деякі штами мають капсулу.

Основні види:

• S. aureus (золотистий) — найбільш патогенний

• S. epidermidis — умовно-патогенний

• S. saprophyticus — умовно-патогенний (цистіти у молодих жінок)

Фактори патогенності S. aureus:

• Плазмокоагулаза

• Лецитиназа (лецитовителаза)

• Гемолізини (α, β, γ, δ)

• Ентеротоксини (A–E) — харчові токсикоінфекції

• Ексфоліатини — синдром ошпареної шкіри

• Токсин синдрому токсичного шоку (TSST-1)

• Капсула, білок А, гіалуронідаза, фібринолізин

Епідеміологія
Джерело — хворі та носії. Шляхи передачі: повітряно-крапельний, контактний, через продукти харчування. Часто викликають внутрішньолікарняні інфекції.

Клінічні форми:

• Гнійно-запальні процеси (фурункул, карбункул, абсцес, остеомієліт, пневмонія, сепсис)

• Харчові токсикоінфекції

• Синдром токсичного шоку

• Синдром ошпареної шкіри новонароджених

Лабораторна діагностика (коротко):

1. Посів на ЖСА (селективне + диференціальне) і КА

2. Визначення лецитинази, гемолізу, пігменту

3. Мазок за Грамом

4. Каталазний тест (+), плазмокоагулазний тест

5. Ферментація маніту, антибіотикограма, фаготипування

Менінгококи (Neisseria meningitidis)

Морфологія
Грамнегативні диплококи бобоподібної форми («кавові зерна»), розташовуються всередині лейкоцитів (внутрішньоклітинно). Мають капсулу.

Фактори патогенності:

• Капсула (основний фактор)

• Ендотоксин (ліпоолігосахарид)

• Пілі (адгезія)

• IgA-протеаза

Епідеміологія
Джерело — хворі та носії. Шлях передачі — повітряно-крапельний. Сприйнятливість висока у дітей і молодих людей. Можливі епідемічні спалахи.

Клінічні форми:

• Менінгококовий назофарингіт

• Менінгококцемія (сепсис)

• Гнійний менінгіт

• Менінгоенцефаліт

• Змішані форми

Особливості лабораторної діагностики:

• Матеріал (слиз з носоглотки, кров, ліквор) дуже чутливий до охолодження → транспортують у теплому вигляді (грілки 37–40 °C)

• Посів одразу на сироватково-асцитичний агар або шоколадний агар (СА)

• Ідентифікація за біохімічними властивостями та серогрупами (A, B, C, W, Y тощо)

Стрептококи (Streptococcus)

Морфологія
Грампозитивні коки, розташовуються у вигляді ланцюжків. Нерухомі, спор не утворюють. Багато патогенних видів мають капсулу.

Класифікація:

• За гемолізом на кров’яному агарі: α-гемолітичні (зеленящі), β-гемолітичні, γ-гемолітичні

• За антигенною структурою (класифікація Ленсфілд): групи A, B, C, D, G тощо

Найважливіші патогенні види:

Фактори патогенності S. pyogenes:

• М-білок (головний фактор вірулентності)

• Стрептолізин О і S

• Стрептокіназа

• Гіалуронідаза

• Еритрогенний (пірогенний) токсин — скарлатина

• Стрептодорназа (ДНКаза)

Лабораторна діагностика:

• Посів на кров’яний агар (β-гемоліз для групи А)

• Тест на чутливість до бацитрацину

• Експрес-тести на антиген групи А

• Серологічні реакції (АСЛО) при ревматизмі та гломерулонефриті

• Для пневмокока: проба на оптохін і жовчолізність, реакція набухання капсули

Гонококи (Neisseria gonorrhoeae)

Морфологія
Грамнегативні диплококи бобоподібної форми, розташовуються внутрішньоклітинно в лейкоцитах. Капсули немає.

Фактори патогенності:

• Пілі (адгезія до епітелію)

• Білки зовнішньої мембрани

• IgA-протеаза

• Ендотоксин

• Здатність до антигенної мінливості

Епідеміологія
Джерело — хворий. Основний шлях передачі — статевий. Можлива передача новонародженому під час пологів (бленнорея).

Клінічні форми:

• Гонорея сечостатевих органів (уретрит, цервіцит)

• Гонорейний кон’юнктивіт (бленнорея новонароджених)

• Диссемінована гонококова інфекція (артрит, сепсис)

• Фарингіт, проктит

Лабораторна діагностика:

• Мікроскопія мазків (метиленовий синій + за Грамом) — внутрішньоклітинні грамнегативні диплококи

• Посів на шоколадний агар з антибіотиками

• У жінок матеріал обов’язково беруть з уретри, цервікального каналу та піхви

Порівняльна таблиця патогенних коків

Принципи специфічної профілактики та лікування

Профілактика:

• Стафілококи — стафілококовий анатоксин, бактеріофаги, імуноглобулін (за показаннями)

• Стрептококи групи А — специфічної вакцини немає; важливе своєчасне лікування ангіни

• Пневмококи — кон’юговані та полісахаридні вакцини

• Менінгококи — вакцини проти серогруп A, C, W, Y та серогрупи B

• Гонококи — специфічної вакцини немає; профілактика бленнореї у новонароджених

Лікування:

• Антибіотики з обов’язковим урахуванням антибіотикограми

• Особлива проблема — MRSA (метицилінрезистентні стафілококи) та пеніцилінрезистентні пневмококи

• При стрептококовій інфекції групи А препаратами вибору залишаються пеніциліни

• Використовують також бактеріофаги (стафілококовий) та імунотерапію