Лекція № 16 Тема: " Психотропні засоби пригнічувальної дії: седативні засоби, транквілізатори, нейролептики"

Психотропні лікарські засоби вибірково регулюють психічні функції, передусім емоції, мислення, пам’ять, мотивацію поведінки, психомоторну активність, і призначені для застосування при порушеннях психічних функцій, у тому числі при граничних станах. Ці засоби широко призначають також хворим терапевтичного, хірургічного, онкологічного та інших профілів

Психотропні засоби – це групи засобів, які здатні впливати і змінювати психічний та емоційний стан людини.

Класифікація психотропних препаратів

Седативні засоби

Седативні засоби – це лікарські препарати які діють заспокійливо за рахунок посилення процесів гальмування ЦНС та знижують її реактивність до різних подразників.

Механізм дії – посилення та концентрація процесів гальмування в корі головного мозку, послаблюють процеси збудження у ЦНС.

Фармакологічні ефекти: седативний

спазмолітичний

потенциючий

Класифікація

Застосування: неврози, неврозоподібні стани, підвищена дратливість, безсоння, істерії,

ранні стадії гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, серцево-

судинні неврози, страх, тривога, мігрень, клімактеричний синдром.

Побічна дія: Відчуття втомлюваності, сонливість, зниження фізичної та мозкової працездатності. «Бромізм». Препарати добре всмоктуються у кишківнику, кумулюють, викликають послаблення пам’яти, катаральні явища (нежить, кон’юктивіт, кашель ), шкірний висип.

Профілактика «бромізму» - під час лікування бромідами необхідно стежити за регулярністю випорожнень, дотримуватись особистої гігієни

(регулярний прийом душу, полоскання рота, миття голови), слід збільшити добове споживання натрію хлориду до 10-20г.

Транквілізатори (анксіолітики)

Транквілізатори – це лікарські засоби, які здатні усувати відчуття страху, дратливість, внутрішнє напруження, неспокій і спричинювати відчуття рівноваги, байдужості.

Транквілізатори також сприяють зменшенню рухової активності, розслаблення м’язів, виявляють протисудомну дію, прискорюють засинання, посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС ( засоби для наркозу, анальгетиків, снодійних, етилового спирту).

Механізм дї: вступають у зв’язок зі специфічними бензодіазепіновими рецепторами і чинять гальмівний вплив на підкоркові ділянки головного мозку.

Класифікація

І. За хімічною будовою

1. Похідні бензодіазепіну – фенозепам, сибазон, мезапам, хлозепід, єленіум, тазепам,

нозепам, сигнопам

2. Похідні пропандіолу - мепробамат, мепротан

3. Похідні дифенілметану – атаракс, гідроксизин, амізил, метамізил

4. Похідні різних хімічних груп – тріоксазін, мебікар, адаптол.

ІІ. За тривалістю анксіолітичної дії:

1. Препарати тривалої дії ( 24-48 годин) – діазепам, фенозепам, хлордіазепоксид

2. Препарати середньої тривалості дії ( 6-24 години) - нозепам, лоразепам, алпрозолам

3. Препарати короткої дії ( до 6 годин) - мидозолам

ІІІ. За часом прийому ліків:

1. Денні ( слабкі) – медазепам, рудотель, мебікар, гідазепам, мебікар, триоксазин, триметозін ( менше інших транквілізаторів викликають загальмованість, тому можливо їх приймати у день)

2. Нічні ( великі, сильні) – надають снодійну дію.

Найбільш активними транквілізаторами є похідні бензодіазепіну

Найбільш активний анксіолітик – фенозепам.

Фармакологічні ефекти:

Седативний

Помірний снодійний

Транквілізуючий

Протисудомний

Потенціруючий

Міорелаксантний

Анксіолітичний

Застосування: неврози, неврозоподібні стани, безсоння, усунення небажаного

емоційного напруження перед операцією, премедикація, комбінована

терапія пацієнтів з артеріальною гіпертензією, стенокардією, епілепсією.

Побічні ефекти: сонливість, в’ялість, порушення уваги та координації рухів, загальмованість, нудота,звикання, лікарська залежність

Протипоказання:

1.Не можна вживати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічно та рухової реакції.

2. Протипоказані тривалі курси лікування

3. Підвищення доз.

Нейролептики ( Антипсихотики)

Нейролептики – це лікарські препарати, які застосовуються переважно для лікування хворих на шизофренію і ряд інших психозів, особливо тих, що супроводжуються значним збудженням, афективними реакціями, маренням, галюцинаціями, агресивністю, мають протиблювотні

Марення – це розлад мислення, яке характеризується патологічно помилковими думками, судженнями , які не піддаються переконаннями.

Галюцінації - уявне сприйняття не існуючих на теперішній час предметів та явищ ( слухових, зорових, обоняльних).

Механізм дії: Пригнічення дофамінових рецепторів ЦНС, перешкоджання виділенню медіаторів, вплив на ретикулярну формацію головного мозку.

Класифікація нейролептиків ( антипсихотиків)

1.Похідні фенотіазину - аміназин, тизерцин, етаперазин, трифтазин, сонапакс, модитен,

мажептил.

2.Похідні бутирофенона – дроперидол, галоперидол, галоприл

3.Похідні тіоксантину - хлорпротиксен, труксал, клопіксол

4.Похідні індолу - раунатин, карбідін

5.Препарати літію - контемнол

6.Похідні інших хімічних груп – еглоніл, азалептин, лепонекс.

Фармакологічні ефекти: антипсихотичний

седативний

потенцуючій

гіпотермічний

протиблювотний

Застосовування:

- шизофренія, психози, маніакальні стани ( марення і галюцінація);

- протиблювотні засоби під час хіміотерапії при онкологічних захворюваннях,

важких токсикозах вагітних, променевій хворобі, пухлини мозку;

- нейролептоанальгезія;

- усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту;

- в анестезіології.

Побічні дії:

На ранніх етапах лікуваннями препаратами - паркінсонічний синдром;

На більш пізніх етапах лікування препаратами – дискенезія м’язів обличчя, язику,

кінцівок. Може з’являтися м’язова ригідність, лихорадка, порушення потовиділення, у жінок – синдром аменореї-галактореі, безпліддя, у чоловіків – зниження

лібідо, порушення еякуляції, імпотенції, безпліддя.

Впродовж лікування розвивається апатією, млявістю, сухістю у порожнині рота, дискомфорт у ділянці серця , ортостатична гіпотонія, зміни з боку крові, жовтяниця, фотосенсілізація, судоми.

Гостра інтоксикація – може розвиватися від передозуванні препаратами цієї групи, що проявляється наростаючою сонливістю, яка переходить у кому, нервово-м’язове збудження у судоми, міоз, зниження рефлексів, гіпотонія, гіпотермія, лихоманка.

Допомога – промивання шлунку, вугілля активоване, сольові послаблюючі, сибазон, дифенин - усунення судом, перфузійні розчини, для лікування гіпотонії дофамін чи норадреналін.

Протипоказання – препарати протипоказані при органічних захворюваннях головного мозку, органів кровотворення, нирок, печінки, серцево-судинній патології.

1. Назвіть препаати, які здатні усувати марення та галюцінації. Пясніть до якої фармакологічної групи вони належать т обгрунтуйте застосування засобів цієї групи.

2. Що таке ранквілізатори? Назвіть препарати цієї групи.

3. Які групи препаратів належать до заспокійлевих засобів? Обгрунтуйте мету їх застосування.