Лекція № 27ТЕМА: « Речовини, які впливають функцію органів травлення: Лікарські препарати, що впливають на моторику кишківника»

ПЛАН

1. Лікарські препарати, що впливають на моторику кишківника:

а. Проносні засоби

б. Антидіарейні засоби

1.1. Лікарські препарати, що стимулюють моторику кишечнику

( Проносні засоби )

Це лікарські препарати, які підвищують моторну функцію кишківника, викликають розрідження вмісту кишківника, прискорюють акт дефекації.

І. Проносні засоби , що діють на різні відділи кишечника:

ІІ. Проносні засоби, які поділяються за механізмом дії

1.2. Лікарські препарати, що пригнічують моторику кишечника

Діарея – клінічний прояв багатьох захворювань та інтоксикацій

(дизентерія, холера, туберкульоз, септичні процеси, отруєння миш'яком

та солями важких металів)

При діареї застосовуються:

А. Антибактеріальні засоби

- антибіотики ( ністатин , пімафуцин , полімексин , леворин , левоміцетин)

- сульфаніламідні засоби – фталазол, сульгін

- синтетичні антибактеріальні засоби – ніфуроксазид , інтетрикс

Б. Ентеросорбенти – вугілля активоване біле вугілля, карболонг ,

ентеросгель , сорбогель

В. Засоби, що пригнічують перистальтику кишечника – лоперамід

Г. В'язжі засоби - вісмуту нітрат, крохмаль

Додаток 1

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА « ЗАКРЕП»

1.Агіолакс не рекомендують вживати з іншими проносними засобами, інсуліном (поси­люється дія останнього).

2.Магнію сульфат зумовлює жовчогінну та послаблювальну дію. Застосування його як послаблювального засобу протипоказано в перші дні після нападу печінкової кольки.

3. Лікарські засоби, що містять ламінарію, протипоказані при гіпертиреозі, гломеруло­нефриті, геморагічному діатезі. Тривале застосування препаратів, що містять ламінарію, мо­же призвести до розвитку явищ йодизму (риніт, кашель, металевий присмак у роті тощо).

4.Під час лікування препаратами подорожника яйцеподібного для запобігання зневод­ненню необхідно вживати достатню кількість рідини (2—2,5 л на добу). У перші дні лікування препаратами подорожника яйцеподібного можливе посилення газоутворення в кишках. Не призначають при порушеннях водно-електролітного балансу, а також порушеннях, що супро­воджуються обмеженням споживання води. Препарати подорожника яйцеподібного можуть зменшувати всмоктування інших препаратів (особливо засобів, що містять літій і залізо), тому проміжок між прийманнями цих лікарських засобів має становити не менше ніж ЗО— 60 хв. Не призначають дітям віком до 12 років.

Додаток №2

Загальні рекомендації щодо профілактики закрепу

1. Харчування має бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним.

2. Необхідно вживати продукти, багаті на харчові волокна, а саме: хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти, знизити вживання тварин­них жирів.

3. За відсутності протипоказань пити не менше ніж 1,5 л води на день.

4. У разі метеоризму потрібно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим умістом глюкози — мед, варення, цукерки, виноград.

5. У дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти та адаптовані мо­лочні суміші.

6. Необхідно вести активний спосіб життя — забезпечити достатню фізичну активність, приймати водні процедури, практикувати прогулянки на свіжому повітрі, дотримуватися ра­ціонального режиму сну і відпочинку.

7. Доцільно виробити щоденний рефлекс на дефекацію і досягати випорожнення кишок вранці після достатньо об'ємного сніданку, за 30 хв до сніданку слід випити склянку холодної води.

Додаток №3

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА «ДІАРЕЯ»

1. Починати лікування слід із симптоматичних засобів (імодіум, регідратаційна терапія).

2. У разі застосування засобів, які пригнічують перистальтику можливі втомлюваність, біль у шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння. Обережно застосовують при порушенні функції печінки, не призначають при підвищеній температурі, одночасно з лікар­ськими препаратами, що посилюють перистальтику, вагітним в І триместрі та в період году­вання груддю, дітям віком до 5 років. У разі виникнення закрепу слід негайно припинити приймати препарат.

3. Під час лікування діареї лоперамідом (особливо в дітей) необхідно поповнювати втрату рідини й електролітів. У випадку виникнення слабкості, втомлюваності, сонливості або запа­морочення при лікуванні лоперамідом не рекомендується керувати автомобілем. Лоперамід з обережністю призначають пацієнтам з порушеною функцією печінки та при інфекційній діа­реї, оскільки затримка інфекційного агента в організмі посилює діарею та інтоксикацію.

4. Антибактеріальні препарати застосовують тільки при гострій діареї бактеріального ха­рактеру. Підхід до їх призначення переважно емпіричний, але при надлишковому бактері­альному рості в тонкій кишці і при локалізації бактерій за межами кишок пріоритетними є всмоктувальні препарати, а в разі порушення мікрофлори товстої кишки перевагу віддають препаратам, які не всмоктуються в кишках. Ці препарати не можна змішувати з гарячою їжею, напоями й алкоголем.

5. Під час лікування ніфуроксазидом заборонено вживати алкоголь через ризик розвитку дисульфірамоподібної реакції.

1. Не рекомендується приймати інтетрикс одночасно з іншими лікарськими засобами, які містять гідроксихінолони, і більше 4 тиж. без консультації лікаря.

2. Якщо в разі вживання вісмуту субсаліцилату і лопераміду діарея не зменшується про­тягом 48 год, а діосмектиту — протягом 7 днів, необхідно звернутися до лікаря.

3. Регідратаційні засоби є обов'язковим компонентом лікування при всіх видах секретор­ної діареї, оскільки зменшують секрецію і поліпшують усмоктування. При діареї відбуваєть­ся втрата рідини й електролітів, тому потрібно призначати препарати для пероральної регі­дратації. Однак безконтрольне вживання сольових препаратів для пероральної регідратації може призвести до водно-електролітного дисбалансу. Недопустимо додавати цукор у розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок — посилення діареї).

4. У зв'язку з адсорбційними властивостями препарати групи сорбентів здатні зменшити ефективність одночасно призначених лікарських препаратів, тому рекомендується дотриму­ватись інтервалу між прийманням адсорбентів та інших лікарських засобів. Адсорбенти вна­слідок помірної закріплювальної дії при тривалому застосуванні можуть сприяти закрепам. У разі тривалого застосування адсорбентів відбувається збіднення організму вітамінами, білка­ми, жирами та ін.

1. Адсорбувальні засоби не застосовують при гіперосмолярній діареї, зумовленій пору­шенням перетравлювання і всмоктування, оскільки додаткова сорбція нутрієнтів може спри­яти прогресуванню синдрому мальабсорбції.

2. Смекту можна застосовувати в ранньому дитячому віці, в тому числі і в недоношених дітей.

3. На тлі антимікробної терапії можливе застосування пробіотиків. Препарати пробіоти-ків, які містять лактобактерії рекомендується запивати молоком, не можна вживати одночас­но з алкоголем.

4. Препарати хілак і хілак форте не рекомендується вживати з молоком та іншими мо­лочними продуктами, а також одночасно з ферментними препаратами та антацидами.

5. Біфіформ рекомендують вживати не раніше, ніж через 3 год після приймання антибіо­тиків, оскільки при одночасному застосуванні може знизитися його терапевтична активність.

6. Ентерол 250 не можна призначати одночасно з антимікотичними засобами при їх сис­темному застосуванні.

7. Лактобактерин сухий і бактисубтил резистентні до дії антибіотиків і сульфаніламід­них препаратів і можуть застосовуватися разом з ними.

Контрольні запитання:

1.Назвіть групи та препарати, які застосовують при закрепах. Який механізм їхньої дії на кишечник.

2. Назвіть група та препарати, які застосовуються при діареї.