До підсобних приміщень належать: касовий зал, буфет, сервізна, мийна столового посуду, білизняна, кімната для проходу, приміщення для офіціантів, приміщення для музичних інструментів.

У закладах ресторанного господарства для обслуговування відвідувачів використовують буфети. У закладах з обслуговуванням офіціантами вони розміщуються поряд з виробничими приміщеннями, у закладах з самообслуговуванням, на транспорті — безпосередньо у торговому залі

Основний буфет — приміщення з двома відділеннями.

Перше відділення призначається для відпуску через офіціантів буфетної продукції всіх видів. З цією метою обладнується прилавок з внутрішніми полицями для зберігання поточного запасу товарів. На нього встановлюють охолоджувальну вітрину для виставки продукції, головним чином фруктів, безалкогольних напоїв, винно-горілчаних і кондитерських виробів. Завдяки такій вітрині офіціанти можуть швидко орієнтуватися в підборі тих або інших товарів.

Тут же на видному місці розташовують ваги, мензури та інший мірний посуд для дозування спиртних напоїв, апарати для охолоджування соків. Санітарні правила передбачають підведення холодної і гарячої води до робочого місця буфетника.

Друге відділення буфета розміщують позаду прилавка, де звичайно знаходиться холодильна шафа для зберігання фруктової і мінеральної води, пива, горілки, шампанського та білого столового вина, які повинні бути подані відвідувачам в охолодженому вигляді. Холодильні шафи оснащені трьома-чотирма полицями з неоднаковою температурою. Це враховується при розміщенні на полицях пляшок з вином або безалкогольними напоями, які при подачі повинні мати різну температуру, наприклад, шампанське — 5-6 °С, біле столове вино, а також безалкогольні напої — 10-12 °С. У великих ресторанах буфети, крім холодильних шаф, обладнані холодильною камерою.

Кавовий буфет призначений для приготування і відпуску гарячих напоїв (чаю, кави, какао, шоколаду тощо). Він обладнаний експрес-кавоваркою, поряд із кавоваркою ставлять кофе-молку, яка розмелює зерна у міру потреби і видає певні дози, розраховані на чашку кави. На полицях шафи зберігається посуд для подавання напоїв: чашки з блюдцями, чайники, молочники тощо. Для швидкопсувних продуктів (молоко, вершки, морозиво) встановлюють холодильну шафу та морозильний прилавок.

Буфет-хліборізка — спеціальне приміщення, де нарізують і відпускають хліб, булочні вироби.

Відвідувачам ресторану здебільшого подають житній формовий хліб і пшеничний у вигляді батонів. Нарізають хліб спеціальною машиною (хліборізкою) або ножем важеля, які набагато полегшують цю роботу. Запаси хліба зберігають у шафах на стелажах. У бічних стінках шафи і дверцях повинні бути отвори.

Якщо передбачена подача відвідувачам тостів (підсмажених з двох сторін скибочок хліба), то для їх приготування біля хліборізки встановлюють спеціальний апарат — тостер.

При облаштуванні робочого місця різальника хліба передбачають стіл, ваги, шпилі, совок і щітку для видалення крихт, двохріжкову вилку.

Мийна столового посуду в закладах самообслуговування розміщена поряд із залом. Використаний посуд доставляється в мийну на візках для збору посуду або конвеєром, на який споживачі на таці ставлять використаний посуд.

У ресторанах мийна столового посуду розміщена поряд з роздавальне. Місця збору посуду оснащені спеціальними столами з воронкоподібним отвором для скидання відходів у спеціальні баки.

Для механізації миття посуду використовують посудомийні машини.

Незалежно від наявності або відсутності машини у мийній, згідно із санітарними вимогами, встановлюють п'ять ванн: три — для миття посуду і фарфорових наборів і дві — для миття скляного посуду.

Після миття, посуд укладають на стелажі для просушування і здають у сервізну, де чистий посуд ставлять на полиці шаф, сервантів тощо; щітки, мочалки ретельно промивають, а перед початком роботи — кип'ятять у 1%-му розчині кальцинованої соди.

Сервізна — це приміщення для зберігання столового посуду з фарфору, скла, металу, кришталю та столових приборів. Допускається зберігання невеликої кількості чистих серветок, скатертин, ручників.

Для зберігання посуду та приборів сервізна обладнується шафами і стелажами. Посуд розміщується за видами: окремо з фарфору, скла, кришталю, металу; прибори — у шухлядах з відділеннями для ножів, виделок, ложок. Посуд ставиться так, щоб його було зручно брати. Для зберігання посуду можна використовувати пластмасові контейнери розміром 400x600x180 мм. Можливість штабелювати їх дозволяє на невеликій площині зберігати необхідний запас посуду та приборів.

Сервізна, як правило, розміщується біля мийної, в яку потрапляють використаний столовий посуд та прибори.

Нормами оснащення передбачається наявність на підприємствах трьох, а іноді і чотирьох, комплектів посуду і приборів на одне місце. Два комплекти знаходяться в обігу в залі й на роздавальні, третій — у мийній. Така кількість посуду і приборів забезпечує нормальне обслуговування відвідувачів при дво- й трикратній обіговості місця за годину.

Відповідальність за посуд і прибори, що знаходяться в обігу, на підприємствах з обслуговуванням офіціантами може бути покладена на працівника сервізної, який відпускає посуд, метрдотеля чи адміністратора, бригадира офіціантів, а на підприємствах із самообслуговуванням — на адміністратора чи інших осіб, уповноважених на це наказом директора підприємства. З ними укладаються договори про матеріальну відповідальність.

Відповідальна особа отримує посуд і прибори, забезпечує їх видачу офіціантам, зберігання у процесі обігу, а також здавання в кінці робочого дня. Посуд видається в кількості, необхідній для безперервного обслуговування (обмінний фонд).

Всі операції з видачі посуду та приборів ведуть у журналі.

У разі необхідності при передачі посуду і приборів складається акт на бій, лом, псування, втрату. Акт оформлює комісія, до складу якої входять працівник, відповідальний за посуд та прибори, що знаходяться в обігу, та робітник, в якого вищевказані цінності перебувають на обліку протягом дня. Акт підписує керівник підприємства. Матеріальна втрата відшкодовується за рахунок винного чи списується (залежно від характеру втрати).

Касовий зал — це приміщення поряд з роздаточною або біля буфета, де встановлюються контрольно-касові машини (ККМ) з персональними лічильниками для офіціантів. Тут же вивішується меню, в якому вказуються ціни на блюда і закуски.

Контрольно-касова машина — електронна контрольно-реєструюча машина з пристроями, що дозволяють запобігти помилкам при обліку грошової виручки. У ресторанних закладах установлюють касові машини, якими користуються офіціанти однієї зміни.

Якщо заклади ресторанного господарства оснащені комп'ютерною системою, яка здійснює повний цикл розрахунково-облікових операцій, то касовий зал не виділяється, а організовуються певні робочі місця прямо в торговому залі.

У приміщенні для офіціантів створюються умови для їхнього відпочинку, приймання їжі, особистої підготовки до роботи. Приміщення обладнують столами, стільцями, кріслами, дзеркалами.

Приміщення для музичних інструментів розміщують позаду естради. В ньому зберігають музичні інструменти, апаратуру та різний реквізит.