Вибір ділянки узгоджується з органами державного санітарного нагляду. При проведенні санітарно-гігієнічної оцінки ділянки відведеної під будівництво закладу звертається увага на величину санітарно-захисної зони, розміри ділянки, характер рельєфу будівельного майданчика, гідрогеологічні показники, характер ґрунту, глибину залягання грунтових вод, напрямок панівних вітрів і т.д.

Санітарно-захисні зони встановлюються відповідно до СанПіН 2.2.1/2.1.1.567- 96 «Санітарно-захисні зони і санітарна класифікація підприємств, споруд та інших об'єктів». Для зменшення несприятливої дії на навколишнє середовище та організм людини для підприємств харчування мінімальна санітарно-захисна зона приймається рівною 50 м.

Недопускається розташування майданчиків для будівництва харчових підприємств на місці колишніх звалищ, скотомогильників тощо, якщо з моменту припинення їх експлуатації минуло менше двадцяти років.

Площа території повинна відповідати потужності підприємства.

Санітарно-захисна зона для підприємств харчування має бути озеленена не менше ніж на 60%, що є важливою гігієнічною вимогою.

Ділянка забудови повинна бути віддаленою від

· джерел ймовірного забруднення: від звалищ - не менше ніж на 1 км;

· від промислових підприємств - на 100-1000 м;

· від житлових кварталів - на 50-500 м.

Рельєф місцевості повинен бути рівнинним, що забезпечує вільний стік зливних вод. Ступінь забудови ділянки не повинен перевищувати 30%. Це сприяє його кращому освітленню і провітрюванню. Висота стояння ґрунтових вод не повинна перевищувати 0,5 м від основи фундаменту або 1 м від підлоги підвалу.

При розміщенні закладів слід враховувати розу вітрів: ділянку слід розташовувати з навітряного боку відносно промислових об'єктів, сантехнічних споруд і пристроїв комунального призначення; відносно лікувально-профілактичних і дитячих установ є бажаним підвітряне розміщення підприємства.

Найбільш придатним для ділянки є крупнозернистий ґрунт з інтенсивними аеробними процесами самоочищення (добре дренується, осушується і вентилюється). Грунт підвалу не повинен бути торф'яним, болотистим і забрудненим.

Ділянка в основному має прямокутну форму. Найбільш раціональною вважається форма ділянки при співвідношенні його сторін 1:2,1:1,1:1,5.

Земельні ділянки повинні забезпечувати розміщення самого об'єкта і необхідних допоміжних будівель для різних господарських потреб: зберігання палива, транспорту, овочесховища, холодильної камери та ін.

Територія ділянки повинна бути відповідним чином упорядкована (озеленення, асфальтування та ін.).

На земельній ділянці закладу ресторанного господарства передбачається чітке зонування (умовний поділ території за функціональним використанням), з виокремленням:

· зони для відвідувачів з майданчиком для розміщення влітку столиків (додаткових місць) на відкритому повітрі;

· господарчої зони з під'їзними шляхами для вантажних автомобілів та розвантажувальним майданчиком, що прилягає до групи складських приміщень;

· адміністративно-виробничої зони;

· зони відпочинку для персоналу;

· стоянки для індивідуального автотранспорту;

· місця, де розташовуються сміттєзбірники.

Розташування будівель і споруд на території підприємства повинно забезпечувати найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови праці з точки зору природного освітлення, вентиляції, а також боротьби із зайвою або недостатньою інсоляцією.

В'їзди і пішохідні доріжки повинні бути заасфальтовані, господарчу зону слід відокремити зеленими насадженнями.

Всі допоміжні будівлі і споруди, що включаються до складу господарської зони, слід розміщувати з підвітряного боку по відношенню до будівель виробничоекспедиційної зони на відстані не менше 50 м від виробничих приміщень, експедиції, місць зберігання харчової сировини і готової продукції. У тих випадках, коли є можливість розділити ці зони смугою зелених насаджень у два ряди, допускається скорочення вказаної відстані до 25 м.

Щоб запобігти зустрічним перевезенням продуктів харчування з нехарчовими вантажами, на території влаштовують другий під'їзд для вивезення сміття, відходів, завозу палива та ін.

При наявності на території одного в'їзду потрібно передбачити спеціальний розворотний майданчик діаметром до 20 м.

Сміттєзбірники розміщують на майданчику, який має тверде покриття, на відстані не менш ніж 25 м від вікон і дверей виробничих приміщень.

У процесі санітарної оцінки відведеної ділянки має бути прийняте рішення про місце розташування джерела водопостачання, а також затверджені чіткі місця стікання стічних вод.

Оптимальним рішенням є підключення підприємства до централізованої мережі. При відсутності такої можливості необхідно на території повинні бути встановити пристрій місцевої водопровідної та каналізаційної мережі з роздільними очисними спорудами.

Велике гігієнічне значення має орієнтація приміщень за сторонами світу. Так, усі виробничі приміщення розміщують на північну сторону, торговельні - на південну.

Виробничі процеси, що супроводжуються надлишковим тепло-, волого- та газовиділенням, повинні проектуватися в одноповерхових будівлях або на верхніх поверхах.

Виробничі будівлі, допоміжні цехи (дільниці), складські приміщення рекомендується розміщувати у відповідних зонах.

Відстань від місця завантаження готової продукції до складів палива повинна бути не менше 30 м, а до паливних майданчиків - не менше 50 м

Дезінфекція ресторану, кафе.

Дезінфекція – процес знищення патогенних мікроорганізмів та вірусів на поверхнях з використанням дезінфекційних хімічних засобів.

Дезінфекцію проводять дезінфікуючими засобами, що у встановленому порядку пройшли держреєстрацію та дозволені до використання на об’єктах громадського харчування.

Для профілактики та боротьби з вірусами, зокрема COVID-19, проводять профілактичну та осередкову дезінфекцію. Профілактична дезінфекція ресторану та кафе повинна проводитись систематично, щоб мінімізувати поширення інфекції.

Важливість дезінфекції поверхонь на літніх майданчиках, кафе та ресторанів надзвичайно висока. Адже під час чхання або кашлю утворюються аерозолі, що затримуються у приміщенні до 30 хвилин, після чого потрапляють на столи, стільці та інші поверхні. Інші клієнти, що займуть необроблені дезінфектантом місця, мають великий ризик зараження. Тому, обробку столів, стільців та інших місць контакту необхідно здійснювати після кожного відвідувача.

Дератизація та дезінсекція ресторанів, кафе, барів

Дезінфе́кція, або знезара́жування — комплекс заходів, спрямованих на знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (власне дезинсекція) та їхніх переносників —

комах (дезинсекція) і гризунів (дератизація).

Дератизація та дезінсекція: чи потрібні закладам громадського харчування дані послуги?
Оскільки гризуни, мухи і таргани надають перевагу харчуванню відходами, вони з легкістю можуть переносити збудників кишкових інфекцій, харчових отруєнь, яйця гельмінтів на харчові продукти на вже готову їжу. Саме через це закладам ресторанного господарства необхідно приділяти велику увагу боротьбі зі шкідниками.

Дератизація в закладах ресторанного господарства повинна здійснюватись механічним способом, тобто, за допомогою пасток. На прилеглій території ресторанів, кафе або інших закладів громадського харчування, застосовують принадні контейнери.

Дезинсекція може проводитись за допомогою гелів від комах, липких пасток з феромонами, інсектицидних приладів та аерозольних обробок інсектицидами.
Для закладів громадського харчування важливим є відсутність літаючих комах не тільки в залах, але й на кухнях. Оскільки, вони завжди працюють з відкритими продуктами харчування, використання електричних пасток з розрядною решіткою суворо заборонено. Адже до страв можуть потрапити рештки знищених комах.

Д\З: Опрацювати та законспектувати матеріал.