2. Додаткові методи обстеження гінекологічних хворих (практика)

Інструктивна карта практичного заняття № 2

(групи 301, 302, 311, 312, 321, 322)

Тема: Методика обстеження гінекологічних хворих: додаткові методи обстеження гінекологічних хворих

Студент повинен знати:

• Лабораторні методи обстеження (бактеріоскопічне, онкоцитологічне, кольпоцитологічне, бактеріологічне обстеження).

• Інструментальні методи обстеження (біопсія, зондування порожнини матки, пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви).

• Апаратні методи обстеження (рентгенологічний, ендоскопічний, УЗД).

• Підготовка пацієнтки, інструментарію та матеріалів для проведення обстеження.

Студент повинен вміти:

• участь у проведенні апаратних та інструментальних методів обстеження (ознайомлення);

• підготовка набору інструментів для зондування порожнини матки;

• підготовка набору інструментів для роздільного вишкрібання порожнини матки;

• підготовка набору інструментів для пункції черевної порожнини через заднє склепіння піхви;

• підготовка набору інструментів для біопсії шийки матки;

• підготовка жінки до УЗД;

• збирання, зберігання та відправлення матеріалу для гістологічного дослідження;

• взяти матеріал для бактеріоскопічного дослідження;

• оформлювати направлення до лабораторії.

Література:

1. Гінекологія: підручник / С.В. Хміль, З.М. Кучма, Л.І. Романчук. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2020. — с.99-121, 502, 503-504.

2. Гінекологія: підручник / О.В.Степанківська, М.О.Щербина. – 3-є вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2015 – с.63-76.

3. Клінічне медсестринство в акушерстві та гінекології: підручник / А.М.Громова, Г.М. Алтуєв, В.В.Лойко. – К.: Здоров’я. – с.135-142.

4. Матеріали лекції (Додаткові методи обстеження в гінекології).

Заплануйте на повторення матеріалу 20-30 хвилин

Додаткові методи обстеження в гінекології

Бактеріоскопічне дослідження піхвового секрету.

Після обробки зовнішніх статевих органів тампоном із дезінфікуючим розчином піхвове дзеркало обережно вводять у піхву. Ложечкою Фолькмана або шпателем роблять зішкріб слизової оболонки заднього склепіння піхви, щіточкою, огорнувши на 360^о - цервікального каналу. Матеріал переносять на предметне скло штрихом (для шпателя, ложечки Фолькмана) або круговим обертанням (для щіточки)тонким шаром у вигляді продовгуватого мазка. Потім, видаливши дзеркало, пальцем введеним у піхву, легко масажують уретру, першу краплю виділень видаляють ватною кулькою, уретральним зондом або щіточкою роблять зішкріб слизової оболонки уретри. Вміст переносять на теж предметне скло тонким шаром у вигляді мазка. Мазки висушують на повітрі і разом з направленням відносять у лабораторію.

У направленні вказують прізвище і ініціали хворої, номер відділення і палати, мету дослідження, дату. В лабораторії мазки фарбуються за Грамом, результати мікроскопії вписуються у направлення. Отримавши відповіді з лабораторії, сестра їх продивляється і прикріплює до історії хвороби.

Відповідно до характеру мікрофлори, кислотного титру і вмісту лейкоцитів розрізняють 4 ступені чистоти піхви.

При чистоті піхви І ступеня в мазку визначається велика кількість паличок Додерлейна, стороння мікрофлора відсутня, поодинокі лейкоцити. Зовнішній вигляд виділень молочно-білий, реакція секрету різко-кисла. Чистота піхви І ступеня характерна для дівчат і жінок, які не живуть статевим життям.

При чистоті піхви ІІ ступеня в мазку паличок Додерлейна стає менше, збільшується число лейкоцитів, може бути паличкова флора. Колір виділень молочний або злегка жовтуватий, є домішки слизу. Реакція виділень кисла. Чистота піхви ІІ ступеня характерна для здорових жінок, які живуть статевим життям.

При чистоті піхви ІІІ ступеня в мазку паличок Додерлейна мало, переважають лейкоцити, стороння мікрофлора, частіше кокова. Характер виділень слизово-гнійний, реакція слабо-кисла, нейтральна або слаболужна. Чистота піхви ІІІ ступеня вказує на наявність запального процесу.

При чистоті піхви ІV ступеня в мазку паличок Додерлейна немає, визначаються у великій кількості лейкоцити та стороння специфічна мікрофлора (гонококи, трихомонади). Характер виділень гнійний, реакція нейтральна або лужна. При виявленні у мазках гонокока Нейсера результати дослідження підкреслюються червоним кольором, сестра негайно повідомляє про це лікаря і старшу медсестру для повідомлення в шкірновенерологічний диспансер за місцем проживання хворої. При підозрі на трихомонадний кольпіт мазки беруть із заднього склепіння дерев’яним шпателем одночасно із взяттям мазків на флору і наносять тонким шаром на предметне скло. Мазки висушують на повітрі і разом з направленням відносять до лабораторію.

Бактеріологічне дослідження проводиться шляхом посівів на електоральні середовища і подальшій ідентифікації мікроорганізма, а при потребі і його чутливості до антибіотиків.

Цитологічне дослідження проводиться з метою раннього виявлення раку матки і маткових труб. З поверхні шийки матки матеріал беруть за допомогою мазків-відбитків, а з каналу шийки матки цитологічною щіточкою (жолобоватим зондом тощо). Мазок фіксують спиртом. Після висушування і фарбування мазки вивчають під мікроскопом. При виявленні атипових клітин виділяють групу жінок, яким потрібно більш детальне обстеження (біопсія, діагностичне вишкрібання).

Зондування матки проводиться для визначення положення матки, наявність міоматозних вузлів, деформацію її порожнини, довжину порож-нини матки, прохідність цервікального каналу. Зондування проводиться металевим матковим зондом, на якому існує сантиметрова шкала. Зондування проводять з дотриманням правил асептики і антисептики. У піхву вводять дзеркала, шийку матки захоплюють кульовими щипцями. Зонд обережно вводять спочатку в канал шийки матки, потім у її порожнину. Протипоказаннями є вагітність, гостре і підгостре запалення матки, гнійні виділення (III і IV ступені чистоти піхви).

Дослідження за допомогою кульових щипців проводиться в тих випадках, коли потрібно встановити зв’язок пухлини із статевими органами (маткою) і коли двуручне дослідження є недостатнім. Після захвата шийки матки кульовими щипцями під контролем пальців, введених у піхву або пряму кишку, проводять тракцію, що дозволяє встановити зв’язок пухлини із статевими органами. Даний метод протипоказаний при вагітності, гострих та підгострих запаленнях статевих органів, III і IV ступенів чистоти піхви.

Пункцію черевної порожнини проводять при підозрі на переривання позаматкової вагітності, розриві яєчника, при гострих запальних процесах, які супроводжуються накопиченням серозного або гнійного випоту і крові в черевній порожнині. Іноді її виконують з лікувальною метою для місцевого введення лікарських препаратів чи відсмоктування гною. Пункцію черевної порожнини проводять через задне склепіння піхви (частіше) або через передню черевну стінку (наприклад, при асциті). Техніка пункції: після обробки зовнішніх статевих органів і піхви дезинфікуючим розчином за допомогою дзеркал оголюють піхвову частину шийки матки. Задню губу шийки матки захоплюють кульовими щипцями і відтягують уперед і вгору. У заднє склепіння піхви по середній лінії вводять товсту голку на шприці на глибину 1-2 см. Рідину витягують зворотним рухом поршня при одночасному повільному витягуванні голки.

Діагностичне вишкрібання слизової оболонки шийки та тіла матки дає можливість оцінити циклічні зміни ендометрію, а також виявити різноманітні патологічні процеси (поліпоз, рак, хоріоепітеліома), залишки плідного яйця. Слід зауважити, що спочатку проводять вишкрібання цервікального каналу, а потім тіла матки. Операція обов’язково продиться з додержанням правил асептики і антисептики при достатньому знеболенні.

Необхідні інструменти: корнцанг, ватні шарики, ложкоподібні піхвові дзеркала, кульові щипці, матковий зонд, набір розширювачів Гегара, набір кюреток. Зовнішні статеві органи і піхву обробляють дезинфікуючим розчином, вводять ложкоподібні дзеркала, кульовими щипцями захоплюють передню губу шийки матки. Проводять місцеву парацервікальну анестезію 2 % розчином новокаїну чи загальне знеболення. Для уточнення положення матки і довжини її порожнини проводять зондування. Після обережного розширення цервікального каналу кюреткою №1 чи №2 проводять вишкрібання цервікального каналу і потім порожнини матки. Кінець кюретки доводять до дна матки, потім вишкрібальними рухами від дна до каналу шийки матки поступово і послідовно видаляють слизову оболонку.

Увесь одержаний матеріал збирають, промивають, вміщують у баночки з 10 % розчином формальдегіду (окремо з цервікального каналу і порожнини матки) і відправляють до лабораторії на гістологічне дослідження.

Протипоказаннями для виконання діагностичного вишкрібання є III і IV ступені чистоти піхви, наявність гострого і підгострого запального процесу в статевих органах, інфекційні захворювання, підвищення температури.

Ультразвукове дослідження (ехографія) є одним з сучасних і поширених методів неінвазивної діагностики. В основі методу лежить здатність органів і тканин по-різному відбивати ультразвукові хвилі. Генератор апарату випромінює ультразвуковий пучок, який при відбиванні від тканин з різною щільністю змінюється, потрапляє на датик і перетворюється в електричні коливання, що відображаються на екрані. Це дає змогу визначити розмір органу і його структуру. Перед дослідженням необхідно наповнити сечовий міхур (трансабдомінальне дослідження) та спорожнити кишечник. Ультразвукове дослідження дозволяє уточнити дані про розмір і розташування матки та яєчників, наявність патології (поліпи, фіброміома матки, кісти і кістоми яєчників, аномалії розвитку статевих органів), вагітності, ВМК. Протипоказань у цього метода немає. Особливо допомагає воно при ожирінні, напруженій черевній стінці, її болючості, у дівчаток.

Біопсія і гістологічне дослідження тканини проводять при патологічних процесах (пухлини, папіломи, виразки), підозрілих у відношенні злоякісності, які локалізуються в ділянці шийки матки, піхви і зовнішніх статевих органів. Для біопсії використовують спеціальні щипці-кусачки (конхотом) або скальпель. Місце для біопсії вибирають, як правило, після колькоскопічного дослідження ураженої ділянки. Бажано взяти кусочок тканини, який би містив не тільки уражену, а й частку здорової тканини. Одержаний матеріал заливають 10 % розчином формаліну і відправляють до лабораторії на гістологічне дослідження. Із порожнини матки за допомогою шприца Брауна проводять аспіраційну біопсію.

Рентгенологічні методи дослідження.

Гістеросальпінгографія проводиться хворим для з’ясування стану порожнини матки та прохідністі труб. Протипоказанням до гістеросальпінгографії є наявність у хворої гострих запальних процесів геніталій і кровотечі. При підготовці хворої сестра з’ясовує в рентгенологічному кабінеті час проведення дослідження і попереджує про це хвору. За призначенням лікаря вона проводить пробу на чутливість до препаратів, які вміщують йод. При цьому 1 мл контрастної речовини (крім йодоліпола) вводять внутрішньовенно. Увечері і вранці сестра ставить очисну клізму, за 30 хвилин до дослідження вводять 1 мл 2% розчину промедолу, слідкують щоб хвора перед дослідженням випорожнила сечовий міхур, а дослідження було проведено натщесерце. В рентгенологічному кабінеті сестра готує стерильний стіл, на якому повинен бути стерильний матеріал (марлеві кульки), дезинфікуючі розчини для обробки шийки матки, дзеркала, пінцет, кульові щипці, матковий наконечник для введення контрастної речовини, який щільно з’єднаний з 10 г шприцем, контрастна речовина, підігріта до температури тіла, голка для набирання контрасної речовини в шприц. Під час дослідження сестра допомогає лікарю заповнити шприц, тримає дзеркала, транспортує хвору до палати після дослідження, збирає і миє інструменти.

Пневмопельвіографія – це рентгенографія органів малого тазу на фоні штучно створеного газового контрасту – пневмоперитоніума. Пневмопельвіографія в останні роки широко використовується в діагностиці пухлин і вад розвитку внутрішніх статевих органів, ендометріозу, полікістозу яєчників та інших захворювань. При підготовці хворої сестра з’ясовує в рентгенівському кабінеті час проведення дослідження, напередодні дослідження хвора не вечеряє, а в день дослідження не снідає. Напередодні увечері і уранці в день дослідження хворій ставлять очисну клізму, а безпосередньо перед дослідженням звільняють сечовий міхур, вводять підшкірно 1 мл 2% розчину промедолу. Для пункції черевоної порожнини використовують голки діаметром 1,5-2 мл і довжиною 6-10 см. Голки повинні бути з мандреном. Під час проведення проколу мандрен залишають у голці, щоб жирова клітковина не попала в її просвіт. Перед дослідженням голки і сполучні трубки стерилізують. За допомогою апарату Боброва в черевну порожнину вводять 1500-2000 мл газу (повітря, кисень, 137 закис азоту, вуглекислий газ). Така кількість кисню розсмоктується із черевної порожнини протягом 3-5 днів, вуглекислий газ – 2-3 дні, закис азоту – 2-3 години. Після підготовки апарату для проведення пневмоперитоніума сестра готує в рентгенівському кабінеті стерильний столик, на якому повинні бути стерильний матеріал (кульки, підкладні пелюшки або рушники), розчин йоду або спирт для обробки шкіри, розчин новокаїну, голка з мандреном для пункції, пінцет, розділяючі дзеркала, кульові щипці і гумова трубка, яка з’єднує голку з розподіляючим краном. До дослідження готуються сестра і лікар. Руки миють з милом і обробляють їх спиртом. Шкіру передньої черевної стінки обробляють спиртом, місце проколу обмежовують стерильними рушниками. Прокол роблять зліва від пупка на 2-3 см нижче його. По закінченню введення газу голку видаляють і на місце пункції накладають стерильну пов’язку. Пневмоперитоніум може бути використаний шляхом пункції заднього склепіння. В цьому випадку хвору вкладають в положення для гінекологічного дослідження, зовнішні статеві органи і піхву обробляють спиртом, шийку матки за задню губу захвачують кульовими щипцями, голку вводять в черевну порожнину через заднє склепіння.

Біконтрасна рентгенопільвеографія являє собою сполучення пневмопельвіографії і гістеросальпінгографії.

Ангіографія – рентгенологічний метод дослідження судинної системи тазу шляхом наповнення її контрасною речовиною, яка проводиться для діагностики ступеня розповсюдження пухлинного процесу або вад розвитку внутрішніх статевих органів. Для отримання рентгеноконтрасного зображення вен тазу (флебографія) використовують внутрішньовенне, внутрішньоматкове і внутрішньоорганне введення контрасної речовини (60% кардіотраст або верографін). При внутрішньовенному способі контрастну речовину вводять шляхом пункції або катетеризації стегнової вени або вен гомілки, при внутрішньо-кістковому – шляхом пункції лобкових або сідничних кісток, гребеня клубової кістки, крижа: при внутрішньоорганному способі контрастну речовину вводять голкою в товщу стінки матки зі сторони її порожнини. Для кожної точки введення контрастної речовини характерна своя флебограма, тобто переважне заповнення тих чи інших груп вен тазу. Тазова артеріографія виконується шляхом пункції і катетеризації стегнової артерії. Катетер проводять до біфуркації аорти, після чого спеціальним ін’єктором вводять контрастну речовину зі швидкістю 25 мл/с. Артеріограму роблять з частотою 5-6 кадрів за секунду. На відміну від флебографії і артеріографії лімфографію проводять масляною контрасною речовиною – йодоліполом. Який вводять в кількості 10 мл в лімфатичні судини тилу п’ятки за допомогою спеціального ін’єктора зі швидкістю 1 мл за 10 хв. Тривалість введення йодоліполу приблизно 1,5 години. Контрастну речовину вводять в малій операційній або перев’язочній, після чого хвору транспортують в рентгенологічний кабінет.

Ендоскопічні методи дослідження. Під ендоскопічними методами дослідження розуміють огляд внутрішніх статевих органів хворої за допомогою спеціальних оптичних інструментів. Серед ендоскопічних методів дослідження в гінекології використовуються кольпоскопія, кульдоскопія, лапароскопія, цистоскопія і ректороманоскопія.

Кольпоскопія використовується для діагностики ранніх стадій раку шийки матки і зовнішніх статевих органів. Кольпоскопія дає можливість вибрати підозрілу ділянку для прицільного мазку або біопсії. Кольпоскоп складається з оптичної системи, освітлювача і штативу. Овітлювач кольпоскопу спрямовує концентрований пучок яскравого світла на досліджувану ділянку. Бінокулярні мікроскопи дають можливість отримати стереоскопічне зображення поверхні піхвової частини шийки-матки, нижньої третини шийкового каналу (при наявності розривів), піхви і зовнішніх статевих органів. При наявності фотонасадки кольпоскоп дає можливість не тільки оглянути поверхню досліджуваного органу, але і зробити знімки.

Кульдоскопія являє собою візуальне дослідження внутрішніх статевих органів ендоскопом, введеним через отвір заднього склепіння піхви в черевну порожнину. Кульдоскопію проводять в операційній. Хвору вкладають на гінекологічне крісло в звичайному положенні на спині. Лікар і сестра обробляють руки, як перед операцією. Сестра обробляє зовнішні статеві органи спиртом і асистує при парацервікальній анестезії. Після цього опускають спинку гінекологічного крісла і хвору переводять в колінно-грудне положення. Голова, плечовий пояс, грудна клітка і передпліччя хворої розміщуються на м’якій подушці. Спина хворої повинна бути в положенні максимального лордоза, а таз піднятий. В такому положенні ложкоподібним дзеркалом сестра відводить промежину максимально вгору. Лікар проводить пункцію заднього склепіння, кольпотомію і ендоскопію. Після дослідження на кольпоскопічний отвір накладають кетгутові шви і сестра транспортує хвору до палати, попереджаючи її про необхідність дотримання ліжкового режиму протягом 24 годин.

Лапароскопія – ендоскопічний метод дослідження, який використовується в хірургії та гінекології для огляду органів черевної порожнини і малого тазу оптичним інструментом, який введений в порожнину через отвір в передній черевній стінці. Підготовка хворої до лапароскопії така, як і до кульдоскопії. Лапароскопія проводиться у великій операційній на операційному столі в положенні хворої для піхвових операцій, шкіра передньої черевної стінки, зовнішні статеві органи і слизова оболонка піхви обробляється як перед операцією. Хвору прикривають стерильною білизною. На передню губу шийкиматки накладають щипці Мюзо. Після інфільтраційної анестезії 0,25% розчином новокаїну ділянки пупка і середньої лінії черевної стінки створюють штучний пневмоперітонеум і хвору переводять в положення Тренделенбурга. Газ накопичується в нижній частині черевної порожнини і малому тазі, що покращує умови огляду. По середній лінії на середині відстані між пупком і лоном роблять розтин шкіри довжиною 1,5-2 см, через який в черевну порожнину вводять троакар. Через циліндр троакару лікар вводить ендоскоп і проводить огляд матки, труб, яєчників, кишечника і інших органів черевної порожнини. В цей час сестра переміщує кульові щипці, накладені на шийку матки, полегшуючи попадання матки в поле зору ендоскопа. Після видалення інструментів на розріз накладають шовковий шов і асептичну пов’язку.

Цистоскопія – ендоскопічний метод дослідження, який використовується для огляду внутрішньої поверхні сечового міхура за допомогою цистоскопу. Гінекологічним хворим цистоскопію проводять при підозрі на новоутворення, захворювання нирок, травму сечоводів. Підготовка хворої до дослідження така, як при пієлографії.

Ректороманоскопія – метод ендоскопії, який являє собою огляд внутрішньої поверхні прямої та сигмовидної кишки. Гінекологічним хворим це дослідження призначають для визначення ступеню розповсюдження пухлинного процесу геніталій і для з’ясування причин кишкової кровотечі. Положення хворої під час дослідження колінно-ліктьове. При цьому відбувається різке пневматичне розширення прямої кишки, випрямлення коліна в сигмовидній кишці, що значно полегшує введення ендоскопу і огляд слизової оболонки. Якщо в зв’язку з тяжким станом або в післяопераційному періоді хворій не можна надати вказану позицію, то її вкладають на лівий бік з припіднятим тазом і приведеними ногами до живота.

Дослідження прохідності труб (гідротубація, пертубація). З метою визначення прохідності маткових труб проводять метод введення в маткові труби рідини (гідротубація) і повітря (пертубація). Дані методи проводяться для діагностування трубного безпліддя. Гідротубація може виконуватись і з лікувальною метою. Протипоказаннями для виконання гідротубації і пертубації є кольпіти, цервіцити, гострі і підгострі запалення матки, труб і яєчників.

Дослідження функції яєчників (тести функціональної діагностики) Функціональний стан яєчників можна оцінити по тестам функціональної діагностики: гормональна кольпоцитологія, ректальна (базальна) температура, симптом “зіниці”, феномен арборизації слизу шийки матки (симптом листка папороті), а також за визначенням гормонів в плазмі, крові і сечі.

Гормональна кольпоцитограма (гормональне дзеркало). В гінекологічній практиці нерідко виникає необхідність вияснити гормональну функцію яєчників. Найбільш просте цитологічне дослідження піхвових мазків. Матеріал для дослідження потрібно брати із бокової стінки піхви на рівні шийки матки. Дослідженню підлягає матеріал, який вільно відділяється від стінки піхви. Для цього використовують скляну піпетку з грушею або дерев’яний шпатель. Ватні тампони для взяття мазків непридатні, оскільки вата вбирає в себе клітинні елементи. Взятий матеріал наносять на край предметного скла і одним легким рухом розмазують по ньому ребром другого скла або шпателем. Мазок висушують на повітрі. Фарбування мазків може бути монохромне або поліхромне. Монохромні методи використовують для визначення характеру клітинних елементів і величини ядер. Поліхромні методи фарбування дають можливість провести всебічний цитологічний аналіз. У направленні необхідно вказати номер відділення і палати, прізвище, ініціали хворої, вік, день менструального циклу, мету дослідження і дату.

Ректальна (базальна) температура вимірюється уранці, до піднімання з ліжка і до прийому їжі. При нормальному менструальному циклі базальна температура (Rt) залежить від фази циклу і співвідношення естрогенів та прогестерона. В фолікуліновій фазі Rt нижче 37°С (36,2-36,7°С), а в лютеїнову фазу вона підвищується на 0,4-0,6°С. При відсутності овуляції температурна крива буде монофазною, що вказує на порушення менструального циклу.

Найбільш простим методом визначення вмісту естрогенів в організмі жінки є дослідження слизу цервікального каналу.

Про функцію яєчників судять по симптому “зіниці”. В фолікуліновій фазі залози цервікального каналу продукують слизовий секрет, кількість якого поступово збільшується до середини циклу. Зовнішнє вічко розширюється секретом і нагадує “зіницю”. В лютеїнову фазу феномен “зіниці” зникає і вічко приймає щілиноподібну форму. Даний симптом спостерігається з 10 по 17 день циклу.

Паралельно симптому “зіниці” спостерігають феномен кристалізації (арборизації) слизу шийки матки, яка при висушуванні на предметному склі утворює кристалічний малюнок у вигляді листка папороті. Під впливом прогестерону відбувається деструкція “листка папороті”. Інша назва цієї методики – симптом «листка папороті».

Терміни. Визначення

1 Біопсія

Висічення і мікроскопічне дослідження шматочка тканини з діагностичною метою.

2 Діагностичне вишкрібання порожнини матки

Інструментальне видалення функціонального шару слизової оболонки матки разом із патологічним утворенням

3 Фракційне діагностичне вишкрібання порожнини матки Інструментальне видалення слизової оболонки

шийки та порожнини матки

4 Гістеросальпінгографія Контрастне зображення порожнини матки і маткових труб за допомогою рентгенографії

5 Ангіогістеро-сальпінгографія Одночасне контрастування судин таза, порожнини матки і маткових труб

6 Лімфографія Визначення стану лімфатичної системи шляхом використання рентгенконтрастних речовин

7 Флебографія Визначення стану венозної сітки малого тазу шляхом використання контрастних речовин

8 Комп’ютерна топографія Метод за допомогою якого отримують зображення поперечного розтину тіла без

накладання об’єктів

9 Ультразвуковий метод Заснований на здатності тканин різної щільності по різному відбивати чи поглинати

ультразвукову енергію

10 Ендоскопія Це дослідження порожнини внутрішніх органів шляхом огляду їх за допомогою спеціальних

приладів з освітлювальним пристроєм

11 Кольпоскопія Огляд шийки матки і слизової оболонки вагіни за допомогою оптичного паристрою кольпоскопа

12 Цервікоскопія Огляд каналу шийки матки за допомогою цервікоскопа через кольпоскоп

13 Гістероскопія Метод огляду порожнини матки за допомогою гістероскопа

14 Лапароскопія Огляд органів черевної порожнини і малого тазу за допомогою оптичних інструментів

15 Цистоскопія Огляд слизової оболонки сечового міхура за допомогою цистоскопа

Якщо ви працюєте у синхронному режимі – під час заняття слухайте пояснення та вказівки викладача, давайте усні відповіді, задавайте питання викладачу за потреби. Це допомагає отримати швидкий фідбек, краще засвоїти матеріал, одразу опанувати навички без помилок.

Якщо ви працюєте в асинхронному режимі – опрацьовуйте матеріал самостійно, орієнтуйтесь на вказаний хронометраж, задавайте питання викладачу в чаті, але пояснення ви отримаєте через деякий час.

• Якщо для перевірки знань ви проходите тест, то орієнтовно на кожне питання плануйте 1 хвилину.

• Тести можна писати ДЕКІЛЬКА разів, до досягнення позитивної оцінки. За повторне проходження тестів знімається 0,5 бала.

• Після онлайн тесту можна пройти гру «Відповідності». Це допоможе знайти вірні відповіді, впевнитися у власній правоті, закріпити теоретичні знання, отримати 0,5 бала і зберегти всі бали при повторному тестуванні.

• Критерії оцінювання результатів тестування:

1. 2 бала - вірні відповіді складають 85-100%

2. 1,5 бала - вірні відповіді складають 70-84 %

3. 1 бал - вірні відповіді складають 60-69%

4. 0,5 бала - вірні відповіді складають 50-59%

5. 0 балів - вірні відповіді складають менше 50%

• Переходимо до опанування практичних навичок. Заплануйте на це 90 – 100 хвилин. Сьогодні ви просто знайомитися з усіма методами дослідження.

Зверніть увагу на основні моменти: для чого застосовується даний метод. Мається на увазі, які саме хвороби або, точніше, які групи хвороб можна діагностувати за допомогою даного методу. Якісь методи використовують для діагностики одних груп хвороб, інші - для інших.

Основні групи гінекологічних захворювань:

• запальні захворювання,

• пухлини ЖСО,

• безпліддя,

• ендокринні гінекологічні порушення тощо.

Сьогодні можна не вчити точну послідовність виконання дій при асистуванні лікарю або при самостійній роботі. Сьогодні важливо просто зрозуміти:

захворювання якої саме частини органу або органу можна діагностувати,

яке саме захворювання можна діагностувати,

які специфічні інструменти або апарати для того застосовуються

• Перегляньте відео.

• Ознайомтеся з алгоритмом навички.

Алгоритм практичної навички

Взяття матеріалу з піхви та цервікального каналу

для бактеріоскопічного дослідження

• Перегляньте відео.

Ознайомтеся з алгоритмом навички.

Алгоритм практичної навички

Взяття мазків на онкоцитологічне дослідження

Перегляньте відео, які познайомлять вас з проведенням різних видів додаткових методів обстеження гінекологічних хворих.

• Відео УЗД трансабдомінельного (через черевну стінку). Це для вас можливо забагато. Але для розуміння дослідження буде в нагоді

• Трансвагінальне УЗД

• Гістерорезектоскопія

Далі звук відсутній, але гарно видно гістероскоп, та як він працює

• Гістерорезектоскопія. Поліпектомія

• Діагностичне вишкрібання ендометрія

• Сальпінгосонографія.

Обстеження дуже схоже на метросальпінгографію, тільки проводиться апаратом УЗД , а не рентгенівським.

• Про бактеріологічне дослідження. Але слово піхва бактеріолог так і не могла сказати. Просто «зі слизових оболонок». Тобто з піхви, цервікального каналу тощо

Критерії оцінювання результатів тестування:

3 бала - вірні відповіді складають 85-100%

2,5 бала - вірні відповіді складають 75-84%

2 бала - вірні відповіді складають 65-74%

1,5 бала - вірні відповіді складають 55-64%

1 бал - вірні відповіді складають 50-54%

0 балів - вірні відповіді складають меньше 50%