Репродуктивне здоров'я та планування сім'ї. Традиційні методи контрацепції (практика)

Інструктивна карта практичного заняття № 14
(групи 301, 302, 311, 312, 321, 322)

Репродуктивне здоров’я. Показники, ризики, збереження репродуктивного здоров’я. Планування сім’ї. Служба планування сім’ї, система ІНК та принцип «ДОВІРА». Контрацепція. Традиційні методи контрацепції. Природні методи. Бар’єрна контрацепція.

Студент повинен знати:

1. Поняття репродуктивного здоров’я

2. Ризики, основні проблеми, збереження репродуктивного здоров’я.

3. Поняття планування сім’ї.

4. Служба планування сім’ї. Система «Інформація, навчання і комунікація (ІНК)»

5. Консультування. Принцип «ДОВІРА»

6. Контрацепція, види.

7. Природні методи планування сім’ї. Бар’єрна контрацепція.

Студент повинен вміти:

• проводити консультування з питань планування сім’ї;

• складати та інтерпретувати графік базальної температури;

• проводити тести функціональної діагностики (визначення симтому натягу слизу, визначення симптому зіниці, визначення феномену папороті).

Заплануйте до 30 хвилин на повторення матеріалу.

Основи репродуктивного здоров’я та планування сім’ї.

Репродуктивне здоров'я є передумовою демографічних перспектив нації. Важливим показником перспектив відтворення народонаселення виступає індекс народжуваності, норма якого для відтворення — 2,13–2,15; в Україні: 1,1 (2021 р.), 0,8 (2023 р.).

Природне скорочення населення у 2021 р. в Україні склало -442 279 осіб. Скорочення жінок репродуктивного віку (2022 р. порівняно з 2018 р.) складає близько 450 тис.

Показник абортів на 1000 жінок (2023 р.) залишається високим - 4,7.

Таким чином питання репродуктивного здоров’я нації є надзвичайно актуальним для забезпечення існування української нації.

За визначенням ВООЗ, репродуктивне здоров’я (РЗ) — це стан соматичного, емоційного, інтелектуального і соціального благополуччя (ВООЗ, 2002), а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи.

Основні ознаки:

• зачаття і народження дітей;

• можливість сексуальних стосунків без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);

• безпечні вагітності, пологи, виживання і здоров’я дитини;

• благополуччя матері;

• можливості планування наступних вагітностей, зокрема попередження небажаної вагітності.

! Репродуктивна система людини закладається ще в період внутрішньоутробного розвитку. Передумовою правильного розвитку та функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є нормальний фізіологічний перебіг вагітності та пологів у матері.

Ризики РЗ:

• Нездоровий спосіб життя.

• Умови війни.

• Хронічний стрес, низька фізична активність, невпорядковані статеві зв’язки, незбалансоване харчування, відсутність режиму навчання (роботи) й відпочинку тощо.

• Вживання тютюну, алкоголю, наркотиків.

• Екологія.

• Забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації.

• Соціальне середовище. Низький рівень життя, безробіття. Спадковість.

• Недоступність або низька якість медичних послуг. Недоступність послуг з консультування та інформування.

Охорона РЗ визначена ВООЗ на глобальному рівні як пріоритетну галузь у відповідності до Резолюції Всесвітньої Асамблеї ООН з охорони здоров’я від 1995 р.

Середня очікувана тривалість життя при народженні в Україні у 2021 році становила 74,36 року для жінок і 65,16 року для чоловіків, одні із найнижчих в Європі.

Україна - країна із старіючим населенням та високими показниками смертності.

За даними Індексу людського капіталу 2020 Україна посідає 53 позицію з 174 країн світу.

• Ст. 3 Конституцією України — людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

• Розпорядження КМУ від 17 січня 2025 р. № 34-р «Про схвалення Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках»

• Наказ МОЗ України від 21.01.2014 №59 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги з питань плануванні сім’ї»

Основні демографічні показники РЗ нації

народжуваність – смертність = прирост населення (/1000 населення)

Основними медичними проблемними питаннями РЗ є:

- материнська і перинатальна смертність – 12,6 і 5,99 у 2023р.;

Материнська смертність – кількість смертей від ускладнень вагітностей та пологів, на 100 тис. жінок

Перинатальна смертність – з 22 тижня гестації до 7 днів після народження на 1000 живих та мертвих.

- інвалідність серед дітей;

- високий рівень абортів – 4,7;

- невиношування вагітності;

- високий рівень ускладнень вагітності та пологів;

- поширеність жіночого та чоловічого безпліддя;

- захворюваність населення на ЗПСШ - в Україні щороку реєструють приблизно 400 тисяч нових випадків сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, сечостатевого мікоплазмозу, генітального кандидозу та трихомоніазу;

- вплив війни на РЗ.

Рекомендації щодо збереження репродуктивного здоров’я.

• Вибір оптимального віку для народження дитини

• Дотримання інтервалів між народженням дітей

• Уникнення небажаної вагітності та абортів

• Безпечні та ефективні методи контрацепції

• Попередження зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом

• Відмова від шкідливих звичок

• Знання факторів, що впливають на репродуктивне здоров’я

• Планування та ретельна підготовка майбутніх батьків до вагітності

У реаліях сьогодення, враховуючи багатофакторність впливу на жіночий організм, не слід недооцінювати роль стресу у порушенні репродуктивної системи та у виникненні проблем. Тенденція до «омолодження» низки гінекологічних захворювань, зростання частоти гострих станів, що вимагають невідкладних втручань, тільки зростає. Потужний стрес, який людина відчуває під час війни, перебування жінок тривалий час у непристосованих для життя вогких і холодних приміщеннях, бомбосховищах та підвалах – виснажують жінок фізично, психоемоційно, а також підривають їхнє репродуктивне здоров’я.

У зоні збройного конфлікту руйнівні наслідки для жіночого здоров’я становлять:

• психофізичні навантаження з обмеженням сну та їжі; складні побутові умови;

• переохолодження; шум, вібрація, випромінювання; хімічне та фізичне забруднення після бомбардувань та руйнувань;

• ускладнений доступ до консультацій і гінекологічної допомоги, а також до ліків тощо.

У жінок можуть розвинутися наступні проблеми зі здоров’ям:

вкорочення або призупинення менструального циклу (одна з найпоширеніших проблем);

болісні відчуття в молочних залозах; поява або посилення випадіння волосся; поява або посилення висипів на обличчі;

погіршення сну;

вагініт/бактеріальний вагіноз, цистит. молочниця;

кровотеча.

Медичні показники. Материнська смертність визначається як обумовлена вагітністю (незалежно від її тривалості та локалізації) смерть жінки, що настала в період вагітності або протягом 42 днів після її закінчення від будь-якої причини, пов'язаної з вагітністю, обтяженої нею або її веденням, але не від нещасного випадку.

Показник материнської смертності виражається як співвідношення числа випадків смерті матерів від прямих і непрямих причин до числа живонароджених (на 100 тис).

Материнська смертність становить 12,6 на 100 тис живонароджених у 2023 році.

Основні причини МС: екстрагенітальна патологія, емболія навколоплідними водами, кровотеча, гестаційна гіпертонія, прееклампсія, інфекції.

Перинатальна смертність – випадки смерті дітей від 22 тиж. гестації до 7 діб життя новонародженого на 1000 живонароджених (у 2023р. становить 5,99). Це в 2 рази вище, ніж в країнах Євросоюзу.

Причини: вроджені вади розвитку, захворювання органів дихання.

Кількість захворювань, що передаються статевим шляхом.

За даними МОЗ в Україні щороку реєструють близько 400 000 нових випадків сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, сечостатевого мікоплазмозу, генітального кандидозу і трихомоніазу. Проблему ІПСШ не можна відокремлювати від епідемії ВІЛ/СНІД в Україні, оскільки одним зі шляхів передавання ВІЛ-інфекції є статевий. ІПСШ, збудниками яких є більше 30 різних бактерій, вірусів, грибків та паразитів, поширюються головним чином внаслідок незахищених сексуальних контактів.

Частота безпліддя: жіноче безпліддя становить 60%, чоловіче – 40%.

Батьківство та материнство.

Батьківство – це природне, невід’ємне право особи (чоловіка або жінки) стати батьком (матір’ю).

Материнство – це забезпечена законом можливість жінки здійснювати репродуктивну функцію (народжувати здорових дітей), належним чином утримувати та виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, батьківщини Крім права мати дитину, включається й фізіологічний стан жінки під час вагітності, її соціальне становище, а також її моральний стан.

Права та обов'язки подружжя регулюються Сімейним кодексом України.

Стаття 49. Право на материнство

1. Дружина має право на материнство.

2. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

3. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв'язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

4. Вагітній дружині мають бути створені у сім'ї умови для збереження її здоров'я та народження здорової дитини.

5. Дружині-матері мають бути створені у сім'ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов'язків.

Стаття 50. Право на батьківство

1. Чоловік має право на батьківство.

2. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

3. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв'язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Складові здоров’я.

Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), здоров'я визначається надзвичайно різними складовими. Вони взаємопов'язані, й кожна з них робить свій внесок у здоров'я людини. Людину вважають здоровою тільки тоді, коли вона здорова фізично, соціально, психічно і духовно.

Фізичне здоров’я людини залежить від того, наскільки добре виконують свою роботу опорно-рухова, кровоносна, травна, нервова, видільна та інші системи організму.

Психічна складова здоров'я включає в себе здатність правильно оцінювати й сприймати свої почуття та відчуття, свідомо керувати своїм емоційним станом.

Духовний розвиток людини визначає мету її існування, ідеали і життєві цінності.

Однак сьогодні – ХХІ сторіччя, в якому здоров’я людини пов’язують ще з більшою кількістю ознак її благополуччя – духовним, емоційним, інтелектуальним, соціальним і звісно ж фізичним. Так, на сьогодні, вже можна виділити п’ять, а не чотири, основних складових здоров’я: фізична; соціальна; емоційна; інтелектуальна; духовна. Усі вони взаємопов'язані і взаємообумовлені.

Фізична — складова, що визначає фізичний (тілесний) стан людини, її розвиток. Це можливість виконувати певні дії: рухатися, працювати, пристосовуватися до змін довкілля.

Соціальна — складова, що окреслює ефективну взаємодію людини із соціальним середовищем (сім'я; колектив учнів у класі, гуртку; суспільство). Відповідний соціальний статус людини, вміння спілкуватися з навколишніми дає змогу створити належні умови для формування і зміцнення здоров'я.

Емоційна — здатність розуміти почуття, висловлювати і контролювати їх. Важливо комфортно почуватися, беручи до уваги емоції людей, що тебе оточують.

Інтелектуальна — здатність сприймати, засвоювати та аналізувати інформацію, творчо її використовувати для прийняття відповідних рішень щодо поліпшення стану свого організму.

Духовна складова — основа здоров'я, що показує самовдосконалення і духовний розвиток особистості, який виявляється у розумінні сутності довкілля, набутті унікальної властивості вибору власної віри.

Так, у результаті численних досліджень учені дійшли висновку, що серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, котра проживає в цивілізованій країні в умовах миру, за відсутності природних катаклізмів (землетруси, повені, посухи), приблизно 20-22 % припадає на екологічні й соціальні чинники, 20-22 % - на спадковість і генетичні порушення, 8-10 % - на розвиток медицини і якість медичного обслуговування та охорони здоров'я, а близько 50 % припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного здоров'я.

В умовах погіршення демографічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня більшої частини населення, погіршення його репродуктивного здоров'я особливої уваги заслуговують питання планування сім’ї. Як відомо, їхнє рішення сприяє зниженню материнської і дитячої смертності, профілактиці захворювань, що передаються статевим шляхом, і збереженню здоров'я населення.

Згідно з ключовими міжнародними документами та положеннями про охорону репродуктивного здоров’я населення, планування сім’ї вважається основним засобом збереження здоров’я жінок та чоловіків, а також відноситься до розряду фундаментальних прав людини.

Не зважаючи на позитивну динаміку зниження частоти абортів в Україні, вони все ще залишаються одним із методів регуляції народжуваності.

Непланована вагітність у 85-92% закінчується штучним перериванням вагітності (абортом), що може бути причиною ускладнень, які негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я жінки та завдають значних економічних збитків.

Ще в 1968 році ООН проголосила право на планування сім’ї і вільне відповідальне батьківство, невід'ємне право кожного громадянина. У 1974 році було визнане право кожної країни займатися плануванням сім’ї на державному рівні.

Наказ МОЗ України від 21.01.2014 №59 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги з питань плануванні сім’ї» забезпечує формування досконалої служби планування сім’ї.

Планування сім’ї, істотний елемент первинної медичної допомоги в Україні, як і в багатьох країнах світу, включає наступні основні види діяльності:

• інформація і консультування населення з питань планування сім’ї;

• організація служб планування сім’ї;

• забезпечення населення засобами контрацепції;

• лікування безплідності і сексуальних розладів;

• формування суспільної думки, зміна сформованих уявлень про планування сім’ї як про виключно медичну чи внутрішньосімейну проблему;

• підвищення рівня знань і кваліфікації по даній проблемі не тільки акушерів-гінекологів і лікарів інших спеціальностей, але і медичних працівників середньої ланки, у першу чергу акушерок фельдшерсько-акушерських пунктів;

• поглиблення і розширення роботи з статевого виховання дітей і підлітків, підготовці педагогів і батьків з питань сексуального розвитку дітей;

• залучення засобів масової інформації до висвітлення проблем планування сім’ї, сексуальної культури, сімейних відносин;

• підвищення доступності і якості медичних послуг у службі планування сім’ї.

Структура служби планування сім’ї в Україні передбачає 4 рівні:

Первинний: ФАПи, амбулаторії (консультації надають сімейні лікарі, медсестри).

Вторинний: кабінети ПС у лікарнях, пологові будинки (консультують спільно гінеколог з сімейним лікарем/вузьким спеціалістом).

Третинний: обласні та міські центри ПС (спільно гінеколог з вузьким спеціалістом).

Четвертий: Українській державний Центр планування сім’ї з консультативно-діагностичним, стаціонарним та інформаційно-аналітичним відділеннями, навчальним центром (керівництво, складні випадки, формування політики ПС).

Система «Інформація, навчання і комунікація (ІНК)» у роботі служб планування сім’ї.

Зниження кількості небажаних вагітностей, абортів і захворювань, що передаються статевим шляхом, тобто поліпшення репродуктивного і сексуального здоров'я неможливе без зміни статевого поводження у бік безпечного сексу. А ця зміна, у свою чергу, неможлива без формування навичок безпечного статевового поводження, що покликана забезпечити система «Інформація, навчання і комунікація (ІНК)».

Система ІНК — це важлива складова частина роботи служб планування сім’ї, створена для формування навичок безпечного статевого поводження, з метою зниження кількості небажаних вагітностей, абортів, ЗПСШ, тобто для поліпшення репродуктивного і сексуального здоров’я. Необхідно пам'ятати, що її компоненти не є окремими частинами системи, а тісно взаємозалежні.

Інформація - обмін відомостями між людьми. Важливо, щоб її подача була у вигляді короткої, доступної форми, а кожна відомість викладена чітко і лаконічно. Засвоєння матеріалу з інформаційних засобів складає близько 10-15%.

Навчання — це процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Навчання думати, робити висновки, задавати питання і приймати рішення містить у собі як елементи інформації, так і елементи комунікації. Як правило, при навчанні засвоюється 25-40% інформації.

Комунікація — це передача інформації від людини до людини. Комунікативне навчання є найбільш ефективним. Воно має своєю метою не тільки дати інформацію і навчити, але і закріпити практичні навички, змінити відношення. Засвоєння 50-60 %.

Консультування - це надзвичайно важливий компонент послуг з планування сім’ї. Воно покликане допомогти пацієнтам:

· зробити усвідомлений вибір, що стосується їхніх репродуктивних можливостей;

· вибрати метод контрацепції, що їх влаштовує;

· правильно та успішно використовувати вибраний метод.

Якісне консультування концентрується на потребах конкретного пацієнта в конкретній ситуації. Хороший консультант завжди готовий вислухати та відповісти на всі питання та сумніви пацієнта. Щоб досягти успіху, консультування має базуватися на взаємному довір’ї між консультантом та пацієнтом.

Обслуговуючи пацієнтів, необхідно пам’ятати, що вони:

· мають право вирішувати, використовувати чи ні планування сім’ї;

· вільні у виборі методу контрацепції;

· мають право на конфіденційність;

· мають право відмовитись від проходження будь-якого виду огляду.

Не зважаючи на те, що багато методів контрацепції дуже ефективні, невдача (вагітність) все ж можлива. У цьому випадку під час консультування потрібно проінформувати пацієнтку про наявні в неї можливості й дати їй відповідне направлення.

Процес консультування.

Обговорюючи з пацієнтом його/її контрацептивні можливості, медичні працівники повинні коротко розповісти про всі існуючі методи планування сім’ї, навіть якщо пацієнт знає, який метод він/вона хоче використовувати. Медичні працівники повинні завжди тримати в пам’яті факти про кожного пацієнта , які можуть виявитись дуже важливими в залежності від того, який метод контрацепції розглядається. До цих фактів належать:

· репродуктивні цілі жінки чи пари ( перерва між пологами або планування пологів);

· персональна інформація, включаючи час і гроші, витрачені пацієнтом на дорогу в клініку, можливі біль чи незручність після процедури;

· доступність і наявність інших засобів, необхідних при використанні обраного методу контрацепції;

· необхідність захисту від ІСШ та інших ЗПСШ (включаючи ВГВ, ВІЛ/СНІД).

Етапи консультування з планування сім’ї.

Процес консультування можна розділити на 3 етапи:

Першопочаткове (первинне) консультування в приймальному відділенні (описуються всі методи контрацепції і пацієнту допомагають вибрати той, який більше всього йому/їй підходить).

Консультування з конкретного методу до і одразу після надання послуг (пацієнт отримує інструкції про те, як використовувати даний метод і що робити в разі появи побічних ефектів та інших проблем).

Консультування на подальших прийомах (під час повторного візиту обговорюються використання пацієнтом обраного методу, задоволення зробленим вибором, будь-які проблеми, які могли виникнути).

Змістовне та уважне консультування допомагає пацієнтці вибрати найбільш прийнятний для неї метод контрацепції, який буде безпечним, ефективним і повністю задовольнить її потреби.

Існує шість основних елементів проведення консультування з питань планування сім’ї. Медпрацівник може запам’ятати ці елементи, використовуючи як акронім слово «Довіра». Принцип «ДОВІРА».

Д - доброзичливість перш за все. Медпрацівник повинен привітати пацієнта і уважно його вислухати.

О - опитування пацієнта переслідує чітку мету. Про що його розпитувати? Медпрацівник повинен поговорити з пацієнтом про його/її потреби в питаннях планування сім’ї, зібрати висхідну інформацію і скласти короткий анамнез.

В - все про методи контрацепції. Розкажіть пацієнту про методи планування сім’ї. Медпрацівник повинен перерахувати наявні методи контрацепції і чітко охарактеризувати ті з них, які зацікавили пацієнта: як діє метод, його переваги й недоліки, можливі побічні ефекти.

І - інформація - основа вибору. Деякі жінки, можливо, вже вирішили, який метод будуть використовувати. Інші шукають поради в обранні методу планування сім’ї і потребують рекомендацій медпрацівника.

Р - ретельність у виконанні рекомендацій. Коли жінка приймає рішення медпрацівник зобов’язаний:

· пояснити пацієнтці, коли і як вона почне користуватись методом;

· розповісти пацієнтці про основні побічні ефекти;

· розповісти пацієнтці про існуючу невелику вірогідність виникнення серйозних ускладнень або небажаної вагітності;

· розповісти пацієнтці про симптоми, характерні для серйозних ускладнень.

А - активне спілкування з лікарем. Для цього вона повинна мати інформацію про повторний візит. Слід спланувати його з пацієнткою, яка має знати, що вона може завжди звернутись за консультацією в разі виникнення в неї будь-яких питань чи проблем, або якщо вона побажає припинити використання методу. Крім того, з виникненням будь-яких тривожних ознак пацієнтка повинна негайно прийти на консультацію.

Медпрацівник повинен впевнитись у тому, що жінка знає, коли й куди їй слід звернутися за допомогою. При повторному відвідувані медпрацівник повинен зібрати клінічний анамнез, звертаючи при цьому особливу увагу на проблеми, пов’язані з менструаціями, больові відчуття і можливе виникнення вагітності. Медпрацівник повинен розповісти пацієнтці про звичайні побічні ефекти, а також нагадати про те, які ознаки вказують на наявність ускладнень і обговорити проблеми та питання, що виникли у пацієнтки.

Планування сім’ї - це види діяльності, які допомагають особам та подружнім парам досягти певних репродуктивних результатів (ВООЗ):

• уникнути небажаної вагітності;

• народити бажаних дітей;

• регулювати інтервали між вагітностями (відновлення 2-3 роки);

• вибирати час народження дитини в залежності від віку батьків і стану їхнього здоров’я;

• визначати число дітей у родині.

Це право необхідно реалізувати, виходячи з достатку конкретної сім’ї й усвідомлюючи відповідальність перед суспільством.

Первинна соціалізація відбувається в родині.

Сім'я — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, які здійснюють свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

15 травня - Міжнародний день родини, 8 липня- Український День родини

Типи сім’ї:

-нуклеарна (від лат. nucleus ядро) — це сімейна група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких та сусідів), нечисельністю (батьки та діти) та динамічністю (може швидко змінювати місце проживання, професію);

-розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного;

-повна с., в якій є обидва члени подружжя;

-неповна с.;

- реконструйована с.;

- патріархальна с.;

- матріархальна с.;

- одностатева с.

Консультативні послуги з питань контрацепції, що будуються на основі принципу поваги прав людини, передбачають проведення комплексної оцінки життєвих обставин і стану здоров’я пацієнта з урахуванням його конкретних потреб у послугах з охорони репродуктивного здоров’я.

При виборі контрацептивного засобу фахівець і пацієнт виходять з того, що метод повинен бути ефективним і зручним у застосуванні, можливий ризик ускладнень має бути зведений до мінімуму. Протизаплідний ефект має бути тимчасовим, щоб репродуктивна функція могла відновлюватись за бажанням користувача. При цьому не повинна порушуватися фізіологія статевого акту і виникати негативні емоції.

Метод може також позитивно впливати на здоров’я пацієнта (нормалізація гормональних порушень, запобігання ІПСШ тощо). Однією з важливих умов надійної контрацепції та її тривалого використання має бути доступність методу (помірна ціна, наявність у продажу).

Під час консультування спеціалісти повинні зважати на:

• період життя та репродуктивні плани жінки чи пари (від початку сексуального життя до першої вагітності - відстрочення чи планування вагітності, перерва між пологами, жінка не хоче більше мати дітей),

• бесіда повинна будуватися з урахуванням потреб і побажань пацієнтки;

• стан здоров’я партнерів;

• персональні дані, включаючи прихильність до контрацепції та доступність і наявність інших засобів, необхідних у використанні обраного методу контрацепції;

• необхідність захисту від ІПСШ, включаючи ВІЛ.

Обговорюючи з пацієнтом його/її контрацептивні можливості, медичні спеціалісти повинні коротко розповісти про наявні методи контрацепції.

Контрацепція (сontra- проти, conceptio-зачаття) – це попередження вагітності за допомогою протизаплідних засобів і методів.

Вибір методів контрацепції проводиться з урахуванням багатьох факторів – неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращення здоров'я жінки і профілактики низки захворювань, ефективності методу, його безпечності, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного засобу.

Жінку слід детально поінформувати про переваги того чи іншого контрацептиву, про показання та протипоказання до застосування тих чи інших контрацептивів.

Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу.

Ефективність будь-якого контрацептиву виражає індекс Перля - кількість вагітностей у 100 жінок, що використовували даний метод протягом року.

Класифікація методів контрацепції:

1. традиційні методи контрацепції (характеризуються невисокою надійністю):

– бар’єрні (механічні та хімічні),

– ритмічні (або біологічні, природні),

– перервані статеві зносини;

1. сучасні методи контрацепції (висока контрацептивна надійність):
   – гормональна контрацепція,

   – внутрішньоматкова контрацепція;

2. особливий вид регулювання народжуваності - хірургічний:

   – добровільна хірургічна стерилізація.

3. метод лактаційної аменореї – лише в перші 6 місяців лактації;

4. екстрена контрацепція – при неможливості застосування контрацепції або при невдачах застосування (згвалтування, зсування або розрив презирватива, пропуск протизаплідної пігулки тощо).

Природні методи планування сім’ї

Природні методи ґрунтуються на спостереженні за фізіологічними ознаками фертильності (плідності) та інфертильності (неплідності) протягом фаз менструального циклу. При використанні цих методів з метою контрацепції пара добровільно утримується від статевого акту під час фертильної фази менструального циклу жінки (періоду, під час якого жінка може завагітніти).

Важливо врахувати:

• День ймовірної овуляції;

• Тривалість життя яйцеклітини (від 12 до 24 годин);

• Тривалість життя сперматозоїдів декілька днів (залежить від середовища).

Переваги

• відсутність пов’язаного з методом ризику для здоров’я;

• відсутність системних побічних явищ;

• Залучає чоловіка до ПС;

• не потребує грошових витрат.

Недоліки

• середня ефективність;

• необхідне детальне навчання для правильного використання найбільш ефективних методів ППС;

• необхідне втручання спеціально підготовленого працівника;

• необхідне утримання під час фертильної фази для уникнення запліднення.

Різновиди

• календарний (або ритмічний);

• метод базальної температури тіла;

• метод цервікального слизу;

• симптомо – температурний (найефективніший, Індекс Перля - 0,2).

  ІП - 9-20 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання. Природний метод планування сім’ї має обмежені показання. Метод є оптимальний для пар, які не бажають застосовувати інші методи планування сім’ї з релігійних чи інших міркувань. У той же час слід зазначити, що подружжя має бути проінформованим про вірогідність завагітнення, пов’язану навіть з правильним і послідовним застосуванням ППС. Показання:

· жінки в усі періоди репродуктивного віку;

· жінки з будь-якою кількістю пологів в анамнезі, в т.ч. ті, які не народжували;

· пари, релігійні чи філософські переконання яких не дозволяють використовувати інші методи;

· жінки, які не можуть користуватися іншими методами;

· пари, які здатні уникати статевих зносин протягом більше одного тижня в кожному циклі;

· пари, які здатні й бажають щоденно спостерігати, записувати, інтерпретувати ознаки фертильної фази;

· пари, які планують вагітність.

Протипоказання:

· жінки, в яких вік, кількість пологів в анамнезі або стан здоров’я роблять вагітність надзвичайно небезпечною;

· жінки з невстановленим менструальним циклом (матері, які годують; одразу після аборту);.

· жінки з нерегулярним менструальним циклом (тільки для календарного методу);

· жінки, партнери яких не бажають утримуватися від статевих зносин у певні дні циклу;

· жінки, які не бажають використовувати цей метод з особистих мотивів.

Існує кілька методів визначення періоду плідності і періодів неплідності. Деякі з них залежать від використання тільки однієї ознаки фертильності. Інші методи природного планування сім’ї базуються на двох або більше ознаках фертильності.

Календарний метод контрацепції є найбільш давнім засобом запобігання вагітності. Він базується на розрахунку фертильних днів. У 30-х роках XX століття двоє лікарів, незалежно один від одного Огіно в Японії і Кнаус в Німеччині довели, що жінка є плідною тільки кілька днів у циклі, і що цей період можливо визначити. При цьому береться до уваги, що овуляція починається за 14 днів до початку менструації (при 28 денному менструальному циклі), життєздатність сперматозоїдів у організмі жінок становить приблизно 7-8 днів, а яйцеклітини після овуляції – 24 години. Оскільки тривалість першої фази менструального циклу різна серед жінок, а також різні менструальні цикли однієї і тієї ж жінки, фертильні дні можна визначити, вирахувавши 18 днів із найкоротшого й 11 днів із найдовшого менструальних циклів. При цьому жінка повинна вести менструальний календар, слідкуючи за тривалістю як мінімум 6-9 менструальних циклів.

Підрахунки: наприклад, у 9 циклах (29,29,30,28,30,29,28,30,29 днів);

найкоротший цикл складає – 28 днів; найдовший – 30 днів.

Від тривалості найкоротшого з них віднімаємо 18, а від найдовшого менструального циклу 11.

28 мінус 18 = 10

30 мінус 11 = 19

Таким чином 10-й день циклу є першим днем плідності, а 19-й день кінцем періоду плідності.

З 1-го по 9-й день циклу вважається періодом відносної неплідності, а з 19 дня і до кінця циклу періодом абсолютної неплідності.

Чим довший вирахуваний період плідних (фертильних) днів, під час якого дотримуються утримання, тим надійнішим буде календарний метод. У зв’язку з поширеними неточностями під час визначення фертильних днів, календарний або ритмічний метод контрацепції пов’язаний з частим настанням вагітності (вагітність розвивається приблизно в 14-50 випадках на 100 жінок на рік).

Температурний метод базується на зміні температури тіла одразу після овуляції. Підвищення базальної температури тіла вказує на розвиток овуляції. Базальна температура іноді знижується за 12-24 години до овуляції, після якої підвищується в середньому на 0,2- 0,5^оС. Таким чином, фертильним вважається період від початку менструального циклу до тих пір, доки базальна температура буде підвищеною протягом 3-х днів підряд. Справжнє постовуляторне підвищення температури продовжуються близько 10 днів. Для уникнення будь-яких неточностей і для виявлення навіть незначних підвищень температури, жінка повинна користуватись точним термометром. Оскільки на зміну базальної температури впливають різноманітні фактори (захворювання, стреси, порушення сну та інші), інтерпретація результатів вимірів вимагає особливої уваги.

Метод цервікального слизу. Характер шийкового слизу змінюється протягом менструального циклу, а особливо в період овуляції. Це й допомагає у визначенні фертильних днів жінки. Спосіб контролю цервікального слизу протягом менструального циклу відомий як метод Біллінга. Даний метод включає характерні зміни цервікального слизу протягом нормального менструального циклу. Під час менструального циклу шийка матки виробляє різні типи слизу. На кількість і консистенцію цервікального слизу впливають естрогени та прогестерон. Різні типи слизу також перешкоджають або сприяють просуванню сперматозоїдів, що визначає рівень фертильності. На початку циклу, одразу після менструації, коли рівень естрогенів низький, цервікального слизу мало, він густий і липкий. Цей густий і липкий слиз формує волокнисту сітку, яка закупорює шийку матки і створює ефективний бар’єр для проникнення сперматозоїдів. До того ж, кисле середовище піхви швидко руйнує сперматозоїди. Підвищений рівень естрогенів поступово змінює цервікальний слиз, який стає більш прозорим і рідким. У складі слизу з’являється поживні речовини для підтримки життєдіяльності сперматозоїдів, а реакція його стає лужною. Цей слиз потрапляє у піхву нейтралізуючи кислотність і створюючи середовище, сприятливе для сперматозоїдів. Ці рідкі секреції називаються фертильними секреціями. Кількість слизу такого типу, викликана збільшенням вмісту води, зростає за 24 год. до овуляції. Сперматозоїди можуть легше рухатись у такому фертильному слизі, деякі з них рухаються в напрямку до матки і фалопієвих труб. Після овуляції під дією прогестерону цервікальний слиз формує щільну і липку пробку, яка перешкоджає руху сперматозоїдів. Середовище піхви знову стає кислим, де сперматозоїди втрачають свою рухливість і руйнуються. Таким чином до настання овуляції шийковий слиз відсутній або спостерігається в незначній кількості з білим або жовтуватим відтінком. З наближенням овуляторного періоду, слиз стає більш світлим, рясним і еластичним, при цьому натягування слизу (при його розтягуванні між вказівним та великим пальцями іноді досягає 8 – 10 см). При висушуванні і наступному дослідженні під мікроскопом краплі шийкового слизу виходить малюнок, який нагадує листки папороті (феномен папороті). Метод цервікального слизу використовується за умови відсутності запальних процесів та статевих інфекцій, також вагінозу та молочниці.

Під впливом зміни рівнів статевих гормонів змінюються не лише властивості цервікального слизу, але і інших рідин, наприклад слини. Власне, принцип зміни властивостей слини покладений в основу нового діагностичного приладу Arbor. Це невеличкий мікроскоп, за допомогою якого, протестувавши краплину слини, ми побачимо візерунок, а саме листя папороті, що свідчить про підвищення естрогенної активності в організмі жінки. Простота проведення аналізу робить цей пристрій доступним не лише для професіонала, але й, у першу чергу, для жінки. Адже близький до овуляції період має особливе значення, і точне його визначення значно збільшує шанси подружжя на запліднення.

Симптомо-температурний метод (симптотермальний). Різні симптоми стану плідності, разом взяті, можуть досить точно допомогти визначити передовуляційний і післяовуляційний періоди неплідності, тобто періоди, коли неможливе зачаття дитини. Отже, спостерігаючи й зазначаючи на графіку всі зміни, що відбуваються в нашому організмі, базальну температуру тіла, слиз і його якість, положення шийки матки, а також овуляційний біль, набрякання грудних залоз і чутливість сосків, можна з більшою точністю визначити плідні та неплідні періоди. Вважається найбільш ефективним природним методом фертильності за умови точного виконання всіх методик. Індекс Перля - 0,2.

Метод перерваного статевого акту.

Цей традиційний метод планування сім'ї полягає в тому, що чоловік повністю виводить статевий член з піхви, перш ніж у нього відбудеться еякуляція.

Це один з найдавніших та найменш ефективних (шанс завагітніти — до 28 %) методів контрацепції. Не захищає від хвороб, що передаються статевим шляхом, таких як ВІЛ, сифіліс, гонорея, гепатити, трихомоноз та інших.

Індекс Перля для використання ПСА як засобу контрацепції становить від 4 при ідеальному використанні до 18 при типовому (від 4 до 18 жінок зі 100 небажано вагітніють при використанні цього методу контрацепції протягом року), оскільки сперматозоїди можуть міститись не тільки в еякуляті, а й в смегмі, що виділяється під час статевого акту, бути наявними в уретрі після попередніх еякуляцій, а правильне виконання ПСА повністю залежить від досвіду, чутливості, психологічного стану та відповідального ставлення лише одного з партнерів.

Недоліки.

• Порівняно з рештою засобів контрацепції, ПСА має найнижчу ефективність.

• ПСА не захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом, оскільки між шкірою та генітальними виділеннями партнера та партнерки відсутні перепони.

• Використання ПСА потребує виконання гігієнічних процедур чоловіком (сечовипускання і підмивання) перед пенісо-вагінальними контактами, щоб змити залишки еякуляту після попередніх статевих контактів або мастурбації.

• Вимагає самоконтролю, навичок та відповідального ставлення від виконавця ПСА.

• Оскільки партнерка не може контролювати виконання чоловіком ПСА та впливати на його ефективність, ПСА не може застосовуватись жінками самостійно в якості екстреної та/або превентивної контрацепції й захисту від ІПСШ.

• Ризик небажаної вагітності та зараження ІПСШ й пов'язане з ним переживання тривоги гальмують мозкові системи, відповідальні за отримання задоволення від сексуальної активності, знижуючи відсоток досягнення оргазму жінками та погіршуючи якість їхнього сексуального життя й репродуктивного здоров'я.

• За деякими гіпотезами, ПСА може призводити й до розладів сексуального здоров'я чоловіків через втручання у рефлекторний акт сім'явиверження, що може спричинювати сексуальні проблеми, такі як передчасна еякуляція та погіршення ерекції.

Переваги.

Перерваний статевий акт може бути використаний за неможливості використовувати інші засоби контрацепції, оскільки є: безкоштовним, не потребує додаткових засобів, не потребує медичних консультацій, не має хімічно індукованих побічних ефектів.

Бар’єрні методи контрацепції.

До бар’єрних методів контрацепції належать механічні протизаплідні засоби (презервативи, вагінальні діафрагми і цервікальні ковпачки) та сперміциди.

Бар’єрні методи контрацепції можна визначити як запобігання від небажаної вагітності шляхом перешкоди потраплянню сперми у піхву або шийку матки хімічним чи механічним шляхом або поєднанням обох методів.

Механічні протизаплідні засоби.

До цієї групи контрацептивів належать засоби, які перешкоджають проникненню сперматозоїдів у матку. Це презерватив (чоловічий та жіночий), вагінальна діафрагма та цервікальні ковпачки.

Презервативи.

Сучасний презерватив являє собою тонкий чохол, виготовлений з гуми (латексу), поліуретану, який може бути оброблений сперміцидом для додаткового захисту. Презервативи розрізняються за формою, кольором, товщиною, змазкою

Механізм дії:

· запобігають потраплянню сперми в жіночий репродуктивний тракт;

· запобігають передачі патогенних мікроорганізмів від одного партнера до іншого.

Переваги

Контрацептивні:

· негайна ефективність;

· не впливають на грудне годування;

· можуть використовуватися як страхувальний метод разом з іншими контрацептивами;

· сприяє попередженню позаматкової вагітності;

· відсутній ризик для здоров'я, пов'язаний із використанням методу;

· відсутні системні побічні явища;

· широкодоступність;

· продаються без рецепту;

· не обов'язково проводити медичний огляд перед початком використання;

· недорогий метод.

Неконтрацептивні:

· єдиний метод планування сім'ї, який забезпечує захист від захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ);

· сприяють попередженню захворювань, викликаних ЗПСШ: запальні захворювання органів малого таза, рак шийки матки, безпліддя чоловіків і жінок;

· можуть використовуватися для захисту від ЗПСШ під час вагітності;

· сприяє залученню чоловіків до планування сім'ї;

· можуть використовуватися при лікуванні імунологічної форми безпліддя для запобігання потрапляння антигенів сперми у піхву.

Недоліки:

· середня ефективність (2 – 12 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);

· контрацептивна ефективність залежить від бажання дотримуватися інструкцій;

· можуть виникнути алергія на латекс та змазку;

· можуть зісковзувати або рватися під час статевого акту;

· для використання необхідна домовленість між статевими партнерами;

· необхідна постійна наявність у продажу та достатній запас презервативів до початку статевого акту, наявність відповідних умов зберігання вдома.

Протипоказання – виражена алергія на латекс або змазку.

Діафрагми і ковпачки.

Цей вид запобігання вагітності менш ефективний, ніж використання презервативів, що пояснюється більш високою вірогідністю огріхів при використанні діафрагми. У той же час поєднання застосування діафрагми зі сперміцидами в значній мірі підвищує ефективність даного методу і ступінь захисту від ЗПСШ.

Сучасні діафрагми виготовляються із гуми і латексу. Це м'яка гумова чашечка, яка закриває шийку матки. Діафрагми розрізняються між собою за розміром, який визначається діаметром обідка. Підбір виду діафрагми, навчання пацієнток повинно проводитись медичним працівником, тому що слід враховувати анатомічні особливості кожної конкретної жінки, яка звернулася до служби планування сім'ї.

Діафрагму вводять у піхву таким чином, щоб задня частина обідка знаходилася у задньому склепінні піхви, а передня щільно покривала шийку матки безпосередньо за лобковою кісткою. Купол діафрагми покриває шийку матки, а сперміцидна паста чи гель, закладені всередину купола перед введенням діафрагми, контактують з поверхнею шийки матки.

Діафрагму можна ввести при бажанні за 6 годин до коїтусу. Ефективність застосування різних модифікацій діафрагм коливається від 14 до 18 випадків вагітностей на 100 жінок.

Шийкові ковпачки. Цервікальний ковпачок схожий на діафрагму, але менше за розмірами. У даний час існують три типи протизаплідних ковпачків:

• заглиблений порожнистий ковпачок з обідком (часто називається просто “шийковим ковпачком”),

• ковпачок Vimule (Вімуля),

• куполоподібний ковпачок.

Їх виготовляють із латексної гуми, алюмінію, срібла та інших синтетичних матеріалів. За виключенням Північної Америки, Європи, Австралії та Нової Зеландії вони не мають широкого застосування.

Механізм дії:

· запобігають потраплянню сперми у верхній репродуктивний тракт жінки (матку та фалопієві труби);

· служать як ємкість для сперміциду.

Переваги:

Контрацептивні:

· безпечний метод, контролюється жінкою;

· негайна ефективність;

· не впливають на грудне годування;

· метод не пов'язаний із статевим актом (можна вводити за 6 годин до статевого акту);

· відсутність пов’язаного з методом ризику для здоров'я;

· відсутність системних побічних ефектів;

· можна припинити використання в будь-який час;

· легко використовувати, трохи потренувавшись.

Неконтрацептивні:

· забезпечують деякий захист від ЗПСШ, особливо при використанні зі сперміцидом;

· затримують менструальну кров при використанні під час менструації.

Недоліки:

· середня ефективність (6-18 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання, якщо використовуються разом зі сперміцидом);

· контрацептивна ефективність залежить від бажання жінки дотримуватись інструкцій;

· необхідне використання під час кожного статевого акту;

· необхідне проведення гінекологічного огляду кваліфікованим медпрацівником для первинної і післяпологової примірки;

· у деяких користувачів викликають інфекцію сечовивідних шляхів;

· не слід вилучати протягом 6 годин після статевого акту;

· необхідно мати до початку статевого акту;

· потрібна постійна наявність у продажу (сперміцид необхідний при кожному використанні);

· маніпуляції у піхві можуть виявитися неприємними для деяких жінок;

· діафрагма і ковпачок мають досить великі розміри і можуть перешкоджати (заважати) коїтусу;

· деякі жінки мають складності при вилученні діафрагми або ковпачка;

· діафрагма або ковпачок може зміститися під час коїтусу;

· діафрагму або ковпачок необхідно мити і зберігати з дотриманням усіх умов, інакше погіршуються властивості гуми.

Протипоказання :

· запальні процеси, розриви та ерозія шийки матки.

Сперміциди.

Не менш древнім, ніж презерватив, методом контрацепції є введення у піхву різноманітних препаратів з метою запобігання вагітності. Наші предки використовували як речовини рослинного походження (сік лимону), так і хімічні сполуки (оцет, марганцевокислий калій та ін.), які, змінюючи рН піхвового вмісту, негативно впливали на рухомість сперматозоїдів або призводили до їх загибелі. У древніх рукописах Греції, Єгипту і Китаю, що дійшли до нашого часу, є описання подібних рецептів.

Сперміциди – це хімічні речовини, які інактивують або вбивають сперматозоїди в піхві до того, як вони встигають проникнути у верхні відділи статевого тракту.

До складу сучасних сперміцидів входять, як правило, два компоненти: спермоушкоджуючі хімічні речовини і основа (носій). Спермоушкоджуючі речовини використовуються майже у всіх наявних у даний час сперміцидах, являють собою сурфактанти – поверхнево активні речовини, які руйнують клітинні мембрани сперматозоїдів. Вірогідно, що загальна бактерицидна і противірусна дія цих сперміцидів сприяє запобіганню інфекційних запальних захворювань статевих органів, а відсутність запалень значно знижує можливість зараження ВІЛ-інфекцією у чоловіків і жінок. Роль носія, що входить у сперміцидні засоби – забезпечити дисперсію хімічного агента в піхві шляхом огортання шийки матки і утримання його на місці так, щоб жоден сперматозоїд не уник контакту зі сперміцидним інгредієнтом.

Сперміциди розрізняються, в основному, за типом носія, що входить у нього, і випускаються у вигляді:

· аерозолів (піни);

· паст;

· гелів (крему);

· вагінальних пінистих таблеток;

· вагінальних пінистих супозиторіїв;

· розчинних плівок;

· речовин, що застосовуються для змащення презервативів;

· губок.

Механізм дії: викликають руйнування мембрани сперматозоїдів, що знижує їхню рухомість і здатність запліднювати яйцеклітину.

Переваги:

Контрацептивні:

· швидкоефективні (піна та крем);

· не впливають на грудне годування;

· можуть використовуватися як страхувальний метод при виборі інших методів;

· відсутній ризик для здоров'я;

· відсутні системні побічні явища;

· прості у застосуванні;

· додаткове зволоження (змазка) під час статевого акту;

· продаються без рецепту і не вимагають медичного огляду перед застосуванням. Неконтрацептивні:

· деякий захист від ЗПСШ;

· можна використовувати одразу після пологів.

Недоліки:

· середня ефективність (3-21 вагітність на 100 жінок);

· контрацептивна ефективність залежить від бажання жінки виконувати інструкції;

· жінка повинна ввести контрацептив за 10-15 хвилин до статевого акту;

· кожне введення ефективне тільки протягом 1-2 годин;

· можуть викликати подразнення у жінок або її партнера;

· можуть викликати алергію;

· можуть підвищувати ризик інфекції сечовивідних шляхів;

· необхідність мати в наявності до початку статевого акту;

· вимагається постійна наявність у продажу.

Губки

Натуральні морські губки використовуються як протизаплідні засоби протягом століть. У 70-х роках ХХ століття почали застосовуватися губки з натурального колагену і синтетичні губки, просякнуті сперміцидом. У 1983 році – вагінальна протизаплідна губка “Тodey” – є вдалим поєднанням сучасного і древнього методу контрацепції. Вона являє собою маленьку, подушкоподібну поліуретанову губку, що містить 1г сперміциду. З одного боку губки є заглиблення з увігнутою поверхнею, призначене для припасування її поверх шийки матки і зменшення вірогідності зміщення губки при коїтусі. З другого боку є петля, сплетена з поліефірного волокна, яка полегшує вилучення губки з піхви. Ця губка випускається лише одного розміру. Перед застосуванням її змочують водою і вводять глибоко у піхву. Після того як губка введена у піхву, вона забезпечує безперервний захист протягом 24 годин, тому не вимагається ніяких додаткових дій у тому випадку, якщо коїтус повторюється протягом цього часу. Після використання губку викидають.

Механізм дії:

· губка попереджає потраплянню сперми у верхні відділи репродуктивного тракту жінки і слугує як ємкість для сперміциду.

Переваги:

Контрацептивні:

· негайна ефективність;

· не впливають на грудне годування;

· метод не пов'язаний зі статевим актом (можна вводити за 6 годин до статевого акту) ;

· відсутність ризику для здоров'я;

· відсутність системних побічних ефектів.

Неконтрацептивні:

· забезпечують деякий захист від ЗПСШ, особливо у поєднанні зі сперміцидами;

· захищає від розвитку дисплазій шийки матки;

· затримують менструальну кров при використанні під час менструації.

Недоліки:

· губки іноді викликають подразнення;

· деякі жінки можуть забути про необхідність вилучити губку;

· маніпуляції в піхві можуть виявитися неприйнятними для деяких жінок;

· може статися зміщення губки;

· може викликати сухість піхви завдяки всмоктуванню секрету.

Хімічні протизаплідні засоби мають ІП 3-21 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання.

1. !Якщо ви працюєте у синхронному режимі – під час заняття слухайте пояснення та вказівки викладача, давайте усні відповіді, задавайте питання викладачу за потреби. Це допомагає отримати швидкий фідбек, краще засвоїти матеріал, одразу опанувати навички без помилок.

2. !Якщо ви працюєте в асинхронному режимі – опрацьовуйте матеріал самостійно, орієнтуйтесь на вказаний хронометраж, задавайте питання викладачу в чаті, але пояснення ви отримаєте через деякий час.

!Будьте готові до тестування для перевірки знань (посилання дивись у журналі). На тестування заплануйте до 20-25 хвилин. Тести можна писати ДЕКІЛЬКА разів, до досягнення позитивної оцінки. За повторне проходження тестів знімається 0,5 бала.
! Після онлайн тесту можна пройти гру «Відповідності». Це допоможе знайти вірні відповіді, впевнитися у власній правоті, закріпити теоретичні знання, отримати 0,5 бала і зберегти всі бали при повторному тестуванні.

Критерії оцінювання результатів тестування:

• 3 бала - вірні відповіді складають 85-100%

• 2,5 бала - вірні відповіді складають 75-84%

• 2 бала - вірні відповіді складають 65-74%

• 1,5 бала - вірні відповіді складають 55-64%

• 1 бал - вірні відповіді складають 50-54%

• 0 балів - вірні відповіді складають менше 50%

Переходимо до опанування практичних навичок. Заплануйте на це 60-80 хвилин.

• Зробіть нотатки за необхідності, розберіть методи функціональної діагностики.

Алгоритм практичної навички «Вимірювання базальної температури»

Алгоритм практичної навички «Визначення симптому «зіниці»

Визначення симптому «зіниці» відноситься до методів функціональної діагностики, тобто надає відомості щодо функціонального стану яєчників та гормональних порушень.

Він заснований на зміні фізичних якостей цервікального слизу в залежності від рівня гормонів. Під дією естрагенів відбувається збільшення кількості слизу у каналі шийки матки у дні, що передують овуляції. Візуально при огляді зовнішнє вічко збільшується в діаметрі та набуває темнє забарвлення (позитивний симптом «зінниці»). Ця закономірність може служити тестом якісної орієнтації щодо естрагенної насиченості під час гормонального дослідження.

Алгоритм практичної навички «Визначення симптому «папороті»

Визначення симптому «папороті» відноситься до методів функціональної діагностики, тобто надає відомості щодо функціонального стану яєчників та гормональних порушень.

Він заснований на зміні фізико-хімічних якостей цервікального слизу в залежності від рівня гормонів. Шийковий слиз при висушуванні на повітрі має здатність кристалізуватися в залежності від фази менструального циклу, тобто від естрогенного впливу яєчника. Під дією естрагенів мазок нагадує листя папороті, що має максимальий прояв у дні, які передують овуляції. Ця закономірність може служити тестом якісної орієнтації щодо естрагенної насиченості під час гормонального дослідження.

МЕТОДИ РОЗПІЗНАВАННЯ ФЕРТИЛЬНОСТІ (ПРИРОДНІ МЕТОДИ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї)

Методи розпізнавання фертильності (природні методи планування сім’ї - (назва походить з перекладу англомовного визначення «natural family planning») ґрунтуються на спостереженні за фізіологічними ознаками фертильності (можливість запліднення) та нефертильності (коли запліднення найменш вірогідне) протягом фаз менструального циклу.

За визначенням ВООЗ, ці методи контролю фертильності є засобом планування або запобігання вагітності за допомогою визначення фертильних днів менструального циклу, в період яких жінка покладається на періодичне утримання або інші способи запобігання вагітності. Саме тому ВООЗ рекомендує замінити термін „методи природного планування сім’ї” на той, що більш точно відображає суть, а саме – „методи розпізнавання фертильності” (fertility awareness method). У фертильний період методи розпізнавання фертильності можуть використовуватися у поєднанні з утриманням або бар’єрними методами.

Під час використання цих методів з метою контрацепції пара добровільно утримується від статевого акту під час фертильної фази менструального циклу жінки. Для того, щоб жінка могла завагітніти, пара повинна мати статеві стосунки під час фертильної фази.

З позиції методів розпізнавання фертильності, кожний місячний цикл починається менструацією, закінчується останнім днем перед наступною менструацією і його можна умовно поділити на три періоди.

I період– відносної неможливості зачаття, коли відбувається зростання фолікула і дозрівання яйцеклітини. У цей період неможливість зачаття відносна у зв’язку з різною тривалістю менструальних циклів. У разі коротких циклів (20-25 днів) дозрівання яйцеклітини і овуляція може наступити так рано, що відразу після закінчення менструації починається період високої вірогідності зачаття.

II період – найбільшої вірогідності зачаття, коли яйцеклітина дозріває і виходить з яєчника – відбувається овуляція. Лише у цей час може бути зачата дитина.

III період – абсолютної неможливості зачаття, від загибелі яйцеклітини до наступної менструації.

Таким чином, метод розпізнавання фертильності не є безпосередньо контрацептивним методом. Завдяки тому, що період найбільшої вірогідності зачаття можна безпомилково визначити, кожна подружня пара може свідомо контролювати зачаття дитини.

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДУ

Індекс Перля (показник «контрацептивної невдачі») становить від 3 до 25 випадків на 100 жінок протягом першого року використання.

Ефективність природного планування сім’ї як методу контрацепції визначають:

· бажання пари застосувати цей метод контрацепції;

· правильне використання методу періодичного утримання або інших засобів контрацепції у дні фертильного періоду;

· відповідне навчання і знання цього методу контрацепції;

· регулярність менструального циклу.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Методи є оптимальними для пар, які не бажають застосовувати інші методи планування сім’ї з релігійних чи інших міркувань. Ці методи можуть бути рекомендовані без будь-яких застережень відносно того, що вони будуть мати негативні наслідки для здоров’я пацієнтів, які віддають перевагу саме таким методам.

Подружжя має бути поінформованим про можливість вагітності за неправильного застосування ППС.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Для деяких жінок визначення і моніторинг симптомів, пов’язаних з менструальним циклом, викликає труднощі. До можливих проблем під час застосування ППС належить:

· застосування інших методів контрацепції;

· період лактації;

· період перименопаузи;

· захворювання, які впливають на виявлення відповідних симптомів, пов’язаних з менструальним циклом;

· застосування лікарських препаратів.

МЕТОДИ

Існує кілька різних методів розпізнавання фертильності. Деякі з них залежать від використання лише одного з індикаторів фертильності. Інші методи базуються на двох або більше індикаторах фертильності.

Основні характеристики фертильності (цервікальний слиз, базальна температура тіла, тривалість циклу тощо) доповнюються іншими індивідуальними ознаками (чутливість молочних залоз, біль у нижній частині живота, менструальна кровотеча).

У даний час найчастіше застосовуються такі методи розпізнавання фертильності:

· календарний (або ритмічний);

· метод базальної температури тіла;

· метод цервікального слизу;

· симптотермальний.

Календарний метод

Календарний, або ритмічний метод контрацепції є найдавнішим засобом запобігання вагітності. Він базується на визначенні фертильних днів розрахунковим методом за спеціальною таблицею, при цьому береться до уваги знання про настання овуляції за 14 днів до передбачуваної менструації під час 28-денного менструального циклу, тривалість життєздатності сперматозоїдів у жіночому організмі приблизно 8 днів і яйцеклітини після овуляції (24 години). В даний час майже не використовується через невисоку ефективність.

Рекомендації з використання

Жінка може приблизно визначити свій фертильний період, спостерігаючи за менструальними циклами.

Необхідно розрахувати фертильний період. Простежити за тривалістю щонайменше 6 менструальних циклів, протягом яких необхідно або утримуватися від статевих стосунків, або користуватися іншим контрацептивним методом. Потім розрахувати свою фертильну фазу за наведеною нижче формулою:

· від кількості днів у найдовшому з циклів відняти 11 (визначається останній фертильний день циклу);

· від кількості днів у найкоротшому з циклів відняти 18 (визначається перший фертильний день циклу).

Наприклад: найдовший цикл:

30 днів – 11 = 19,

найкоротший цикл: 26 днів – 18 = 8.

Згідно з розрахунками, фертильним є період з 8 по 19 день циклу (для запобігання вагітності потрібно утримуватись 12 днів). Необхідно уникати статевого акту під час фертильних днів.

Метод базальної температури тіла

Метод базується на зміні температури тіла одразу після овуляції. Підвищення базальної температури тіла вказує на розвиток овуляції, але не дозволяє сказати, коли відбудеться наступна овуляція. Базальна температура знижується за 12-24 години до овуляції, після овуляції підвищується на 0,2-0,5°С. Таким чином, фертильним вважається період від початку овуляції до того часу, доки базальна температура буде підвищеною протягом 3 днів підряд. Температурний метод надійний у разі його використання для уникнення зачаття, але вимагає досить довгого часу утримання від статевого життя до періоду неможливості зачаття після овуляції.

Після овуляції основна температура тіла утримується на вищому рівні приблизно 14 днів, потім знижується, і з першим днем менструації починається новий цикл. Якщо ж базальна температура тіла утримується на високому рівні 20 і більше днів, жінка може вважати це першою ознакою вагітності.

Для уникнення будь-яких неточностей і для виявлення навіть незначного підвищення температури жінка повинна користуватися точним термометром. Оскільки на зміну базальної температури впливають різноманітні фактори (захворювання, стреси, порушення сну тощо), інтерпретація результатів вимірів вимагає особливої уваги. Як і календарний, цей метод також майже не використовується самостійно з контрацептивною метою.

Рекомендації з використання

Можна визначити фертильну фазу, акуратно вимірюючи температуру спеціальним термометром, який зафіксує навіть незначне її підвищення.

Необхідно використовувати правило зміни температури:

Температура вимірюється в один і той же час щоранку до того, як жінка встане з ліжка та записується в карту. Використовуючи записи у карті за перші 10 днів менструального циклу, визначається найвища з «нормальних низьких» температур (тобто щоденних температур, записаних у звичайному порядку і без виняткових умов). Не беруться до уваги аномально високі температури через лихоманку або інші стани.

Проводиться лінія дещо вище (на 0,05°C) найвищої з цих 10 температур. Ця лінія називається температурною.

Нефертильна фаза починається увечері третього дня поспіль (тобто 18 жовтня), коли температура залишається вище температурної лінії (правило зміни температури).

З метою контрацепції необхідно утримуватись від статевих стосунків з початку менструації до вечора третього дня поспіль, коли температура залишається вище температурної лінії.

Примітка:

· якщо протягом трьох днів одна з трьох температур впаде до температурної лінії або нижче неї, це може означати, що овуляція ще не відбулась. Для уникнення вагітності дочекатися 3 днів поспіль з температурою вище температурної лінії до того, як поновити статеві стосунки;

· після початку нефертильної фази більше немає необхідності реєструвати температуру. Можна припинити це робити до початку наступного менструального циклу або мати статеві стосунки до першого дня наступної менструації.

Метод цервікального слизу

Характер шийкового слизу змінюється протягом менструального циклу, а особливо у період овуляції. Це й допомагає у визначенні фертильних днів жінки. Спосіб контролю цервікального слизу протягом менструального циклу відомий як овуляторний метод Біллінга. Цей метод включає характерні зміни цервікального слизу протягом нормального менструального циклу.

Під час менструального циклу шийка матки виробляє різні типи слизу. На кількість і консистенцію цервікального слизу впливають естрогени та прогестерон. Різні типи слизу також перешкоджають або сприяють просуванню сперматозоїдів, що визначає рівень фертильності. На початку циклу, відразу після менструації, коли рівень естрогенів низький, цервікального слизу мало, він густий і липкий.

Цей густий і липкий слиз формує волокнисту сітку, яка закупорює шийку матки і створює ефективний бар’єр для проникнення сперматозоїдів. До того ж кисле середовище піхви швидко руйнує сперматозоїди.

Підвищений рівень естрогенів поступово змінює цервікальний слиз, який стає більш прозорим і рідким. У складі слизу з’являються поживні речовини для підтримки життєдіяльності сперматозоїдів, а реакція його стає лужною. Цей слиз потрапляє у піхву, нейтралізуючи кислотність і створюючи середовище, сприятливе для сперматозоїдів. Ці рідкі секреції називаються фертильними. Кількість слизу такого типу, викликана збільшенням вмісту води, зростає за 24 години до овуляції.

Сперматозоїди можуть легше рухатися у такому фертильному слизі, деякі з них рухаються у напрямку до матки і фаллопієвих труб, деякі сперматозоїди залишаються у криптах до того, як досягають матки.

Після овуляції під дією прогестерону цервікальний слиз формує щільну і липку пробку, яка перешкоджає руху сперматозоїдів. Середовище піхви знову стає кислим, сперматозоїди втрачають свою рухливість і руйнуються.

У період до настання овуляції шийковий слиз відсутній або спостерігається у незначній кількості з білим або жовтуватим відтінком. З наближенням овуляторного періоду, слиз стає більш світлим, більшим за кількістю і еластичним, при цьому натягування слизу (під час його розтягування між вказівним та великим пальцями) іноді досягає 8-10 см. Під час висушування й подальшому дослідженні під мікроскопом краплі шийкового слизу нагадують малюнок у вигляді листка папороті («феномен папороті»). Останній день значної вологості називається «днем пік», який відповідає найвищому рівню естрогенів в організмі. Зазвичай, овуляція спостерігається через день після зникнення значних виділень, світлого й еластичного слизу. Тому жінка, яка користується методом цервікального слизу, повинна припускати, що овуляція почалася за 2 дні до появи «пікових ознак» шийкового слизу. Після «дня пік» виділення різко змінюються під впливом прогестерону – вони стають густими або припиняються. Жінка знову відчуває сухість у піхві.

Фертильний період продовжується протягом ще 4 днів після зникнення значних світлих і еластичних слизових виділень. Післяовуляторна, або пізня інфертильна фаза циклу починається на 4-й день після максимальних виділень і продовжується до 1-го дня чергової менструації.

Рекомендації з використання

Можна визначити фертильну фазу, стежачи за цервікальним слизом.

Простий та акуратний запис – запорука успіху.

Для ведення записів використовується ціла низка кодів. Ці коди повинні бути не лише прийнятні у регіоні, але й доступні користувачам ППС. У деяких країнах використовуються кольорові наклейки або чорнильні штампи; в інших розроблено умовні позначення; в третіх використовується комбінація попередніх двох, у результаті чого символи виводяться різними кольорами. Нижче наведені приклади двох таких систем для ведення записів про зміни фертильності:

Визначення:

«Сухі дні»: після закінчення менструації у більшості жінок протягом одного чи кількох днів спостерігається відсутність слизу і зона піхви на дотик суха. Це так звані «сухі дні».

Фертильні дні: якщо перед овуляцією спостерігається будь-який тип слизу, жінка вважається фертильною. За наявності будь-якого слизу, навіть якщо він липкий і пастоподібний, у шийці матки може також бути присутнім вологий фертильний слиз, що свідчить про початок фертильних днів.

День пік: останній день слизького і вологого слизу називається «днем пік». Це означає, що овуляція близька або тільки що відбулася.

З метою контрацепції

Оскільки протягом дня слиз може змінювати свою консистенцію, необхідно простежити за ним кілька разів на день. Щовечора перед сном визначається найвищий рівень фертильності і робиться у карті відповідна позначка.

Утримуються від статевих стосунків щонайменше протягом одного циклу, щоб визначити дні зі слизом.

Після закінчення менструації під час «сухих днів» можна без побоювань мати статеві стосунки кожну другу ніч (правило чергування статевих днів). Це дозволить не сплутати слиз зі спермою.

Під час появи будь-якого слизу або відчуття вологості у піхві потрібно уникати статевих стосунків. Слизові дні, особливо дні фертильного слизу, небезпечні (правило раннього слизу).

Позначається останній день прозорого, слизького, тягучого слизу знаком X. Це «день пік» – найбільш фертильний період.

Після «дня пік» уникати статевих стосунків протягом наступних 3 сухих днів і ночей. Цей час небезпечний (правило «дня пік»).

Починаючи з ранку 4 «сухого дня» і до початку менструації можна мати статеві стосунки, не побоюючись завагітніти.

Симптотермальний метод

Цей найбільш поширений метод у даний час. Правила методу – це синтез підходів, які якнайкраще зарекомендували себе в усьому світі.

Симптотермальний метод передбачає контроль базальної температури тіла, змін цервікального слизу, положення та щільності шийки матки, а також враховує інші фізіологічні показники овуляції (чутливість молочних залоз, кров’янисті виділення з піхви, відчуття важкості у нижній частині живота тощо). Порівняно з іншими методами, симптотермальний метод є найбільш точним та ефективним за умови точного виконання всіх правил та методів, з яких він складається.

Рекомендації з використання

Можна визначити фертильні дні, стежачи одночасно за температурою і цервікальним слизом.

Після закінчення менструації можна мати статеві стосунки ввечері кожного другого «сухого дня» протягом нефертильного періоду до овуляції. Правило чергування сухих днів – те ж правило, яке використовується й у методі цервікального слизу.

Фертильна фаза починається з появою будь-якого слизу або відчуття вологи у піхві. Це правило раннього слизу – те ж правило, яке використовується й у методі цервікального слизу. Утримуються від статевих стосунків до закінчення фертильної фази.

Утримуються від статевих стосунків до того часу, поки не будуть застосовані правила «дня пік» і зміни температури.

У випадках, коли ці правила по-різному визначають кінець фертильної фази, завжди дотримуються найбільш консервативного правила, тобто того, яке визначає найбільшу тривалу фертильну фазу.

Наступний приклад ґрунтується на аналізі заповненої карти базальної температури тіла.

Дотримуючись правила зміни температури, жінка нефертильна після 16 дня. У той же час, якщо дотримуватися правила «дня пік», вона фертильна до 18 дня. Тому жінка повинна дотримуватися більш консервативного правила «дня пік» і не мати статевих стосунків до 18 дня.

Примітка:

· якщо протягом попереднього циклу застосовувалися правила «дня пік» і зміни температури, можна мати статеві стосунки в перші 5 днів менструального циклу, починаючи з першого дня кровотечі. Це називається правилом менструації, яке гарантує, що ця кровотеча справді менструальна, а не зумовлена якимись іншими причинами.

• Після вивчення навичок перегляньте відео за темою заняття (до 40 – 60 хвилин).

Якщо є час та натхнення - можна послухати про природні методи планування сім'ї

Правила користування презервативами

Про сперміциди

Про методи контрацепції

• По завершенню ознайомлення будьте готовими пройти тестування. На тест (посилання – в електронному журналі і в робочому чаті) заплануйте до 20 хвилин. Це достатній хронометраж для тесту з 5 питань.

• Нагадую, онлайн тести можна писати ДЕКІЛЬКА разів, до досягнення позитивної оцінки. Побачили свій результат, не влаштовує - тестуйтеся ще раз.

В даному тесті неможливо пройти гру «Відповідності» - мало питань.

Критерії оцінювання:

• 2 бала - вірні відповіді складають 75-100%

• 1,5 бала - вірні відповіді складають 60-74 %

• 1 балів - вірні відповіді складають 50-59%

Отже, сьогодні оцінка за тему буде складатися з оцінок по двом завданням:

• тест 1 – 3 бала

• тест 2 – 2 бала

  Можна отримати додаткові бали (сукупно до 1 бала за заняття - гра «Відповідності» після тестування) для покращення оцінки за заняття. Якщо все виконано вірно - оцінка за заняття буде «5». Якщо є помилки, оцінка буде сумою результатів виконання всіх завдань. Додаткові бали використовуються для покращення успішності за поточне заняття та не накопичуються.

Завдання виконати до наступного заняття.

Дякую за роботу!