Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

 Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти»

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове появляється в житті поступово і не збентежує лавиною переживань.

В.О.Сухомлинський

     Понад тридцять років мають тісний зв’язок між собою загальноосвітня школа № 17 та дитячий заклад «Топольок». Це відбувається не тому, що вікна цих закладів дивляться одне на одного. Педагогічні колективи здавна прийшли до висновку, що працювати окремо просто неможливо. Проблема наступності між початковою ланкою та старшими групами дитячого садка завжди була для нас актуальною. Ми віднесли її до числа найважливіших.

     Великий енциклопедичний словник трактує термін «наступність» як зв’язок між явищами в процесі розвитку в природі, суспільстві й пізнанні, коли нове, замінюючи старе, зберігає в собі деякі його елементи. У суспільстві означає передачу й засвоєння соціальних та культурних цінностей від покоління до покоління.

     Одним із факторів, які забезпечують ефективність освіти, являється неперервність і наступність у навчанні. Під наступністю розуміється неперервність на межах різних етапів або форм навчання  (дитячий садок – школа, школа – ВНЗ, ВНЗ – післядипломна освіта), тобто в кінцевому    результаті – єдина організація цих етапів або форм в рамках цілісної системи освіти.

Наступність між дошкільним вихованням і шкільним навчанням дітей завжди належала до числа найважливіших педагогічних проблем. Чому проблема наступності знову піднімається у Державному стандарті початкової загальної освіти? Чому не зникають претензії з боку школи на адресу дошкільних закладів, а з боку працівників дитячих садків – до  вчителя початкової школи? Це обумовлено не тільки важливістю даної проблеми і необхідністю її коректувати у відповідності до соціальної ситуації. Ми давно зрозуміли, що головна причина такого положення в тому, що вона вирішувалась «співпрацюючими» паралельно. Дошкільна ланка і початкова ланка школи являли собою дві сторони, які були розмежовані, і кожна сторона розв’язувала свої проблеми самостійно.

   Якщо аналізувати стан розв’язання цієї проблеми, то потрібно підкреслити, що найменше всього взаємодія між дошкільними працівниками і вчителями молодшої школи спостерігається в цілях навчання. Сьогодні технології навчання досягнули такого рівня, що будь-які знання можна було б дати дитині, незалежно від її віку. Тому на сьогоднішній день практичних працівників дошкільних закладів і  початкової школи хвилюють не стільки проблема цілей і змісту навчання (чому вчити? і навіщо вчити?), скільки методів і засобів (як вчити?). На цьому виникли протиріччя між ведучими лініями навчання і виховання дітей вказаного віку, які визначають успішність всього подальшого гармонічного розвитку дитини і фактичної орієнтації на штучну акселерацію, пришвидшене навчання, поспішне «оминання» окремих стадій дитячого розвитку.

   Розроблені зараз шляхи розв’язання проблеми наступності не завжди відповідають науковим теоріям про самоцінність кожного періоду розвитку дитини, а процес виховання і навчання не орієнтується на вікові особливості і можливості дітей. Більше того, розуміння вікового періоду розвитку ставиться у залежність від організаційних сторін системи навчання.

   У системі навчання існує тенденція: старша ланка диктує свої вимоги до попередньої. З цієї точки зору всім здається, що ВНЗ вказує школі, якого випускника їй готувати, старша школа дає свої вимоги основній, та в свою чергу до початкової… У свою чергу, початкова школа стала прискіпливіше встановлювати вимоги вступання дошкільників у школу.

   Науковці пропонують розглядати наступність між дошкільною та початковою ланками освіти як зв’язок і злагодженість кожного компонента освіти (мети, завдань, змісту, методів, засобів, форм організації), які забезпечують ефективний послідовний розвиток дитини, її успішне виховання і навчання.

   Всю роботу з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку ми будуємо, керуючись принципом «не нашкодь» і спрямовуємо її на збереження здоров’я, емоціонального благополуччя, розвиток індивідуальності кожної дитини. В дошкільному віці особливу увагу треба приділяти формуванню психологічної готовності до школи, розвитку сприйняття, уяви, художньо-творчій уяві дітей. Тому вихователі посилили роботу по вихованню морально-вольових якостей, самостійності, ініціативності. Ці напрямки діяльності дошкільного закладу «Топольок» стали ведучими.

   Для оновлення змісту та гуманізації цілей дошкільної освіти є належне підґрунтя: ціла когорта корифеїв – психологів і педагогів, вітчизняних і зарубіжних фахівців, науковців і практиків, великих просвітників-гуманістів, які лишили нам безцінний спадок. Це, насамперед, Л.С.Виготський, Л.А.Венгер, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський.

   Що становить сутність цього спадку – його основну думку? Маленьку істоту, що лише починає свій життєвий шлях, необхідно вправляти у двох основних галузях знань – у пізнанні своєї індивідуальності (власних потреб, цілей, ідеалів,  особливостей, можливостей тощо) та умов життя, від яких вона залежить і на які сама впливає. За цією логікою основне завдання батьків і педагогів – створення сприятливих умов для відкриття та освоєння дошкільником двох основних життєвих реалій – власного «Я» та навколишнього світу.

   Саме на розв’язання цих основних завдань спрямовано зміст Державного стандарту початкової  загальної освіти.

   Виконуючи завдання наступності між дошкільною та початковою ланками, педагоги повинні продовжити розвиток молодшого школяра в цьому напрямку.

   У дошкільному закладі забезпечується зв’язок вихованців і педагогів дитячого садка і школи. Для цього використовуються екскурсії до школи, відвідування уроків, спільні з першокласниками розваги, а молодших школярів запрошують у дитячий садок для зустрічі з випускниками старшої (підготовчої) групи. Побутує також практика взаємовідвідування вихованцями дитячого садка і учнями початкових класів свят у дошкільному закладі та початковій школі (свято знань, посвята у школярі, свято букваря, випуску з дитячого садка).

   Особливо важливою для майбутніх учнів є фігура першого вчителя, якого вони сприймають як надзвичайну людину. Він повинен розуміти дітей, виявляти душевну турботу про них, зацікавленість у їхніх успіхах; повинен створювати оптимістичний настрій, дружелюбну доброзичливу атмосферу.

   У дитячому садку розвивається практика попереднього знайомства з майбутнім учителем, а також ознайомлення педагога з роботою випускної групи, вивчення індивідуальних особливостей дітей, участь у їхніх справах.

   Взаємозв’язок педагогів дошкільного закладу і школи здійснюється на інформаційному (семінари-практикуми з обговоренням програм і планів навчально-виховної роботи, створення дидактичного матеріалу) і на діяльнісному (обмін новаторськими методиками, досвідом організації навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів, взаємне консультування) рівнях. Усі ми усвідомлюємо, що  підготовка дітей до школи, яка є одним з головних завдань дошкільної освіти, має спрямовуватися на всебічний розвиток особистості.

   При переході з дитячого садка до школи дитина знайомиться з правилами поведінки у даному соціумі, вчиться жити за його законами. Школа повинна не тільки допомогти засвоїти дитині правила поведінки, але й збудувати власну позицію, визначити своє ставлення до життєвих цінностей. Учитель повинен знати про дитину якомога більше. Тому для вчителів і вихователів дитячого садка «Топольок» обов’язковою є координація дій щодо вихованців. 

    Склався певний алгоритм роботи:

                       засідання методичних об’єднань;

                       відвідування уроків у школі та заняття в дитячому садку;

                       робота консультаційного пункту;

                       загальні батьківські збори;

                       робота Школи майбутнього першокласника;

                       підготовка рекомендацій для батьків;

                       підготовка посібників для майбутніх учнів;

                       рекомендації практичного психолога .

   У перший раз, як правило, діти йдуть із задоволенням до школи. Але підтримувати ці відчуття дуже важко. Інтенсивна навчальна програма, вимоги вчителів та батьків, утома – вже це може визвати у першокласника страх перед школою. Тому профілактика шкільної дезадаптації є головною метою учителів та соціально-психологічнгої служби школи. Соціально-психологічна служба є важливою складовою роботи навчального закладу. Ця робота спрямована на вивчення рівня загального та інтелектуального розвитку дитини у групі однолітків, своєчасне вирішення навчально-виховних задач, враховуючи різні умови оточуючого середовища, умови підготовки до школи та умови навчання.

  З цією метою організовується «Школа майбутніх першокласників». Спільна робота вчителів, соціально-психологічної служби, керівників гуртків малювання, музики та батьків виявляє і забезпечує оптимальні умови для повноцінного фізичного, психологічного та духовного розвитку дитини. Значну увагу ми приділяємо формуванню психологічної готовності дитини до шкільного навчання, що включає інтелектуальну та фізичну готовність.

   Сучасний першокласник – шестирічна дитина. Підготовка до школи, подолання відставання у розвитку окремих систем, їїх (дитини) оздоровлення перед школою – це запорука успішної адаптації учня на першому етапі.

   З метою виявлення адаптованості першокласників у школі проводиться комплекс заходів, який включає:

- анкетування батьків;

- психодіагностику першокласників;

- вивчення мотиваційної сфери першокласників;

- соціометричні дослідження;

- оцінку інтелектуального розвитку дітей із порушенням шкільної адаптації;

- виявлення дітей із проблемами у фізичному розвитку.

  Анкетування батьків проводиться на батьківських зборах у листопаді, коли головними стають питання адаптації дітей до школи у першому класі, причини виникнення труднощів у навчанні та засоби їх подолання, чому дитина не бажає вчитися.

  Після проходження анкетувань, текстових досліджень, психодіагностики кожен із батьків може отримати консультацію психолога, рекомендації щодо розвитку пізнавальної сфери дитини. Результати також доводяться до відома вчителів, які працюють із дітьми, з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

   Ми намагаємось збагатити поняття наступності новими змістовними компонентами:

                       емоційний компонент сприяє урахуванню специфіки емоційної сфери особистості дитини, забезпеченню емоційної комфортності, пріоритету позитивних емоцій, побудові процесу навчання на оптимістичній гіпотезі;

                       комунікативний компонент сприяє урахуванню особливостей спілкування дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку, забезпеченню безпосереднього й конкретного спілкування. Педагогічні колективи Гірницької ЗОШ № 17 та дитячого садка «Топольок» роблять все можливе для того, щоб створити гідні умови перебування дітей в наших закладах.

     Виходячи з усього вище сказаного варто відзначити, що діти, які саме у 1 класі нормально ввійшли у шкільне життя, успішно виконували завдання вчителя, переживали задоволення від своїх успіхів, як правило, успішно навчаються не тільки в початковій, а й в основній та старшій школі.

     У своїй роботі використовуємо принципи української етнопедагогіки:

                       Вчи не страшкою, а ласкою (гуманне ставлення до дитини)

                       Не бурчи, а навчи (педагогічна компетентність)

                       Путню річ і дурень зрозуміє (доступність)

                       Із самого початку думай, який буде кінець (послідовність та наступність)

                       Не все одразу, а потроху та помалу, то буде користі чимало(послідовність та наступність)

                       Хто собою керувати не вміє, той і іншого на розум не наставить(вимогливість до вчителя та вихователя)

                       Учи народ, учись у народу (народність)

                       Гни дерево, поки молоде, вчи дитя, поки мале (природо відповідність)

                       Вчений, а кобили не запряже (зв’язок навчання з практикою)

                       Ніщо не дійде до голови, як не побуває в серці (емоційність)

                       Краще раз побачити, ніж тричі почути (наочність).

                       Краще приклад, ніж наука (наочність)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Соціальне партнерство закладу позашкільної освіти та сім’ї»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись