Ось детальний змістовий опис презентації до узагальнюючого уроку на тему «Епоха Українського Модерну: Від Пробудження до Творення. Культура, наука та повсякдення України (середина XIX – початок XX ст.)» (віртуальна виставка та фреймворк дослідницького проєкту, Випуск №1 / Узагальнення знань):
🏛️✨ Опис презентації: «Епоха Українського Модерну: Від Пробудження до Творення»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Епоха Українського Модерну: Від Пробудження до Творення.
Підзаголовок: Культура, наука та повсякдення України (середина XIX – початок XX ст.).
Формат: Віртуальна виставка та фреймворк дослідницького проєкту (Випуск №1 / Узагальнення знань).
Слайд 2. Механізм Національного Пробудження (Трикутник відродження):
Освіта та наука (Фундамент): поширення грамотності, недільні школи, університети та відкриття світового рівня.
Самоусвідомлення (Осмислення себе): розуміння власної історії, мови та ідентичності в умовах імперських заборон.
Творчість (Вибух): поява професійного театру, українського модерну в архітектурі, живописі та літературі.
Головна теза: культура стала головною зброєю бездержавної нації.
Слайд 3. Воронка знань: Як вчилася Україна:
Народний рівень: недільні школи та Просвіти (ліквідація неписьменності серед селян і робітників, читальні як центри громадського життя).
Середня ланка: гімназії та реальні училища (формування міської інтелігенції, акцент на природничі науки та технічні знання).
Еліта: університети (Харків, Київ, Одеса, Львів) як центри наукової думки, студентських громад і політичного бродіння.
Бар'єр епохи: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876) гальмували освіту рідною мовою на Наддніпрянщині.
Слайд 4. Український слід у світовій науці:
Ілля Мечников: мікробіологія, відкриття явища фагоцитозу, лауреат Нобелівської премії (1908).
Іван Пулюй: фізика, дослідник Х-променів, чиї праці передували відкриттю Рентгена.
Володимир Вернадський: природознавство, творець вчення про біосферу та ноосферу.
Ігор Сікорський: авіаконструкція, творець перших у світі багатомоторних літаків.
Слайд 5. Ігрова зала №1: Чий це стіл?
Інтерактивне завдання: впізнати за предметами в кабінеті видатних діячів епохи (креслення літаючої машини — І. Сікорський; катодна трубка та випромінювання променів — І. Пулюй; зразки імунних клітин і золота медаль — І. Мечников).
Слайд 6. Два крила духу: Слово і Звук:
Література: відхід від побутовезму, народження українського психологічного роману та європейського модернізму (І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська).
Музика: перехід від аматорства до професійних класичних форм (опери, симфонії) на основі народних мотивів (М. Лисенко, М. Леонтович).
Слайд 7. Феномен Театру Корифеїв (1882):
Центр і статус: перший професійний український театр (Єлисаветград), національний рух у умовах заборони мови.
Діячі: М. Кропивницький та І. Карпенко-Карий (драматургія і режисура); Марія Заньковецька («душа сцени», неперевершена гра); М. Садовський (організація, творець першого театру в Києві).
Слайд 8. Ігрова зала №2: З'єднай творця з його творінням:
Завдання за картками-описами: розпізнати авторів та митців за їхніми ключовими досягненнями (автор всесвітньо відомої різдвяної мелодії «Щедрик» — М. Леонтович; перша народна артистка республіки з європейським визнанням — М. Заньковецька; поліглот і номінант на Нобелівську премію — І. Франко).
Слайд 9. Форма і Колір: Від Реалізму до Модерну:
Класичний Реалізм (живопис): зображення народного побуту, пейзажів, історичних сцен (М. Пимоненко, С. Васильківський).
Український Архітектурний Модерн: поєднання європейського модерну з традиціями народного зодчества — шестикутні вікна, орнаменти, шатрові дахи (Василь Кричевський і Будинок Полтавського губернського земства).
Слайд 10. Повсякдення: Дві паралельні світи:
Місто: стрімка модернізація, поява електрики, водогону, трамваїв (Київ, 1892), телефону; міщани переймають європейську моду, відвідують театри й читають щоденні газети.
Село: збереження вікового укладу (традиційний одяг, хати-мазанки), але з'являються перші ознаки змін — зростає грамотність, сільськогосподарські машини та кооперативи.
Слайд 11. Ігрова зала №3: Візуальна загадка:
Завдання на деталі: знайти на міському пейзажі інноваційний вид транспорту (електричний трамвай) та визначити за формою вікон будівлю у стилі українського архітектурного модерну.
Слайд 12. Від вивчення — до дослідження:
Мета: культура XIX – початку XX ст. — це код нашої ідентичності, а не архівний пил.
Роль учня: перетворення з читача підручника на дослідника, куратора і творця власного проєкту («Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»).
Слайд 13. Меню Дослідницьких Проєктів:
Один день з життя... (реконструкція побуту гімназиста, актора чи селянина-кооператора).
Архітектурний гід (віртуальна екскурсія будівлями українського модерну).
Інстаграм генія (візуалізація відкриттів та подорожей видатних діячів у соцмережах).
Музика крізь час (дослідження шляху пісні «Щедрик» до світової слави).
Слайд 14. 4 кроки до ідеального проєкту:
Пошук (Фокус): вибір теми та опрацювання параграфів підручника.
Аналіз (Глибина): пошук додаткових джерел, архівних фото та відео.
Оформлення (Форма): вибір формату (презентація, лонгрід, подкаст, інфографіка).
Презентація (Захист): 3-хвилинний пітч з акцентом на висновки.
Слайд 15. Ваша місія на наступний тиждень:
Повторити матеріал підручника (§ 33–37).
Обрати тему дослідницького проєкту.
Зібрати матеріали та розробити структуру.
Підготувати креативну презентацію та захист перед класом.
