Тема заняття "Мовознавчий аспект творчості Лесі Українки. Подвоєння та подовження приголосних"

Опис документу:
Новинка - комплексно-хвильові заняття! За ініціативи директора коледжу Маргарити Климович та відповідно до Постанови Верховної Ради «Про заходи щодо відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки у 2021 році» упродовж дня зі студентами І курсу проведено комплексно-хвильові уроки на єдину наскрізну тему «Леся Українка»: з математики , з інтегрованого експериментального курсу «Історія: Україна і світ» , з української літератури, з української мови

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися


Тема:  Мовознавчий аспект творчості Лесі Українки. Подвоєння та подовження приголосних.

Мета:  удосконалювати вміння і навички студентів грамотного правопису слів з подвоєними та подовженими приголосними; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво -комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у студентів любов і шану до великої поетеси Лесі Українки, повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: правопис апострофа, знака м’якшення, великої літери, ненаголошених голосних е/и.

Синтаксис: речення, текст.

Міжпредметні зв’язки:

Українська література: твори Лесі Українки

Мистецтво: музичні твори поетеси, покладені на музику.

Методика навчання української мови, педагогіка, психологія.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Очікувані результати навчальної діяльності студентів:

Знаннєвий компонент

Студент/студентка:

з’ясовує суть понять «орфографічна норма», «орфографічна помилка», «орфографічний словник»;

усвідомлює важливість дотримання орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;

знає правила українського правопису.

Діяльнісний компонент

Студент/студентка:

організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);

виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;

працює з орфографічним словником;

знає й практично використовує вивчені правила;

аналізує факти порушення орфографічних норм;

висловлює припущення про написання того чи того слова;

виявляє аналогії в написанні слів (гривень – пісень);

знаходить і аналізує додаткову інформацію з теми

Ціннісний компонент

Студент/студентка:

висловлює своє ставлення до написаного (прочитаного)

відчуває відповідальність за дотримання орфографічних норм.

Емоційний компонент

Студент/студентка:

висловлює адекватні почуття і враження від почутого або прочитаного;

відчуває задоволення від власних досягнень.

Поведінковий компонент

Студент/студентка:

ініціює обговорення складних або суперечливих питань з теми;

висловлює пропозиції щодо вдосконалення культури мовлення;

сприймає орфографічну грамотність як необхідність, потребу;

демонструє наміри щодо вдосконалення власної орфографічної грамотності

Соціокультурна змістова лінія

Чудова думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано висловлена (Вольтер). Моє слово − моя відповідальність. Слово – носій добра, істини й краси. Повноцінне функціонування мови – запорука розквіту держави. Мова злагоди й гармонії. Мій лексичний арсенал. Відновлення історичної пам’яті та формування почуття національної гідності. Повага до національно-культурних цінностей інших народів.

Наскрізні лінії

1. Здоров’я і безпека

Взаємозв’язок сприятливого стану мовленнєвого середовища та здоров’я людини. Мова творить, і мова руйнує. Цілющі властивості слова. Цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму.

2. Громадянська відповідальність

Відповідальність за мовні вчинки. Відповідальність за результати спільної роботи. Мовний режим у родині й коледжі. Мовне обличчя мого міста (села). Мова – важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності. Розуміння громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Вітчизни.

3. Екологічна безпека і сталий розвиток

Життєздатність людини й екологія слова. Мова злагоди й гармонії. Українська мова – живий організм-сад. Стимулювання відповідальності у сфері охорони довкілля. Раціональне використання води й ґрунтів. Піклування про цілісність і недоторканість природного світу навколо нас.

4. Підприємливість і фінансова грамотність

Піклування про саморозвиток як активний внесок у суспільний прогрес. Виховання потреби враховувати інтереси й особливості своїх партнерів.

Методи навчання:

за характером керівництва розумовою діяльністю студентів:

  • пояснювально-ілюстративний,

  • репродуктивний,

  • проблемний,

  • частково пошуковий (евристичний),

за джерелом знань:

  • наочні (ілюстрація, демонстрація),

  • практичні (вправи),

  • словесні (бесіда (вступна, супроводжувальна, підсумкова),

пояснення, розповідь);

за напрямом діяльності:

  • практичні,

  • практико-теоретичні,

  • теоретичні.

Інтерактивні методи навчання: мозковий штурм («мозкова атака»), метод гронування (асоціативний кущ), «Мікрофон», «Редактор».

Методичні прийоми: аналіз, синтез, порівняння, списування.

Здоровязбережувальні технології: пальчикова гімнастика, гімнастика для очей, фізкультхвилинка.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент

  • Вітаю усіх! Нехай день зранку і до вечора буде добрим, благословен і людьми і Богом.

1.1 Аутотренінг

Я – кмітлива, розумна і творча особистість.

Я хочу працювати на результат, втілювати власні ідеї у життя.

Я міркую, я замислююся.

Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.

Мені цікаво знати більше, це надає мені впевненості і перспектив.

    1. Прийом «Аплодисменти»

2.   Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
-
Сьогоднішній день особливий, сповнений хвилювання, передчуття незвіданого, нового, цікавого. Ми маємо сьогодні поєднати прекрасне і корисне, життя неймовірно сильної особистості зі здобуттям важливих знань, так потрібних розумному студентові. Тісно переплететься  мовознавчий аспект творчості  Лесі Українки з вивченими орфограмами, а також опрацюванням теми «Подвоєння та подовження приголосних» .3.   Мотивація навчання (пригадуємо вивчене на попередньому занятті, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)
- А ще ми разом повправляємося у вміннях щодо вивчених орфограм. Спробуймо піднятися на гору «Досягнень», де є ключовими фрази: Я хочу… Я прагну… Я намагатимуся…

4.   Актуалізація опорних знань
- Перш ніж розпочати нашу роботу, хотіла б запросити вас до «Мовознавчої світлиці».

  Інтерв’ю з Лесею Українкою

Ведуча. Доброго дня, дорогі гості! Мене звуть …. Я рада бачити вас у нашій «Мовознавчій світлиці». Сьогодні до нас завітає Лариса Петрівна Косач – талановита українська поетеса, письменниця, відома нам як Леся Українка. Поспілкуватися з такою людиною буде неймовірно цікаво, адже її різноманітні твори спонукають читачів до роздумів, проникають до найпотаємніших глибин душі, вражаючи силою слова, й несуть кудись у далекий світ, в якому кожен із нас знайде свій особистий куточок і насолодиться тим, що йому буде справді до вподоби. Маючи таку можливість, ми поговоримо з нею про творчість, джерела натхнення, думки, які вона бажала донести до читачів, а також черпатимемо для себе нові знання. (Заходить Леся Українка) Я вітаю вас, Ларисо Петрівно!

Л.У. Доброго дня, прекрасна панянко! Доброго дня, усім пошановувачам рідного слова.

Ведуча. Лесю, вас називають геніальною Поетесою, дочкою Прометея, романтичною непересічною особистістю, а от мати нагородила Вас псевдонімом – Українка. Чому саме таким?

Л.У. Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.

Ведуча. Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я допомогла розвинутися вашим здібностям?

Л.У. Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.

Ведуча.  Лише в письменництві ваш талант? Чи вас захоплювала ще якась діяльність?

Л.У. Уже в 5 років я грала на фортепіано і пробувала творити власну музику. Навіть було бажання стати композитором. А ще матінка збирала зразки народних вишивок, що не просто привернуло мою увагу, адже у восьмирічному віці я вимережила батькові сорочку.

Ведуча.  Приблизно тоді ж ви і написали свого першого вірша «Надія».

Л.У. Тоді в Петербурзі заарештували другу батькову сестру, мою тітку. Ми з Мишком знали її змалечку і дуже любили та поважали за хорошу вдачу. Ця звістка гірко вразила мене і засмутила. Саме це спонукало мене до написання вірша.

Ведуча. Твір, який назавжди залишив помітний слід у моєму серці, – це вірш «Хотіла б я піснею стати». За розміром він невеличкий, але викликає багато емоцій. Чому ви хочете стати піснею? Щоб вас почув весь світ?

Л.У.  Відповідь можна знайти в рядках «щоб вільно по світі літати, щоб вітер розносив луну». Але я не маю на увазі те, що хочу бути просто почутою кожною людиною. Моє бажання бути почутою кожним серцем людським. Адже прослухати чи прочитати вірш – це одне, а пропустити його крізь себе, проаналізувати і зробити для себя певні висновки – зовсім інше.

Ведуча. У вірші ви висловлюєте бажання «під яснії зорі полинути співом дзвінким, упасти на хвилі прозорі». Це означає, що ви прагнете свободи?

Л.У. Так! Свободи думки, слова, мрії. Адже мелодія пісні може линути через море, через гори, аж до неба, зір і сонця, і її ніхто не зупинить. А на шляху людини може стати багато перешкод – заборона, неволя чи… хвороба.

Ведуча. Отже, на вашу думку, письменник повинен бути вільним?

Л.У. Так, адже головний герой моєї «Давньої казки» говорить: «Не поет, у кого думки не літають вільно в світі». А ще ця поема доводить, що митець не повинен продаватися за золоті лаври, а писати особисті думки, писати для себе, для народу, для добра, а не для тих, хто хоче користуватися сильним словом письменника задля свого зиску.

Ведуча. Ларисо Петрівно, залиште нам на згадку слово-заклик, слово- пораду, слово- пересторогу.

Л.У. Дорогі мої друзі, мені приємно було здійснити подорож у майбутнє, поспілкуватися з розумним товариством. Любіть рідну мову, колиску народу, шануйте рідне слово – і весь світ заговорить про сильну націю, яка виборює волю і незалежність ділом і словом. Тож дозвольте відкланятись, вельмишановна громадо. Спасибі за хліб, за сіль і за приємне слово. До зустрічі!

Ведуча. Отже, поет – вільна людина, яка стає на захист держави, людини, моралі, несе у світ прекрасне, пробуджуючи в читачах емоції й почуття, які спонукають їх стати кращими. Саме це й хотіла показати нам Леся Українка – силу слова. Із теплотою в серці я пронесу через роки незабутні враження від побаченого і почутого на сьогоднішній парі. Щасти Вам усім!

5.  Викладення та вивчення нового матеріалу (зміст позначених питань подається у вправах, які студенти мають виконувати)

  • Дякуємо нашим талановитим дівчаткам, а ми узагальнимо разом із нашим знавцем рідної мови Ігор Хворостяним новий матеріал.     /Перегляд лайфхаків/  

  • Згадаймо вивчені нами орфограми й створімо «Асоціативне гроно» до образу неймовірно мужньої жінки. /Коментування орфограм/                                        


6. Робота в групах.

-Пориньмо у світ музики, фонетики, орфографії, орфоепії. Я думаю, що ви чули про поезії Лариси Петрівни Косач, які покладені на музику і стали окрасою у галузі мистецтва. Кожна група отримає поезію великої поетеси і спробує виписати вивчені орфограми й пояснити їх. Розшифруйте закодовані назви поезій. /Нагадати правила роботи в групах/

І група – «Горить моє серце»

Горить моє серце, його запалила

Гарячая іскра палкого жалю.

Чому ж я не плачу? Рясними сльозами

Чому я страшного вогню не заллю?

Душа моя плаче, душа моя рветься,

Та сльози не ринуть потоком буйним,

Мені до очей не доходять ті сльози,

Бо сушить їх туга вогнем запальним.

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі

І так заридати, щоб зорі почули,

Щоб люди вжахнулись на сльози мої.

ІІ група – «Contra spem spero!»

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні 
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні, 
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане 
Та кора льодовая, міцна, 
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную 
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную, 
Буду пісню веселу співать. *

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей - 
Все шукатиму зірку провідну, 
Ясну владарку темних ночей. **

Так! я буду крізь сльози сміятись, 
Серед лиха співати пісні, 
Без надії таки сподіватись, 
Буду жити! Геть, думи сумні!

ІІІ група – Веснянка

Як яснеє сонце

Закине свій промінь ясний

До тебе в віконце, –

Озвись на привіт весняний.

Олесю, серденько,

Співай веселенько!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

Як бідну первістку,

Дочасну, морози поб’ють

І кущик любистку

Холоднії роси поллють, –

Не плач, моя роже,

Весна переможе!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

Як дрібнії дощі

Заслонять нам світ навесні,

Як нам молодощі

Пов’ються у хмари сумні, –

Не тратьмо надії

В літа молодії!

Весняного ранку

Співаймо, сестрице, веснянку!

На літо зелене

Поїду я геть в чужий край,

Згадай же про мене,

Як підеш по квіти у гай.

Спогадуй, Олесю,

Сестру свою Лесю!

Весняного ранку

Даю тобі сюю веснянку!

  • Леся Українка мріяла бути щасливою і нам це заповідала. Фізкультхвилинка

ІV група - Вечірня година

Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе.

Вийду в садочок та погуляю,

При місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо,

В таку годину забудеш лихо!

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині!

Ніч обгорнула біленькі хати,

Немов маленьких діточок мати,

Вітрець весняний тихенько дише,

Немов діток тих до сну колише.

V група - Давня весна

Була весна весела, щедра, мила,
промінням грала, сипала квітки,
вона летіла хутко, мов стокрила,
за нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло —
зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялося, бриніло,
а я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
дарунки всім несе вона, ясна,
для мене тільки дару не придбала,
мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
заглянули від яблуні гілки,
замиготіло листячко зелене,
посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
він про весняну волю заспівав,
а з ним прилинули пісні пташині,
і любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
того дарунку, що весна дала;
весни такої не було й не буде,
як та була, що за вікном цвіла

/Робота зі студентами/

7. Інтерактивна вправа «Диктант шпигуна»

Лесині предки

Предки Лесі Українки з обох боків – батька й матері - мають багату історію. Лесині предки по батькові в давнину жили в Боснії , на узбережжі Адріатики. У 1444 році володар Захулм’я Стефан Косач виклопотав собі в німецького імператора Фрідріха титул герцога, після того і вся його округа стала називатися Герцоговіна. Хтось із Косачів потрапив на службу до польських королів. Шляхтич Петро Косач відзначився в 1673 році у битві з турками під Хотином. Відстоюючи волю, Петро покинув Польщу й прийшов на Україну, де став сотником Стародубського полку. Його син та онук теж служили в цьому полку. Після ліквідації українського козацтва Косачі осіли на Чернігівщині. Лесин прадід Григор оселився в Мглині. Тут же народився Лесин батько – Петро Антонович Косач.

Рід по матері був грецький. Ще в XVII столітті на Україну з Греції прийде молодий письменний чоловік. Як тільки почалося повсання 1648 року проти Польщі, він приєднався до запорозького коша. Богдан Хмельницький запросив його бути драгоманом, тобто перекладачем при козацькому війську. З того часу пішло за ним прізвисько Драгоман. Він одружився і теж осів на Україні. Його нащадки служили в гетьманському уряді. Стефана Драгоманова – Лесиного прапрадіда – було обрано на посаду переяславського війта. Стефанів син Яким успадкував землі своєї матері в Будищах. Отож, село Будища стало родинним гніздом роду Драгоманових. У Якима було три сини й дочка, яка, вийшовши заміж за Петра Косача, стала матір’ю Лесі Українки і відомою письменницею Оленою Пчілкою.

8. Підсумок заняття:
 

- Добігає наше заняття, ми теж трішки розімнемося, погравши в «Орфографічну естафету». Кожен продумає слово з подвоєнням або подовженням приголосних, які стосуються теми сьогоднішнього заняття. Якщо слово, яке ви відтворили в пам’яті, вже записане на дошці, швиденько придумуємо інше. Почали! /Гра/

- Любов до Лесі Українки житиме у кожному серці, хвилюватиме кожну душу, залишиться теплим спомином назавжди. У вас на партах маленькі студентські серця, напишімо на них ключову фразу сьогоднішнього дня: «Леся і сьогодення» - хто вона для нас, ця тендітна жінка із сильним характером?

Прийом «Мікрофон»:

- Я хотів…

- Я дізнався…

-Я попрацював…

Самооцінювання керівником групи, товаришами, власний бал, викладачем.

9. Домашнє завдання: опрацювати тему «Спрощення приголосних», скласти словниковий диктант.

  • 07.08.2019
  • Особливості організації освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році
  • Інші методичні матеріали
  • 78
  • 0
  • 1
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Правове регулювання освіти осіб з особливими потребами»
Байталюк Ольга Михайлівна
24 години
490 грн