Анотація: у статті розглядається хореографічна майстерність як важливий засіб розвитку технічних умінь і творчих здібностей учнів у системі мистецької освіти. Висвітлено педагогічний потенціал танцю як інструменту гармонійного поєднання фізичного вдосконалення та креативного самовираження. Особлива увага приділяється формуванню художньо-естетичної компетентності, розвитку індивідуальності та здатності до творчої імпровізації. У процесі дослідження розкрито сучасні підходи й методики роботи з учнями, спрямовані на поєднання технічної підготовки з вихованням емоційної чуттєвості, сценічної культури та командної взаємодії. Практична частина статті акцентує на інтеграції класичних та інноваційних технологій у навчально-виховний процес, що дозволяє не лише вдосконалювати виконавські навички, а й формувати у дітей стійку мотивацію до занять мистецтвом, розвивати креативне мислення та емоційну виразність.



