Анотація: у статті розглянуто емоційне вигорання як один із найпоширеніших ризиків професійної діяльності педагога, що безпосередньо впливає на його ментальне здоров’я, працездатність і ефективність взаємодії з учнями. Проаналізовано психологічні чинники, що сприяють виснаженню, зокрема хронічне перевантаження, емоційну напругу, вимушену багатозадачність, роботу з дітьми з ООП та недостатню систему підтримки. Наголошено на важливості раннього розпізнавання симптомів вигорання, формування емоційної грамотності та створення підтримувального професійного середовища. Окреслено сучасні стратегії відновлення ментального ресурсу педагога — від саморегуляції й гігієни праці до командної підтримки, інституційних рішень і психопросвіти. Обґрунтовано, що подолання емоційного вигорання є ключовою умовою сталого професійного розвитку та психологічної безпеки педагога.

