Стаття "Інтелектуальна гра як засіб активізації навчально-пізнавальної активності школярів"

Опис документу:
Навчання молодших школярів неможливо уявити без упровадження гри та ігрових технологій. Дослідження переконують: гра використовується з навчально-пізнавальною, розвивальною і розважальною метою. Вона – один із найефективніших методів навчання, що максимально активізує інтелектуально-практичні та творчі можливості дитини .

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Інтелектуальна гра як засіб активізації навчально-пізнавальної активності

Одним із основних завдань, окреслених Концепцією України та іншими нормативними документами, є формування гармонійно розвиненої підростаючої особистості, культивування знань, пробудження інтересу й прагнення до навчання та іншої праці, розвиток розумових здібностей і підготовка до успішного навчання в школі.

Загальновизнано, що розвиток дитини відбувається в процесі її навчально - пізнавальної діяльності. У психолого-педагогічній літературі остання визначається як така, що має пізнавальну мотивацію, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок. Вона включає вміння вчитися, сприймати навчальні завдання, обдумувати способи їх розвязання та застосування.

У навчальних закладах дітям дається багато знань, понять, від яких вони швидко втомлюється. Внаслідок чого маємо недостатній рівень свідомого та глибокого засвоєння пропонованого матеріалу на уроці, занятті чи іншій формі навчально-виховної роботи.

В.О.Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Гра – найсерйозніша справа». І це дійсно так, адже за допомогою розвивальних ігор формуються такі якості особистості як увага, спостережливість, пам'ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності школяра, самостійність, ініціатива. Розвивальна гра стимулює пізнавальну діяльність учнів, викликає позитивні емоції у ставленні до навчання, до його змісту, форм і методів здійснення. Увага школярів, перш за все, спрямована на ігрову дію. При цьому до процесів запам'ятовування, осмислення підключаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими , і навчання проходить без особливих зусиль при великому емоційному піднесенні. В умовах постійного зростаючого обсягу інформації, навчального матеріалу, що його має засвоїти дитина, виникає нагальна потреба шукати шляхи ефективного навчання та виховання, приховані резерви розумової активності, підвищення самостійності у пізнанні навколишнього світу, методи і прийоми якіснішого засвоєння дітьми знань, умінь і навичок у різних видах діяльності. Оптимальними шляхами, на даний час є:

  • добір доцільних методів і прийомів, спрямованих на активне сприймання навчального завдання і реалізацію дидактичної мети у процесі педагогічної взаємодії у різних видах діяльності (при цьому нова інформація неодмінно інтегрується з попередніми знаннями і досвідом дитини );

  • реалізація дидактичної мети і дидактичних завдань у вигляді інтегративних знань ( одна і та сама тема розгортається і пропонується дітям на основі міжпредметних зв’язків).

Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності полягає не в тому, щоб ще глибше занурити дітей у той чи інший конкретний програмовий матеріал. Суть у тому, щоб у межах однієї теми виявити та встановити зв’язки між різними предметами і явищами, об’єднати навчальний матеріал і навчальні предмети, підпорядкувати все це єдиній універсальній логіці.

Необхідними засадами, дотримання яких забезпечує реалізацію пізнавальної та розвивальної функції навчально-виховних заходів на різних етапах взаємодії педагога з дитиною вважається :

  • введення дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх подачі;

  • створення умов для використання на уроці чи іншому навчально-виховному заході наукової інформації, здобутої поза навчальним закладом;

  • передбачення певних інтелектуальних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом;

  • активізація пізнавальної діяльності з використанням проблемно-пошукових методів.

Внаслідок такого підходу в дітей формуватиметься цілісна система сприймання навколишнього світу, діти одержуватимуть знання інтегративно, що зумовить економію навчального часу. Все це ефективно впливатиме на активізацію мислення, а також і на розвиток та вдосконалення пізнавальних процесів.

Навчання та виховання молодших школярів неможливо уявити без упровадження гри та ігрових технологій. Дослідження переконують: гра використовується з навчально-пізнавальною, розвивальною і розважальною метою. Вона – один із найефективніших методів навчання, що максимально активізує інтелектуально-практичні та творчі можливості індивіда. Стимуляція творчого потенціалу дитини оптимізують інтелектуальні, практичні і фізичні здібності, виховують риси творчої особистості, відкривають в собі нове, а отже, є могутнім стимулятором до самовдосконалення. Будь-яке вдосконалення можливе лише за умов сформованості сучасних й ефективних загально-навчальних умінь і навичок та психологічних механізмів.

Розумова праця школярів – дзеркало розумової праці педагога. Дай дитині справу і отримаєш діяльну, мислячу людину. Знання не засвоюються, якщо педагог прагне гранично полегшити розумову працю своїх учнів. Знання засвоюються там, де вони стають для дитини чимось своїм, що зачіпає власні думки, почуття, спонукають до пошуків, які породжені власними потребами. Але засвоєння – це активне думання, міркування над фактами, дослідницький підхід до речей, предметів, фактів, явищ. А активне думання починається там, де вихованець користується поняттями, судженнями, висновками, та практично застосовує їх.

Зважаючи на різноманітність ігрової діяльності, а також на те, що вона – фундаментальний засіб пізнання світу для дітей, переконані: найефективнішим знаряддям активної пізнавальної діяльності молодших школярів є інтелектуальні ігри, в яких поєднані дидактична, розвивальна та пізнавальна мета.

Інтелектуальні ігри розвивають розумові здібності, логічне мислення, спостережливість, тренують пам’ять. У процесі інтелектуальних ігор формуються такі якості, як кмітливість, винахідливість, ерудованість, стійкість характеру, дух суперництва, яскрава емоційність, що приносять дитині радість і насолоду.

Характерні риси таких ігор (за С.А. Шмаковим ):

  • вільна розвивальна діяльність, що приймається за бажанням дитини, заради отримання задоволення від самого процесу гри, а не лише від результату;

  • творчий, значною мірою імпровізований та дуже активний характер ігрової діяльності (мається на увазі, що гра є «полем творчості»);

  • емоційне піднесення діяльності, суперництво, змагання, конкуренція;

  • наявність правил, що відображають зміст гри, логіку та послідовність її розвитку.

Суттєві компоненти інтелектуальних ігор, що можуть бути використані

на будь-якому уроці чи занятті:

  • збір потрібної інформації;

  • пошук невідомого елементу, знань чи алгоритму досягнення мети;

  • прийняття рішення (логічний вибір одного шляху з низки можливих);

  • подолання перешкод на шляху до встановленої чи обраної мети.

Головний позитивний чинник гри – спроможність стимулювати пізнавальну активність і викликати потребу вчитися, знати, довідуватися, досліджувати. Луї де Бройль наголошував, що саме ці якості гри уподібнюють її з діяльністю вченого.

Існує кілька видів інтелектуальних ігор:

  • ігри з олівцем та усні ігри;

  • ребуси;

  • кросворди, сканворди, чайнворди;

  • ігри на шаховій дошці;

  • головоломки;

  • конкурси знавців-ерудитів.

Організовуючи ігри для молодших школярів маємо памятати, що серед великого розмаїття ігор, інтелектуальна гра займає особливе місце у розвитку дитини. То є перша в її житті праця, джерело приємного навчання, гімнастика розуму та самовдосконалення. Вона є одним із найдієвіших засобів активізації навчально-пізнавальної активності молодших школярів. Уникати таких ігор – значить позбутися чи не найбільшої цінності у формуванні особистості.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.