Стаття

Опис документу:
Анотація. У роботі охарактеризовано позитивний вплив інтеграції медіаосвіти на викладання української мови та літератури. Висвітлюється визначення сутності поняття «медіаосвіта» і розглядаються його особливості та значення для формування творчої активності вчителя і здобувачів освіти. Надані приклади використання медіа-технологій у викладанні української мови та літератури.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Кучерява Юлія Володимирівна,

вчитель української мови та літератури

НВК: «ЗОШ І-ІІІ ступенів гуманітарно-естетичного

колегіуму № 29 Вінницької міської ради»

guliya7791@gmail.com

АКТИВАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ІНТЕГРАЦІЇ МЕДІАОСВІТИ У ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Анотація. У роботі охарактеризовано позитивний вплив інтеграції медіаосвіти на викладання української мови та літератури. Висвітлюється визначення сутності поняття «медіаосвіта» і розглядаються його особливості та значення для формування творчої активності вчителя і здобувачів освіти. Надані приклади використання медіа-технологій у викладанні української мови та літератури. Установлено, що використання медіа-ресурсів у навчальному процесі є запорукою розвитку критичного мислення, культури спілкування, комунікативних здібностей, виховання моральних якостей школярів, а це і є основними вимогами Нової української школи.

Ключові слова: медіаосвіта, медіа-ресурси, медіа-технології, інтеграція медіаосвіти у викладання, мультимедійні засоби, творчий розвиток креативність, критичне мислення.

Вступ ХХІ століття – час прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Сучасне покоління учнів спонукає педагогів до пошуку нових навчальних інструментів. Сьогодні учитель має не тільки вільно володіти ІКТ, а й навчити учнів використовувати медіа засоби у підготовці до уроків. Важко уявити учня, який не користується інтернетом задля розваги, але можна спрямувати таке використання в інше русло: в навчальний процес, і тоді розвага може стати мотивом до навчання.

Аналіз досліджень та публікацій дозволяє стверджувати, що теорія та практика медіаосвіти набула широкого наукового розголосу. Питання розвитку медіаосвіти та медіаграмотності відображені в працях таких українських дослідників: Олександр Мокрогуз, Оксана Волошенюк, Валерій Іванов, Тетяна Іванова та інші; безпосередній вплив медіа на особистість досліджували І. Дічківська, Л. Найдьонова, Ю. Усов; моделі медіаосвіти пропонували І. Гуриненко, Г. Онкович, А. Федоров.

Метою статті є доведення того, що в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій сучасний вчитель не тільки має володіти і застосовувати на уроках медіа-технології, а й зацікавити та навчити учнів користуватися готовими і створювати власні медіа-продукти, що і є запорукою розвитку творчого, креативного здобувача освіти.

Актуальність. Актуальність зазначеної проблеми зумовлена стрімким розвитком інформаційно – комунікаційних та медіаосвітніх технологій, застосування яких в навчальному процесі та управлінні системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху Нової школи.

Існує нагальна потреба інтеграції медіаосвіти в навчальний процес для того, щоб зробити його сучасним, цікавим, динамічним і продуктивним.

Основний текст. Згідно з Концепцією впровадження медіаосвіти в Україні медіаосвітою вважається частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіа культури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерне опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікативних технологій [4]. Медіаосвіта - напрям у педагогіці, скерований на вивчення закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео і т.ін.). Проте, на наш погляд, найточнішим є визначення О. Федорова, де медіаосвіта – це процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі мас-медіа з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, вмінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіа текстів, навчання різних форм самовираження за допомогою медіа техніки [8].

Основні завдання медіаосвіти – підготувати нове покоління до життя в інформаційному суспільстві, до сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на особистість.

Виходячи із сказаного, місія медіаосвіти – розвивати комунікативні здібності особистості. На це спрямована і мета шкільного курсу мови. Тому на плечі вчителів - словесників лягає поважне завдання : створити сприятливі умови для належного творчого розвитку школяра шляхом взаємодії із сучасним інформаційним середовищем. Аналізуючи змістову лінію навчальних програм з української мови, переконуємось, що на уроках учні набувають таких медіаосвітніх умінь і навичок: створювати медіатексти (конспекти, анотації, рецензії, інтерв’ю, нариси, сценарії…); створювати проекти різної тематики, що продукуються із застосуванням групових форм навчання та ІКТ, матеріалів ЗМІ; вести блоги та сторінки в мережі; уміти здійснювати цілеспрямований пошук інформації на основі журналів, передач радіо і телебачення, лінгвістичних Інтернет - сайтів, електронних словників; аналізувати мову та вчинки окремих персонажів, промови визначних діячів минулого та сучасного; критично аналізувати відеоролики, відеосюжети, телепередачі, газетні та журнальні статті, моделювати комунікативні ситуації.

Зважаючи на положення навчальної програми про те, що здобуті учнями знання мають стати інструментом у розв’язанні життєвих проблем і засобом особистісного розвитку, гадаємо, що саме на уроках української мови та літератури, використовуючи медіатексти, можна навчити дітей робити критичний аналіз, мислити, створювати власні тексти, реалізовувати ідеї і презентувати їх у різних формах. Приміром при підготовці до уроку діти вчаться відбирати інформацію ЗМІ, аналізуючи, класифікуючи, відшукуючи потрібне, критично ставлячись до достовірності чи маніпуляції інформаційного потоку. Формуються навички ефективної комунікації, співпраці з іншими здобувачами освіти, розкривається активна громадська позиція. Створені на уроці власні висловлення діти записують на відео і викладають у власних групах, блогах. Старшокласники мають свій канал на YouTube. Одним із завдань мовних олімпіад і конкурсів є написання есе – висловлення, що цілком відповідає вимогам медіатексту. На уроках української діти пишуть замітки в газету, статті на морально-етичну тему.

Як наслідок – формується особистість, здатна розуміти і сприймати сучасну реальність. Заняття із використанням медіа-технологій проходять цікаво, різноманітно, продуктивно, захоплюють і налаштовують на співпрацю учнів з різним рівнем навчальних досягнень.

Важливим аспектом для формування особистості школяра є розвиток критичного мислення та творчого потенціалу. Інтеграція медіаосвіти з літературою полягає в тому, щоб поєднати навчальну інформацію із інформаційним простором поза межами школи. Використовуючи на уроках української літератури фрагменти екранізованих творів, учитель має спрямувати учнів у правильне русло сприйняття того чи іншого матеріалу, мотивуючи це такими чинниками: епохою створення фільму і часом написання самого твору; відмінністю тексту оригіналу від сценарію фільму, (дати зрозуміти, що екранний твір має відрізнятися від першоджерела, бо він створюється за новим сценарієм засобами кіномистецтва, який може дещо змінюватися від тексту оригіналу, але нести ту ж ідею і тему); зовнішністю, репліками і емоціями героїв (читаючи твір, учні не завжди уявляють героїв так, як їх подає екран, або ж, навпаки, якщо перегляд фільму опередив читання, то герої уявляються саме побаченими). Аналізуючи побачене і прочитане, учні набувають досвіду критичного мислення і умінь порівнювати види мистецтва. Практично оволодівають навичками говоріння, проектування, малювання, редагування, рецензування тощо. (Для прикладу, пропонуємо учням такі завдання: намалювати героїв твору, скласти сценарій казки, створити буктрейлер до прочитаного твору, написати листа автору, зробити рекламу твору, постер, фотоколаж…). Діти із задоволенням виконують такі завдання, активно дискутують, доповнюють одне одного, вчаться висловлювати свої думки (що є потрібним у підготовці до ЗНО). Важливо, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків літератури, у школярів виникає бажання готуватись до заняття, виступати на ньому у ролі вчителя, демонструючи свій відеоролик чи презентацію.

Із метою якісної організації навчально-виховного процесу доцільно на різних етапах уроку використовувати сучасні мультимедійні засоби. Наприклад: 1) організаційний етап – пропонуємо відеоролик, який викликає позитивні емоції і налаштовує на урок; 2) етап перевірки знань – електронне тестування, мультимедійні інтерактивні вправи на LearningApps; 3) етап підготовки до засвоєння навчального матеріалу - навчальні відео, електронні посібники, презентації, меми; 4) етап засвоєння нових знань – фрагменти фільму, відеоролики авторського читання твору, флеш карти, презентації, комп’ютерні анімації; 5) етап закріплення знань – створення власних вправ, проектів, анімаційних роликів, запис висловлення на відео, мультимедійні презентації з вправами і готовими відповідями; 6) етап підсумку і домашнього завдання – створення есе, резюме «чого я досяг на уроці», флешкарти, ранжування (знайти в інтернеті фото малюнки до вивченого твору, назвати героїв). Для презентації медіа текстів та зворотного зв’язку учитель допомагає учням використовувати різноманітні інтернетплатформи: вайбергрупи, соціальні мережі, Googleклас, Padlett, блог учителя, блог учнів, сайт школи тощо.

Інформаційні технології в навчальному процесі сприяють розвитку пізнавальної діяльності, логічного мислення, уваги, уяви, пам’яті. Проте величезна кількість медіа-ресурсів може негативно вплинути на дитину, виникає ризик «загубитися» в інформаційному просторі. Місія вчителя – стати направляючим, помічником у виборі і творцем атмосфери подальшого розвитку цього вибору.

Висновки. Отже, інтеграція медіаосвіти у навчальний процес відкриває великі можливості для розвитку особистості, розкриває її творчий та інноваційний потенціал, здібності, критичне мислення, формує уяву, уміння орієнтуватися у безмежному інтернетпросторі. Оскільки шкільний вік є найкращим періодом для інтелектуального та психоемоційного розвитку, то медіа стає безпосереднім засобом формування світогляду дитини, має неабиякий вплив на виховання, на розвиток позитивних моральних якостей, стає засобом набуття знань, умінь і навичок в освітньому процесі. І завдання учителя як фасилітатора полягає у створенні умов для подолання труднощів учня у самостійному виборі інформації, аби не втратити особистісний потенціал і творчу індивідуальність. Використання у робочому процесі медіа-технологій – це не лише засіб створення атмосфери співробітництва, взаєморозуміння та поваги, а й можливість реалізації основних засад Нової української школи.

Список літератури

  1. Голоднікова Юлія. Українська медіаосвіта: в пошуках сенсу інновацій [Електроний ресурс]/ – Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/media-filosofiya/ukrayinska-mediaosvita-u-poshukakh-sensu.html

  2. Іванов В.Ф, Волошенюк О.В. Медіаосвіта та медіаграмотність. — К.: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.

  3. Іллюк Н. Проблеми медіаосвіти в Україні в контексті євроінтеграції [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/1575/43/

  4. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

  5. Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд / Іванов В., Волошенюк О., Кульчинська Л., Іванова Т., Мірошниченко Ю. – 2-ге вид., стер. – К.: АУП, ЦВП, 2012. – 58 с.

  6. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк — Київ: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.

  7. Найдьонова Л. А. Медіаосвіта в Україні: особливості реалізації соціально-психологічної моделі [ Електроний ресурс]/ – Режим доступу: http://www.academia.edu/4698433/МЕДІАОСВІТА_В_УКРАЇНІ_ОСОБЛИВОСТІ_РЕАЛІЗАЦІЇ_СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ_МОДЕЛІ

  8. Федоров О. Медіаосвіта та медіакритика в контексті підготовки майбутніх педагогів / О. Федоров // Вища освіта України. - 2014. - № 4. - С. 59-70.

Abstract. The positive impact of media education integration on the teaching of Ukrainian language and literature is described in the paper. The definition of the essence of the concept of "media education" is defined.and its peculiarities and meanings for the formation of creative activity of teachers and students are discussed. It is established that the use of media resources in the educational process is the key to the development of critical thinking, culture of communication, communicative abilities, education of moral qualities of students, which are the priority requirements of the New Ukrainian School. Examples of the use of media technologies in teaching Ukrainian language and literature are given.

Keywords: media education, media resources, media technologies, integration of media education into teaching, multimedia, creative development, creativity, critical thinking.

  • 08.08.2019
  • Особливості організації освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році
  • Інші методичні матеріали
  • 103
  • 0
  • 2
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн
395 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.