У статті розглянуто особливості соціально-педагогічного супроводу дітей в умовах воєнних викликів та його значення для збереження соціальної стабільності дитячої особистості. Проаналізовано вплив війни на процеси соціалізації, емоційний стан, навчальну діяльність і систему міжособистісних взаємин дітей. Визначено основні напрями соціально-педагогічної підтримки, спрямовані на забезпечення безпечного освітнього середовища, відновлення соціальних зв’язків, підвищення адаптаційного потенціалу та збереження психологічного благополуччя дітей. Обґрунтовано роль закладу освіти, сім’ї, соціального педагога та інших фахівців у створенні умов для гармонійного розвитку особистості в кризових суспільних обставинах.















