Сценарій виховного заходу: "Під Крутами пішли в безсмертя».

Опис документу:
Під час виховного заходу ведучі приводять факти про основні події, які відбувалися під Крутами 1918 р. А здобувачі освіти декламують вірші про подвиги молодих борців за незалежність України. Між виступами ведучих та здобувачів освіти переглядалися фрагменти фільмів подій того часу та розігрувалась сценка.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій виховного заходу

"Під Крутами пішли в безсмертя»

Тема виховного заходу: Під Крутами пішли в безсмертя.

Мета: Розширити знання учнів про трагічні події січня 1918 року під Крутами, виховувати інтерес, повагу і почуття до історичного минулого своєї країни, любові до свого народу, до борців за незалежність України. Формувати в учнів почуття патріотизму, розвивати мотивацію спрямовану на

підготовку до захисту Вітчизни; на прикладі подвигу однолітків.

Оформлення: У центрі сцени герб-тризуб оточений ореолом тернового вінка, внизу якого вплетено дубові листки, на яких написано 1918 – 2001. Під датою слово: Крути.

На столі хліб на рушнику і червона калина, свічка, прапор України. Виставка книг «Під Крутами пішли в безсмертя».

Матеріально-технічне забезпечення: презентація «Під Крутами пішли в безсмертя»; музичний супровід.

Місце проведення: актова зала.

Ведучі:здобувач і здобувачка освіти.

Хід заходу:

Відео «Бій під Крутами»

Вступне слово викладача: Сьогодні ми запросили вас до актової зали, щоб вшанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави. 300 хлопчиків, майже дітей, пішли в безсмертя прямо зі студентської аудиторії чи шкільного класу. Сухими словами історичних документів, полум’яними рядками поетів, зворушливою музикою пісні ми хочемо розповісти про подвиг.

Фонограма: лунає голосно похоронний дзвін, потім стихає і на його фоні ведучі говорять.

Ведучий: Минає рвучко рік за роком,

Неустанно дні пливуть,

У вік віків залізним кроком

Герої Крут

Ідуть

Ведуча: І креслять їх осяйні тіні

В безсмертя славну путь –

В віках віків бійці нетлінні

Герої Крут

Не вмруть.

Ведучий: Вшануємо хвилиною мовчання пам'ять загиблих під Крутами Героїв, а також полеглих за цілісність і свободу України воїнів.(Запалювання свічки біля «Куточка слави»)

Ведучий: 29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „молодшого брата”. Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

(Слайд – Універсал!)

Ведуча: В такий час організовується курінь студентів і учнів. Не було часу на вишкіл. Без вишколу рушили в похід. Рушили не для того, щоб зупинити ворога, оборонити Київ, бо для того потрібно було вдесятеро більше сили. Вирушили, щоб не віддати без бою столицю, щоб змити кров’ю ганьбу, щоб своєю жертвою струснути совість України.

Здобувач освіти 1: Вірш Миколи Луківа “Крути”

Ще юнаки, ще майже діти

А навкруги і смерть і кров

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

Українська пісня: “Світить сонце, світить ясне”.

Ведучий: Хлопцям не було ще й шістнадцяти років.

Ведуча: Захочеш і будеш! В людині затям,

Лежить невідгадана сила –

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

(О. Ольжич)

Ведучий: Невеличка дерев’яна табличка, прибита до станційного будинку, сповіщала, що потяг доїхав до Крутів. Це були ті самі Крути, які стали зорею нової героїчної доби Української держави

Здобувач освіти 2: Вірш Миколи Матієва: “Крути” (Бандура + відео)

Там юнії студенти,

Там юнії рекрути

Не побоялись смерті,

Щоб волю роздобути.

На них пішла навала

Московська на покоси –

І тридцять тисяч стало,

Мов ті шершені, оси.

А їх було лиш триста

Всі в бій пішли червоний.

Ой, поможи, Пречиста,

Бо сонце в крові тоне!

Ой, поможи їм, Боже,

За землю рідну стати

І кров буйну, перлисту

За рідний край пролляти.

За Київ златоверхий

У бій ішли одвертий,

За рідну Україну –

До смерті, до загину.

Ой, Крути! Славні Крути...

Сніг червоніє в крові –

Лягли за край рекрути.

Чудові, чорноброві.

Ведуча: Стояла зоряна морозяна ніч 28 січня, чулася де-не-де стрі­лянина. Обабіч залізничного насипу копали землянки. Сотник Лощенко поспіхом приготував “бронепотяг”. Це був відкритий вагон, на якому стояла гарматка. Лощенко під’їжджав аж до сусідньої станції Пліски і обстрілював ворожі війська. Його відвага дратувала москалів.

Ведучий: Надходив день 29 січня – день слави. Мороз доходив до 15°, Студентський курінь займав позицію з обидвох боків високого насипу колії. Біля 10 години ранку розпочався бій. Ворожі сили широкою лавою пішли на курінь. Свистіли кулі, рвалися гра­нати і шрапнелі, тріщали кулемети. В рядах ворога рідшали чорні постаті, але на їх місце ста­вали другі. Падали другі, ставали треті.

Ведуча: Дух молодого війська підносив сотник Лощенко, який водив свою фортецю на колесах з гарматою і двома скорострілами від станції до ворожих лав. Але не вистачало набоїв.

(Портрет Лощенка)

Ведучий: Про перебіг бою говориться у багатьох творах наших пись­менників. Послухайте деякі з них.

Здобувач освіти 3: Вірш: “Бій під Крутами”(уривок з поеми Василя Письменного), декламується в супроводі гри на бандурі.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути.

І ту гарячу кров святу

Землі вкраїнській – не забути!

Не встигла молитва долинуть до Бога

Гармати по юних вже б’ють без кінця…

І падають діти… І раптом: “Підмога!” –

Це радісний крик січового стрільця.

До насипу в Крутах з-під білої пари

3’явився паротяг, на якому овва,

Два грізних “максими” й гармата до пари:

А хто там сказав, що нас Бог забува?

Та мало набоїв, замовкли "максими",

Отаман упав на скривавлену твердь,

А губи шепочуть: Я вбитий не в спину,

Віч-на-віч орлята, зустрінемо смерть .

І ворог здригнувся: “Пора повернути

В Івангород – поруч в заметах село.

Дались Муравйову трикляті ці Крути,

Крути не крути – нам весь день не везло.

Та чорний полковник (каратель за фахом),

Пославши під кулі своїх вояків,

На їхню поразку дивився без жаху,

Бо мав яничарів – також козаків,

Червоне козацтво – від крові червоне,

На конях з шаблями летіло туди,

Де діти у шанцях лічили патрони,

Як велети ставши супроти орди.

Мазеп на капусту! Рубай на капусту!

Кубанки у стрічках червоних кричать.

Знать розум під ними вродився не густо

Їм шле Україна прокляття з проклять.

Здурілі від ізмів, сп’янілі від крові,

Дітей українських січуть до пахвин.

Страшні яничари, що вбити готові

І батька, і матір – такий у них чин.

Ніхто не здається, – кричить пелехатий, –

Не людського роду, а Іродів син.

Я буду їм руки, мазепам рубати...

І мертвих рубає ординець-кретин.

Шість тисяч ворожих, що рвались у Крути,

Навпіл поріділи, а серед снігів

Дітей наших мертвих ординськії круки

Збирали й скидали у крутинський рів.

У звільнений Київ тіла повернулись,

Всього вісімнадцять, отих, що знайшлись,

І плакали люди на кожній із вулиць,

Бо рідні усім їм ті діти були.

Здобувач освіти 4 : Вірш: Ольга Яворська “Крути”.

День помирав, як недобитий лебідь,

Ніч перейняла невимовний біль.

Здригнулись зорі в сполотнілім небі

І тихо падали в криваву заметіль.

Стогнали Крути і молився вітер,

Цілуючи скривавлені сліди:

Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п’яної московської орди.

В пекучий сніг... Навзнак. Не на коліна.

Заплакав місяць в зоряну блакить.

Всі – як один… Кріпися Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

Ведуча: Лиш частина студентського куреня врятувалася. Одні, що були на крайньому лівому крилі, минули станцію, яку зайняв ворог. А, ті, що були ближче залізничного насипу, не знали про те, що ворог уже на станції. Вони не здавались. Пробували ще пробитись. Кількох із них закололи матроси штиками, 35 чоловік потрапили в полон. Між ними - 7 поранених.

Ведучий: Усіх полонених привезли на станцію. Почався допит і згущання озвірілих червоногвардійців. З нелюдською люттю били прикладами, кулаками, нагаями. Здоровенний червоногвардієць із диким завзяттям висмикнув волосся з голови студента, приговорюючи:“Тепер будеш знати, як руки на пролетарів піднімати. Далі дикун із страшною лайкою вдарив кулаком по окулярах. Розбите скло погрузло в оці. Нещасний просив добити його. “Підожди суду! У нас без суду не можна, – єхидно посміхався солдат.

Ведуча: У березні 1918 року після звільнення Києва від більшовиків, було вирішено відшукати тіла полеглих під Крутами і поховати в столиці України – Києві. Це було нелегкою справою, бо спільного місця поховання в Крутах не було: більшовики не дозволяли селянам із найближчого села поховати розстріляних і забитих. Окремих селяни хоронили потайки в різних місцях, але більшість самі москалі засипали в кількох ямах і зрівняли землею.

(фільм « Герої України. Крути. Перша Незалежність»)

Ведучий: Полеглих було знайдено небагато. 19 березня 1918 року приїхав до Києва сумний потяг з віднайденими тілами полеглих. Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було тяжко. Всі були по звірячому замордовані. Тіла віднайдених крутянських героїв було поховано у спільній могилі на кручі Аскольдового кладовища.

Здобувач освіти 5: Мелодекламація(соло на скрипці М. Скорик “Мелодія”), новела В.Поліщука “Над свіжою могилою”.

Стою над свіжою могилою юнаків і тихо сумую... Переглядаю написи на стрічках вінків... “Синам України – борцям за її волю”.

За честь і волю України, що віддали життя під Крутами”. І багато інших написів. Ще більшим сумом віє од тих слів, правдивих 1 шаблонних...

Двоє людей в селянських свитках плачуть: їх діти в землі... Розглядаю знову написи, стрічки, вінки. Стрічки білі, червоні, жовто-блакитні.

Ось одна простенька стьожечка, видно, зроблена тут, на скору руку. Напис хімічним олівцем біжить нерівними каракулями. Читаю.

“Милому моєму Грицеві від його Олесі”. Наче трохи обірвалось всередині. То певно найкращі мрії і надії прийшлось розбити. Так-то зустріло суворе життя ще юну людину.

“А вже молодого студента не будуть більш хвилювати – ні життя, ні боротьба, ні кохання,” – читаємо далі оці несміливі каракульки. Певне вийшли вони з-під руки, обмитої дужими сльозами.

Здобувач освіти 6: Вірш: “Молитва” Леся Храплива.

О, Боже наш добрий

З високого неба!

Молитви сьогодні

Заносим до тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути

За нашу державу

Із ворогом лютим.

Сценка з уривку історичної драми М.Мирославича «Крути»

III ява. Кімната в домі п. Лукасевичів. На середині стіл з порозкиданими книжками й зошитами, крісла. На стінах: тризуб, образ, портрети (Шевченка й Франка). В куті вішак на одежу.

Пісня Марії Яремчук «В чистім полі»

Після її виконання, на фоні музики пісні (меморандо), ведучі говорять:

Ведуча: Крутянці збудували собі вічний пам’ятник в Історії Української держави.

Ведучий: У 1931 році українська студентство проголосило День Крутів Всестудентським українським святом.

Ведуча: Будем жити, боронити все,

Що зветься краєм.

Як Україні прислужити –

минуле спитаєм.

Встанемо з колін, братове,

З кайданів, з руїни.

Верне воля, встане Мати – слава Україні!

Викладач: Крути ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій пам'яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі.

Всі: Героям слава!

Звучить гімн «Ще не вмерла Україна»

Додаток

(Презентація до заходу «Під Крутами пішли в безсмертя»)

  • 09.08.2019
  • Особливості організації освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році
  • Інші методичні матеріали
  • 137
  • 0
  • 6
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн