«Розвиток творчих здібностей молодших школярів»

Опис документу:
Зараз у сучасному світі стоїть проблема творчого розвитку , творчих, діяльних і обдарованих , інтелектуально й духовно розвинених особистостей. А тому, на мою думку, завдання вчителя не тільки виявляти, а й розвивати таких учнів.І ще краще було б, коли б на таких учнів звернули увагу науковці та психологи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Кафедра початкової освіти

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему «Розвиток творчих здібностей молодших школярів»

вид випускної роботи опис власного професійного досвіду

Виконав: слухач курсів підвищення кваліфікації

вчителів початкових класів

11.03.201922.03.2019

вчитель початкових класів

КУ Воскресенської ЗОШ

I-II ступенів

Пологівського району

Запорізької області

Лазаренко Світлана Василівна

Науковий керівник:

Варецька О.В.

м. Запоріжжя

2019

Інформація про автора

1. Прізвище, ім’я по батькові Лазаренко Світлана Василівна

2. Освіта вища

3. Спеціальність за дипломом «вчитель початкових класів»

4. Який навчальний заклад і коли закінчив Бердянський державний педагогічний інститут, 2000 рік

5. Педагогічний стаж 18 років

6. Місце роботи, адреса, контактний телефон КУ Воскресенська ЗОШ I-II ступенів Воскресенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, село Воскресенка Пологівського району

7. Посада вчитель початкових класів

8. Кваліфікаційна категорія спеціаліст 1 категорії

9. Педагогічне, вчене звання, науковий ступінь -

10. Контактна інформація (електронна пошта, номер мобільного телефону, посилання на веб-ресурс автора) e-mail:swetlana1979.anstasia@gmail.com

тел. 050-95-59-426

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗІЛ І. Теоретичні основи процесу розвитку здібностей дітей молодшого шкільного віку

    1. Поняття творчості та творчих здібностей

1.2 Особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку

РОЗДІЛ II. Умови розвитку здібностей дітей молодшого шкільного віку

РОЗДІЛ III. Інтерактивно – проектні технології розвитку творчих здібностей учнів

3.1 Фантазія – як один з базових елементів розвитку творчості в дитини.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Зараз у сучасному світі стоїть проблема творчого розвитку , творчих, діяльних і обдарованих , інтелектуально й духовно розвинених особистостей. А тому, на мою думку, завдання вчителя не тільки виявляти, а й розвивати таких учнів.І ще краще було б, коли б на таких учнів звернули увагу науковці та психологи.

Тому в цій курсовій роботі буде розглянуто розвиток творчих здібностей, бо це одна з найактуальніших проблем. Розвиваючи нахили й задатки дітей, ми виховуємо їх здатними до критичного аналізу й об’єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих пошуків, до оригінального розв’язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально – розвинену особистість.

Саме розвиток творчих здібностей потрібно розвивати з молодшого шкільного віку, враховуючи нахили дитини. Чим раніше починається розвиток творчих здібностей тим більше шансів на їх розкриття. Саме у дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому,бо саме в цей період формується мотивація до навчання і креативність.

Метою є забезпечити розвиток творчих здібностей особистості;збагатити інтелектуальний потенціал, розвивати позитивні нахили, здібності дитини; створити систему по розвитку творчої, пізнавальної, самостійної активності молодших школярів; виховувати бажання працювати самостійно та в колективі.

Формування творчої людини треба починати у весну життя , тобто в дитинстві, бо дитинство зображає собою весну, юність – літо, замужнілий вік – осінь, і старість – зиму.

Я. А. Коменський

РОЗДІЛ I . Теоретичні основи процесу розвитку здібностей у дітей молодшого шкільного віку

1.1 Поняття творчих здібностей та творчості

Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існувало.Вважають, що поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення. Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких змінюються і самі форми творчості .

Творчість характеризується як вища форма діяльності особистості, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції і інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом усіх матеріальних і духовних благ. У спільній структурі творчої діяльності, що розглядається, як система, можна виокремити декілька основних підсистем. Це процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особистості творця, середовище і умови, у яких реалізується творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виокремити їх складові. Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму і його реалізація. Особистість творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером. Середовище і умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності .

На мою думку,у різних людей стан натхнення має різну тривалість та частоту настання. Вченими з'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Як сказав І.Ю. Репін «Натхнення - це нагорода за каторжну працю» .

Під творчою діяльністю я розумію таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, - чи предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності .

    1. Особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку

Розвиток творчих здібностей учнів – цікава і серйозна задача, яка стоїть перед педагогами та батьками. В наш час наявності творчих здібностей у молодших школярів, їх можливості мислити оригінально і цікаво приділяється велика увага. Надалі, фахівці, які вміють мислити нестандартно, «креативно», затребувані практично у всіх професійних сферах – від розробки складних програмних продуктів до дизайну приміщень і будівель.

Спілкуючись- бачу, що багато батьків упевнені, що здібності дитини являють собою вже готовий набір навичок і умінь. Однак вони помиляються. Людина не з’являється на світ здатними до якогось певного виду творчості (малювання, вокал, написання). Наявність у неї будь-яких здібностей, швидше за все, буде обумовлено впливом правильної організації виховання і навчання на початковому етапі його життя.

Саме тому,на мою думку, дуже важливо вчасно оцінити ступінь «залученості» дитини у творчий процес, його бажання знаходити незвичайні і унікальні рішення.

Кілька критеріїв, за якими вчені вважають можна судити про готовність молодшого школяра до творчості:

*Творча активність. Любить нестандартні завдання, з задоволенням фантазує, сам може придумати щось нове: літературного героя, неіснуючого тварина, свій варіант закінчення улюбленої казки, мультфільму.

*Оригінальність. Його відповіді на прості запитання ставлять дорослих у глухий кут, знаходить оригінальні рішення для запропонованих завдань, не любить вибирати з вже готових варіантів.

*Гнучкість. «Фантанує» ідеями у всіх сферах навчання: від розв’язання логічних вправ до завдань з виготовлення чого-небудь на уроках праці.

Необхідно пам’ятати, що період молодшого шкільного віку — дуже відповідальний і непростий. Дитина потрапляє у зовсім нову для себе атмосферу, вибудовує інший рівень у системі соціальних відносин (вчитель-учень), набирається нового досвіду у спілкуванні з людьми. Тому цей вік дає додаткові переваги для розвитку творчих здібностей, з одного боку, збагачуючи вже наявні навички, з іншого — відкриваючи простір для отримання нових знань і досвіду.

Отож, з психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між нею і навколишніми, починає розбиратися в суспільних мотивах поведінки, моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій, тобто в цьому віці формування особистості набуває свідому фазу. Якщо раніше провідною діяльністю була гра, то тепер виступає навчання, еквівалент трудової діяльності, причому оцінка інших залежить і визначається шкільними успіхами .

У молодшому шкільному віці в перші відбувається розподіл гри і праці, тобто діяльності, здійснюваної заради задоволення, яке отримає дитина в процесі самої діяльності та діяльності, спрямованої на досягнення об'єктивно значущого і соціально оцінюваного результату. Це розмежування гри і праці в тому числі і навчальної праці, є важливою особливістю шкільного віку. Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Тому індивідуальні відмінності дітей, які спостерігає педагог першого класу, вже досить значні. Кожний погляд на творчість дітей дошкільного віку, порівняно з шкільним, надає всі підстави стверджувати про значне згасання творчих можливостей школярів по відношенню до дошкільників. Дійсно, потрапивши до школи, дитина значною мірою втрачає ту свободу, яка дозволена, це по-перше, а по-друге, у школі дещо втрачається можливість для ігрової діяльності дітей, фантазування, особистого пізнання світу, тощо. Шкільне навчання обмежує й час. Більшу частину його дитина мусить витрачати на навчання.

Отже, для більшості дітей творчість і творче мислення змінюються шаблонним вивченням навчальних предметів. Однак, указані обмеження не позбавляють дитину творчості, вони лише дещо її стримують. Творчість дітлахів у шкільному віці може набувати таких своїх проявів, що не завжди стають зрозумілими для педагога: учні, які мають високий творчий потенціал, протистоять суворій дисципліні, конформізму, вони схильні до незалежності, мають підвищене почуття гумору і гостріше реагують на несправедливість. Такі діти не сприймають суворо регламентованих занять, які повторюються і навіюють нудьгу але водночас, вони допитливі та інтелектуально активні.

РОЗДІЛ II. Умови розвитку здібностей дітей молодшого шкільного віку

Одним з найважливіших чинників розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх здібностей. На основі аналізу наукових досліджень шість основних умов успішного розвитку здібностей дітей.

Першим кроком до успішного розвитку здібностей є ранній фізичний розвиток малюка: раннє повзання та ходіння, плавання, гімнастика. Потім раннє читання, рахунок, раннє знайомство з різними інструментами та матеріалами.

Другою важливою умовою розвитку здібностей дитини є створення обстановки, що випереджає розвиток дітей. Необхідно, наскільки це можливо заздалегідь оточити такий середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б його найрізноманітнішу творчу діяльність і поволі розвивали б в ньому саме те, що у відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися. Наприклад, ще задовго до навчання читання однорічному дитині можна купити кубики з літерами, повісити абетку на стіні і під час ігор називати дитині букви. Це сприяє ранньому оволодінню читанням.

Третя, надзвичайно важлива, умова ефективного розвитку здібностей випливає з самого характеру процесу, який вимагає максимальної напруги сил. Справа в тому, що здібності розвиватися тим успішніше, чим частіше у своїй діяльності добирається «до стелі» своїх можливостей і поступово піднімає цю стелю все вище і вище. Така умова максимального напруження сил найлегше досягається, коли дитина вже повзає, але ще не вміє говорити. Процес пізнання світу в цей час йде дуже інтенсивно, але скористатися досвідом дорослих малюк не може, так як пояснити такому маленькому ще нічого не можна.

Тому в цей період змушений більше, ніж коли-небудь, займатися творчістю, вирішувати безліч абсолютно нових для нього завдань самостійно і без попереднього навчання (якщо, зрозуміло дорослі дозволяють йому це робити, вони вирішують їх за нього).

Четверта умова успішного розвитку здібностей полягає в наданні дитині великої свободи у виборі діяльності, у чергуванні справ, в тривалості занять однією справою, у виборі способів і т.д. Тоді бажання дитини, її інтерес, емоційний підйом послужать надійною, гарантією того, що вже більше напруження розуму не призведе до перевтоми, і піде дитині на користь. Але надання дитині такої свободи не виключає, а, навпаки, передбачає ненав'язливу, розумну, доброзичливу допомогу дорослих, це і є п'ята умова успішного розвитку творчих здібностей. Найголовніше тут не перетворювати свободу у вседозволеність, а допомога в підказку. На жаль, підказка - поширений серед батьків спосіб допомоги дітям, але вона тільки шкодить загальній справі. Не можна робити що-небудь за дитину, якщо може зробити сама. Не можна думати за дитину, коли вона може додуматися.

Вчені довели, що для творчості необхідна комфортна психологічна обстановка і наявність вільного часу, тому шоста умова успішного розвитку творчих здібностей тепла дружня атмосфера в сім'ї і дитячому мікросоціумі. Потрібно вилучити з ужитку зауваження та засудження .

У школі часом зустрічаються діти, які завдяки своїм здібностям все схоплюють на льоту, добре встигають, незважаючи на лінощі, неорганізованість. Але в житті вони зазвичай не виправдовують надій, і саме тому, що не звикли серйозно і організовано працювати, наполегливо долати перешкоди. Дуже важливі такі якості особистості, як самокритичність, вимогливість до себе. Ці якості народжують незадоволеність першими результатами праці і бажання зробити ще краще, досконаліше.

Отже, ми можемо зробити висновок: при наявності задатків здібності можуть розвиватися дуже швидко навіть за несприятливих обставин. Однак прекрасні задатки самі по собі автоматично не забезпечують високих досягнень. З іншого боку, і при відсутності задатків (але не при повному) дитина може за певних умов домогтися значних успіхів у відповідній діяльності. Іншими словами, яким буде ставлення людини до дійсності, таким і результат.

РОЗДІЛ III. Інтерактивно – проектні технології розвитку творчих здібностей учнів

Мозок, добре влаштований, вартує більше, ніж мозок, добре наповнений.

Монтень

Інтерактивні технології розвитку творчих здібностей учнів

  «Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якою не можлива участь школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх  його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленої перед групою та перед усім класом завдання».

Застосування інтерактивних технологій дозволяє максимально використовувати можливості, знання, захоплення самих учнів, розвивати їхні творчі здібності.

Важливими умовами творчої діяльності дитини є:

  • підбір вчителем завдань, що потребують творчої переробки, узагальнення, систематизації, вмінь та навичок порівнювати й аналізувати вже відоме, експериментування, пошуку;

  • максимальна індивідуалізація й диференціація навчального процесу;

  • діяльність учня не повинна регламентуватися;

  • навчання дітей без примусу, розвиток стійкої зацікавленості до знань і потреби в їхньому самостійному пошуку;

  • розв’язування творчих завдань.

Проте слід враховувати, що одне й те саме завдання може стимулювати розвиток творчих здібностей одних учнів і гальмувати інших. Це залежить від розвитку школярів. Майстерність педагога й полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до розв’язання різноманітних творчих завдань.(Додаток 1)

Наприкінці певного виду діяльності всі учні отримують подібний результат, але він може різнитися залежно від індивідуальних особливостей учня, складу групи, використаних ресурсів тощо. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння розв'язувати проблеми.

Звичайно, такий підхід до опрацювання навчального матеріалу потребує неабияких творчих здібностей від самого вчителя, тому що викладач у будь – який момент повинен підказати, допомогти, спрямувати. Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором по своїй суті. Своїм прикладом вчитель повинен надихати учнів до розвитку творчого мислення, «запалювати», активізувати їхні здібності, відкривати нові грані можливостей дітей, допомогти відчути себе талановитими, неординарними, оригінальними. Це потребує від педагога великих зусиль, часу, але результати будуть виправдовувати й зусилля вчителя, й працю учнів.

3.1 Фантазія — як один з базових елементів розвитку творчого початку в дитині

Часто можеш почути від батьків, слова, звернені до дитини: «ну і придумав же ти!», «який же ти вигадник, піди краще позаймайся математикою», «ех, ну і фантазер…» і так далі.

Діапазон батьківських оцінок уподобання дитини пофантазувати надзвичайно широкий – від повного несприйняття («займися—ка краще чимось корисним») до відношення як до чогось неминучого — «ох, вже мені ці твої фантазії».

Між тим саме фантазії є показником того, наскільки молодший школяр здатний до творчої активності. Саме фантазія допоможе йому надалі розвивати творчі здібності, важливо, аби спрямувати енергію юного фантазера в правильне русло. І робити це потрібно ще з дошкільного віку коли уяву дитини починає активно розвиватися. Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв'язання певної проблеми. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам'яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці.(Додаток 2)

ВИСНОВОК

Підводячи підсумок можна сказати, що молодший шкільний вік - це «етап інтенсивного соціального розвитку психіки, її основних підструктур, вираженого як в процесі соціалізації індивідуальні утворення, так і в новоутворенні в особистісній сфері та у формуванні суб'єкта діяльності». На даному періоді в учнів початкових класів основними новоутвореннями є особистісна та інтелектуальні рефлексії, становлення внутрішнього мовлення, самоконтроль, довільність і усвідомленість пізнавальних процесів і поведінки. Психічні функції, такі як пам'ять, увага, мислення змінюються значною мірою в зв'язку з переходом дитини в нове середовище, та впливу нових умов роботи організму.

В найзагальнішому вигляді визначення творчих здібностей виглядає таким чином. Творчі здібності - це індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним творчій діяльності різного роду.

На мою думку, особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку це допитливість дітей, гарний інтелектуальний розвиток та добра фантазія. В цьому віці у учнів з'являється розмежування між грою та працею, що значною мірою впливає на ставлення до своїх дій. Дуже важливо в цей період підтримувати в учнів їхнє вміння самостійно знаходити та створювати власні шлях та методи вирішення завдань, ця здатність є гарним показником творчості учня.

При наявності задатків здібності можуть розвиватися дуже швидко навіть за несприятливих обставин. Однак прекрасні задатки самі по собі автоматично не забезпечують високих досягнень. З іншого боку, і при відсутності задатків (але не при повному) дитина може за певних умов домогтися значних успіхів у відповідній діяльності. Іншими словами, яким буде ставлення людини до дійсності, таким і результат.

Отже, перераховані методи сприятимуть більш ефективному розвитку творчих здібностей у молодшому шкільному віці. Для вдалого застосування цих заходів педагогові необхідно досконально оволодіти методиками їх проведення, навчитися правильно визначати результати, і тлумачити їх.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Здібності // Загальна психологія : Підр. / О. Скрипченко та ін.. - К., 2005.- 364 c.

2.Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / В.О. Моляко, О.Л. Музики. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. с. 219-226, 183-192, 75-88.

3.Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. - Запоріжжя, 2000. 

4.Богданов І. М. Професійна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій. К., 1998. 

5.Галіцина Л.«Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання»- К.: Ред.. заг. 2005р 

6.Гадкевич Л. "Інтерактивні технології" // Завуч. - 2004. -№6 

7. Навчання та виховання шестирічних першокласників. - К.: Рад. шк., 2000. - с. 252

8. Навчання письма шестирічних (Методичні розробки /. -К: Рад.школа, 2011. - с. 158. - / М-во освіти Української РСР.Управління шкіл).

9. Назарова Л.К. Особливості навчання шестиліток грамоти // Початкова школа. - 2010. / - №11. - с. 607.

10.Науменко О.В. Формування способів читання шестирічних першокласників //. Навчаємо і виховуємо на уроках читання: 3б.ст. - К., 2010. - с. 685.

ДОДАТОК 1

«Четверте – зайве», «Так чи ні»,тестові запитання

Модель. Учні мають скласти групи слів, словосполучень(по 4), в яких один елемент, за певною ознакою, буде зайвим. З вивченої теми скласти твердження, з котрих будуть неправильні або скласти запитання з кількома варіантами відповідей(тестові).

Методична цінність. Глибше засвоєння вивченого матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей.

Схеми, блоки, алгоритми

Модель. Опрацьований матеріал учні систематизують за допомогою складання схем, блоків, алгоритмів.

Методична цінність. Узагальнення й систематизація набутих знань, запам’ятовування й розуміння нових понять, правил, розвиток творчих здібностей.

Ребуси

Модель. Учні( у парі) повинні зашифрувати лінгвістичні терміни.

Методична цінність. Засвоєння терміна, розвиток уяви, уваги, пам’яті, інтелектуальних здібностей, внесення розважального елемента уроку.

Ілюстрації

Модель. Створити групою малюнок, карикатуру до вивченого матеріалу.

Методична цінність. Привернення уваги до ключових моментів вивченої теми, реалізація художніх здібностей дітей.

Казки

Модель. Учням дається завдання з матеріалу вивченої теми або самостійно опрацьованої теми скласти казку, яка б відображала сутність понять, правил тощо.

Методична цінність. Активізація пізнавальної діяльності, глибше засвоєння, усвідомлення лінгвістичного матеріалу.

Обговорення проблеми в загальному колі

Це загальновідома технологія, що застосовуєтьсяі як правило, в комбінації з іншими, її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Учи-тель має заохочувати всіх до рівної участі та дис¬кусії.

«Мікрофон»

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», що надає можливість кожному висловлюватися швидко, по черзі, від-повідаючи на запитання, або висловлюючи власну думку чи позицію.

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофо¬ном» і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає змогу присутнім долати стереотипи, вільніше висловлю¬ватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

«Мозковий штурм»

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох розв'язань конкретної пробле¬ми. «Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно вислов¬лювати власні думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо розв'язання проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

«Навчаючи учусь»

(«Кожен учить кожного», «Броунівський рух») Метод «Навчаючи учусь» використовується під вивчення блоків інформації або узагальнення та повторення вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

«Ажурна пилка» («Мозаїка», «Джиг-соу»)

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, що дає змогу учням працювати спільно задля засвоєння значної кількості інформа¬ції за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати одне одному вчитися навчаючи.

Аналіз ситуації (Саsе-метод)

При вивченні гуманітарних дисциплін зміст дея¬ких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситу¬ації, випадки з життя (правові, історичні, моральні та ін.), у яких стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть ана¬лізувати індивідуально, у парах, у групах або аналі¬зувати спільно. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. За допомогою технології учні вчаться ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Ситуації, випадки є для учнів конкретними прикладами ідей та узагальнень, забезпечують осно¬ву для високого рівня абстрагування та мислення, демонструють людські почуття та емоції, зацікав¬люють учнів та захоплюють їх уяву, допомагають пов'язати навчання з досвідом реального життя, даючи можливість реального застосування знань.

Розв'язання проблем

Метою застосування такої технології є навчан¬ня учнів самостійно розв'язувати проблеми та при¬ймати колективне рішення.

Дерево рішень

Як варіант, технології розв'язання проблем можна використати «дерево рішень», що допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі — це побудова навчально¬го процесу за допомогою включення учня у гру (пере¬дусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).

Ігрова модель навчання, крім основної дидак¬тичної мети, ще й забезпечує контроль-виведен¬ня емоцій; надає можливість висловлювати власні думки, самовизначатися, зростати навичкам спів¬робітництва в соціальному аспекті; надихає і допо¬магає розвитку творчої уяви.

Розігрування ситуації за ролями («Рольова гра», «Програвання сценки», «Драматизація»)

Імітує реальність призначенням ролей учасни¬цям та учасникам і наданням їм можливості діяти «нібито насправді». Кожний у рольовій грі має чітко знати зміст та мету рольової гри взагалі.

Мета рольової гри: визначити ставлення до кон¬кретної життєвої ситуації; набути досвіду шляхом гри; допомогти навчитися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок (наприклад, без¬печної поведінки в певній ситуації тощо).

Розігрування конкретної життєвої ситуації (за ролями) допоможе учням виробити власне став¬лення до неї, набути досвіду шляхом гри; сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення, вихованню спроможності знаходити й розглядати альтернативні дії, співчувати іншим.

Під час рольової гри учасники «розігрують у ролях» визначену проблему або ситуацію. Рольова гра потребує ретельної підготовки, початкові впра¬ви мають бути пррстими з наступним ускладнен¬ням (наприклад, можна почати з читання текстів «за ролями», формулювання коротких висловлю¬вань або відповідей від імені історичної особи, при-родного явища, конкретного предмета, тварини).

Симуляції, або імітаційні ігри

Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, що відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в межах заданої програми, чітко виконуючи інструкцію (наприклад, проводячи дослід). Як правило, учитель надає під час імітації чіткі поопераційні інструкції. Учні можуть вико¬нувати дії індивідуально або в групах.

ДОДАТОК 2

1. Малювання абстрактних категорій (намалюй, смуток, радість, звук, думка).

2. Розглядання випадкових плям, дорисовка і перетворення їх у знайомі форми та поняття: фігурки тварин, будинки, квіти.

3. Розглядання хмар на небі, пошук аналогій з відомими поняттями, уявленнями (за формою, кольором)

4. Техніка «зворотного малювання». Дуже цікаве заняття, яке займе не тільки дитини, але і батьків. Дитина або дорослий тримає олівець вертикально, притискаючи його кінчик аркуша паперу. Олівець повинен залишатися нерухомим. Друга дитина (або дорослий) пересуває папір під олівцем таким чином, щоб у підсумку вийшов малюнок.

На перших заняттях це можуть бути нескладні завдання: лінії, прості фігури (овал, коло, трикутник). Надалі завдання ускладнюються: запропонуйте намалювати фігури тварин, літери, контури відомих предметів (будинок, машина, квітка).

Сюжетно-рольові ігри, пантоміми

Пантоміма передбачає використання таких інструментів акторського мистецтва для створення образу як пластика, міміка і жести, без використання голосу. Основним завданням пантоміми в заняттях з дітьми є розвиток фантазії дитини і його акторських здібностей. Попросіть дитину зобразити кілька добре знайомих йому ситуацій, (починайте від найпростіших), наприклад:

1. Ви гладите собаку.

2. Ви читаєте газету.

3. Ви запалюєте газ на плиті.

4. Ви їсте перше блюдо.

5. Ви ремонтуєте кран у ванній.

6. Ви зашнуровываете черевики.

7. Ви дивитеся телевізор.

8. Ви витираєте пил.

9. Ви розвішуєте білизна для просушування.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Соціальне партнерство закладу позашкільної освіти та сім’ї»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.