Актуальність дослідження. Проблема розвитку особистості молодшого школяра належить до найважливіших проблем педагогічної психології, набуваючи в сучасних умовах все більшої актуальності. Плинність культури, постійне збагачення та диференціація наукового знання, підсилення інформаційного потоку – все це апелює до таких істотних характеристик особистості учня, як ініціативність, здатності до самостійної постановки цілей, впевненість у собі, гнучкість і вимагає «не лише конкретних знань, вмінь й навичок, а й здатності до творчості, до продуктивної співпраці з іншими людьми, до прийняття відповідальних рішень».
Молодший шкільний вік – початок шкільного життя. Входячи в нього, дитина набуває внутрішньої позиції школяра, учбову мотивацію. Учбова діяльність стає для нього ведучою. Від її результативності безпосередньо залежить розвиток особистості дитини.
Прихід дитини до школи вимагає надзвичайної перебудови психіки дитини. З цього приводу професор Добринін писав: “щасливе” і безтурботне дитинство закінчилось з приходом до школи, починається період тяжкої розумової праці”. Тому школа відіграє величезну роль в розвитку розумових дій дитини.
