Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів під час навчання

Опис документу:
Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися – «вічні завдання», які покликана вирішувати початкова школа. Одним із найважливіших засобів їх розв’язання вчені виділяють інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно насичених матеріалів

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів

під час навчання

Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися – «вічні завдання», які покликана вирішувати початкова школа. Одним із найважливіших засобів їх розв’язання вчені виділяють інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно насичених матеріалів, творчих вправ пошукового характеру, цікавих завдань, складених з урахуванням мотиваційного, змістового та процесуального компонентів навчання, елементів гумору тощо.

Оволодіння мовою починається вже з перших слів дитини. В початкових класах учні знайомляться з елементарними мовними одиницями, вчаться бачити їх у взаємозв’язку, здобувають практичні навички їх використання.

Своє завдання, як вчителя, я бачу, насамперед у тому, щоб із самого початку зацікавити молодших школярів мовними явищами, збудити в них прагнення до знань. Тому і намагаюсь на кожному уроці російської та української мов використовувати творчі завдання, ігрові моменти, різноманітні цікавинки, жанри усної народної творчості, а також власну творчість. Це, насамперед, повідомлення цікавої у пізнавальному плані інформації. Це і «невідоме про відоме», тобто використання додаткової інформації пр те, що діти частково вже знають, узагальнений матеріал, який є базою для порівняння, систематизації виучуваного, підкреслення його значущості.

Для активізації мовної діяльності учнів на уроках використовую інформативно-пізнавальні матеріали з елементами історичного мовознавства. Інформація такого виду розширює знання учнів про те чи інше мовне явище. Такі цікаві завдання і вправи вимагають від учнів творчого підходу до їх виконання.

Також використовую завдання-жарти і усмішки «Поміркуймо», «Посміхніться», потішки, вірші, римовані загадки.

Жоден з уроків мовного циклу не проходить без здійснення індивідуального, диференційованого підходу; без організації роботи в парах чи групах.

Краще засвоїти і закріпити навчальний матеріал допомагає використання наочності: схеми, таблиці, демонстративний та роздатковий матеріал, сигнальні картки, перфакартки та ін.

Під час морфологічного розбору частин мови, звуко-буквеного аналізу слів, розбору слів за будовою, складання діалогів, усних творів та розповідей школярам допомагають пам’ятки. Завдяки цьому учні можуть краще закріпити і узагальнити вивчений матеріал.

Щоб швидше перевірити чого і як навчилася дитина, використовую тести – найбільш швидкий і ефективний спосіб перевірки і контролю знань.

Зацікавлюю своїх вихованців і математикою, показую її могутність і красу. На кожному уроці створюю позитивний емоційний фон, налаштовую дітей на позитивний настрій, який полегшує сприймання будь-якого матеріалу. Вчу бачити цікаве, сприяю тому, щоб в учнів породжувались творчі поривання, розвивались увага, логічне мислення, пам'ять, уява, що особливо важливо на уроках математики.

Першочерговими завданнями уроків математики вважаю формування обчислювальних навичок, вмінь розв’язувати текстові задачі; розвиток творчого мислення, кмітливості, математичної пильності.

Для виконання цих завдань на кожному уроці математики вправи і задачі в цікавій формі, ігрові моменти.

Проводжу уроки – конкурси, змагання, вікторини, подорожі. Ретельно продумую організацію кожного уроку, щоб він забезпечував активність, ініціативу, самостійність учнів.

«Хвилинки цікавої математики» розвивають інтерес до предмета. Ці «хвилинки» найчастіше пропоную для усних обчислень. Такі завдання можуть бути присвячені певній темі. Наприклад, закріпленню геометричного матеріалу, розв’язуванню задач тощо.

1 клас

  1. Чи знаєш ти геометричні фігури?

Складено будиночок з кружечків, квадратиків…

  • Які геометричні фігури ви бачите на малюнку?

  1. Цікаві задачі

  • З розрізних цифр 6 та 1 учні склали приклади на додавання. Один

учень склав приклад з відповіддю 7, а другий – з відповіддю 10. Як це могло статись?

  • Скільки одиниць треба додати до одиниці, щоб вийшло число,

записане двома одиницями? (10)

2 клас

  1. Головоломки

  • З шести паличок скласти 4 однакових трикутники.

  • З десяти паличок скласти два квадрати.

  • Записати число 23 чотирма двійками і знаками математичних дій.

(22 + 2 : 2)

  1. Задачі – жарти

На груші росло 62 грушки, а на сливі – на 4 менше. Скільки груш росло на двох деревах разом? (62, бо на сливі грушки не ростуть)

  1. Ребуси

100п 100лиця 7я Сева100поль

ли100к мі100 ві3ла При 5

40а 100ляр сви100к ак3са

ті100 ш3х мі100к по100вий

3котаж Е100нія ві3на 3буна

100рож пі100лет 100янка кі100чка

с3ж і100рія пі2л 3вога

В своїй практиці «хвилинки цікавої математики» використовую дуже часто. Молодші школярі знаходяться у такому віці, коли їх зацікавленість тим чи іншим навчальним предметом остаточно ще не сформована. Тому такий вид роботи сприяє більшому зацікавленню «королевою всіх наук». Також пропоную учням розгадувати ребуси, кросворди, віршовані задачі, завдання з казковими героями, які просять допомоги класу.

Віршовані задачі

На лужку пасуться гуси,

Їх пасе мала Маруся.

Пять гусей ще біля броду,

Двоє вже ввійшли у воду.

Ми й спитаємо дітей:

Скільки разом є гусей?

Пташка мала пташенят – пять сіресеньких малят.

Раптом трапилась біда – випало одне з гнізда.

Скільки пташенят тоді залишилось у гнізді?

Маля матусі помагає – в відерце буряки збирає.

Вже буряків шість раз вона по два відерця віднесла.

Усього скільки бурячків дівча віднесло? Полічіть.

Прийшли до річки пять дівчаток

І десять школярів – хлопяток.

І ось швиденько всі вони

Порівну сіли в три човни.

Дітей по скільки у човні?

Ти не узнав цього ще, ні?

Зробив товариш мій Микола 12 із кори човнів

І поділив човни у школі порівну на чотирьох товаришів.

Човнів по скільки він роздав, хто з вас швиденько відгадав?

Загадки

  • Два брати у воду дивляться, ніяк не зійдуться (береги)

  • Кільця на ножицях стулились і що за цифра утворилась? (8)

  • Під одною шапкою чотири братики стоять (стіл)

  • Сім братів човном пливуть, кожного імям зовуть (дні тижня)

Зацікавлює школярів і пізнавальний матеріал з рубрики «Чи знаєте ви,

що…»

  • Найбільші тварини всіх часів – це сучасні кити завдовжки 32 м, а

масою 120 т. Ця маса відповідає масі 25 слонів або 120 – 150 биків. Лише серце кита важить від 600 до 800 кг, тобто стільки, скільки важить великий кінь.

  • Найбільший літаючий птах у нашій країні і в Європі – лебідь. Довжина

його тіла досягає 180 см, а маса – 13 кг.

  • Орел розвиває швидкість 190 км за 1 годину, лебідь – 90 км/год., шпак

80 км/год., ластівка – 75 км/год., горобець – 55 км/год.

  • Найбільша риба нашої планети – китова акула. Довжина її тіла

становить біля 15 м, а іноді і 20 – 23 м. Маса китової акули 15 – 20 тон.

Як для усної, так і для письмової роботи з учнями використовую різноманітний роздатковий дидактичний, демонстраційний матеріал, що також викликає зацікавленість, полегшує сприйняття, допомагає у виконанні завдань.

Щодо завдань: це і математичні диктанти, і «ланцюжки», і «магічні квадрати», тести, творчі вправи з задачами, робота в парах, малих групах тощо.

Предмет читання є провідним у початковій ланці освіти. Адже кожному відомо, що дитина, яка оволоділа правильним, усвідомленим, виразним читанням у початковій школі, успішно опановує навчальні предмети і в старших класах. Діти пізнають різноманітність навколишнього світу, через художні образи збагачують свої почуття, емоції.

На уроках читання я стараюсь розвивати в учнів уявлення і поняття, які мають виняткове значення для формування їхнього світогляду. Широко використовую фольклорний матеріал: загадки, прислів’я, приказки, народні прикмети та ін. Вчу дітей читати швидко, правильно, усвідомлено і виразно будь – який навчальний текст.

Під час роботи з текстом особливу увагу приділяю розумінню учнями теми і головної думки художнього твору, визначенню послідовності, основного змісту описуваних подій, явищ, вчинків; виявленню авторського і особистого ставлення до героїв та їхніх вчинків, окремих подій. Сприяю виробленню у школярів бажання емоційно відгукуватися на добро і зло. Вчу оцінювати поведінку і вчинки героїв, розбиратися в мотивах їхньої поведінки; зіставляти, порівнювати, групувати, узагальнювати і робити посильні логічні висновки; переказувати прочитане повно, стисло, вибірково; розуміти науково – популярний текст у цілому, визначати в ньому головне. Також працюю над підготовкою дітей до швидкого орієнтування в підручнику, в додатковій літературі для самостійного опрацювання; до вміння вправно користуватися інформацією, здобутою з різних джерел у навчальній та позашкільній діяльності, обробляти цю інформацію, спробувати виділяти суттєве і головне в ній.

Під особливим контролем тримаю виразність і правильність читання. Учні повинні навчитися помічати емоційний стан дійових осіб, співпереживати з ними, а також вміти користуватися засобами виразності: паузами різної тривалості, логічними наголосами, добирати темп та інтонацію залежно від змісту і характеру тексту.

Під час читання художнього твору розвиваю в учнів емоційне сприймання, уяву, спостережливість, уміння характеризувати образ – персонаж. Так, працюючи разом зі мною, діти можуть простежити, яку роль в розкритті головної думки відіграють мовні засоби, позиція автора, пейзажі. Не забуваю звернути увагу учнів на зображувальні засоби, щоб навчити їх відшукувати виразні художні деталі в описі подій, героїв, які підкреслюють важливу особливість характеру героя чи позиції автора.

Центральне місце на уроці читання відводжу роботі над новим матеріалом, застосовую прийоми багаторазового перечитування, а також музичне супроводження (по можливості) для глибшого розуміння художніх образів.

Для розв’язання навчальних завдань на уроках читання використовую різні форми співробітництва учителя і учнів. Активізуючи кмітливість, ініціативу, творчість дітей, будую навчальне заняття таким чином, щоб учні не тільки читали або відповідали на поставлені запитання, а й брали участь у проведенні уроку та його підготовці. За таких умов вони не просто оволодівають знаннями, уміннями і навичками, а й набувають досвіду творчості, передають цей досвід іншим (своїм однокласникам).

Готуючись до таких уроків і проводячи їх, поступово деякі свої функції передаю учням. Це виступи «літературознавців», хвилинки «з поетичної скриньки», «додаткові повідомлення», інформація з рубрики «цікаво знати…», перевірка слабших учнів сильнішими і надання сильнішими учнями допомоги слабшим.

Під час самостійної роботи з підручником пропоную не тільки поставити один одному запитання (робота в парах) щодо прочитаного тексту, а ще й сформулювати власні думки з приводу вчинків головного героя, дати йому особисту характеристику, після чого зіставити її з авторською характеристикою. При цьому роблю для себе висновки про результати уроку не тільки на основі того, що засвоїли діти з прочитаного, а й враховую те, як вони організували свою роботу над читанням тексту в парах чи групах, до яких прийомів вдавалися, засвоюючи матеріал; що було на уроці найцікавішим, найскладнішим або найлегшим і чому.

Звичайно ж, не кожен учень може самостійно оволодіти різноманітними прийомами роботи, тому постійно здійснюю індивідуальну допомогу.

Запитання добираю таким чином, щоб під час відповіді учень висловив власне ставлення до героя чи події:

  • А як би ти почав розповідати?

  • А про що сказав би потім?

  • Чим завершив би свою відповідь?

Або:

  • Якими зображено головних героїв твору?

  • Який, на твій погляд, цей герой: позитивний чи негативний?

  • Чому герой твору вчиняв саме так, а не інакше?

Виявляю цікаві знахідки учнів, намагаюся стимулювати дітей усвідомлювати причини своїх помилок, аналізувати, відшукувати способи їх усунення, тобто створити атмосферу співробітництва.

На уроках природознавства використовую додаткові відомості додаткові відомості про ті об’єкти та явища природи, що вивчаються на уроці, а також загадки, прислів’я та приказки, народні прикмети (народний календар), ребуси, шаради, кросворди, тестові та інші пізнавальні завдання.

Для відтворення учнями раніше здобутих знань використовую репродуктивні завдання.

Наприклад:

- Згадайте, що називають рівниною?

- Що називають морем?

- Яких тварин називають свійськими?

- А яких – дикими?

Частково пошукові. Вони передбачають використання учнями знань з підручників, власних спостережень, дослідів, засобів наочності, інформації вчителя тощо.

У змісті таких завдань зазначаю дію, яку потрібно виконати, щоб розв’язати завдання.

Наприклад:

  • Поспостерігайте, як розповсюджується насіння клена, ясена;

  • Розгляньте малюнок у підручнику. Розкажіть, як утворюється джерело?

  • Прочитайте останній абзац статті підручника і скажіть що називається

морем?

Пошукові. Вони передбачають складну розумову діяльність: порівняння, виділення істотних ознак, узагальнення, систематизацію, доведення.

Наприклад:

  • Розгляньте у підручнику зображення вовка і вівці. Порівняйте їх за

зовнішнім виглядом та за способом живлення.

  • Чим вони подібні?

  • Чим відрізняються?

  • Що нового ви дізналися, коли порівнювали вовка і вівцю?

  • Розгляньте зображення дятла і шишкаря.

  • Чому ці птахи мають різну форму дзьобів?

  • Доведіть, що дуб – це дерево.

Виконуючи такі завдання, учні оволодівають різноманітними вміннями

навчальної діяльності.

Часто у пригоді стають тестові завдання. Щоб упоратись з ними, учневі потрібно здійснити аналіз об’єкта, виділити його істотні ознаки.

Допомагають при вивчені природознавства і загадки. Вони містять в собі великі можливості для розвитку кмітливості, уяви і уваги, асоціативного мислення школярів, формування в них уміння виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів.

Використання на уроках у початкових класах проблемно – пошукових методів, пізнавальних завдань, жанрів усної народної творчості, ребусів, кросвордів та інших цікавинок посилює їхню емоційну насиченість, активність учнів, зацікавлює предметом, спонукає до спостережливості за навколишнім середовищем.

А це, як відомо, ніщо інакше, як творчий розвиток особистості, що набуває особливого значення у справі навчання і виховання сучасного громадянина нашої держави.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.